Постанова

від 27.06.2017 по справі 922/3909/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2017 року Справа № 922/3909/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Катеринчук Л.Й. (головуючого), Коваленка В.М., Куровського С.В. розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" на постанову та ухвалуХарківського апеляційного господарського суду від 09.03.2017 року Господарського суду Харківської області від 01.12.2016 року у справі Господарського суду № 922/3909/13 Харківської області за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Вирахувально-комерційної фірми "Кредит" доТовариства з обмеженою відповідальністю Вирахувально-комерційної фірми "Кредит" про визнання банкрутом ліквідаторЧаговець Т.П. за участю в судовому засіданні представника ОСОБА_5 - адвоката Альошина В.В. (довіреність від 10.01.2017 року),

В С Т А Н О В И В :

у провадженні Господарського суду Харківської області знаходиться справа №922/3909/13 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Вирахувально-комерційної фірми "Кредит" (далі - боржника) , порушена ухвалою суду від 21.10.2013 року (залишена без змін судами апеляційної та касаційної інстанцій) за заявою боржника за спеціальною процедурою, передбаченою статтею 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України №4212-VІ від 22.12.2011 року) (далі - Закон про банкрутство) (том 1, а.с. 143 - 144, 210 - 219, том 2, а.с. 34 - 40).

Справа перебуває на стадії ліквідаційної процедури, введеної постановою Господарського суду Харківської області від 10.09.2014 року, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Погорілу О.І., яку звільнено від виконання обов'язків ліквідатора у даній справі за її клопотанням ухвалою місцевого господарського суду від 22.04.2015 року з призначенням ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Чаговець Т.П. (том 2, а.с. 73 - 79, том 4, а.с. 109 - 114).

Ухвалами Господарського суду Харківської області від 29.10.2014 року визнано грошові вимоги до боржника: фізичної особи-підприємця ОСОБА_8 на суму 322 400 грн.; Основ'янської ОДПІ міста Харкова на суму 73 129 грн.; ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова на суму 99 611, 23 грн.; Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Харкові на суму 23 619, 61 грн. (том 3, а.с. 76 - 77, 89 - 90, 104 - 105).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.05.2015 року визнано вимоги ПАТ "Сбербанк Росії", правонаступником якого є ПАТ "Сбербанк" у зв'язку із зміною найменування, на суму 21 132 725, 42 грн. основного боргу та 1 218 грн. судового збору.

Ухвалами Господарського суду Харківської області від 09.12.2015 року вимоги Основ'янської ОДПІ міста Харкова на суму 2 265, 09 грн. та ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова на суму 510 грн. до банкрута ухвалено вважати такими, що підлягають погашенню у шосту чергу в ліквідаційній процедурі (том 5, а.с. 4 - 6, 9 - 11).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.12.2016 року затверджено реєстр вимог кредиторів боржника з вимогами фізичної особи-підприємця ОСОБА_8 на суму 322 400 грн. у четверту чергу; Основ'янської ОДПІ міста Харкова на суму 73 129 грн. основного боргу у третю чергу та на суму 2 265, 09 грн. неустойки у шосту чергу; ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова на суму 88 647, 47 грн. у третю чергу та на суму 11 473, 76 грн. неустойки у шосту чергу; Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Харкові на суму 23 619, 61 грн. у другу чергу; окремо включено до реєстру вимог кредиторів вимоги заставного кредитора ПАТ "Сбербанк Росії" на суму 21 132 725, 42 грн., а також заборгованість по заробітній платі на суму 17 345, 63 грн.; окремо внесено до реєстру вимог кредиторів відомості про заставне майно банкрута: нежитлову будівлю літ. "А-2", загальною площею 1071,8 кв.м., та нежитлову будівлю літ. "Б-1", загальною площею 30,3 кв.м., що розташовані у АДРЕСА_1 (том 10, а.с. 214 - 216).

04.05.2016 року до місцевого господарського суду звернулося ПАТ "Сбербанк" із скаргою на дії та бездіяльність арбітражного керуючого, в якій заставний кредитор просив визнати неправомірними дії та бездіяльність ліквідатора банкрута Чаговець Т.П., усунути її від виконання обов'язків ліквідатора підприємства-банкрута та призначити у справі іншого ліквідатора, обґрунтовуючи неналежним виконанням арбітражним керуючим Чаговець Т.П. обов'язків ліквідатора щодо проведення інвентаризації майна підприємства-боржника, скликання комітету кредиторів та надання йому звітів про хід процедури ліквідації банкрута, а також реалізацією майна боржника в ліквідаційній процедурі за заниженими цінами, що порушує права кредиторів на одержання задоволення їх вимог за рахунок коштів, виручених від продажу такого майна (вх. №14712) (том 5, а.с. 153 - 164).

