Рішення

від 19.06.2017 по справі 587/797/17

СУМСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 587/797/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2017 року Сумський районний суд Сумської області під головуванням судді Степаненка О.А., при секретарі Токаревій В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Владана про розірвання договору оренди землі,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася до суду з позовом до ТОВ Агрофірма Владана про розірвання договору оренди землі, мотивуючи його тим, що 03 січня 2005 року між ОСОБА_2 та відповідачем було укладено договір оренди землі. Згідно вказаного договору відповідачу передана в оренду земельна ділянка загальною площею 4,0111 га, у тому числі ріллі-3,3078 га, сіножатей-0,7033 га, розташована на території Степанівської селищної ради Сумського району Сумської області. Термін дії договору оренди землі від 27.05.2008 року по 27.05.2018 року. 14 листопада 2015 року ОСОБА_2 помер. Після його смерті спадщину прийняла позивачка. Відповідно до свідоцтва про право власності на спадщину за заповітом ОСОБА_1 є спадкоємцем земельних ділянок загальною площею 4,0111 га, у тому числі ріллі-3,3078 га, сіножатей-0,7033 га, що розташовані на території Степанівської селищної ради. Пунктом 38 договору визначено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи орендаря є підставою для зміни умов або розірвання. 20 січня 2017 року позивачка письмово звернулася до відповідача з проханням розірвати договір оренди землі від 03 січня 2005 року, на що відповідач відповів, що згоди на розірвання договору не надає і наполягає на продовженні чинності діючого договору. 28 лютого 2017 року позивач повторно письмово звернувся до відповідача з проханням достроково розірвати договір оренди землі. Відповіді відповідач не надав, земельна ділянка позивачу не повернута. Позивачка вважала, що обмежена у своїх правах власника земельної ділянки, тому просила розірвати договір оренди землі.

Позивач в судове засідання не з'явилася, від її представника надійшла заява з проханням слухати справу у його відсутність, в письмовій заяві представник позивача позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, в своїй заяві просив слухати справу у відсутності представника, надавши суду своє заперечення, в якому зазначав, що позов є необґрунтованим і безпідставним. Згідно п.8 додаткового договору від 24.06.2011 року, зареєстрованого 24.09.2012 року, договір укладено на 14 років з моменту державної реєстрації додаткового договору, з урахуванням ротації культур. Тому договір чинний до 24.09.2026 року. Відповідно до ч.4 ст. 32 ЗК Про оренду землі перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи( у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі. Договір оренди землі має виконуватися в повному обсязі та перехід права власності до іншої особи автоматично не припиняє договір. Згідно пункту 38 договору, перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору. Договором оренди не передбачено автоматичного припинення договору внаслідок зміни власника землі. Таке розірвання може бути здійснено за домовленістю сторін або за рішенням суду, якщо одна із сторін відмовляється від продовження чинності договору та бажає скористатися правом, передбаченим п.38 договору. Позивач успадкував орендовані земельні ділянки 17 жовтня 2016 року згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом. З цієї дати позивач не був позбавлений права і можливості ініціювати питання розірвання договору. Цим правом він не скористався. Протягом одного місяця з 17.10.2016 року, позивач не заперечував проти продовження чинності договору на укладених умовах. Відповідач весь час продовжував відкрито користуватися земельними ділянками ОСОБА_2 Позивач проти цього не заперечував, отримував орендну плату, жодних заперечень проти оренди, продовження чинності договору позивач не висловлював. Вимога позивача про розірвання договору оренди подана запізно.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 03 січня 2005 року між ОСОБА_2 та ТОВ Агрофірма Владана був укладений договір оренди землі, зареєстрований 27 травня 2008 року Сумським районним відділом Сумської регіональної філії ДП Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України (арк. с. 6-7).

Згідно вказаного договору відповідачу передана в оренду земельна ділянка загальною площею 4,0111 га, розташована на території Степанівської селищної ради Сумського району, у тому числі ріллі - 3,3078 га, сіножатей-0,7033 га.

Земельна ділянка була передана ОСОБА_2 та прийнята відповідачем в оренду згідно Акту приймання - передачі земельної ділянки (ар. с.8).

