Ухвала

від 30.05.2017 по справі 826/3189/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/3189/17 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О. Суддя-доповідач: Собків Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

30 травня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді: Собківа Я.М.,

суддів: Вівдиченко Т.Р., Бабенка К.А.

за участю секретаря: Морозенко С.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 квітня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Компас до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач в особі Товариства з обмеженою відповідальністю Компас звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасувати податкових повідомлень-рішень.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 квітня 2017 року адміністративний позов задоволено повністю.

Відповідач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні вимог даного позову.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню , з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, за результатами проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ Компас (код 31028801) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2013 року по 30 червня 2016 року, відповідачем складено акт від 24 листопада 2016 року № 289/26-15-14-04-05/31028801 (далі також - акт перевірки), яким встановлено порушення позивачем вимог:

- п. 2.4 Положення Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку , статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , п. 5, п. 7 П (с)БО 16 Витрати та пп. 134.1.1 п. 134.1 статті 134, п. 138.2 статті 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 Податкового кодексу України (далі також - ПК України), в результаті чого завищено задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а саме: за 2013 рік у сумі - 1 034 800, 00 грн. та заниження податку на прибуток за період з 01 січня 2013 року по 30 червня 2016 року на загальну суму 4 827 459, 00 грн., в тому числі по періодах: 2014 рік - 670 946, 00 грн., 2015 рік - 2 480 671, 00 грн., півріччя 2016 року - 1 675 842, 00 грн.;

- п. 2.4 Положення Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку , п. 9.1 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , п. 198.3, п. 198.6 статті 198, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.10 статті 201 ПК України, в результаті чого занижено суми ПДВ, що підлягають сплаті в бюджет на суму 1 866 734, 00 грн., у тому числі по періодах: за квітень 2013 року - 98 607, 00 грн., за травень 2013 року - 83 853, 00 грн., за серпень 2013 року - 24 500, 00 грн., за березень 2014 року - 140 053, 00 грн., за квітень 2014 року - 155 201, 00 грн., за травень 2014 року - 61 850, 00 грн., за червень 2014 року - 65 250, 00 грн., за липень 2014 року - 57 640, 00 грн., за серпень 2014 року - 64 550, 00 грн., за вересень 2014 року - 75 850, 00 грн., за жовтень 2014 року - 84 918, 00 грн., за листопад 2014 року - 97 170, 00 грн., за грудень 2014 року - 174 642, 00 грн., за січень 2015 року - 217 157, 00 грн., за лютий 2015 року - 71 708, 00 грн., за березень 2015 року - 156 488, 00 грн., за квітень 2015 року - 82 317, 00 грн., за травень 2015 року - 30 645, 00 грн., за червень 2015 року - 22 625, 00 грн., за серпень 2015 року - 39 250, 00 грн., за жовтень 2015 року - 39 993, 00 грн., за грудень 2015 року - 22 467, 00 грн.;

- п.п. е 164.2.17 п. 164.2 статті 164, п. 167.1 статті 167, пп. 168.1.1 п. 168.1 статті 168, пп. а 171.2 статті 171, п. а 176.2 статті 176 ПК України, в результаті чого підприємством занижено зобов'язання по сплаті до бюджету податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 30 066, 77 грн., у тому числі по періодах: квітень 2014 року - 3 775, 20 грн., квітень 2015 року - 8 480, 00 грн., червень 2015 року - 4 950, 75 грн., квітень 2016 року - 7 375, 00 грн., червень 2016 року - 5 485, 32 грн.;

- п.п. е 164.2.17 п. 164.2 статті 164, п. 167.1 статті 167, пп. 168.1.1 п. 168.1 статті 168, пп. а 171.2 статті 171, п. а 176.2 статті 176 ПК України з урахуванням пп. 1.1, 1.2, 1.3, 1.4, 1.5, 1.6 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, в результаті чого занижено зобов'язання по сплаті до бюджету військового збору на загальну суму 2 170, 40 грн., у тому числі по періодах: квітень 2015 року - 681, 68 грн., червень 2015 року - 416, 98 грн., квітень 2016 року - 614, 63 грн., червень 2016 року - 467, 11 грн.

Податковим органом під час проведення перевірки була встановлена відсутність реального характеру господарських операцій позивача з контрагентами ТОВ Норфолк , ТОВ Маркетингова група Екс маркет та ТОВ Ренесанс Інжиніринг , неправомірне віднесення до складу витрат, витрати понесені внаслідок реконструкції об'єктів нерухомості, що перебувають на балансі позивача, а також не оподаткуванням додаткового блага за фізичними особами ОСОБА_2 та ОСОБА_3, що стало підставою для визнання відповідачем порушення ТОВ Компас вимог чинного податкового законодавства.

