Справа № 520/4659/17
Провадження № 2/520/7384/17
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.07.2017 року
Київський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого - судді Куриленко О.М.,
за участю секретаря - Баранової Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,
ВСТАНОВИВ:
19.04.2017 року позивач звернувся до суду з позовом та просив ухвалити рішення, яким: визнати частку, що належить ОСОБА_2 у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ЦЕНТР СЕРЕДНЬОФОНТАНСЬКИЙ (код ЄДРПОУ 00231596) у розмірі 23, 7568 %, що складає 3 337 036 гривень, спільним сумісним майном подружжя; поділити спільне сумісне майно подружжя у вигляді частки у статутному капіталі у Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ЦЕНТР СЕРЕДНЬОФОНТАНСЬКИЙ (код ЄДРПОУ 00231596) у розмірі 23, 7568 %, що складає 3 337 036, 00 гривень, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у рівних частках, по ? частині кожному; визнати за ОСОБА_1 право власності на 11, 8784 % у статутному капіталі у Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ЦЕНТР СЕРЕДНЬОФОНТАНСЬКИЙ (код ЄДРПОУ 00231596), що складає 1 668 518, 00 гривень. Стягнути з відповідача на його користь судові витрати.
Свої вимоги мотивував тим, що він та відповідач перебували у зареєстрованому шлюбі. Позивач вказує на те, що, перебуваючи в шлюбі, відповідачка, яка вже була учасником Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ЦЕНТР СЕРЕДНЬОФОНТАСЬКИЙ та мала частку у розмірі 38 783 гривень, що складало 0, 4832 % статутного капіталу Товариства, збільшила свою частку в статутному капіталі Товариства до 23,7568 % за спільні сумісні кошти подружжя, що у грошовому еквіваленті складає 3 337 036 гривень.
Позивач зазначає, що він та його дружина не можуть дійти згоди щодо його розподілу, тому він змушений звернутись до суду з даним позовом.
Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового засідання сповіщені належним чином у порядку ст.74,76,77 ЦПК України.
Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, про час та місце його проведення сповіщалась належним чином, причини неявки суду не повідомила, заяв та клопотань про відкладення слухання справи від неї до суду не надходило.
При викладених обставинах суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача, яка сповіщена про розгляд справи належним чином, від якої не надійшло повідомлення про причини неявки, ухваливши заочне рішення у справі, зі згодою представника позивача, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України, так як надані матеріали є повними і достатніми для розгляду справи у відсутності відповідача.
Відповідно до ст. 225 ЦПК України Київським районним судом м. Одеси була постановлена ухвала про заочний розгляд справи.
Суд, вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи та надані докази, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Правовідносини між сторонами по справі є цивільно-правовими та урегульовані положеннями Цивільного Кодексу України та Сімейним Кодексом України.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ЦЕНТР СЕРЕДНЬОФОНТАСЬКИЙ , її частка у Статутному капіталі станом на 2010 рік складала 0,4832%, а грошовий внесок становив 38 783 гривень.
Вказане підтверджується копією Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ЦЕНТР СЕРЕДНЬОФОНТАСЬКИЙ , затвердженого загальними зборами учасників, протокол № 10 від 19.06.2010 року, що був зареєстрований 22.06.2010 року, номер запису 15561050015003938.
16 вересня 2011 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб, про що Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції було складено актовий запис за № 1314, що підтверджується копією Свідоцтва про шлюб ОСОБА_4 1-ЖД № 153677.
З довідки про розмір частки у статутному капіталі учасника ТОВ ТОРГОВИЙ ЦЕНТР СЕРЕДНЬОФОНТАСЬКИЙ від 07 квітня 2017 року вих. № 11 вбачається, що під час перебування в шлюбі, а саме в період з 20.11.2012 року по 13.12.2013 року ОСОБА_2 збільшила частку у статутному капіталі Товариства до 3 375 819 гривень що становить 24,24 % .
Подружні стосунки між сторонами не склались, в результаті чого заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 10.02.2015 року, справа № 520/18038/14-ц, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 19.09.2012 року № 17- рп/2012 у справі № 1-8/2012 в аспекті конституційного звернення щодо роз'яснення положення ч. 1 ст. 61 Сімейного кодексу України треба розуміти так, що статутний капітал та майно приватного підприємства є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку .
Відповідно до чинного законодавства, загальною спільною власністю чоловіка і жінки є нажите ними в період шлюбу рухоме і нерухоме майно, що може бути об'єктом права приватної власності, крім майна нажитого кожним з чоловіка і жінки за час їхнього роздільного проживання при фактичному припиненні подружніх відносин.
Згідно з положеннями ст. 60 СК України майно, набуте подружжям під час шлюбу, належить їм на праві спільної сумісної власності, навіть якщо один із них не мав самостійного заробітку.
Набуття майна за час шлюбу створює презумпцію виникнення права спільної сумісної власності, що означає, що ні дружина, ні чоловік не зобов'язанні доводити наявність права спільної сумісної власності на майно, набуте ними у шлюбі, оскільки воно вважається таким, що належить подружжю.
