Рішення

від 14.09.2017 по справі 587/797/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №587/797/17 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1 Номер провадження 22-ц/788/1325/17 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - 23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Левченко Т. А.,

суддів - Собини О. І. , Ткачук С. С.

з участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Сумської області апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4

на рішення Сумського районного суду Сумської області від 19 червня 2017 року

у справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма ОСОБА_5 про розірвання договору оренди землі,

В С Т А Н О В И Л А :

29 березня 2017 року ОСОБА_3 звернулась до суду даним позовом, який мотивує тим, що 14 листопада 2015 року помер її батько - ОСОБА_6, після його смерті вона успадкувала земельні ділянки, загальною площею 4,0111 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Степанівської сільської ради Сумської області. Вказані земельні ділянки ОСОБА_6 були передані в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю Агрофірма ОСОБА_5 (далі - ТОВ) за договором оренди землі від 03 січня 2005 року. Після отримання свідоцтва про прийняття спадщини за заповітом, позивач 20 січня 2017 року та 28 лютого 2017 року у письмовій формі зверталась до ТОВ з проханням розірвати договори оренди землі від 05 січня 2005 року, з підстав передбачених п. 38 договору. Проте, відповідачем її вимоги станом на дату подачі позову виконані не були, договір не розірваний та земельна ділянка не повернута.

Просить розірвати договір оренди землі, укладений між ОСОБА_6 та ТОВ 03 січня 2005 року і зареєстрований у Сумському районному відділі Сумської регіональної філії ДП Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України 27 травня 2008 року за №040861303413.

Рішенням Сумського районного суду Сумської області від 19 червня 2017 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено за їх безпідставністю.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на незаконність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову. При цьому зазначає, що п. 38 договору, яким передбачено право на його розірвання у зв'язку з переходом права власності на земельну ділянку, не суперечить вимогам чинного законодавства. Зазначає, що дія спірного договору оренди з моменту його укладення не припинялась, а тому судом першої інстанції безпідставно застосовані положення ч. 1 ст. 764 ЦК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представника позивача ОСОБА_7, який підтримав апеляційну скаргу, представника ТОВ Агрофірма ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_8, який заперечує проти апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач свідоцтво про право на спадщину отримала в жовтні 2016 року, а з вимогою розірвати договір оренди землі до відповідача звернулась лише 20 січня 2017 року, а тому відповідно до положень ч. 1 ст. 764 ЦК України договір вважається поновленим на строк, який раніше був встановлений договором.

Проте погодитись з таким висновком суду першої інстанції не можна, так як він не відповідає обставинам справи та суд дійшов його з порушенням норм матеріального права.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 на праві власності належала земельна ділянка площею 4,011 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Степанівської сільської ради Сумського району Сумської області (а. с. 9).

03 січня 2005 року між ОСОБА_6 та ТОВ було укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого відповідачу передана в оренду земельна ділянка загальною площею 4,0111 га, у тому числі ріллі - 3,3078 га, сіножатей-0,7033 га, строком на 10 років (а. с. 6-7). Даний договір зареєстрований Сумським районним відділом Сумської регіональної філії ДП Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України 27 травня 2008 року за №040861303413.

24 червня 2011 року ОСОБА_6 та ТОВ було укладено додатковий договір до договору оренди землі, який зареєстрований 24 вересня 2012 року у відділі Держкомзему у Сумському район і( а. с. 36). Даним додатковим договором сторони збільшили строк дії договору на 14 років з моменту державної реєстрації додаткового договору, з урахуванням ротації культур.

14 листопада 2015 року помер ОСОБА_6 (а. с. 11), після його смерті відкрилась спадщина, яка в тому числі складається із вищевказаної земельної ділянки.