На підставі наведених висновків акту перевірки, податком органом прийнято наступні податкові повідомлення-рішення: від 09 грудня 2016 року № 0024641404, № 0024621404, № 0024601404, № 1491140303, № 1492140303, № 1485140304.

Не погоджуючись з вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями, ТОВ Компас звернулось із скаргою від 16 грудня 2016 року № 1/12-16 до Державної фіскальної служби України (далі також - ДФС України).

На наслідками розгляду зазначеної скарги, ДФС України прийнято рішення від 13 лютого 2017 року № 2801/6/99-99-11-01-01-25, відповідно до якого, зокрема, скасовано податкове повідомлення-рішення від 09 грудня 2016 року № 1485140304, частково скасовано податкові повідомлення-рішення від 09 грудня 2016 року № 0024641404, № 0024601404, у зв'язку із чим винесено нові податкові повідомлення-рішення від 17 лютого 2017 року № 0006831404 та № 0006801404.

Таким чином, на підставі висновків акту перевірки та результатів розгляду скарги позивача, контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 09 грудня 2016 року № 0024621404, № 1491140303, № 1492140303, від 17 лютого 2017 року № 0006831404, № 0006801404, якими:

- встановлено завищення ТОВ Компас від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 1 034 800, 00 грн.;

- збільшено ТОВ Компас суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 5 223 236, 00 грн., у тому числі 4 649 568, 00 грн. - основний платіж, 573 668, 00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- збільшено ТОВ Компас суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 1 786 974, 00 грн., у тому числі 1 429 579, 00 грн. - основний платіж, 357 395, 00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- збільшено ТОВ Компас суму грошового зобов'язання за платежем: податок на доходи фізичних осіб у розмірі 48 609, 24 грн., у тому числі 30 066, 77 грн. - основний платіж, 18 542, 47 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- збільшено ТОВ Компас суму грошового зобов'язання за платежем: військовий збір у розмірі 3 045, 79 грн., у тому числі 2 170, 00 грн. - основний платіж, 875, 39 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Позивач не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями відповідача, звернувся до суду з позовом про визнання їх протиправними та скасування.

Надаючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 N 996-XIV, визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України , витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому, відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

А приписами пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

При цьому, судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Дослідженням матеріалів справи колегією суддів встановлено, що 01 серпня 2013 року між ТОВ Компас (за договором - замовник) та ТОВ Норфолк (за договором - виконавець) було укладено договір № 01-08-13 про надання послуг на розміщення реклами, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується надати замовнику послуги по розміщенню рекламних зображень на умовах вільного розміщення на 130 рекламоносіях, розташованих в населених пунктах України, перелік яких вказано в Додатку № 2 до договору, але не менш ніж на двох рекламоносіях у кожному з населених пунктів, біля залізничних вокзалів, залізничних станцій, автовокзалів, автостанцій, а також ринків у радіусі не більше ста метрів від вказаних об'єктів, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги.

На підтвердження виконання вказаного договору, сторонами були оформлені первинні документи: додаток № 1 і додаток № 2 до договору від 01 серпня 2013 року, акт приймання-передачі наданих послуг від 30 серпня 2013 року, платіжні доручення та податкову накладну на суму 147 000, 00 грн.

Крім того, між ТОВ Компас (за договорами - замовник) та ТОВ Норфолк (за договорами - підрядник) було укладено ряд договорів підряду № 01/04-3 від 01 квітня 2013 року № 20/04-4 від02 квітня 2013 року, № 04/04-5 від 04 квітня 2013 року, № 05/04-6 від 05 квітня 2013 року, № 02/05-4 від 17 квітня 2013 року, № 01/50-3 від 18 квітня 2013 року, № 09/05-11 від 19 квітня 2013 року, № 03/05-5 від 22 квітня 2013 року, № 05/05-7 від 24 квітня 2013 року, № 05/05-7 від 24 квітня 2013 року, № 07/05-9 від 08 травня 2013 року, № 04/05-6 від 14 травня 2013 року, № 06/05-8 від 15 травня 2013 року, № 08/05-10 від 16 травня 2013 року, згідно умов яких підрядник за завданням замовника зобов'язується на свій ризик, власними силами із власних матеріалів виконати роботи (будь-яка діяльність підрядника згідно з локальним кошторисом, пов'язана з роботами з часткового ремонту покрівлі об'єктів - офісна будівля за адресою: вул. Немировича-Данченка 16, м. Київ і адміністративна будівля (літера А-3) майнового комплексу за адресою: вул. Хортицьке шосе, 1, м. Запоріжжя), а також результати цієї діяльності), а замовник зобов'язується прийняти виконані роботи та оплатити їх.

На підтвердження реального характеру виконання зазначених вище договорів підряду позивач надав до суду: лист ТОВ Норфолк від 04 квітня 2013 року, в якому зазначено про нове свідоцтво контрагента про реєстрацію платника податку на додану вартість № 200119124; договірні ціни з приводу часткового ремонту покрівлі; локальні кошториси № 2-1-1; підсумкові вартості ресурсів; розрахунки загальновиробничих витрат до локального кошторису № 2-1-1 на ремонтні роботи; акти приймання-передачі виконаних будівельних робіт за квітень-травень 2013 року; довідки про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати за квітень-травень 2013 року; платіжні доручення №№ 537, 538 від 06 вересня 2013 року, № 543 від 10 вересня 2013 року, №№ 552, 553, 554, 555, 556, 557, 558 від 16 вересня 2013 року, № 582 від 20 вересня 2013 року, №№ 617, 618 від 08 жовтня 2013 року; податкові накладні.

Разом з тим, між ТОВ Компас (за договором - замовник) та ТОВ Маркетингова група ЕксМаркет (за договором - виконавець) було укладено ряд договорів про надання послуг № 1-Р від 05 травня 2014 року, № 2-Р від 06 травня 2014 року, № 3-Р від 08 травня 2014 року, № 4-Р від 08 травня 2014 року, № 5-Р від 14 травня 2014 року, № 6-Р від 20 травня 2014 року, № 7-Р від 26 травня 2014 року, № 1-Р від 02 червня 2014 року, № 2-Р від 04 червня 2014 року, № 3-Р від 04 червня 2014 року, № 4-Р від 05 червня 2014 року, № 5-Р від 05 червня 2014 року, № 6-Р від 06 червня 2014 року, № 7-Р від 06 червня 2014 року, № 1-Р від 01 липня 2014 року, № 2-Р від 02 липня 2014 року, № 3-Р від 03 липня 2014 року, № 4-Р від 04 липня 2014 року, № 5-Р від 07 липня 2014 року, № 6-Р від 09 липня 2014 року, № 7-Р від 14 липня 2014 року, № 1-Р від 01 серпня 2014 року, № 2-Р від 04 серпня 2014 року, № 3-Р від 05 серпня 2014 року, № 4-Р від 07 серпня 2014 року, № 5-Р від 08 серпня 2014 року, № 6-Р від 11 серпня 2014 року, № 7-Р від 12 серпня 2014 року, № 1-Р від 01 вересня 2014 року, № 2-Р від 02 вересня 2014 року, № 3-Р від 02 вересня 2014 року, № 4-Р від 03 вересня 2014 року, № 5-Р від 03 вересня 2014 року, № 6-Р від 04 вересня 2014 року, № 7-Р від 05 вересня 2014 року, № 8-Р від 08 вересня 2014 року, № 1-Рк від 01 жовтня 2014 року, № 2-Рк від 01 жовтня 2014 року, № 3-Рк від 02 жовтня 2014 року, № 4-Рк від 02 жовтня 2014 року, № 5-Рк від 03 жовтня 2014 року, № 6-Рк від 06 жовтня 2014 року, № 7-Рк від 07 жовтня 2014 року, № 8-Рк від 08 жовтня 2014 року, № 9-Рк від 08 жовтня 2014 року, № 1-Ркл від 03 листопада 2014 року, № 2-Ркл від 03 листопада 2014 року, № 3-Ркл від 03 листопада 2014 року, № 4-Ркл від 04 листопада 2014 року, № 5-Ркл від 04 листопада 2014 року, № 6-Ркл від 04 листопада 2014 року, № 7-Ркл від 05 листопада 2014 року, № 8-Ркл від 05 листопада 2014 року, № 9-Ркл від 05 листопада 2014 року, № 10-Ркл від 06 листопада 2014 року, № 1-12Ркл від 01 грудня 2014 року, № 2-12Ркл від 01 грудня 2014 року, № 3-12Ркл від 01 грудня 2014 року, № 4-12Ркл від 01 грудня 2014 року, № 5-12Ркл від 02 грудня 2014 року, № 6-12Ркл від 02 грудня 2014 року, № 7-Ркл від 02 грудня 2014 року, № 8-Ркл від 03 грудня 2014 року, № 9-Ркл від 03 грудня 2014 року, № 10-Ркл від 03 грудня 2014 року, № 11-Ркл від 03 грудня 2014 року, № 12-Ркл від 04 грудня 2014 року, відповідно до умов яких виконавець зобов'язується надати замовнику послуги з розміщення рекламних зображень на умовах вільного розміщення на 40 (в деяких випадках 39, 50, 55 та 85) рекламоносіях, розташованих в населених пунктах України, перелік яких вказано в Додатках № 2 до договорів, але не менше ніж на п'яти рекламоносіях у кожному з населених пунктів, біля залізничних вокзалів, залізничних станцій, автовокзалів, автостанцій, а також ринків у радіусі не більше ста метрів від вказаних об'єктів, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги.

На підтвердження виконання вказаних договорів, сторонами були оформлені первинні документи:

- додатки № 1 та № 2 до договорів про надання послуг;

- акти приймання-передачі наданих послуг від 30 травня 2014 року, 27 червня 2014 року, 31 липня 2014 року, 29 серпня 2014 року, 30 вересня 2014 року, 31 жовтня 2014 року, 28 листопада 2014 року, 26 грудня 2014 року;

- платіжні доручення № 569 від 11 серпня 2014 року, № 611 від 26 серпня 2014 року, №№ 761, 762 від 20 жовтня 2014 року, №№ 776, 777, 778 від 29 жовтня 2014 року, №№ 801, 802 від 05 листопада 2014 року, №№ 819, 820 від 12 листопада 2014 року, № 840 від 17 листопада 2014 року, №№ 867, 868 від 24 листопада 2014 року, №№ 899, 900 від 03 грудня 2014 року, №№ 921, 922 від 15 грудня 2014 року, №№ 1,2,3 від 12 січня 2015 року, №№ 16, 17 від 13 січня 2015 року, №№ 52, 53, 54 від 27 січня 2015 року, №№ 56, 57, 58 від 28 січня 2015 року, №№ 63, 64 від 29 січня 2015 року, №№ 77, 78 від 04 лютого 2015 року, №№ 83, 84 від 05 лютого 2015 року, №№ 236, 237 від 27 березня 2015 року, №№ 240, 241 від 30 березня 2015 року, №№ 247, 248 від 01 квітня 2015 року, №№ 250, 251 від 02 квітня 2015 року, № 279 від 07 квітня 2015 року, №№ 280, 281 від 08 квітня 2015 року, №№ 301, 302, 303 від 16 квітня 2015 року, №№ 305, 306 від 17 квітня 2015 року, №№ 568, 575 від 10 липня 2015 року, №№ 583, 584 від 13 липня 2015 року, №№ 610, 611 від 20 липня 2015 року, №№ 641, 642 від 29 липня 2015 року, №№ 676, 677 від 12 серпня 2015 року, № 709, 710 від 21 серпня 2015 року, №№ 749, 750 від 07 вересня 2015 року, № 763 від 14 вересня 2015 року, №№ 797, 798 від 23 вересня 2015 року, № 830 від 05 жовтня 2015 року;

- податкові накладні.

12 березня 2014 року між ТОВ Компас (за договорами - замовник) та ТОВ Ренесанс Інжиніринг (за договором - підрядник) було укладено договори підряду № 1/12/03/2014, № 2/12/03/2014, № 3/12/03/2014, відповідно до умов яких підрядник зобов'язується в порядку та на умовах, встановлених договорами, власними силами і на власний ризик виконати у встановлені договорами строки підготовчі роботи при виконанні звукоізоляції приміщення, де розміщується холодильне обладнання системи кондиціювання об'єкта (адміністративно-офісна будівля замовника, розташована за адресою: вул. Немировича-Данченка 16, м. Київ), ремонтні роботи приміщень п'ятого поверху на об'єкті, демонтажні роботи при заміні дифузійних решіток та адаптерів вентиляційного обладнання на об'єкті, визначені у локальному кошторисі, що є додатками до договорів, а замовник зобов'язується прийняти виконані підрядником роботи та оплатити їх в порядку, встановленому договорами.

13 березня 2014 року між ТОВ Компас (за договорами - замовник) та ТОВ Ренесанс Інжиніринг (за договором - підрядник) було укладено договори підряду № 1/13/03/2014, № 1/13/03/2014, № 3/13/03/2014, відповідно до умов яких підрядник зобов'язується в порядку та на умовах, встановлених договорами, власними силами і на власний ризик виконати у встановлені договорами строки підготовчі роботи до перефарбування торців центральної сходової клітини на об'єкті (адміністративно-офісна будівля замовника, розташована за адресою: вул. Немировича-Данченка 16, м. Київ), демонтажні та ремонтні роботи вентиляторів у санвузлах на об'єкті, підготовчі роботи до ремонтних робіт системи вентиляції атріумного простору на об'єкті, визначені у локальному кошторисі, що є додатками до договорів, а замовник зобов'язується прийняти виконані підрядником роботи та оплатити їх в порядку, встановленому договорами.

14 березня 2014 року між ТОВ Компас (за договорами - замовник) та ТОВ Ренесанс Інжиніринг (за договором - підрядник) було укладено договір підряду № 1/14/03/2014, відповідно до умов якого підрядник зобов'язується в порядку та на умовах, встановлених договором, власними силами і на власний ризик виконати у встановлений договором строк ремонтні роботи обладнання підігріву повітря системи вентиляції на об'єкті (адміністративно-офісна будівля замовника, розташована за адресою: вул. Немировича-Данченка 16, м. Київ), визначені у локальному кошторисі, що є додатком до договору, а замовник зобов'язується прийняти виконані підрядником роботи та оплатити їх в порядку, встановленому договором.