Якщо майно придбане під час шлюбу, то реєстрація прав на нього лише на ім'я одного з подружжя не спростовує презумпції належності його до спільної сумісної власності подружжя, тобто якщо у відповідному документі власником чи набувачем вказано лише чоловіка, це ще не означає, що він є одноосібним власником майна.
Об'єктами права спільної сумісної власності подружжя можуть бути будь-які речі, за винятком тих, які виключені з цивільного обороту. Річ - це об'єкт матеріального світу, саме предмети якого є об'єктом права власності.
Подружжя володіє, користується та розпоряджається майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності на рівних засадах, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, відповідно до положень ст. 63 СК України.
Дружина та чоловік з часу реєстрації шлюбу мають право на поділ набутого ними майна як під час перебування у шлюбі, так і після його розірвання.
Ст. 69 СК України передбачено, що дружина та чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності. Кожен із співвласників має право на поділ спільного майна.
Поділ всього майна, яке було спільною сумісною власністю подружжя, або лише певної речі, означає припинення щодо нього режиму об'єкта права спільної сумісної власності.
При визначені розміру часток майна дружини та чоловіка суд керується ст. 70 СК України, відповідно до положень якої у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Частиною 1 статті 71 СК України встановлено, що майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом.
Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя » № 11 від 21.12.2007р., вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення ведення спільного господарства, з`ясувати джерело і час його придбання.
Виходячи з вищезазначеного, суд вважає, що майно, яке придбано за час шлюбу, а саме: часта у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ЦЕНТР СЕРЕДНЬОФОНТАНСЬКИЙ (код ЄДРПОУ 00231596) у розмірі 23, 7568 %, що складає 3 337 036 гривень є спільним сумісним майном подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2.
При вирішенні спору про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, суд згідно з частинами 2, 3 ст. 70 СК в окремих випадках може відступити від засади рівності часток подружжя, враховуючи обставини, що мають істотне значення для справи, а також інтереси неповнолітніх дітей, непрацездатних повнолітніх дітей (за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування). Під обставинами, що мають істотне значення для справи, потрібно розуміти не тільки випадки, коли один із подружжя не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї, але і випадки коли один із подружжя не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку чи доходу (ч. 1 ст. 60 СК).
Вирішуючи справу по суті, суд не відступає від засади рівності часток подружжя, оскільки матеріали справи не містять жодних відповідних доказів для зменшення частки будь-кого з подружжя.
Виходячи з наведених вимог закону та керуючись роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного суд України № 11 від 21.12.2007 року Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ майна подружжя , суд вважає, що по даній справі слід застосувати засади рівності часток подружжя.
Окрім того, при вирішенні справи по суті суд бере до уваги лист генерального директора ТОВ ТОРГОВИЙ ЦЕНТР СЕРЕДНЬОФОНТАНСЬКИЙ ОСОБА_4 від 30.06.2017 року вих. № 30/06/17, в якому повідомляється про те, що Товариство не має будь-яких заперечень з приводу можливого входження до складу учасників Товариства у разі набуття ОСОБА_1 права власності на частку у розмірі 11, 8784% статутного капіталу на підставі рішення компетентного суду про поділ майна подружжя.
Згідно ст. 10 Цивільного процесуального Кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд, виконавши всі вимоги цивільно-процесуального, сімейного законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Разом з тим, при вирішенні спору суд враховує положення ст. 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Статтею 213 ЦПК України встановлено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Також в силу вимог ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з сторони понесенні нею і документально підтверджені судові витрати.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 7, 8, 10, 11, 15, 209, 212, 213, 214, 215, 223, 293, 294 ЦПК України, ст. ст. 60, 62, 63, 67 СК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - задовольнити.
Визнати частку, що належить ОСОБА_2 у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ЦЕНТР СЕРЕДНЬОФОНТАНСЬКИЙ (код ЄДРПОУ 00231596) у розмірі 23, 7568 %, що складає 3 337 036 гривень, спільним сумісним майном подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2.
Поділити спільне сумісне майно подружжя у вигляді частки у статутному капіталі у Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ЦЕНТР СЕРЕДНЬОФОНТАНСЬКИЙ (код ЄДРПОУ 00231596) у розмірі 23, 7568 %, що складає 3 337 036, 00 гривень, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у рівних частках, по ? частині кожному.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 11, 8784 % у статутному капіталі у Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ЦЕНТР СЕРЕДНЬОФОНТАНСЬКИЙ (код ЄДРПОУ 00231596), що складає 1 668 518, 00 гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 8 320 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя Куриленко О. М.
Суд | Київський районний суд м. Одеси |
Дата ухвалення рішення | 04.07.2017 |
Оприлюднено | 05.07.2017 |
Номер документу | 67543277 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Київський районний суд м. Одеси
Куриленко О. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні