Постанова

від 04.07.2017 по справі 910/13960/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2017 року Справа № 910/13960/16

Вищий господарський суд України у складі: суддя Палій В.В. - головуючий (доповідач), судді Львов Б.Ю. і Селіваненко В.П.

розглянув касаційну скаргу приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами", м. Київ, в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю "ВОРНЕР МЬЮЗІК Україна", м. Київ,

на рішення господарського суду міста Києва від 31.10.2016

та постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2017

у справі № 910/13960/16

за позовом приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" (далі - Організація), м. Київ, в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю "ВОРНЕР МЬЮЗІК Україна" (далі - ТОВ "ВОРНЕР МЬЮЗІК Україна"), м. Київ,

до приватного підприємства "ОМЕГА-ФУД" (далі - ПП "ОМЕГА-ФУД"), м. Київ,

про стягнення 14 500,00 грн. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав.

Судове засідання проведено за участю представників:

Організації - Хлєбніков С.Г. предст. (дов. від 22.07.2016)

позивача - не з'явився

відповідача - Станкевич О.М. предст. (дов. від 03.07.2017)

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Організація звернулася до господарського суду міста Києва в інтересах ТОВ "ВОРНЕР МЬЮЗІК Україна" з позовом до ПП "ОМЕГА-ФУД" про стягнення 14 500,00 грн. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав.

Позовні вимоги з посиланням на приписи статей 1, 15, 32, 50, 52 Закону України від 23.12.1993 № 3792-XII "Про авторське право і суміжні права" (далі - Закон № 3792) мотивовано неправомірним (без надання відповідного дозволу) використанням ПП "ОМЕГА-ФУД" у приміщенні ресторану "Фрау Роза" за адресою: м. Київ, вул. Урицького, 1-А музичного твору з текстом твір "If You Want Me" у виконанні Glen Hansard and Marketa Irglova шляхом його публічного виконання.

Рішенням господарського суду міста Києва від 31.10.2016 у справі № 910/13960/16 (суддя Гумега О.В.), яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2017 (судді Доманська М.Л. - головуючий суддя, Пантелієнко В.О., Остапенко О.М.) у задоволенні позову відмовлено повністю з посиланням на те, що ТОВ "ВОРНЕР МЬЮЗІК Україна" не могло бути позивачем, в інтересах якого Організація мала право звернутися з відповідним позовом до суду, відповідно Організацією не доведено права на звернення з позовом до суду на захист прав ТОВ "ВОРНЕР МЬЮЗІК Україна" на спірний музичний твір.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Організація просить судові акти попередніх інстанцій зі справи скасувати, а справу скерувати на новий розгляд до суду першої інстанції. Скаргу мотивовано порушенням та неправильним застосуванням судами попередніх інстанцій у прийнятті оскаржуваних судових актів норм процесуального права.

Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

Учасників судового процесу відповідно до статті 111 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представників Організації та відповідача, Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі встановлено, що:

- Організація є організацією колективного управління на колективній основі майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, що підтверджується свідоцтвом Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України про облік організацій колективного управління від 24.01.2011 № 18/2011;

- Організація здійснює управління майновими авторськими правами ТОВ "ВОРНЕР МЬЮЗІК Україна" на підставі укладеного договору від 24.01.2014 № АВ-24012014/01 про управління майновими авторськими правами, зокрема щодо музичного твору твір "If You Want Me" у виконанні Glen Hansard and Marketa Irglova (автор Irglova, Marketa);

- ТОВ "ВОРНЕР МЬЮЗІК Україна" як видавник надає Організації повноваження здійснювати колективне управління майновими правами на твори та субвидані твори, що належать або протягом дії даного договору будуть належати видавнику, а саме: дозволяти або забороняти від імені видавника використання об'єктів авторського права третіми особами, відповідно до умов цього договору (пункт 2.1 Договору від 24.01.2014 № АВ-24012014/01);

- у випадку виявлення порушень прав, управління якими здійснює Організація, остання, з метою захисту прав видавника та реалізації своїх повноважень по управлінню цими правами, має право: пред'являти заяви, претензії, здійснювати фіксацію фактів використання об`єктів авторського права без дозволу Організації; вчиняти будь-які інші дії (вживати заходи), направлені на захист авторських прав видавника, за умов отримання попередньої згоди видавника (пункт 9.2 Договору від 24.01.2014 № АВ-24012014/01);

- даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє безстроково (пункт 12.1 Договору від 24.01.2014 № АВ-24012014/01);

- відповідно до змісту Декларації музичних творів № 1 до Договору від 24.01.2014 № АВ-24012014/01, видавник - ТОВ "ВОРНЕР МЬЮЗІК Україна" передав в управління Організації музичні твори, зокрема твір "If You Want Me" (виконавець - Glen Hansard and Marketa Irglova, автор - Irglova, Marketa, частка правовласника щодо публічного виконання - 50%);

- у свою чергу, ТОВ "ВОРНЕР МЬЮЗІК Україна" набуло виключні майнові права на використання зазначеного музичного твору на підставі ліцензійного договору від 01.11.2014 № ВЧ-01112014/02-Д з правовласником - ТОВ "Ворнер/Чаппелл";

- відповідно до пункту 11.1 договору від 01.11.2014 № ВЧ-01112014/02-Д строк дії договору обраховується з моменту його підписання та закінчується 31.12.2014. Договір в частині надання прав розповсюджується на період, що передує даті укладення договору, а саме з 01.01.2014. Сторони обумовили, що видавець (ТОВ "Ворнер/Чаппелл") наділяє субвидавника (ТОВ "ВОРНЕР МЬЮЗІК Україна") правом вимагати та отримувати від третіх осіб будь-які види винагороди та компенсацій за використання творів, які не зібрані до моменту укладення договору іншими субвидавниками видавця або правовласниками творів.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що:

- відповідно до додатку № 1 до Ліцензійного договору від 01.11.2014 № ВЧ-01112014/02-Д ТОВ "Ворнер/Чаппелл" та ТОВ "ВОРНЕР МЬЮЗІК Україна" підтвердили станом на 01.11.2014 згідно ліцензійного договору надання прав по відношенню до наведеного в цьому додатку переліку музичних творів, серед яких, зокрема музичний твір "If You Want Me";

- відповідно до додатку № 1/2 до Ліцензійного договору від 01.11.2014 № ВЧ-01112014/02-Д ТОВ "ВОРНЕР МЬЮЗІК Україна" проінформувало ТОВ "Ворнер/Чаппелл" про використання на території України без відповідного дозволу музичних творів згідно переліку, серед яких музичний твір "If You Want Me";

- згідно з вказаними додатками № 1, № 1/2 до Ліцензійного договору від 01.11.2014 № ВЧ-01112014/02-Д ТОВ "ВОРНЕР МЬЮЗІК Україна" наділено правом звернення до суду відповідно до діючого в Україні законодавства з метою захисту порушеного права; ТОВ "Ворнер/Чаппелл" також погодилося з правом ТОВ "ВОРНЕР МЬЮЗІК Україна" доручати судове представництво ПО "ОКУАСП" (код 37396151) на основі договору про управління майновими авторськими правами; в тому числі і у відношенні тих музичних творів, порушення у відношенні яких були встановлені до 01.11.2014; у такому випадку позивачем, в інтересах якого буде звертатись ПО "ОКУАСП" буде виступати ТОВ "Ворнер/Чаппелл";

- фіксація представником Організації використання відповідачем музичного твору "If You Want Me" у приміщенні ресторану "Фрау Роза" за адресою: м. Київ, вул. Урицького, 1-А відбулася 12.09.2014, що підтверджується актом фіксації від 12.09.2014, відеозаписом та фіскальним чеком від 12.09.2014.

Судом апеляційної інстанції не прийнято додатковий доказ, наданий Організацією до суду апеляційної інстанції (копію Додаткової угоди № 1 до Ліцензійного договору № ВЧ-01112014/02 від 01.11.2014), з посиланням на те, що Організацією не обґрунтовано неможливості його подання до суду першої інстанції.

Причиною виникнення даного спору є питання щодо правомірності публічного виконання спірного музичного твору у приміщенні закладу харчування - ресторані "Фрау Роза", наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача компенсації за порушення виключних майнових авторських прав позивача.

Відповідно до положень статей 435, 440, 441, 443 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 7, 15, 31-33 Закону № 3792: право на використання твору належить автору або іншій особі, яка одержала авторські майнові права у встановленому порядку (зокрема, за договором, який відповідає визначеним законом вимогам); використання твору здійснюється лише за згодою автора або особи, якій передано відповідне майнове право (за виключенням випадків, вичерпний перелік яких встановлено законом); розмір і порядок виплати авторської винагороди за створення і використання твору встановлюються в авторському договорі або у договорах, що укладаються за дорученням суб'єктів авторського права організаціями колективного управління з особами, які використовують твори.

Згідно зі статтею 45 Закону № 3792 суб'єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: особисто; через свого повіреного; через організацію колективного управління.

У пункті "г" частини першої статті 49 Закону № 3792 зазначено, що організації колективного управління повинні виконувати від імені суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав і на основі одержаних від них повноважень вчиняти дії, передбачені чинним законодавством, необхідні для захисту прав, управління якими здійснює організація, в тому числі звертатися до суду за захистом прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав відповідно до статутних повноважень та доручення цих суб'єктів.

Разом з тим така організація, пред'явивши позов, не є позивачем, оскільки вона звертається до суду за захистом прав суб'єктів авторського і (або) суміжних прав, а не своїх прав. Позивачем у таких випадках буде суб'єкт авторського права і (або) суміжних прав, на захист інтересів якого звернулася організація.

У випадку, якщо організація колективного управління звертається на захист прав фізичних осіб, такий спір розглядається в порядку цивільного судочинства. Якщо ж вона звертається на захист юридичних осіб, то, залежно від суб'єктного складу, спір розглядається в порядку господарського судочинства. При цьому не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства.

Такі правові позиції викладені в абзацах четвертому і п'ятому пункту 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010 № 5 "Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав".

У пункті 49 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" зазначено, що за приписами статей 48 і 49 Закону України "Про авторське право і суміжні права" можлива передача на договірних засадах авторами або іншими суб'єктами авторського права та/або суміжних прав повноважень з управління майновими правами організаціям колективного управління, на які покладається виконання відповідних функцій, зокрема, збір винагороди на підставі зазначених договорів чи цього Закону, розподіл (перерозподіл між іншими організаціями колективного управління) зібраної винагороди, перерахування належної частки перерозподіленої винагороди іншим організаціям колективного управління, що представляють майнові інтереси відповідних суб'єктів авторського права та/або суміжних прав, або виплата розподіленої винагороди безпосередньо таким суб'єктам.

За наявності договорів з суб'єктами авторського права та/або суміжних прав на управління їх майновими правами, організації колективного управління відповідно до статті 45 Закону України "Про авторське право і суміжні права", що надає право таким організаціям представляти інтереси власників майнових авторських прав, виконавців, виробників фонограм (відеограм), мають право звертатися до господарського суду з позовами про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду або стягнення доходу, отриманих порушником внаслідок порушення ним авторського права та/або суміжних прав, і у тому випадку, коли з порушником авторського права чи суміжних прав організацією колективного управління не укладено будь-якої угоди.

Організації колективного управління, які здійснюють управління майновими правами на твори, повинні довести наявність у них прав на управління авторськими майновими правами певного кола осіб. Отже, у разі звернення організації колективного управління до суду з позовом про захист прав суб'єктів авторського права суд повинен з'ясовувати обсяг повноважень цієї організації згідно з договорами, укладеними цією організацією та суб'єктом авторського права. Якщо у організації колективного управління відсутні повноваження на управління майновими правами суб'єкта авторського права, зокрема, щодо конкретного твору, судам слід відмовляти у задоволенні позову цієї організації.

Документами, що підтверджують право організації на звернення до суду із заявою про захист авторського права та/або суміжних прав, є: видане Міністерством освіти і науки України свідоцтво про облік організацій колективного управління, свідоцтво про визначення організації уповноваженою організацією колективного управління згідно із статтями 42, 43 названого Закону; статут організації, що управляє майновими правами на колективній основі; в інших випадках, ніж передбачені згаданими статтями Закону України "Про авторське право і суміжні права", - договір з особою, якій належать відповідні права, на управління майновими правами на колективній основі, та/або договір з іноземною організацією, що управляє аналогічними правами, і документи, що підтверджують наявність у неї відповідних повноважень.

Суди попередніх інстанцій, відмовляючи у задоволенні позову виходили з того, що з огляду на зміст додатків до Ліцензійного договору від 01.11.2014 № ВЧ-01112014/02-Д та враховуючи те, що фіксація факту використання музичного твору мала місце 12.09.2014, ТОВ "ВОРНЕР МЬЮЗІК Україна" не могло бути позивачем, в інтересах якого Організація мала право звернутися з відповідним позовом до суду, відповідно Організацією не доведено права на звернення з позовом до суду на захист прав ТОВ "ВОРНЕР МЬЮЗІК Україна" на спірний музичний твір.

Проте, судами попередніх інстанцій не проаналізовано зміст Ліцензійного договору від 01.11.2014 № ВЧ-01112014/02-Д та додатків до нього вцілому, не враховано умов пункту 11.1 зазначеного договору та не з'ясовано, чи узгоджується зміст останнього абзацу речення на сторінках 10 додатків до договору змісту додатків до ліцензійного договору вцілому, а також пункту 11.1 договору; чи містять додатки до ліцензійного договору обмеження для позивача у зверненні з даним позовом до суду.

Враховуючи викладене, висновок судів попередніх інстанцій про те, що Організацією не доведено права на звернення з позовом до суду на захист прав ТОВ "ВОРНЕР МЬЮЗІК Україна" на спірний музичний твір є передчасним.

Викладене у даній постанові свідчить про неповне з'ясування судами першої та апеляційної інстанції фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, а отже, і про порушення вимог статті 43 ГПК України щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до статті 111 7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Зважаючи на викладене, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд до місцевого господарського суду.

При новому розгляді справи суду слід взяти до уваги наведене, з'ясувати всі обставини справи, і в залежності від встановленого та у відповідності до діючого законодавства, вирішити спір.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 12 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю "ВОРНЕР МЬЮЗІК Україна" задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 31.10.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2017 зі справи № 910/13960/16 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Суддя В. Палій

Суддя Б. Львов

Суддя В. Селіваненко