23.05.2016 року до місцевого господарського суду надійшла заява ПАТ "Сбербанк" за вих. №5164/4/28-1 від 11.05.2016 року про визнання результатів аукціону недійсними (з урахуванням додаткових пояснень від 16.11.2016 року), в якій заставний кредитор просив визнати недійсними результати аукціону від 07.04.2016 року з продажу майна підприємства-банкрута, обтяженого заставою банку, а саме: нежитлової будівлі літ. "А-2", загальною площею 1071,8 кв.м., та нежитлової будівлі літ. "Б-1", загальною площею 30,3 кв.м., що розташовані у АДРЕСА_1, які оформлено протоколом №1 від 07.04.2016 року Товарної біржі "Всеукраїнський торгівельний центр" про проведення відкритих торгів у формі аукціону, з підстав порушення ліквідатором та організатором аукціону вимог законодавства про банкрутство щодо порядку продажу майна банкрута в ліквідаційній процедурі (вх. №16952 та №39041) (том 7, а.с. 2 - 43, том 8, а.с. 53 - 60).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.05.2016 року залучено до участі у справі ОСОБА_5 як переможця спірного аукціону з продажу нерухомого банкрута, що знаходиться у АДРЕСА_1 (том 7, а.с. 44 - 45).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.10.2016 року (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 24.10.2016 року) як захід забезпечення вимог заставного кредитора про визнання недійсними результатів спірного аукціону з продажу нерухомого майна банкрута, за клопотанням банку-заставодержателя накладено арешт на нежитлову будівлю літ. "А-2", загальною площею 1071,8 кв.м., та нежитлову будівлю літ. "Б-1", загальною площею 30,3 кв.м., що розташовані у АДРЕСА_1 до вирішення зазначеної заяви по суті (том 8, а.с. 15 - 18, 47).

08.11.2016 року на виконання постанови про визнання боржника банкрутом ліквідатор Чаговець Т.П. надала місцевому господарському суду звіт ліквідатора з додатками, в тому числі ліквідаційний баланс банкрута станом на 01.11.2016 року та реєстр непогашених кредиторських вимог, складені за наслідками проведення ліквідаційної процедури підприємства-боржника (вх. №37689) (том 10, а.с. 3 - 182) .

11.11.2016 року до місцевого господарського суду надійшло клопотання ліквідатора банкрута Чаговець Т.П. про затвердження звіту про її витрати в ліквідаційній процедурі банкрута на суму 637 181, 01 грн. (вх. №38416) (том 10, а.с. 183).

14.11.2016 року ліквідатором Чаговець Т.П. подано до місцевого господарського суду клопотання про долучення до матеріалів справи документів, а саме повідомлення ліквідатором організатора аукціону про анулювання результатів аукціону від 20.05.2016 року з продажу транспортних засобів банкрута відповідно до протоколів №1-3, у зв'язку з відмовою переможця аукціону від оплати за придбане майно та підписання договорів купівлі-продажу зазначеного майна, а також рішення організатора аукціону про визнання аукціонів від 20.05.2016 року такими, що не відбулися (вх. №38652) (том 10, а.с. 184 - 187).

Розглянувши подані учасниками провадження у справі документи у судовому засіданні від 01.12.2016 року (суддя Усатий В.О.) , місцевий господарський суд ухвалою відмовив ПАТ "Сбербанк Росії" в задоволенні заяви (вх. №16952 від 23.05.2016 року) про визнання недійсним результату аукціону; скасував накладений ухвалою суду від 07.10.2016 року арешт на нежитлову будівлю літ. "А-2", загальною площею 1078,8 кв.м., та нежитлову будівлю літ. "Б-1", загальною площею 30,3 кв.м., що розташовані у АДРЕСА_1; відмовив ПАТ "Сбербанк Росії" в задоволенні скарги (вх. №14712 від 04.05.2016 року) на дії ліквідатора; затвердив звіт ліквідатора про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат в ліквідаційній процедурі; затвердив наданий суду ліквідаційний звіт та ліквідаційний баланс; ліквідував Товариство з обмеженою відповідальністю Вирахувально-комерційну фірму "Кредит"; провадження у справі припинив; зобов'язав Головне управління статистики у Харківській області виключити з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України Товариство з обмеженою відповідальністю Вирахувально-комерційну фірму "Кредит"; зобов'язав державного реєстратора провести державну реєстрацію припинення юридичної особи-банкрута, внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи та передати органам державної статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування повідомлення про проведення державної реєстрації припинення для зняття юридичної особи з обліку (том 10, а.с. 217 - 228). Судове рішення мотивоване встановленням обставин повноти здійснених ліквідатором дій в ході ліквідаційної процедури та надання суду документів, що свідчать про належне завершення процедури ліквідації з незадоволеними в ході ліквідаційної процедури кредиторськими вимогами за недостатністю коштів, виручених від продажу активів боржника в ліквідаційній процедурі, згідно з поданим реєстром непогашених вимог кредиторів, а також обставин додержання ліквідатором та організатором аукціону процедури продажу майна банкрута в ліквідаційній процедурі.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, заставний кредитор - ПАТ "Сбербанк" (далі - скаржник) звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу суду першої інстанції від 01.12.2016 року та передати справу на розгляд місцевого господарського суду, мотивуючи передчасністю висновків суду першої інстанції про можливість завершення ліквідаційної процедури у справі з посиланням на неповноту здійснених ліквідатором дій в ході процедури ліквідації підприємства-банкрута та реалізацію майна боржника в ліквідаційній процедурі з порушенням вимог законодавства про банкрутство.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09.03.2017 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Здоровко Л.М., судді: Бородіна Л.І., Плахов О.В.) апеляційну скаргу ПАТ "Сбербанк" залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Харківської області від 01.12.2016 року у даній справі - без змін (том 11, а.с. 118 - 137) .

