Постанова

від 03.07.2017 по справі 922/577/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" липня 2017 р. Справа № 922/577/17

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В. О. , суддя Пуль О.А. , суддя Тарасова І. В.

при секретарі Курченко В.А.

за участю представників:

прокурора Ногіної О.М. (посвідчення №032167 дійсне до 11.02.2020)

2-го відповідача - ОСОБА_1 (Довіреність від 27.02.2017 №270217/1)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Заступника прокурора Харківської області (вх.№1527 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 18.04.2017 у справі №922/577/17

за позовом Заступника керівника Лозівської місцевої прокуратури Харківської області, м. Лозова

до 1) Барвінківської районної державної адміністрації, м. Барвінкове

2) Фермерського господарства Еквіт , м. Барвінкове

про визнання недійсним договору,

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2017 року заступник керівника Лозівської прокуратури Харківської області в інтересах держави звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Барвінківської районної державної адміністрації та до Фермерського господарства Еквіт про визнання недійсним договору оренди землі від 26.11.2012, укладеного між Барвінківської районної державної адміністрації та Фермерського господарства Еквіт щодо земельної ділянки кадастровий номер 6320483500:03:000:0445, площею 28,5000 га ріллі, зареєстрований у Держкомзему у Барвінківському районі Харківської області за №63204000040004512 від 11.12.2012.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 18.04.2017 у справі №922/577/17 (суддя Присяжнюк О.О.) в задоволенні позову відмовлено.

Заступник прокурора Харківської області з вказаним рішенням не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 18.04.2017 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги прокурора задовольнити, судові витрати відшкодувати на користь прокуратури Харківської області за рахунок відповідачів.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 15.05.2017 апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 08.06.2017.

07.06.2017 від 1-го відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника (вх. №5934), в клопотанні також зазначено, що 1-й відповідач проти апеляційної скарги заперечує в повному обсязі.

07.06.2017 у зв'язку з відпусткою судді Шевель О.В., у відповідності до протоколу автоматизованої зміни складу колегії суддів, для розгляду даної справи склад колегії змінено на: головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Білоусова Я.О., суддя Крестьянінов О.О.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 08.06.2017 розгляд справи відкладено на 03.07.2017.

26.06.2017 від 2-го відповідача надійшли письмові пояснення (вх. №6780).

30.06.2017 від 1-го відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності першого відповідача.

30.06.2017 у зв'язку з відпусткою суддів Білоусової Я.О., Крестьянінова О.О. у відповідності до протоколу автоматизованої зміни складу колегії суддів, для розгляду даної справи склад колегії змінено на: головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Пуль О.А., суддя Тарасова І.В.

В судовому засіданні 03 .0 7.2017 прокурор підтримав апеляційну скаргу, просив суд її задовольнити. Представник 2-го відповідача наполягав на правомірності прийнятого судом першої інстанції рішення у справі, просив суд залишити його без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши в судовому засіданні присутніх представників сторін, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Розпорядженням Барвінківської районної державної адміністрації від 15.02.2012 р. № 95 «Про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення фермерського господарства» голові Фермерського господарства «ЕКВІТ» ОСОБА_2 надано дозвіл на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок частина контуру № 728(р) - 28,5 га ріллі із земель запасу та інших, не наданих у користування, категорія - землі сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів на території Іванівської сільської ради з метою оформлення права оренди терміном на 49 років для ведення фермерського господарства, а також дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки №311.1 - 9,3648 га ріллі, № 311.2 - 6,4183 га ріллі, № 664 - 12,7 га пасовище із земель не витребуваних паїв, категорія землі сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів на території Іванівської сільської ради з метою оформлення права оренди до моменту витребування громадянами земельних часток (паїв).

Розпорядженням Барвінківської районної державної адміністрації від 08.11.2012 р. № 541 «Про затвердження проекту землеустрою та передачу в оренду земельних ділянок» було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок Фермерському господарству Еквіт з метою оформлення права оренди для ведення фермерського господарства із земель запасу та інших не наданих у користування, та земель не витребуваних паїв, категорія - землі сільськогосподарського призначення (частина контуру № 728 та контур № 664 реформованого КСП «Барвінківський» ) за межами населених пунктів на території Іванівської сільської ради Барвінківського району Харківської області; передано в оренду земельні ділянки загальною площею 41,2000 га ріллі в тому числі контури № 728 - 28,5000 га, № 664 - 12,7 га терміном на 49 років; встановлено орендну плату в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

На виконання розпорядженням Барвінківської районної державної адміністрації від 08.11.2012 р. № 541 «Про затвердження проекту землеустрою та передачу в оренду земельних ділянок» між 1-м відповідачем (орендодавець) та 2-м відповідачем (орендар) було укладено договір оренди землі від 26.11.2012 р., зареєстрований управлінням Держкомзему у Барвінківському районі Харківської області 11.12.2012 р. за № 632040004004512 (надалі також - Спірний договір), за яким орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне користування строком на 49 років земельну ділянку кадастровий № 6320483500:03:000:0445, розташовану на території Іванівської сільської ради Барвінківського району Харківської області загальною площею 28,5000 га, у тому числі ріллі 28,5000 га (пункти 1, 2, 7 Спірного договору).

Відповідно до п. 4 договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 618328,34 грн., станом на 01.01.2012.

Відповідно до п. 9 цього договору, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 18549,85 грн. на рік, що становить 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням коєфіцієнту індексації.

Управлінням Держкомзему у Барвінківському районі Харківської області сформовано Витяг із документації із землеустрою про вартість сільськогосподарських угідь №5612 від 26.11.2012, згідно якого вбачається, що грошова оцінка сільськогосподарських угідь, розроблена Харківським інститутом землеустрою і затверджена Барвінківським райвиконкомом 20.06.1995 за №6/1.

Також з Витягу вбачається, що нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки станом на 01.01.2012 (з урахуванням коефіцієнта індексації - 3,2 та коефіцієнта 1,756) становить 618328,34 грн.

Згідно акту прийому-передачі земельної ділянки від 30.11.2012, орендодавцем передано орендарю спірну земельну ділянку.

Звертаючись до суду з даним позовом, прокурор зазначив, що спірний договір оренди землі укладено з порушенням статей 1, 13, 15, 21 Закону України Про оренду землі , ст. 289 Податкового кодексу України, статей 13, 18, 20 Закону України Про оцінку земель , оскільки вчинений без проведення орендарем нормативної грошової оцінки землі перед укладенням спірного договору оренди.

Відповідач звернувся до Господарського суду Харківської області з заявою про застосування позовної давності.

Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд зазначив, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка передається в оренду, не входить до вичерпного переліку істотних умов договору оренди землі, встановленого частиною 1 статті 15 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), а тому невизначеність нормативної грошової оцінки земельних ділянок у спірному договорі, а також, відповідно її не затвердження не породжує юридичних наслідків та не тягне за собою недійсність правочину, з огляду на що, дійшов висновку про відмову у позові.

Також місцевий господарський суд відмовив у задоволенні заяви про застосування позовної давності.

Колегія суддів погоджується з такими висновками, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною 1 статті 15 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду, та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди (стаття 21 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами (стаття 1 Закону України «Про оцінку земель» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, зокрема, проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (частина 1 статті 13 Закону України «Про оцінку земель» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, затверджується районними радами. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається відповідним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів (стаття 23 Закону України «Про оцінку земель» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення, проводиться не рідше ніж один раз на 5 - 7 років (стаття 18 Закону України «Про оцінку земель» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок може проводитися також на підставі договору, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом (стаття 15 Закону України «Про оцінку земель» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з частиною 1 статті 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Згідно із частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до вимог статті 15 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) відсутність в договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4 - 6, 11, 17, 19 є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

З аналізу наведених норм вбачається, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка передається в оренду, не входить до вичерпного переліку істотних умов договору оренди землі, встановленого частиною 1 статті 15 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), а тому колегія суддів погоджується з тим, що невизначеність нормативної грошової оцінки земельних ділянок у спірному договорі, а також, відповідно її не затвердження не породжує юридичних наслідків та не тягне за собою недійсність правочину.

Як зазначалось, спірний договір укладено з урахуванням нормативної грошової оцінки земельної ділянки станом на 1995 рік, в ньому зазначена її вартість, яка з урахуванням індексації та станом на 01.01.2012 становить 618328,34 грн.

До матеріалів справи 2-м відповідачем надано рішення Барвінківської районної ради Харківської області ХІІІ сесії VІІ скликання від 24.02.2017 №361- VІІ Про затвердження Технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, що надані на правах оренди Фермерському господарству Еквіт для ведення фермерського господарства, що розташовані за межами населених пунктів на території Іванівської сільської ради Барвінківського району Харківської області , яким затверджено проведену нормативну грошову оцінку, зокрема, на спірну земельну ділянку (а.с. 115-116 т.1) у розмірі 624163,42 грн.

17.03.2017 відділом Держгеокадастру у Барвінківському районі Харківської області сформовано витяг з технічної документації про нормативну-грошову оцінку спірної земельної ділянки станом на 01.01.2017.