17 березня 2014 року між ТОВ Компас (за договорами - замовник) та ТОВ Ренесанс Інжиніринг (за договором - підрядник) було укладено договори підряду № 1/17/03/2014, № 2/17/03/2014, № 3/17/03/2014, № 4/17/03/2014, відповідно до умов яких підрядник зобов'язується в порядку та на умовах, встановлених договорами, власними силами і на власний ризик виконати у встановлені договорами строки роботи із заміни кабелю в системі відеоспостереження на об'єкті (адміністративно-офісна будівля замовника, розташована за адресою: вул. Немировича-Данченка 16, м. Київ), роботи із заповнення каркасів стін мінераловатними плитами при виконанні звукоізоляції приміщення, де розміщується холодильне обладнання системи кондиціювання на об'єкті, роботи з ремонту декоративного опорядження сходових клітин з тіффані на об'єкті, монтажні роботи при заміні дифузійних решіток та адаптерів вентиляційного обладнання на об'єкті, визначені у локальному кошторисі, що є додатками до договорів, а замовник зобов'язується прийняти виконані підрядником роботи та оплатити їх в порядку, встановленому договорами.

19 березня 2014 року між ТОВ Компас (за договорами - замовник) та ТОВ Ренесанс Інжиніринг (за договором - підрядник) було укладено договори підряду № 1/19/03/2014, № 2/19/03/2014, № 3/19/03/2014, № 4/19/03/2014, № 5/19/03/2014, № 6/19/03/2014, № 7/19/03/2014, № 8/19/03/2014, відповідно до умов яких підрядник зобов'язується в порядку та на умовах, встановлених договорами, власними силами і на власний ризик виконати у встановлені договорами строки роботи із заміни протипожежних дверей з вивезенням сміття на об'єкті (адміністративно-офісна будівля замовника, розташована за адресою: вул. Немировича-Данченка 16, м. Київ), роботи з перефарбування торців центральної сходової клітини на об'єкті, роботи з ремонту системи вентиляції атріумного простору на об'єкті, роботи з влаштування стін ГКЛ при виконанні звукоізоляції приміщення на об'єкті, роботи з влаштування стель з гіпсокартону (демонтажні роботи та влаштування каркасів) в суспільних зонах на об'єкті, роботи з ремонту вентиляційного обладнання кухні на об'єкті, роботи з ремонту вентиляторів (відновлення оздоблення стель) у санвузлах на об'єкті, роботи з влаштування звукоізоляції дифузійних решіток та адаптерів вентиляційного обладнання на об'єкті, визначені у локальному кошторисі, що є додатками до договорів, а замовник зобов'язується прийняти виконані підрядником роботи та оплатити їх в порядку, встановленому договорами.

21 березня 2014 року між ТОВ Компас (за договорами - замовник) та ТОВ Ренесанс Інжиніринг (за договором - підрядник) було укладено договір підряду № 1/21/03/2014, відповідно до умов якого підрядник зобов'язується в порядку та на умовах, встановлених договором, власними силами і на власний ризик виконати у встановлений договором строк роботи із заміни кесонних стель у приміщеннях на об'єкті (адміністративно-офісна будівля замовника, розташована за адресою: вул. Немировича-Данченка 16, м. Київ), визначені у локальному кошторисі, що є додатком до договору, а замовник зобов'язується прийняти виконані підрядником роботи та оплатити їх в порядку, встановленому договором.

24 березня 2014 року між ТОВ Компас (за договорами - замовник) та ТОВ Ренесанс Інжиніринг (за договором - підрядник) було укладено договори підряду № 1/24/03/2014, № 2/24/03/2014, № 3/24/03/2014, № 4/24/03/2014, відповідно до умов яких підрядник зобов'язується в порядку та на умовах, встановлених договорами, власними силами і на власний ризик виконати у встановлені договорами строки роботи з влаштування оздоблення стін з ГКЛ при виконанні звукоізоляції приміщення, де розміщуються холодильне обладнання системи кондиціювання на об'єкті (адміністративно-офісна будівля замовника, розташована за адресою: вул. Немировича-Данченка 16, м. Київ), роботи з влаштування обладнання шумоглушіння системи вентиляції атріумного простору на об'єкті, роботи з відновлення оздоблення після заміни кабелю в системі відеоспостереження на об'єкті, роботи з відновлення оздоблення після заміни дифузійних решіток та адаптерів вентиляційного обладнання на об'єкті, визначені у локальному кошторисі, що є додатками до договорів, а замовник зобов'язується прийняти виконані підрядником роботи та оплатити їх в порядку, встановленому договорами.

