Постанова

від 04.07.2017 по справі 904/2270/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.07.2017 року справа № 904/2270/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кузнецова В.О.,

суддів: Науменка І.М., Чус О.В.,

секретар судового засідання: Пінчук Є.С.,

за участю сторін:

від позивача: ОСОБА_1, представник, довіреність №0107-1/16 від 01.07.2016 р.,

від відповідача: ОСОБА_2, представник, довіреність №25/256-226 від 15.11.2013 р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державного підприємства "Науково-виробниче об'єднання "Павлоградський хімічний завод" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2017 р. у справі

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Укрспецмонтаж", м.Дніпро

до державного підприємства "Науково-виробниче об'єднання "Павлоградський хімічний завод", м.Павлоград, Дніпропетровська область

про стягнення 760434,61 грн. заборгованості за договором підряду, 625160,12 грн. інфляційних втрат, 59 064,00 грн. 3% річних

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2017 р. у даній справі (суддя Бондарєв Е.М.) позов задоволено повністю; стягнуто з державного підприємства "Науково-виробниче об'єднання "Павлоградський хімічний завод" на користь товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "Укрспецмонтаж" заборгованість за договором підряду у сумі 760 434,61 грн., інфляційні втрати у сумі 625 160,12 грн., 3% річних у сумі 59 064,00 грн. та судовий збір у сумі 21 669,88 грн.

Згадане рішення обґрунтовано посиланням на неналежне виконання відповідачем умов договору підряду № 543014 від 19.02.2014 р. в частині своєчасної та повної оплати за виконані роботи.

Не погодившись з даним рішенням, державне підприємство "Науково-виробниче об'єднання "Павлоградський хімічний завод" звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення господарського суду скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Скаржник вважає, що в договорі чітко не зазначено протягом якого часу та на протязі кількох днів, місяців, років, після підписання акту відповідач повинен здійснити остаточний розрахунок.

Позивач звернувся до відповідача з вимогою щодо оплати коштів за виконані роботи 19.02.2014 р., отже відповідач мав виконати зобов'язання щодо сплати заборгованості до 25.02.2016 р.

На думку скаржника, відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України, 3% річних та інфляційні втрати підлягають нарахуванню з 26.02.2016 р. по 31.01.2017 р.

У відзиві апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення господарського суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, як безпідставну та необґрунтовану.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам матеріального та процесуального права, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи таке.

19.02.2017 р. між державним підприємством "Науково-виробниче об'єднання "Павлоградський хімічний завод" (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "Укрспецмонтаж" (підрядник) укладено договір підряду № 543014, за умовами якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання у відповідності з умовами договору виконати роботи з будівництва дослідно-промислового об'єкта вилучення водонерозчинного компонента. Спорудження 1-503 (загально-будівельні роботи), спорудження 1-503Д (пультова), система зовнішнього електропостачання, система під'їзних доріг і розворотних майданчиків, зовнішні мережі і спорудження водопостачання, каналізації, теплопостачання і газопостачання, благоустрій території. Пуско - налагоджувальні роботи (п.1.1 договору).

Відповідно до п.2.1 договору договірна ціна визначається згідно з державними будівельними нормами на підставі локальних кошторисів, які є невід'ємною частиною договору і є твердою. Тверда договірна ціна може коригуватися тільки за взаємною згодою сторін. ї

Терміни виконання: початок робіт - лютий 2014 року, закінчення робіт - грудень 2014 року. Термін дії договору - 31.12.2014. Датою закінчення робіт вважається дата їх прийняття замовником, зазначена в акті приймання виконаних робіт (п. 3.1 договору).

Замовник перед початком робіт сплачує підряднику аванс в розмірі 30% вартості договору після отримання передоплати від ДКА України. Аванс видається на термін не більше 3-х місяців. Остаточна оплата буде проведена після підписання акту виконаних робіт (п.4.1 договору).

За п.4.3 договору розрахунки за виконані роботи здійснюватимуться на підставі підписаних сторонами актів приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в), довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3).

У пункті 4.5. договору сторони погодили, що вартість виконаних робіт, які підлягають оплаті, визначаються в порядку, визначеному Державними будівельними нормами, з урахуванням обсягів виконаних робіт та фактичних витрат підрядника, підтверджених відповідними документами.

На виконання умов договору позивачем виконані роботи на суму 760 434,61 грн., про що свідчать наступні акти приймання виконаних будівельних робіт: від 27.06.2014 року за червень 2014 року на суму 579 597,62 грн.; від 27.06.2014 року за червень 2014 року на суму 17 622,91 грн.; від 27.06.2014 року за червень 2014 року на суму 9 950,34 грн.; від 27.06.2014 року за червень 2014 року на суму 125 094,59 грн.;від 27.06.2014 року за червень 2014 року на суму 28 169,15 грн. та довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат: від 27.06.2014 року за червень 2014 року на суму 579 597,62 грн.; від 27.06.2014 року за червень 2014 року на суму 180 836,99 грн., які підписані та скріпленими печатками обох сторін, без зауважень.

Відповідач, в свою чергу, в порушення зобов'язань за договором, за виконанні позивачем роботи не розрахувався, що і стало причиною виникнення даного спору.

Вирішуючи питання про наявність або відсутність підстав для задоволення позовних вимог, колегія суддів враховує таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частинами 1,3 ст.843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

За ч.1 ст.853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Згідно із ч.2 ст.853 ЦК України замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Відповідно до ч.1 ст.854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

У відповідності до вимог ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.ст.525,526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), зобов'язання строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).

Згідно ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до ч. 6 ст. 882 ЦК України замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

Згідно з ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Відповідачем не надано доказів, що роботи, зазначені в актах приймання виконаних будівельних робіт на суму 760 434,61 грн., здійснені неякісно або не в повному обсязі, дефектні акти відсутні.

У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за спірним договором, позивач надіслав на адресу останнього претензії вих. №1802/1 від 18.02.2016 р. та вих. №0212/1 від 02.12.2016 р., в яких просив погасити заборгованість за спірним договором підряду.

Матеріали справи не містять, а відповідачем не надано доказів сплати заборгованості за договором підряду у розмірі 760 434,61 грн., а тому місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача на користь позивача зазначеної заборгованості.

Частиною 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

У пункті 3.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" роз'яснено, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена ч.2 ст.265 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для виробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахування індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс, визначений Державною службою статистики України,, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п.3.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").

У зв'язку з порушенням відповідачем строків оплати за виконані позивачем роботи, позивач нарахував 3% річних в сумі 59 064,00 грн. за період з 01.07.2014 р. по 31.01.2017 р. та інфляційні втрати у сумі 625 160,12 грн. за період з липень 2014 р. по січень 2017 р.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, наданий позивачем, колегія суддів вважає його вірним та обґрунтованим, а тому позовні вимоги щодо стягнення 3% річних в сумі 59 064,00 грн. та інфляційних втрат у сумі 625 160,12 грн. підлягають задоволенню.

Судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні заяви відповідача про зменшення штрафних санкцій, оскільки зменшення, у виняткових випадках, можливе лише неустойки (штрафу, пені). Суми інфляційних втрат та 3% річних до категорії неустойки не відносяться, а їх правове регулювання визначається нормами статті 625 ЦК України.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання скаржника про те, що в договорі чітко не зазначено протягом якого часу та на протязі кількох днів, місяців, років, після підписання акту відповідач повинен здійснити остаточний розрахунок, а також доводи щодо настання строку платежу наступного дня після спливу семиденного строку з дня пред'явлення позивачем претензії, з урахуванням наступного.

Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У пункті 4.1. договору сторони погодили, що остаточна оплата буде проведена після підписання акту виконаних робіт.

Акти виконаних робіт були підписані сторонами 27.06.2014 р., а тому відповідальність за невиконання відповідачем грошового зобов'язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем підписання акту виконаних робіт.

Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення, прийнятого з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 101-103, 105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні апеляційної скарги державного підприємства "Науково-виробниче об'єднання "Павлоградський хімічний завод" відмовити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2017 р. у справі №904/2270/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя В.О.Кузнецов

Судді І.М.Науменко

ОСОБА_3