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями про завершення ліквідаційної процедури у справі, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову апеляційного суду від 09.03.2017 року та ухвалу суду першої інстанції від 01.12.2016 року, справу передати на новий розгляд до місцевого господарського суду, заяву ПАТ "Сбербанк" про визнання недійсними результатів аукціону задовольнити, визнати недійсними результати проведення другого повторного аукціону з продажу майна банкрута з можливістю зниження його початкової вартості, який відбувся 07.04.2016 року та оформлений протоколом №1 від 07.04.2016 року, а також укладений між підприємством-банкрутом та ОСОБА_5 за результатами проведення спірного аукціону договір купівлі-продажу нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Ємцем І.О. та зареєстрованим в реєстрі за №2224.

Касаційна скарга обґрунтована порушенням судами попередніх інстанцій положень статті 105 Цивільного кодексу України, статей 1, 11, 12, 23, 37, 41, 44, 46, 55, 58-61, 63-68, 95, 97, 114 Закону про банкрутство, статей 33, 34, 36, 43, 86 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та неповнотою дослідження обставин, що мають значення для справи. Скаржник доводить передчасність висновків судів про можливість завершення ліквідаційної процедури у справі з посиланням на неповноту дій ліквідатора Чаговець Т.П. з розшуку активів боржника, які можна було б спрямувати на погашення кредиторських вимог, включених до реєстру, а також невжиття нею заходів щодо скликання комітету кредиторів боржника та подання йому на затвердження звіту ліквідатора за підсумками процедури ліквідації підприємства-банкрута. За твердженням банку, спірний аукціон з продажу нерухомого майна банкрута проведено з порушенням порядку допуску осіб, які виявили намір взяти участь в аукціоні, до участі в аукціоні, так як учасниками аукціону не було сплачено гарантійного внеску. Також, скаржник доводить заінтересованість щодо боржника учасників спірного аукціону, оскільки покупець нерухомого майна банкрута - ОСОБА_5 перебуває у родинних стосунках із засновником підприємства-банкрута ОСОБА_10, а другий учасник аукціону - ОСОБА_11 є одним із засновників боржника. Скаржник зазначив, що на нежитлових будівлях банкрута, які реалізовано із спірного аукціону, не було розміщено оголошення про його продаж, що не узгоджується з вимогами частини 3 статті 58 Закону про банкрутство щодо порядку оприлюднення інформації про продаж нерухомого майна банкрута в ліквідаційній процедурі. Також, скаржник доводить незаконність реалізації спірного майна банкрута з другого повторного аукціону від 07.04.2016 року поза межами строку здійснення ліквідаційної процедури у даній справі з посиланням на обставини завершення цього строку 10.09.2015 року та відмови місцевим господарським судом у його продовженні за клопотанням ліквідатора відповідно до ухвали від 09.12.2015 року.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову апеляційного суду від 09.03.2017 року та ухвалу суду першої інстанції від 01.12.2016 року про завершення ліквідаційної процедури у справі на предмет повноти встановлених обставин справи та правильності їх юридичної оцінки, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, вислухавши представника ОСОБА_5 - адвоката Альошина В.В., дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Відповідно до частини 2 статті 4 1 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Пунктом 1 1 Розділу X Прикінцеві та Перехідні положення Закону про банкрутство в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011 року, чинній з 19.01.2013 року, передбачено, що положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Матеріалами справи підтверджується, що 21.10.2013 року порушено дану справу про банкрутство боржника. Отже, в ході ліквідаційної процедури до боржника повинні застосовуватися положення, що регулюють хід ліквідаційної процедури, в тому числі продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, в редакції Закону про банкрутство зі змінами згідно із Законом України №4212-VІ від 22.12.2011 року, чинним з 19.01.2013 року.

Частинами 1, 2 статті 95 Закону про банкрутство передбачено, що якщо вартості майна боржника-юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи. За результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна.

Відповідно до частин 1, 2, 7, 8 статті 41 Закону про банкрутство, ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку. Ліквідатор з дня свого призначення здійснює , зокрема, такі повноваження : виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізує фінансове становище банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; веде реєстр вимог кредиторів; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом. Під час проведення ліквідаційної процедури ліквідатор зобов'язаний використовувати тільки один рахунок боржника в банківській установі. Інші рахунки, виявлені при проведенні ліквідаційної процедури, підлягають закриттю ліквідатором. Залишки коштів на цих рахунках перераховуються на основний рахунок боржника. Кошти, які надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на основний рахунок боржника. З основного рахунка здійснюються виплати кредиторам у порядку черговості, визначеному цим Законом. З основного рахунка банкрута проводяться виплати кредиторам, виплати поточних платежів та витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Згідно з частинами 1, 4 статті 42 Закону про банкрутство (в редакції, чинній на момент введення щодо боржника ліквідаційної процедури постановою суду від 10.09.2014 року), усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, що належать юридичній особі-банкруту, які передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку. Майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує. Продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду.