25 березня 2014 року між позивачем (за договорами - замовник) та ТОВ Ренесанс Інжиніринг (за договором - підрядник) було укладено договір підряду № 1/25/03/2014, відповідно до умов якого підрядник зобов'язується в порядку та на умовах, встановлених договором, власними силами і на власний ризик виконати у встановлений договором строк роботи з влаштування стелі з гіпсокартону (оздоблювальні роботи в суспільних зонах на об'єкті (адміністративно-офісна будівля замовника, розташована за адресою: вул. Немировича-Данченка 16, м. Київ), визначені у локальному кошторисі, що є додатком до договору, а замовник зобов'язується прийняти виконані підрядником роботи та оплатити їх в порядку, встановленому договором.

26 березня 2014 року між позивачем (за договорами - замовник) та ТОВ Ренесанс Інжиніринг (за договором - підрядник) було укладено договір підряду № 1/26/03/2014, відповідно до умов якого підрядник зобов'язується в порядку та на умовах, встановлених договором, власними силами і на власний ризик виконати у встановлений договором строк відновлювальні роботи оздоблення та встановлення доводчиків протипожежних дверей на об'єкті (адміністративно-офісна будівля замовника, розташована за адресою: вул. Немировича-Данченка 16, м. Київ), визначені у локальному кошторисі, що є додатком до договору, а замовник зобов'язується прийняти виконані підрядником роботи та оплатити їх в порядку, встановленому договором.

27 березня 2014 року між позивачем (за договорами - замовник) та ТОВ Ренесанс Інжиніринг (за договором - підрядник) було укладено договір підряду № 1/27/03/2014, відповідно до умов якого підрядник зобов'язується в порядку та на умовах, встановлених договором, власними силами і на власний ризик виконати у встановлений договором строк роботи із заповнення каркасів стін мінераловатними плитами, звукоізоляція стелі та укосів, влаштування гіпсокартону та його оздоблення при звукоізоляції приміщення, де розміщується холодильне обладнання системи кондиціювання на об'єкті (адміністративно-офісна будівля замовника, розташована за адресою: вул. Немировича-Данченка 16, м. Київ), визначені у локальному кошторисі, що є додатком до договору, а замовник зобов'язується прийняти виконані підрядником роботи та оплатити їх в порядку, встановленому договором.

01 квітня 2014 року між позивачем (за договорами - замовник) та ТОВ Ренесанс Інжиніринг (за договором - підрядник) було укладено договори підряду №№ 1/01/04/2014, 2/01/04/2014, 3/01/04/2014, 4/01/04/2014, відповідно до умов яких підрядник зобов'язується в порядку та на умовах, встановлених договорами, власними силами і на власний ризик виконати у встановлені договорами строки роботи з реставрації воріт № 1 авторемонтних майстерень на об'єкті (цілісний майновий комплекс, розташований за адресою: вул. Хортицьке шосе, 1, м. Запоріжжя), ремонтні роботи приміщення авто мийки (влаштування прорізів) на об'єкті, роботи з часткового ремонту(№1) майстерні-складу (будівля літера Д) на об'єкті, роботи з демонтажу перегородок та дверей (№1) оздоблення дверних отворів на об'єкті, визначені у локальному кошторисі, що є додатками до договорів, а замовник зобов'язується прийняти виконані підрядником роботи та оплатити їх в порядку, встановленому договорами.

Також, 01 квітня 2014 року між тими ж самими сторонами було укладено договору підряду №№ 5/01/04/2014, 6/01/04/2014, відповідно до умов яких підрядник зобов'язується в порядку та на умовах, встановлених договорами, власними силами і на власний ризик виконати у встановлені договорами строки роботи з ремонту декоративних дерев'яних елементів інтер'єру, на об'єкті (адміністративно-офісна будівля замовника, розташована за адресою: вул. Немировича-Данченка 16, м. Київ), роботи з влаштування вікна № 1 (демонтажні та підсилювальні роботи) на об'єкті, визначені у локальному кошторисі, що є додатками до договорів, а замовник зобов'язується прийняти виконані підрядником роботи та оплатити їх в порядку, встановленому договорами.

02 квітня 2014 року позивач (за договором - замовник) уклав договір підряду № 1/02/04/2014 з ТОВ Ренесанс Інжиніринг (за договором - підрядник), відповідно до умов якого підрядник зобов'язується в порядку та на умовах, встановлених договором, власними силами і на власний ризик виконати у встановлений договором строк роботи з благоустрою території (корчування некультурних зелених насаджень) на об'єкті (цілісний майновий комплекс, розташований за адресою: вул. Хортицьке шосе, 1, м. Запоріжжя), визначені у локальному кошторисі, що є додатком до договору, а замовник зобов'язується прийняти виконані підрядником роботи та оплатити їх в порядку, встановленому договором.

Аналогічні за своїм змістом є договори підряду від 08 квітня 2014 року № 1/08/04/2014 і № 3/08/04/2014, укладені між тими самим сторонами щодо роботи з реставрації воріт № 2 авторемонтних майстерень на об'єкті (цілісний майновий комплекс, розташований за адресою: вул. Хортицьке шосе, 1, м. Запоріжжя) та ремонтних робіт приміщення авто мийки (підсилення отворів № 1) на об'єкті.

Заперечуючи проти вимог даного позову, відповідач в своїх доводах посилається на відсутність законних підстав для формування позивачем податкового кредиту та витрат за результатами господарських операцій з ТОВ Норфолк , ТОВ Маркетингова група Екс Маркет , ТОВ Ренесанс Інжиніринг , оскільки з наданих позивачем документальних доказів не вбачається факту дійсності та легальності оподатковуваних господарських операцій із вказаними контрагентами. Крім того, відповідач наголошує на тому, що позивачем безпідставно включено до складу податкового обліку операції з придбання у ТОВ Норфолк та ТОВ Маркетингова група Екс Маркет послуг з розміщення реклами, оскільки, по-перше, такі операції були збитковими і нелогічними для позивача, а по-друге, позивачем на момент проведення перевірки не було надано фотозвітів з місць розміщення реклами.

Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, нормами чинного законодавства не визначено конкретного переліку документів, якими платник повинен підтвердити реальність виконання господарської операції. З метою податкового обліку господарські операції можуть оформлюватися будь-якими первинними документами, зміст яких відповідає положенням статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , та складення яких узгоджується із законодавчо установленими вимогами щодо оформлення такої операції або із звичаєвою практикою.

Як свідчать матеріали даної справи, позивачем до перевірки були надані платіжні доручення, локальні кошториси, підсумкові відомості, узгоджені графіки виконання робіт, які на думку колегії суддів, свідчать про фактичне здійснення господарських операцій, оскільки відомості, які повинні містити документи, на відсутність яких вказує відповідач, містили, зокрема, договори, додаткові угоди до договорів та інші первинні документи, що наявні у матеріалах даної справи.

Крім того, колегія суддів знаходить необґрунтованими твердження відповідача, що контрагенти позивача не могли здійснити операції з огляду на відсутність необхідних для цього трудових ресурсів та основних фондів, оскільки дані про це відповідачем були отримані з інформаційних систем податкових органів без перевірки фактичної можливості контрагентів здійснити відповідні роботи. Інформаційні системи не містять інформації про залучення до виконання робіт трудових ресурсів на підставі цивільно-правових ресурсів, а основних фондів - на підставі договорів оренди. Таким чином, доводи відповідача про неможливість здійснити відповідні роботи контрагентами не підтверджуються належними та допустимими доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, валові витрати позивачем були сформовані на підставі належним чином оформлених первинних бухгалтерських документів, отриманих від вищевказаних контрагентів та у зв'язку з оплатою їм вартості придбаних товарів (робіт, послуг), що в свою чергу узгоджується з нормами чинного законодавства.

Що стосується доводів апелянта стосовно неправомірності віднесення до складу витрат вартості ремонтних робіт у сумі 23 060 305 грн. (за 2015 рік - 15 420 927 грн., за півріччя 2016 року - 7 639 378 грн.) за укладеними договорами між ТОВ Компас та ТОВ Будархреставрація , колегія суддів зважає на наступне.

Основними нормативними документами, що регламентують облік основних засобів, їх відображення у бухгалтерському обліку або міжнародній фінансовій звітності, є Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 Основні засоби , затверджене наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92 (з наступними змінами і доповненнями, далі - П(С)БО 7), та Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 № 561 (з наступними змінами і доповненнями, далі - Методичні рекомендації № 561).

Пунктами 14, 15 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 Основні засоби , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 №92, передбачено, що первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов'язаних з поліпшенням об'єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об'єкта. Первісна вартість основних засобів зменшується у зв'язку з частковою ліквідацією об'єкта основних засобів.

Витрати, що здійснюються для підтримання об'єкта в робочому стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до складу витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, спір, що виник між ТОВ Компас та ГУ ДФС у м. Києві, пов'язаний насамперед з різним трактуванням сутності проведених ТОВ Будархреставрацією ремонтних робіт, а саме, питання визначення капітального ремонту (модернізації) та поточного ремонту.

У чинному законодавстві України відсутнє нормативне визначення поняття модернізації та ремонту. Водночас, зі змісту п. 29 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 №561, вбачається, що проведення модернізації передбачає вдосконалення конструкції, що забезпечує підвищення продуктивності об'єкта, який модернізується, сприяє розширенню його технологічних можливостей, досягненню економії ресурсів, поліпшенню умов праці.

Здійснення ж ремонту полягає у частковому відновленні окремих об'єктів для підтримання їх у робочому стані.

Згідно п. 15 П(С)БО 7, витрати, що здійснюються для підтримання об'єкта в робочому стані (проведення технічного огляду, нагляду, обслуговування, ремонту тощо) та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до складу витрат. Вони не впливають на нарахування амортизації активу, оскільки є частиною його технічної експлуатації.