Зазначене свідчить про неправомірність доводів прокурора про наявність шкоди у вигляді ненадходжень до відповідного бюджету коштів через неправильний розрахунок орендної плати, яка нанесена інтересам держави, у зв'язку з передачею в оренду земельної ділянки без проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

До того ж прокурором не наведено, якою мала бути орендна плата розрахована на підставі іншої грошової оцінки земельної ділянки (та якої саме оцінки).

Крім того, до матеріалів справи 2-м відповідачем надано довідку Ізюмської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області від 13.03.2017 № 020/10/378/20-0217-01-22 про відсутність заборгованості зі сплати орендної плати за спірним договором з боку ФГ Еквіт . Зазначене також спростовує доводи прокурора про завдання економічної шкоди державі укладенням спірного договору.

Відповідно до пункту 2.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11 «Про деякі питання практики визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» у процесі вирішення спору сторони можуть самі усунути у встановленому порядку порушення, які тягнуть за собою визнання правочину недійсним, зокрема, шляхом: вчинення нового правочину; погодження правочину з відповідним державним органом, якщо це необхідно було для даного правочину, а таке погодження не було раніше здійснено тощо.

З огляду на викладене вище, та враховуючи проведення орендарем у лютому 2017 нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, порушення закону, які, на думку прокурора, стали підставою для звернення до суду з даним позовом, були повністю усунені сторонами правочину в процесі розгляду спору і на момент прийняття рішення у справи відсутні.

Тому, колегія суддів погоджується з тим, що обставини даної справи та надані сторонами доказі на їх підтвердження, свідчать про відсутність підстав для задоволення позовних вимог прокурора про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки з підстав не проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Також, не підлягає задоволенню заява 2-го відповідача про застосування позовної давності з огляду на безпідставність позовних вимог.

До того ж, згідно з частиною 1 статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, підписаної у ОСОБА_1 04.11.1950, та ратифікованою Україною 17.07.1997, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Отже, право власності на майно у вигляді як правомірних очікувань, так і майнового права (права оренди), є об'єктом правового захисту згідно статті 1 Першого протоколу до Конвенції та національного законодавства України.

Крім того, відповідно висновків Європейського суду з прав людини, які у відповідності до 1 ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини є джерелом права, зокрема, які наведені у рішенні у справі «Іатрідіс проти Греції» від 25.03.1999, заява №311107/96, п.54, під поняттям «майно» розуміється не лише майно, яке належить особі на праві власності згідно із законодавством країни, в якій виник спір, а також під даним поняттям можуть бути прибутки, що випливають з власності, кошти, належні заявникам на підставі судових рішень, «активи» , які можуть виникнути, «правомірні очікування» /»законні сподівання» особи. Концепція «майна» в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві: певні інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися "правом власності", а відтак, і "майном". До таких активів може відноситися право оренди.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Стретч проти Сполученого Королівства» від 24 червня 2003 року, майном у значенні статті 1 Протоколу 1 до Конвенції вважається законне та обґрунтоване очікування набути майно або майнове право за договором, укладеним з органом публічної влади. Цим рішенням Європейського суду з прав людини також встановлено, що, оскільки особу позбавили права на його майно лише з тих підстав, що порушення були вчинені з боку публічного органу, а не громадянина, то в такому випадку мало місце «непропорційне втручання у право заявника на мирне володіння своїм майном та, відповідно, відбулось порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції» .

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи наведене, та з огляду на те, що порушення вимог законодавства (укладення договору оренди землі без проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки та не затвердження її перед укладенням договору) відбулось з боку Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області, як органу публічної влади, за відсутності винної, протиправної поведінки самого набувача майна - 2-го відповідача, вимога про визнання недійсним такого договору є втручанням з боку держави у право заявника на мирне володіння своїм майном та, відповідно, порушенням статті 1 Першого протоколу Конвенції.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження в матеріалах даної справи та спростовуються вищенаведеним. Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає такими, що не мають під собою законодавчо обґрунтованого підґрунтя та будуються на припущеннях апелянта.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи наведені обставини справи та норми права, колегія суддів дійшла висновку про відповідність оскаржуваного рішення нормам чинного законодавства та матеріалам справи, на підставі чого, рішення Господарського суду Харківської області від 18.04.2017 у справі № 922/577/17 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п.1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, одностайно, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Харківської області залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 18.04.2017 у справі № 922/577/17 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 06.07.17

Головуючий суддя Фоміна В. О.

Суддя Пуль О.А.

Суддя Тарасова І. В.