Згідно до свідоцтв про право власності на спадщину за заповітом, виданих 17 жовтня 2016 року державним нотаріусом Сумського районної державної нотаріальної контори ОСОБА_5, спадкоємицею за заповітом після смерті ОСОБА_6 є його донька ОСОБА_3 (а. с. 13-18). Спадщина, на яку видані вказані свідоцтва, складається із земельних ділянок, площею 0,7033 га за кадастровим номером 5924755800:07:003:0158 та площею 3,3078 га за кадастровим номером 5924755800:07:003:0033, наданих для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

20 січня 2017 року ОСОБА_3 на адресу ТОВ було направлено лист, яким вона повідомляє, що є власником земельних ділянок, успадкованих після померлого ОСОБА_6 Просила вирішити питання проведення орендної плати за користування земельних ділянок. Окрім того, поінформувала, що вона не має намір укладати договір оренди з ТОВ та просила підготувати відповідний документ щодо розірвання договору оренди землі від 03 січня 2005 року (а. с. 19).

ТОВ листом від 30 січня 2017 року повідомило, що не надає згоди на розірвання договору і наполягає на продовження його чинності (а. с. 20).

28 лютого 2017 року ОСОБА_3 подала заяву директору ТОВ, в якій у зв'язку з переходом права власності на орендовану земельну ділянку, на підставі п. 38 договору, повторно просила достроково розірвати договір оренди від 03 січня 2005 року (а. с. 21).

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, Законом України Про оренду землі та договором оренди землі.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про оренду землі , оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

У відповідності до ч. 1 ст. 792 ЦК України, ст. 13 Закону України Про оренду землі , договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст. 651 ЦК України).

Підстави припинення договору оренди землі, встановлені ст.ст. 31-32 Закону України Про оренду землі

Згідно ч. 4 ст. 32 вказаного Закону, перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

За умовами укладеного ОСОБА_6 та ТОВ договору оренди землі від 03 січня 2005 року, сторони визначили, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи орендаря є підставою для зміни його умов або розірвання (п. 38 договору).

Таким чином, договором оренди передбачено право нового власника земельної ділянки, що передається в оренду, на розірвання даного договору. Дане положення не суперечить положенням ЦК України та Закону України Про оренду землі .

Як уже зазначалось, після оформлення своїх спадкових прав на спірну земельну ділянку, ОСОБА_3 повідомила орендаря - ТОВ про те, що вона не має наміру укладати з ним договору оренди земельної ділянки та просила, на підставі п. 38 договору, достроково його розірвати.

Проте, ТОВ відмовило позивачу в добровільному порядку вирішити питання дострокового розірвання, укладеного з ОСОБА_6 договору оренди.

Отже, з викладеного вбачається, що ОСОБА_3, яка набула права власності в порядку спадкування на земельну ділянку, що була передана померлим ОСОБА_6 в оренду ТОВ, не бажає переукладати договір оренди з останнім, а право на дострокове припинення дії договору оренди землі від 03 січня 2005 року шляхом його розірвання передбачено його умовами. Враховуючи те, що відповідач відмовляється в добровільному порядку вирішити питання щодо розірвання укладеного між ним та померлим ОСОБА_6 договору оренди, колегія суддів дійшла до висновку, що права ОСОБА_3 порушені та підлягають захисту.

Судом першої інстанції помилково було застосовано положення ст. 764 ЦК України до спірних правовідносин. Так вказаною нормою передбачено поновлення строку дії договору оренди, за відсутності заперечень наймодавця протягом місяця, саме після закінчення строку його дії, а не при виникненні права у нового власника, переданої в оренду земельної ділянки на дострокове розірвання договору.

Отже, виходячи з викладеного, рішення суду першої інстанції на підставі п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_3

Окрім того, у відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України, з ТОВ підлягають стягненню на користь позивача понесені нею судові витрати по сплаті судового збору в сумі 640 грн. 00 коп. за розгляд справи в суді першої інстанції та 704 грн. 00 коп. за подання апеляційної скарги, всього 1 344 грн. 00 коп.

Керуючись ст. ст. 303; 307 ч. 1 п.2; 309 ч. 1 п. 3, п. 4; 313-314; 316 ЦПК України, колегія суддів -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 задовольнити.

Рішення Сумського районного суду Сумської області від 19 червня 2017 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_3 задовольнити.

Розірвати договір оренди землі від 03 січня 2005 року, укладений між ОСОБА_6 та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма ОСОБА_5 , зареєстрований у Сумському районному відділі Сумської регіональної філії ДП Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України 27 травня 2008 року за №040861303413.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 судові витрати в сумі 1 344 гривень 00 копійок.

Рішення апеляційного суду набрало законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий -

Судді -