Рішення про характер і ознаки здійснюваних підприємством робіт, тобто чи спрямовані вони на підвищення техніко-економічних можливостей (модернізація, модифікація, добудова, реконструкція) об'єкта, що приведе в майбутньому до збільшення економічних вигод, чи здійснюються вони для підтримання об'єкта в придатному для використання стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, приймається керівником підприємства з урахуванням результатів аналізу існуючої ситуації та суттєвості таких витрат (п. 29 Методичних рекомендацій № 561).

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для збільшення об'єкта оподаткування податком на прибуток став суб'єктивний висновок відповідача щодо неправильності відображення витрат у складі собівартості і необхідності віднесення сум ремонту на амортизацію основних засобів у зв'язку з суттєвістю понесених витрат (82% від балансової вартості будівель та споруд).

Проте, даний висновок податкового органу колегія суддів вважає безпідставним, оскільки за даними самого відповідача балансова вартість будівель станом на 01.01.2015 та 30.06.2016 була незмінною і становила 27 897 529,51 грн. Переоцінка об'єктів з моменту їх придбання не здійснювалася, експерти з даного питання не залучалися, комісія не створювалася, амортизація не нараховувалася. Таким чином, для визначення рівня суттєвості недостатньо доказів, які б мали істотне значення, а зроблений висновок Головного управління ДФС у м. Києві не носить імперативного характеру і може бути консультативним щодо удосконалення облікової політики позивача.

При цьому, регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 3 ст. 6 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV).

Щодо податкових повідомлень рішень №1491140303 від 09.12.2016р та №1492140303 від 09.12.2016р, якими ТОВ Компас нараховано податок на доходи фізичних осіб в сумі 30066,77 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 18542,47 грн., військовий збір в сумі 2170,40 грн., та штрафні (фінансові) санкції в сумі 875,39 грн. відповідно, колегія суддів виходить з наступного.

Як свідчать матеріали даної справи, ТОВ Компас орендувало у ФОП ОСОБА_2 наступні транспортні засоби: Volkswagen Bora 2.0 - згідно договору оренди легкового автомобіля б/н від 21.12.2012р; Mersedes-Benz S 500L4M - згідно договору оренди легкового автомобіля б/н від 21.12.2012р; VolkswagenPolo - згідно договору оренди легкового автомобіля б/н від 01.10.2014р.

Крім того, ТОВ Компас орендувало у гр. ОСОБА_4 легковий автомобіль марки Infiniti FX35 згідно договору суборенди легкового автомобіля від 07.04.2014р. Власником автомобіля є ОСОБА_3

За твердженням відповідача, суми страхової премії, сплаченої ТОВ Компас страховим компаніям за вищезазначені автомобілі з метою оподаткування, прирівнюються до додаткового блага, отриманого платниками податку - фізичними особами.

Згідно із п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України базою оподаткування доходів фізичних осіб є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Відповідно до пп. 164.1.2 п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

За визначенням пп.14.1.47 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами цього Кодексу).

Згідно із пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Статтею 18 Податкового кодексу України, передбачено, що податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків. Податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов'язки, встановлені цим Кодексом для платників податків.

Абзацом 2 п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України встановлено, що податковий агент зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.

Фізичні особи - підприємці є самостійними суб'єктами господарювання, зареєстровані у встановленому законодавством порядку та які самостійно обчислюють та сплачують податки та інші обов'язкові платежі до Державного бюджету Україна та інших бюджетів, операції з грошовими коштами були вчинені на підставі господарських відносин, а отже позивач не може виступати в якості податкового агента такої фізичної особи - підприємця при здійсненні господарських операцій.

Як вбачається з листів страхової компанії ІНГО Україна від 16.12.2016р №3692 та 3693, станом на 16.12.2016р по договорам страхування страхових випадків не було, виплати на користь орендодавців були відсутні, а отже додаткові блага у розумінні п.п.14.1.47 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України не мають місця.

Оскільки автомобілі у страховий період були у користуванні ТОВ Компас і страхування транспортних засобів мало на меті покриття ризиків позивача то не спричиняло будь-якої зміни майнового стану фізичних осіб.

Таким чином, аналізуючи норми чинного законодавства та оцінюючи зібрані у справі докази, колегія суддів приходить до висновку про обгрунтованість заявлених позивачем вимог на наявність правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що постановлене у справі рішення суду першої інстанції ґрунтується на вірно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допущено порушень матеріального і процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 квітня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Собків Я.М.

Суддя Вівдиченко Т.Р.

Суддя Бабенко К. А.

Повний текст ухвали виготовлено - 16.06.2017

Головуючий суддя Собків Я.М.

Судді: Бабенко К.А

Вівдиченко Т.Р.