Відповідно до частин 1, 2, 5, 8 статті 44 Закону про банкрутство, після проведення інвентаризації та оцінки майна ліквідатор здійснює продаж майна банкрута такими способами: проведення аукціону ; продаж безпосередньо юридичній або фізичній особі . Вибір способів продажу активів здійснюється ліквідатором з метою забезпечення його відчуження за найвищою ціною . Ліквідатор організовує проведення аукціону з продажу активів банкрута з урахуванням вимог цього Закону. Ліквідатор має право самостійно проводити торги на аукціоні відповідно до законодавства або залучити на підставі договору організатора аукціону-юридичну особу, яка відповідно до установчих документів має право проводити торги. Ліквідатор здійснює продаж майна боржника у вигляді цілісного майнового комплексу. У разі якщо продати майно боржника у вигляді цілісного майнового комплексу не вдалося, ліквідатор здійснює продаж майна боржника частинами. Спори, які виникають при проведенні та виконанні результатів аукціонів, у тому числі про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна, розглядаються в межах провадження у справі про банкрутство.

Отже, ліквідатор зобов'язаний розпочати реалізацію майна боржника цілісним майновим комплексом, до якого включається майно боржника, що є предметом забезпечення, а початкова вартість цілісного майнового комплексу повинна визначатися як сукупність визнаних у встановленому Законом про банкрутство порядку вимог кредиторів, виходячи з положень статті 43 цього Закону. Якщо продати майно боржника у вигляді цілісного майнового комплексу не вдалося, ліквідатор здійснює продаж майна боржника частинами.

Згідно з частинами 1, 4 - 7 статті 49 Закону про банкрутство, продаж майна боржника в провадженні у справі про банкрутство здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, шляхом проведення торгів у формі аукціону , за винятком майна, продаж якого відповідно до законодавства України здійснюється шляхом проведення закритих торгів. Суб'єктами аукціону є його замовник, організатор та учасники. Замовником є ліквідатор, призначений господарським судом у порядку, встановленому цим Законом. Організатором аукціону є визначена замовником фізична або юридична особа, що має ліцензію на проведення торгів і з якою замовник аукціону уклав договір на проведення аукціону. Учасниками аукціону можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземні юридичні особи, які подали необхідні документи та пройшли процедуру реєстрації виконавцем аукціону відповідно до цього Закону.

Виходячи з положень статей 60, 61 Закону про банкрутство, до участі в торгах допускаються заявники, що подали заяви на участь в аукціоні і документи, що додавалися до них, в тому числі документ про сплату гарантійного внеску, які відповідають вимогам, встановленим цим Законом і вказаним у повідомленні про проведення торгів. Рішення організатора аукціону про допуск заявників до участі в торгах приймається за наслідками розгляду представлених заяв на участь в аукціоні і оформляється протоколом про визначення учасників аукціонів. Заявники, допущені до участі в торгах, визнаються учасниками аукціону.

Частиною 3 статті 55 Закону про банкрутство передбачено, що результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними.

Отже, підставами для визнання результатів аукціону недійсними є недодержання ліквідатором або організатором аукціону вимог Закону про банкрутство щодо його проведення, зокрема, порядку визначення початкової вартості майна, яке підлягає реалізації в ліквідаційній процедурі, проведення конкурсу та визначення організатора аукціону, порядку допуску до участі в аукціоні, дотримання строків та часу проведення аукціону, оприлюднення оголошення про проведення аукціону та вимог до його змісту, порядку проведення аукціону (повторного, другого повторного аукціонів).

Статтею 65 Закону про банкрутство передбачено особливості проведення повторного аукціону. Так, якщо інше не встановлено договором, у разі закінчення аукціону без визначення переможця протягом місяця (у разі продажу нерухомого майна - двох місяців) організатор аукціону зобов'язаний провести повторний аукціон. Якщо інше не встановлено договором, у разі закінчення повторного аукціону без визначення переможця протягом місяця організатор аукціону зобов'язаний провести другий повторний аукціон. Якщо інше не встановлено договором , початковою вартістю повторного аукціону, другого повторного аукціону є вартість , зменшена на 20 відсотків щодо початкової вартості відповідно попереднього аукціону, попереднього повторного аукціону.

Відповідно до частин 3 - 5 статті 66 Закону про банкрутство, якщо інше не встановлено договором про проведення аукціону, другий повторний аукціон проводиться з можливістю зниження початкової вартості. Під час проведення аукціону з можливістю зниження початкової вартості, за відсутності бажаючих укласти договір ліцитатор знижує початкову вартість на крок аукціону доти, доки не виявиться бажаючий укласти договір. Якщо після зниження початкової вартості виявиться бажаючий (бажаючі) укласти договір, аукціон проводиться у загальному порядку.

Відповідно до частин 1 - 3 статті 46 Закону про банкрутство, після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси; відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів; довідка архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню. Якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи-банкрута. Якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включенню до складу ліквідаційної маси, він зобов'язаний подати господарському суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна.

Отже, законодавцем передбачено певну сукупність дій, яку необхідно вчинити в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків до звіту ліквідатора, які подаються суду разом із зазначеним звітом та є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, яке проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів); подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури, розгляд та затвердження ліквідаційного балансу судом є обов'язковим предметом судового засідання, за наслідком якого приймається рішення про ліквідацію (припинення) юридичної особи боржника.

Відтак, затверджуючи звіт ліквідатора, господарський суд повинен дати оцінку належності проведення ліквідатором всієї ліквідаційної процедури, дотримання ним черговості задоволення вимог кредиторів, відповідності законодавству складеного ліквідаційного балансу та всіх обов'язкових додатків до звіту ліквідатора, оцінити повноту реалізації ліквідатором активів боржника.