Згідно з укладеним між сторонами договором оренди ОСОБА_2 надав вказану земельну ділянку ТОВ Агрофірма Владана в користування строком на 10 років (п.8 договору).

24 червня 2011 року між ОСОБА_2 та ТОВ Агрофірма Владана був укладений додатковий договір оренди земельної ділянки, який зареєстрований 24 вересня 2012 року у відділі Держкомзему у Сумському районі( арк. с. 36).

Відповідно до п. 1.2 додаткового договору строк дії договору 14 років з моменту державної реєстрації додаткового договору, з урахуванням ротації культур.

Відповідно до п.38 договору визначено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи орендаря є підставою для зміни умов розірвання.

14 листопада 2015 року ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть( арк. с.11).

Відповідно до свідоцтв про право власності на спадщину за заповітом, виданим 17.10.2016 року, спадкоємицею зазначеного в заповіті майна ОСОБА_2 є його дочка ОСОБА_1 Спадщина, на яку видано свідоцтва, складається з земельних ділянок загальною площею 4,0111 га, що розташовані на території Степанівської селищної ради Сумського району Сумської області( арк. с. 13,16).

Обґрунтовуючи позов, позивач послався на положення пункту 38 договору, у відповідності з яким перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи орендаря є підставою для зміни умов або розірвання.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Порушенням зобов'язання ( ст. 610 ЦК України) є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язань(неналежне виконання). Статтями 141, 143 Земельного кодексу України визначений вичерпний перелік підстав для припинення та примусового припинення права користування земельною ділянкою, що не підлягає розширеному тлумаченню.

Із положень ст. 13 Закону України Про оренду землі , який є спеціальним законом і має пріоритет перед іншими законами у застосуванні щодо спірних правовідносин, вбачається, що договір оренди землі - це договір, згідно з яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У відповідності з статтею 32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Згідно з ст. 32 цього ж закону на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України. Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Відповідно до ст. 792 ЦК України, за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 608 ЦК України зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою i у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою. Зобов'язання припиняється смертю кредитора, якщо воно є нерозривно пов'язаним з особою кредитора.

Відповідно до ст. 770 ЦК України у разі зміни власника речі переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця. Сторони можуть встановити у договорі найму, що у разі відчуження наймодавцем речі договір найму припиняється.

Обґрунтовуючи позов, позивач послався на положення пункту 38 договору, у відповідності з яким перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи орендаря є підставою для зміни умов або розірвання.

Закон України Про оренду землі , який є спеціальним законом і має пріоритет перед іншими законами, визначає, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі. ( с. 32 Закону).

Разом з тим, пунктом 38 укладеного між сторонами договору оренди землі встановлено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Відмовляючи в задоволенні позову суд виходить з того, що, оскільки сторони, укладаючи договір, відступили від положень Закону України Про оренду землі , зазначивши в договорі, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи є підставою для зміни умов або розірвання договору, то в даному випадку мають застосовуватися норми цивільного законодавства, що регулюють договірні відносини. Закон України Про оренду землі є спеціальним законом і має пріоритет перед іншими законами, однак положення укладеного між сторонами договору оренди землі не мають пріоритету над нормами цивільного законодавства і мають відповідати їм, отже, спір між сторонами має вирішуватися з врахуванням положень загальних норм цивільного законодавства, зокрема ОСОБА_3 Загальні положення про договір, Главі 58 ОСОБА_3 ІІІ Найм (оренда), а саме ст. ст. 792,629, 525, 651 Цивільного кодексу України.

У відповідності з нормами цивільного законодавства перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для автоматичної зміни умов або розірвання договору.

Судом встановлено, що позивачка отримала свідоцтво про право на спадщину ще в жовтні 2012 року, а з вимогою розірвати договір, укладений між відповідачем та ОСОБА_2, вона звернулася лише 20 січня 2017 року, отже, відповідно до положень ч.1 ст. 764 ЦК України, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором. Таким чином, позивачка за наявності для цього підстав, не позбавлена права звернутися до суду з позовом про розірвання договору оренди землі на інших підставах, визначених Законом України Про оренду землі , Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України.

Таким чином, законних підстав для задоволення позову суд не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 526, 611, 625, 629 та ч. 2 ст. 651 ЦК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Владана про розірвання договору оренди землі за безпідставністю позовних вимог.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя