Постанова

від 03.07.2017 по справі 904/1546/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.07.2017 року Справа № 904/1546/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Вечірка І.О. (доповідач),

суддів: Антоніка С.Г., Березкіної О.В.

секретар: Манчік О.О.

за участю :

від позивача: ОСОБА_1 адвокат, діючий на підставі свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю Дніпропетровської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № 1374 від 21.03.2005р., договір про надання правової допомоги №1 від 15.05.2017р.;

від відповідача: ОСОБА_2, головний спеціаліст відділу захисту інтересів територіальної громади м. Дніпра , довіреність № 7/10-2564 від 28.12.2016р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дніпровської міської ради

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.2016 року

у справі № 904/1546/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкон-Сервіс ЛТД", м. Дніпро

до Дніпровської міської ради, м. Дніпро

про визнання незаконним рішення та зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.2016р. у справі № 904/1546/16 (суддя Дубінін І.Ю.) задоволено позовні вимоги в повному обсязі. Визнано незаконним рішення Дніпровської міської ради № 59/29 від 05.12.2012р. "Про відмову товариству з обмеженою відповідальністю "Юкон-Сервіс ЛТД" в поновленні права користування земельною ділянкою по вул.Аржанова, 2 в оренду по фактичному розміщенню торговельних павільйонів", зобов'язано відповідача на найближчому пленарному засіданні (сесії) повторно розглянути питання стосовно затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку та поновлення позивачу права користування земельною ділянкою, площею 0,1999га. (кадастровий номер 1210100000:01:237:0001) по вул. Аржанова, 2.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що при розгляді заяви позивача "Про поновлення права користування земельною ділянкою по вул. Аржанова, 2 ТОВ "Юкон-Сервіс ЛТД" по факту розміщення торговельних павільйонів", відповідачем не враховані фактичні обставини справи, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі № 2а-403/514/2012 за позовом ТОВ "Юкон-Сервіс ЛТД" до Дніпропетровської міської ради про зобов'язання вчинити певні дії.

Зокрема, господарський суд вказує, що внаслідок розгляду адміністративної справи № 2а-403/514/2012 встановлено факт здійснення ТОВ "Юкон-Сервіс ЛТД" усіх можливих заходів та виконання ним у повному обсязі всіх вимог, передбачених чинним законодавством України, щодо оформлення технічної документації з метою поновлення права користування спірною земельною ділянкою.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Дніпровська міська рада подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.2016р. скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована вимогами ст.124 Земельного кодексу України, відповідно до яких передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки, у зв'язку з чим, поновлення права користування земельною ділянкою за позивачем, без встановлення форми користування і строку користування є порушенням виключної компетенції Дніпровської міської ради. Таким чином, як зазначає скаржник, резолютивна частина рішення суду не повинна містити декларативних приписів, що передбачають можливі порушення з боку відповідача та зобов'язання його до вчинення чи утримання від вчинення дій на майбутнє.

У відзиві на апеляційну скаргу від 24.05.2017р. позивач, як на підставу виникнення в нього права оренди спірної земельної ділянки, посилається на укладений 12.02.2003р. між ним та відповідачем по справі договір оренди даної земельної ділянки, який пройшов державну реєстрацію відповідно до вимог ст.ст.125, 126 ЗК України. Також позивач посилається на те, що технічна документація із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право на земельну ділянку відповідає вимогам законодавства, діючого на момент подання даної документації, що встановлено постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 15.05.2012р. по справі №2а-403/514/2012.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.05.2017р. апеляційну скаргу прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя (доповідач) - ОСОБА_3, судді - Іванов О.Г., Березкіна О.В. і призначено до розгляду в судовому засіданні на 19.06.2017р.

Розпорядженням керівника апарату суду від 19.06.2017 року № 904/17 у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Іванова О.Г. призначено автоматичну зміну складу колегії суддів.

Автоматичною системою документообігу для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (доповідач) - ОСОБА_3, судді - Антонік С.Г., Березкіна О.В.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.06.2017 року розгляд апеляційної скарги відкладено на 03.07.2017 року.

В засіданні суду 03.07.2017 року представник відповідача надав пояснення в обґрунтування доводів апеляційної скарги.

Представник позивача в засіданні суду 03.07.2017 року проти доводів апеляційної скарги заперечував.

Відповідно до ч.2 ст.101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, колегія апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Постановою Бабушкінського районного суду у Дніпропетровська від 28.05.2013р. у справі № 200/5212/13-а визнано протиправним та не чинним рішення Дніпропетровської міської ради №59/29 від 05.12.2012р. "Про відмову ТОВ "Юкон-Сервіс ЛТД" в поновленні права користування земельною ділянкою, по вул.Аржанова, 2 в оренду по фактичному розміщенню торговельних павільйонів. Зобов'язано Дніпропетровську міську раду на найближчому пленарному засіданні (сесії) повторно розглянути питання стосовно затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, та поновленні ТОВ "Юкон-Сервіс ЛТД" права користування земельною ділянкою площею 0,1999га. по вул.Аржанова, 2 у м. Дніпропетровську по фактичному розміщенню торговельних павільйонів з урахуванням обставин, встановлених 15.05.2012р. постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська у справі №2а-403/514/2015.

Зазначена постанова скасована Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом 29.07.2014р. за наслідком розгляду апеляційної скарги Дніпропетровської міської ради, та прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог повністю.

Дані судові акти скасовані ухвалою Вищого адміністративного суду України у справі №К800/12354/15 від 04.12.2015р. внаслідок розгляду касаційної скарги ТОВ "Юкон-Сервіс ЛТД", провадження у адміністративній справі за позовом ТОВ "Юкон-Сервіс ЛТД" до Дніпропетровської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії закрити, оскільки вирішення даного спору не належить до юрисдикції адміністративних судів, а його розгляд повинен здійснюватися в порядку господарського судочинства.

В подальшому, ТОВ "Юкон-Сервіс ЛТД" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Дніпропетровської міської ради про визнання незаконним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, який 11.05.2016р. місцевим господарським судом задоволений в повному обсязі.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області мотивоване тим, що рішення Дніпропетровської міської ради № 59/29 від 05.12.2012р. прийняте без врахування фактичних обставин, встановлених судовим рішенням в адміністративній справі, тому є безпідставним, необґрунтованим та незаконним.

Так, 18.12.2002р. рішенням сесії Дніпропетровської міської ради № 65/5 ТОВ "Юкон-Сервіс ЛТД" передано в оренду земельну ділянку по вул. Аржанова, 2 в м. Дніпропетровськ загальною площею 0,1999га по фактичному розміщенню торгівельних павільйонів.

12.02.2003р. між Дніпропетровською міською радою та ТОВ "Юкон-Сервіс ЛТД" укладено договір оренди вищезазначеної земельної ділянки строком до 18.12.2007р., який посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4, про що зроблено реєстровий запис за № 532.

У зв'язку з закінченням строку оренди та на виконання вимог п.2.3. Договору оренди землі, орендар 01.11.2007р., у термін встановлений даним договором, звернувся листом № П-20/7 на адресу міського голови ОСОБА_5 з клопотанням продовжити термін дії договору оренди земельної ділянки та доручити проведення землевпорядних робіт ТОВ "Земля+".

Як встановлено місцевим господарським судом, 13.11.2007р. ТОВ "Юкон-Сервіс ЛТД" уклало з ТОВ "Земля+" договір № 11/13/1 про розроблення технічної документації із землеустрою щодо передачі спірної земельної ділянки в оренду позивачу.

ТОВ "Земля+" виготовлена технічна документація із землеустрою та передана на розгляд та затвердження до Дніпропетровської міської ради.

Позивач, не зважаючи на відсутність позитивного рішення Дніпропетровської міської ради щодо затвердження землевпорядної документації, на протязі 2008-2011 років, тобто після закінчення строку дії договору оренди землі, здавало, а ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська приймала звітність щодо сплати земельного податку.

09.10.2009р. було складено акт обстеження земельної ділянки № 6/40-1009, який підписано начальником відділу моніторингу землекористування ОСОБА_6, начальником відділу аналізу стану земельних ділянок ОСОБА_7, директором ТОВ "Юкон-Сервіс ЛТД" ОСОБА_8

07.12.2009р. позивачем отримано від управління Держкомзему у м. Дніпропетровськ висновок щодо умов надання земельної ділянки за № ММ-Ю/0809-1305.

20.07.2011р. листом № 8 позивач звернувся на адресу міського голови м. Дніпропетровська з заявою про розгляд питання про поновлення права користування земельною ділянкою по вул. Аржанова, 2 в м. Дніпропетровськ, загальною площею 0,1999га по фактичному розміщенню торгівельних павільйонів.

У відповідь на заяву від 20.07.2011р., позивач 21.09.2011р. отримав лист № 7/7-1575 від заступника директора департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради ОСОБА_9, яким останній підтверджує, що ТОВ "Юкон-Сервіс ЛТД" до земельного управління Дніпропетровської міської ради в повному обсязі було надано всі необхідні матеріали, передбачені чинним законодавством щодо поновлення товариству права користування спірною земельною ділянкою.

Постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 15.05.2012р. у справі № 2а-403/514/2012 зобов'язано Дніпропетровську міську раду на найближчому пленарному засіданні розглянути питання стосовно поновлення ТОВ "Юкон-Сервіс ЛТД" права користування спірною земельною ділянкою та прийняти відповідне рішення.

На виконання постанови про відкриття виконавчого провадження від 24.10.2012р. за виконавчим листом № 403/833/2012, виданим Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська 07.08.2012р., на сесії шостого скликання Дніпропетровської міської ради 05.12.2012р. прийняте рішення № 59/23 "Про відмову ТОВ "Юкон-Сервіс ЛТД" в поновленні права користування земельною ділянкою, по вул. Аржанова, 2 в м. Дніпропетровську, в оренду по фактичному розміщенню торговельних павільйонів", яким вирішено: відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "Юкон-Сервіс ЛТД", код ЄДРПОУ 30395013, у затвердженні технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, та поновленні права користування земельною ділянкою, площею 0,1999га (кадастровий номер 1210100000:01:237:0001), по вул. Аржанова, 2 по фактичному розміщенню торговельних павільйонів, внаслідок невідповідності вимогам абзацу 3 ч.1 ст.123 Земельного кодексу України та ч.1 ст.56 Закону України "Про землеустрій".

ТОВ "Юкон-Сервіс ЛТД" в своєму позові послався на те, що вказаним рішенням відповідач порушив його право на отримання земельної ділянки в користування, у зв'язку з чим просить суд визнати це рішення незаконним в повному обсязі.

Розглянувши позовні вимоги, місцевий господарський суд задовольнив їх в повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з висновками господарського суду Дніпропетровської області, враховуючи наступне.

Земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами (ст.3 Земельного кодексу України).

Стаття 13 Конституції України встановлює, що землі є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Частиною 1 ст.116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

За приписами ч.2 ст.123 ЗК України (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної республіки Крим, місцевої державної адміністрації. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки).

Зі змісту ст.12 ЗК України вбачається, що розпорядження землями територіальної громади міста, у тому числі надання їх у користування, належить до повноважень міської ради та здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу.

Передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому ст.ст.118, 123 цього Кодексу.

Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування передбачений статтею 123 Земельного кодексу України.

Частиною 1 вказаної статті передбачено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 10 ст. 123 ЗК України рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються: затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності); надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів (ч. 13 ст. 123 ЗК України).

Статтею 124 Земельного кодексу України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.12.2002р. рішенням сесії Дніпропетровської міської ради № 65/5 ТОВ "Юкон-Сервіс ЛТД" передано в оренду земельну ділянку по вул. Аржанова, 2 в м. Дніпропетровськ загальною площею 0,1999га по фактичному розміщенню торгівельних павільйонів.

12.02.2003р. між Дніпропетровською міською радою та ТОВ "Юкон-Сервіс ЛТД" укладено договір оренди вищезазначеної земельної ділянки строком до 18.12.2007р., який посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4, про що зроблено реєстровий запис за № 532.

Згідно із статтею 33 Закону України "Про оренду землі" по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Відповідно до статті 35 ГПК України, факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи.

Постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 15.05.2012р. в адміністративній справі № 403/833/2012, яка набрала законної сили, були встановлені обставини, які не підлягають доказуванню у даній справі.

Враховуючи фактичні обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що є безпідставним, необґрунтованим та незаконним рішення відповідача про відмову позивачу у затвердженні технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку та поновленні права користування земельною ділянкою, площею 0,1999 га (кадастровий номер 1210100000:01:237:0001) по вул. Аржанова, 2 по фактичному розміщенню торговельних павільйонів, внаслідок невідповідності вимогам абзацу 3 частини 1 статті 123 Земельного кодексу України та частини 1 статті 56 Закону України "Про землеустрій".

Законом передбачена можливість оскарження рішень, дій чи бездіяльності органу місцевого самоврядування до суду, який має надати правову оцінку їх відповідності вимогам закону, але не наділений повноваженнями щодо вирішення питань, віднесених до компетенції вказаних органів, у тому числі затвердження проекту відведення.

Відповідно до ч. 1 ст.21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

В силу ч.2 ст.20 ГК України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів.

Як вбачається з матеріалів справи, приймаючи оспорюване рішення, відповідач посилався на невідповідність технічної документації із землеустрою вимогам абзацу 3 частини 1 статті 123 Земельного кодексу України та статті 56 Закону України "Про землеустрій".

Абзацом 3 частини 1 статті 123 Земельного кодексу України встановлено, що надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.

Так, стаття 56 Закону України "Про землеустрій" регламентує порядок виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок.

В той же час, земельна ділянка, щодо якої позивач просив поновити право користування, не об'єднувалась, не ділилась, цільове призначення та її розмір з часу передачі в оренду не змінювались, а тому посилання у рішенні міської ради на невідповідність технічної документації статті 56 означеного закону, є безпідставним.

Підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, відповідно до ч.13 ст.123 ЗК України може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Згідно з п.34 ст.26, п.2 ст.77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання регулювання земельних відносин вирішується на пленарному засіданні ради - сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

На органи місцевого самоврядування поряд з органами державної влади поширюється дія принципу, встановленого ст.19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи та посадові особи місцевого самоврядування приймають акти, при цьому рада в межах своїх повноважень приймає нормативні акти. Вказаною нормою встановлюється, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Статтею 21 ЦК України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади АРК або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Таким чином, зі змісту вказаної норми вбачається, що правовий акт може бути визнаний недійсним (незаконним, протиправним), тобто таким, що не відповідає закону (іншому правовому акту), якщо він виданий органом або посадовою особою з перевищенням наданих йому законом повноважень або в межах компетенції, але з порушенням діючого законодавства.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що ані зі змісту спірного рішення відповідача, ані з пояснень, наданих в судових засіданнях представником відповідача не вбачається в чому саме технічна документація не відповідає чинному законодавству України. В цьому контексті також слід звернути увагу на лист Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради від 21.09.2011 року про те, що позивачем в повному обсязі надано до управління всі необхідні матеріали, передбачені чинним законодавством щодо поновлення прав користування земельною ділянкою.

Відповідач не довів, що оскаржуване рішення прийнято ним внаслідок належного розгляду звернення Позивача із технічною документацією у відповідності з Регламентом міської ради, що призвело до прийняття міською радою необґрунтованого рішення, чим були порушені права та інтереси Позивача у земельних правовідносинах.

Доводи відповідача про те, що суд першої інстанції зобов'язав Дніпропетровську міську раду затвердити технічну документацію на земельну ділянку, речові права на яку не зареєстровані, є неспроможними з огляду на наступне.

Так, згідно з рішенням суду відповідач був зобов'язаний повторно розглянути питання стосовно затвердження технічної документації, що не є зобов'язанням відповідача затвердити технічну документацію.

Інші доводи апеляційної скарги є необґрунтвоаними і висновків суду вони не спростовують.

Таким чином, розглядаючи справу, суд першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно встановив обставини справи, надав їм належну правову оцінку, що у відповідності до ст. 104 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на особу, що подала апеляційну скаргу.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дніпровської міської ради залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.2016р. у справі №904/1546/16 залишити без змін

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 05.07.2017 року

Головуючий суддя

---

І.О. Вечірко

Суддя

---

С.Г. Антонік

Суддя

---

О.В. Березкіна