Положеннями статті 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом . Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ухвалою місцевого господарського суду від 21.10.2013 року (залишена без змін судами апеляційної та касаційної інстанцій) порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Вирахувально-комерційної фірми "Кредит"; постановою місцевого господарського суду від 10.09.2014 року боржника визнано банкрутом, відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Погорілу О.І., яку звільнено від виконання обов'язків ліквідатора у даній справі за її клопотанням ухвалою суду від 22.04.2015 року з призначенням ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Чаговець Т.П. (том 1, а.с. 143 - 144, 210 - 219, том 2, а.с. 34 - 40, 73 - 79, том 4, а.с. 109 - 114). Отже, до провадження у справі суди вірно застосовували Закон про банкрутство в редакції, чинній з 19.01.2013 року.

Матеріалами справи підтверджуються та судами встановлено обставини визнання місцевим господарським судом кредиторських вимог та затвердження реєстру вимог кредиторів боржника ухвалою від 01.12.2016 року, до якого окремо включено вимоги заставного кредитора ПАТ "Сбербанк Росії" на суму 21 132 725, 42 грн. та внесено відомості про заставне майно банкрута: нежитлову будівлю літ. "А-2", загальною площею 1071,8 кв.м., та нежитлову будівлю літ. "Б-1", загальною площею 30,3 кв.м., що розташовані у АДРЕСА_1 (том 3, а.с. 76 - 77, 89 - 90, 104 - 105, том 5, а.с. 4 - 6, 9 - 11, том 10, а.с. 214 - 216). Отже, ПАТ "Сбербанк Росії", правонаступником якого є ПАТ "Сбербанк", є заставним кредитором боржника з вимогами на суму понад 21,1 млн. грн.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 04.05.2016 року заставний кредитор - ПАТ "Сбербанк" подало до місцевого господарського суду скаргу на дії та бездіяльність арбітражного керуючого, в якій просило визнати неправомірними дії та бездіяльність ліквідатора банкрута Чаговець Т.П., усунути її від виконання обов'язків ліквідатора підприємства-банкрута та призначити у справі іншого ліквідатора (том 5, а.с. 153 - 164).

Судом першої інстанції встановлено, що в обґрунтування скарги заставний кредитор зазначив про недоліки в роботі ліквідатора Чаговець Т.П. з ліквідації підприємства-банкрута, що полягали у неналежному проведенні інвентаризації майна боржника, нескликанні комітету кредиторів та неподанні йому звітів про хід процедури ліквідації банкрута, а також у реалізації рухомого та нерухомого майна боржника в ліквідаційній процедурі за заниженими цінами, що завдало збитків кредиторам.

Відмовляючи у задоволенні зазначеної скарги, місцевий господарський суд виходив із встановлених обставин належного виконання ліквідатором Чаговець Т.П. своїх обов'язків під час провадження у даній справі на стадії ліквідаційної процедури після її призначення ліквідатором банкрута ухвалою суду від 22.04.2015 року, вжиття ліквідатором усіх заходів з ліквідації банкрута як юридичної особи, в тому числі реалізації майна підприємства-боржника з додержанням порядку, визначеного законодавством про банкрутство.

Також, місцевим господарським судом встановлено обставини подання 23.05.2016 року ПАТ "Сбербанк" заяви за вих. №5164/4/28-1 від 11.05.2016 року про визнання результатів аукціону недійсними (з урахуванням додаткових пояснень від 16.11.2016 року), в якій заставний кредитор просив визнати недійсними результати аукціону від 07.04.2016 року з продажу майна підприємства-банкрута, обтяженого заставою банку, а саме: нежитлової будівлі літ. "А-2", загальною площею 1071,8 кв.м., та нежитлової будівлі літ. "Б-1", загальною площею 30,3 кв.м., що розташовані у АДРЕСА_1, які оформлено протоколом №1 від 07.04.2016 року Товарної біржі "Всеукраїнський торгівельний центр" про проведення відкритих торгів у формі аукціону (том 7, а.с. 2 - 43, том 8, а.с. 53 - 60).

В обґрунтування своїх вимог заставний кредитор зазначив, що в оголошенні про проведення другого повторного аукціону від 07.04.2016 року організатором аукціону було зазначено різні реквізити банківських рахунків для сплати гарантійного внеску та для здійснення переможцем аукціону оплати за придбане майно; на нерухомому майні, яке було реалізоване із спірного аукціону, не розміщувалося оголошення про його продаж; в матеріалах справи відсутні докази сплати учасниками другого повторного аукціону від 07.04.2016 року гарантійних внесків для участі в аукціоні; спірне майно банкрута реалізовано з аукціону після завершення строку ліквідаційної процедури на користь заінтересованої особи щодо боржника за заниженою ціною; ліквідатором не надано господарському суду нотаріально засвідченого договору купівлі-продажу спірного нерухомого майна.

Розглядаючи зазначену заяву, суди встановили, що ухвалою місцевого господарського суду від 24.12.2015 року за клопотанням ліквідатора надано згоду на продаж спірних нежитлових приміщень банкрута, які перебували в заставі ПАТ "Сбербанк Росії", за оціночною вартістю 11 511 890 грн., а саме: нежитлової будівлі літ. "А-2", загальною площею 1071,8 кв.м., та нежитлової будівлі літ. "Б-1", загальною площею 30,3 кв.м., що розташовані у АДРЕСА_1; зазначене нерухоме майно банкрута було виставлено ліквідатором на продаж цілісним майновим комплексом, однак, призначені на 02.10.2015 року, 05.11.2015 року та 09.12.2015 року відповідно перший, повторний та другий повторний аукціони з його реалізації визнано такими, що не відбулися у зв'язку з ненадходженням заяв на участь в аукціонах (том 5, а.с. 57 - 60, том 9, а.с. 15 - 26).

Судами встановлено, що на виконання вимог частини 5 статті 44 Закону про банкрутство ліквідатор Чаговець Т.П. розпочала продаж спірного майна банкрута частинами (окремими лотами) за початковою вартістю в розмірі 11 511 890 грн. на першому аукціоні, призначеному на 29.01.2016 року, який не відбувся за відсутності заяв на участь в аукціоні; повторний аукціон з продажу спірних нежитлових будівель банкрута за початкової вартістю в розмірі 9 209 512 грн. з можливістю її зниження до 50% початкової вартості, призначено на 26.02.2016 року, однак, зазначений аукціон визнано таким, що не відбувся у зв'язку з ненадходженням заяв на участь в аукціоні.

Матеріалами справи підтверджуються та судами встановлено обставини розміщення 03.03.2016 року на веб-сайтах Вищого господарського суду України та Міністерства юстиції України оголошення про проведення 07.04.2016 року другого повторного аукціону з продажу спірного нерухомого майна банкрута за початковою вартістю лота в розмірі 7 367 609, 60 грн. з можливістю її зниження на крок аукціону без встановлення граничної вартості майна (том 10, а.с. 13 - 17).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 07.04.2016 року відбувся другий повторний аукціон з продажу майна банкрута, що є предметом забезпечення вимог ПАТ "Сбербанк", за результатами якого переможцем визнано фізичну особу ОСОБА_5, який придбав спірні нежитлові будівлі за 515 732, 30 грн., про що організатором аукціону складено протокол №1 про проведення відкритих торгів у формі аукціону від 07.04.2016 року (том 10, а.с. 13 - 17).

Судами встановлено, що за результатами другого повторного аукціону 29.04.2016 року між підприємством-банкрутом в особі ліквідатора Чаговець Т.П. та переможцем аукціону - ОСОБА_5 укладено договір купівлі-продажу майна, проданого з аукціону від 07.04.2016 року, який посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Ємцем І.О. та зареєстровано в реєстрі за №2224 (том 10, а.с. 18 - 19).

Суди встановили, що грошові кошти, виручені від продажу спірного нерухомого майна банкрута, спрямовано на часткове погашення вимог заставного кредитора ПАТ "Сбербанк" на суму 474 473, 32 грн., що не заперечується скаржником, та на оплату послуг організатору аукціону з проведення аукціону в розмірі 41 258, 58 грн. (том 10, а.с. 75, 80).

Відмовляючи у задоволенні заяви заставного кредитора про визнання недійсними результатів другого повторного аукціону з продажу майна банкрута, суд першої інстанції виходив з того, що обраний ліквідатором Чаговець Т.П. порядок реалізації майна банкрута зі спірного аукціону від 07.04.2016 року узгоджується з положеннями статті 44 Закону про банкрутство в редакції з 19.01.2013 року щодо способів продажу активів боржника з метою забезпечення їх відчуження за найвищою ціною; організатором аукціону виконано обов'язок щодо розміщення оголошення про проведення спірного аукціону на веб-сайтах Міністерства юстиції України та Вищого господарського суду України із фотографією майна, що було предметом продажу, та безпосередньо на майні боржника відповідно до вимог статті 58 цього Закону (том 7, а.с. 97). Зазначене спростовує доводи ПАТ "Сбербанк" про порушення ліквідатором та організатором аукціону порядку продажу майна банкрута на другому повторному аукціоні від 07.04.2016 року.

Доводи заставного кредитора про зазначення в оголошенні про проведення спірного аукціону різних реквізитів рахунків боржника для сплати гарантійного внеску за участь в аукціоні та перерахування переможцем аукціону коштів за придбане майно, що, на думку скаржника, свідчить про непрозорість проведеного аукціону від 07.04.2016 року, суд першої інстанції відхилив, як необґрунтовані, зазначивши про те, що виходячи з положень статей 41, 61, 60, 70 Закону про банкрутство, гарантійні внески осіб, які виявили намір взяти участь в аукціоні з продажу майна банкрута в ліквідаційній процедурі, зараховуються на банківський рахунок організатора аукціону, залученого ліквідатором на договірній основі, тоді як оплата вартості придбаного на аукціоні майна банкрута здійснюється переможцем аукціону на ліквідаційний рахунок підприємства-банкрута, доступ до якого має лише ліквідатор як особа, уповноважена на ліквідацію банкрута в процедурі банкрутства.

Також, суд першої інстанції відхилив доводи ПАТ "Сбербанк" щодо здійснення реалізації майна банкрута поза межами строку ліквідаційної процедури у даній справі, з огляду на встановлені обставини проведення спірного аукціону 07.04.2016 року за умов відсутності затвердженого місцевим господарським судом звіту ліквідатора за підсумками ліквідаційної процедури підприємства-банкрута, що згідно з пунктом 6 частини 1 статті 83 Закону про банкрутство є підставою для припинення провадження у справі про банкрутство.

Доводи заставного кредитора про участь у другому повторному аукціоні від 07.04.2016 року з продажу нежитлових будівель банкрута заінтересованих осіб щодо боржника місцевий господарський суд відхилив як такі, що не підтверджуються належними та достатніми доказами у справі.

Зважаючи на обставини прийняття рішення про відмову у визнанні недійсними результатів спірного аукціону з продажу нерухомого майна банкрута, суд першої інстанції в порядку статті 68 ГПК України скасував накладений ухвалою суду від 07.10.2016 року, як захід забезпечення вимог заставного кредитора, арешт на нежитлову будівлю літ. "А-2", загальною площею 1071,8 кв.м., та нежитлову будівлю літ. "Б-1", загальною площею 30,3 кв.м., що у АДРЕСА_1.

Розглядаючи справу у підсумковому засіданні від 01.12.2016 року на стадії ліквідаційної процедури, суд першої інстанції прийняв до уваги та надав оцінку як належним доказам проведення ліквідаційної процедури поданим ліквідатором Чаговець Т.П. звіту ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю Вирахувально-комерційної фірми "Кредит" станом на 08.11.2016 року; ліквідаційному балансу станом на 01.11.2016 року; даним інвентаризації майнових активів банкрута про наявність у боржника нерухомого майна - нежитлової будівлі літ. "А-2", загальною площею 1071,8 кв.м. та нежитлової будівлі літ. "Б-1", загальною площею 30,3 кв.м., що розташовані у АДРЕСА_1 та є предметами застави ПАТ "Сбербанк Росії", а також рухомого майна - 17-ти автомобілів, які не обтяжені заставою банку; довідкам відповідних органів про відсутність зареєстрованих за боржником об'єктів права власності (сільськогосподарської техніки, самохідних машин та механізмів, технологічних транспортних засобів, повітряних суден, морського та річкового транспорту), об'єктів права інтелектуальної власності; обставинам не перебування боржника на обліку у митницях як особи, яка здійснює операції з товарами, та як суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності, відсутності боржника серед власників, які володіють значними пакетами акцій емітентів; закриття рахунків боржника у банківських установах та відсутності відкритих виконавчих проваджень, стороною яких є боржник; обставинам передання документів банкрута, що підлягають довгостроковому зберіганню, на зберігання до архівної установи, та знищення печатки підприємства-банкрута; обставинам реалізації рухомого та нерухомого майна, яке увійшло до складу ліквідаційної маси банкрута, за ціною відповідно 110 366, 04 грн. та 515 732, 30 грн.; обставинам спрямування ліквідатором одержаних в ході ліквідації банкрута грошових коштів на часткове погашення вимог заставного кредитора - ПАТ "Сбербанк" на суму 474 473, 72 грн., на оплату послуг організатора аукціону на суму 41 258, 58 грн., на погашення заборгованості по заробітній платі на суму 17 345, 63 грн., а також на оплату послуг ліквідатора та погашення його витрат в ліквідаційній процедурі банкрута; реєстру непогашених вимог кредиторів на загальну суму 500,5 тис. грн., в тому числі й перед ПАТ "Сбербанк" на суму понад 20,6 млн. грн. (том 10, а.с. 3 - 182) .

Відтак, затверджуючи звіт ліквідатора банкрута станом на 08.11.2016 року та припиняючи провадження у справі про банкрутство підприємства-боржника, суд першої інстанції виходив з того, що ліквідатором Чаговець Т.П. виконано всі дії з ліквідації банкрута та надано суду документи, що підтверджують завершення ліквідаційної процедури, в тому числі й реєстр вимог кредиторів з кредиторською заборгованістю на загальну суму 500,5 тис. грн., що залишилась незадоволеною за недостатністю майна боржника.

Також, місцевий господарський суд дійшов висновку про затвердження звіту ліквідатора Чаговець Т.П. про відшкодування її витрат в ліквідаційній процедурі банкрута та оплату її послуг як ліквідатора у даній справі.

Переглядаючи справу в повному обсязі, апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про належне виконання ліквідатором усіх дій в ході ліквідаційної процедури, погодився з оцінкою доказів у справі, здійсненою місцевим господарським судом, а доводи апеляційної скарги банку-заставодержателя про неповноту вжитих ліквідатором Чаговець Т.П. заходів щодо виявлення майна банкрута відхилив як такі, що спростовуються наявними в матеріалах справи доказами вчинення ліквідатором усіх необхідних дій та заходів з розшуку майна банкрута та його включення до складу ліквідаційної маси.

Доводи заставного кредитора про нез'ясування судами у підсумковому засіданні на стадії ліквідаційної процедури банкрута думки кредиторів щодо можливості затвердження звіту ліквідатора та припинення у зв'язку із цим провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Вирахувально-комерційної фірми "Кредит" апеляційний суд відхилив з огляду на встановлені обставини здійснення провадження у даній справі про банкрутство за особливостями статті 95 Закону про банкрутство, якою не передбачено обов'язку щодо створення комітету кредиторів боржника, який ліквідується власником, тоді як в матеріалах справи відсутні докази звернення кредиторів, в тому числі ПАТ "Сбербанк", до ліквідатора з вимогою про скликання зборів кредиторів для визначення складу комітету кредиторів. Відтак, зазначені доводи банку-заставодержателя не спростовують обґрунтованості висновків суду першої інстанції про наявність підстав для завершення ліквідаційної процедури підприємства-банкрута, виходячи з власної оцінки судом доказів у справі на предмет повноти вжитих ліквідатором Чаговець Т.П. заходів з ліквідації підприємства-банкрута та встановлення обставин відсутності у боржника активів на кінець ліквідаційної процедури, що виключає можливість подальшого здійснення ним господарської діяльності та є підставою для його припинення, як юридичної особи, у зв'язку з банкрутством.

Доводи скаржника про передчасність висновків суду першої інстанції про можливість завершення ліквідаційної процедури банкрута та його припинення, як юридичної особи, апеляційний суд відхилив з огляду на встановлені обставини здійснення провадження у даній справі про банкрутство за спрощеною процедурою банкрутства з 2013 року, наявності у боржника непогашеної заборгованості перед кредиторами за даними ліквідаційного балансу станом на 01.11.2016 року в розмірі 500,5 тис. грн. та відсутності у нього активів за підсумками ліквідаційної процедури, що виключає можливість відновлення платоспроможності підприємства-боржника.

Судом апеляційної інстанції відхилено доводи заставного кредитора про порушення порядку продажу спірного нерухомого майна банкрута в ліквідаційній процедурі з посиланням на обставини участі у другому повторному аукціоні від 07.04.2016 року осіб, що є заінтересованими щодо боржника, та які не сплатили гарантійних внесків на участь в аукціоні, так як матеріалами справи підтверджується прийняття організатором аукціону рішення про допуск ОСОБА_5 та ОСОБА_11 до участі у спірному аукціоні відповідно до протоколу від 04.04.2016 року про визнання учасників аукціону, призначеного на 07.04.2016 року, що узгоджується з положеннями статей 60, 61 Закону про банкрутство, а майно банкрута неодноразово виставлялося на продаж з аукціонів, інформація про проведення яких є публічною, що дозволяло усім бажаючим взяти участь у спірному аукціоні. При цьому, апеляційний суд зазначив про надання організатором аукціону 09.03.2017 року до апеляційного суду доказів сплати переможцем аукціону - ОСОБА_5 гарантійного внеску на участь в другому повторному аукціоні від 07.04.2016 року з продажу спірних нежитлових будівель банкрута на суму 742 956, 16 грн. (том 10, а.с. 29 - 31, том 11, а.с. 112 - 113).

Також, апеляційний суд зазначив, що за результатами продажу майна банкрута в ліквідаційній процедурі із спірного аукціону було реалізовано нерухоме майно боржника, обтяжене заставою ПАТ "Сбербанк", з подальшим спрямуванням виручених від його продажу коштів на погашення вимог заставного кредитора, що узгоджується з положеннями частини 4 статті 42 та частини 9 статті 45 Закону про банкрутство. При цьому, спірне майно виставлялося на продаж з аукціонів за початковою вартістю, визначеною відповідно до вимог статті 43 Закону про банкрутство, з подальшим її зниженням в ході аукціонів в порядку статей 65, 66 Закону, якими визначено особливості проведення повторного та другого повторних аукціонів. Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази звернення заставного кредитора до місцевого господарського суду з клопотанням про призначення незалежної оцінки заставного майна з метою його подальшого продажу в ліквідаційній процедурі банкрута. Зазначене спростовує доводи банку-заставодержателя про продаж спірних нежитлових будівель банкрута за заниженою ціною.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій за змістом оскаржуваних судових рішень з огляду на встановлені судами обставини повноти проведених ліквідатором дій в ліквідаційній процедурі, належність та відповідність закону звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута, а доводи заставного кредитора, викладені у касаційній скарзі, про неповноту вжитих ліквідатором Чаговець Т.П. заходів щодо розшуку майна банкрута, проведення другого повторного аукціону від 07.04.2016 року з продажу майна банкрута з порушення вимог законодавства про банкрутство та поза межами здійснення ліквідаційної процедури у даній справі з посиланням на докази, прийняті до уваги та відхилені судами попередніх інстанцій, вважає такими, що не спростовують висновків судів про повноту дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі та наявність правових підстав для завершення ліквідаційної процедури з припиненням банкрута, як юридичної особи, та припиненням провадження у справі у зв'язку із затвердженням звіту ліквідатора.

Доводи касаційної скарги ПАТ "Сбербанк" зводяться до намагання переконати Вищий господарський суд України здійснити оцінку (переоцінку) доказів та обставин справи, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно статті 111 7 ГПК України, а отже, такі доводи є необґрунтованими.

Доводи скаржника про придбання спірного заставного майна з аукціону зацікавленою особою - сином одного із засновників боржника, колегія суддів касаційного суду вважає необґрунтованими, оскільки чинним законодавством про банкрутство не передбачено жодного обмеження щодо можливої участі у відкритих торгах (аукціоні) з продажу майна банкрута як для зацікавлених осіб щодо боржника, так для зацікавлених осіб щодо його кредиторів.

З огляду на таке, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій про завершення ліквідаційної процедури у справі про банкрутство Вирахувально-комерційної фірми "Кредит" прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому відсутні правові підстави для їх зміни чи скасування.

На підставі викладеного та керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.03.2017 року та ухвалу Господарського суду Харківської області від 01.12.2016 року у справі №922/3909/13 залишити без змін.

Головуючий Л.Й. Катеринчук

Судді В.М. Коваленко

С.В. Куровський