Рішення

від 06.07.2017 по справі 485/111/17

СНІГУРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/485/78/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2017 року м. Снігурівка

Снігурівський районний суд Миколаївської області

у складі головуючого судді Кішковської З.А.,

секретар судового засідання Забаровської С.А.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1,

представників відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю Колосс про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки,

встановив:

У січні 2017 року позивачка через свого представника звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Колосс ( далі ТОВ "Колосс") про визнання недійсним договору оренди належної їй земельної ділянки, укладеного від її імені з відповідачем 10 липня 2013 року з наступною реєстрацією 21 січня 2014 року у Державній реєстраційній службі Снігурівського районного управління юстиції. При цьому, ствердила, що означений договір не підписувала і волевиявлення на його укладення не мала.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Представники відповідача позов не визнали. Ствердили, що оспорюваний договір укладений з дотриманням вимог закону та виконувався його сторонами. Позивачка надавала доручення представнику орендаря на вчинення дій по реєстрації договору, протягом 2013-2016 років отримувала орендну плату, що свідчить про наявність її волевиявлення на підтримання договірних відносин.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши докази в матеріалах справи, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Позивачці ОСОБА_4 на підставі державного акту на право приватної власності на землю, серії IV-МК № 036133, виданого Новотимофіївською сільською радою Снігурівського району Миколаївської області 05 березня 2001 року (реєстраційний номер в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю №1441 ), належить земельна ділянка, кадастровий номер 4825783400:11:000:0048, площею 5,04 га в межах згідно з планом, розташована на території Новотимофіївської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.4).

Згідно оспорюваного договору оренди землі від 10 липня 2013 року, позивачка передала вказану земельну ділянку в оренду ТОВ "Колосс" строком на 16 років. 21 січня 2014 року договір пройшов державну реєстрацію, запис про інше речове право внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №4342910 (а.с.5-7,9-10).

Сторона позивачки ствердила, що не підписувала договір оренди землі і не мала волевиявлення на його укладання.

У відповідності до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню (ст.61 ЦПК).

Та обставина, що позивачка не підписувала оспорюваного договору знайшла підтвердження у висновку судової почеркознавчої експертизи №107, виконаної Миколаївським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром 05 травня 2017 року, згідно з яким підпис у графі "ОРЕНДОДАВЕЦЬ" в розділі "Підписи сторін" в договорі оренди землі від 10 липня 2013 року, укладеному між ОСОБА_4 та ТОВ "Колосс" в особі директора ОСОБА_5, виконаний не ОСОБА_4, а іншою особою. Також іншою особою, а не ОСОБА_4, виконаний підпис від її імені у акті прийняття-передачі земельної ділянки згідно договору оренди землі від 10 липня 2013 року (а.с.73-78). Висновок експерта відповідає вимогам ст.147 ЦПК України. Тому за оцінки доказів, суд вважає його належним, допустимим та достовірним.

Відповідно до положень ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 1 ст.14 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998 року№161-XIV передбачено, що договір оренди укладається у письмовій формі.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1 - 3, 5 та 6 ст.203 цього Кодексу.

Таким чином, суд встановив, що за непідписання позивачкою оспорюваного договору оренди належної їй земельної ділянки, відсутнє підтвердження її волевиявлення на укладення договору від 10 липня 2013 року з ТОВ Колосс .

Доводи представників відповідача про те, що наступне схвалення позивачкою правочину, а саме надання представнику орендаря повноважень на реєстрацію договору оренди, прийняття орендної плати, свідчить про наявність волевиявлення на укладення орендних відносин, є необґрунтованими, оскільки не відповідають вищезазначеним вимогам чинного законодавства та встановленим обставинам. У суді на обґрунтування заперечень позовних вимог представник відповідача послалася на норму ст.241 ЦК України, тоді як вона визначає наслідки наступного схвалення особою правочину, вчиненого її представником з перевищенням повноважень. Доказів того, що позивачка уповноважувала іншу особу підписати спірний договір суду не надано. Довіреність, видана ОСОБА_4 на ім"я ОСОБА_2 для представлення інтересів в реєстраційних службах Міністерства юстиції України, датована 27 листопада 2013 року, тобто після укладення оспорюваного договору оренди землі від 10 липня 2013 року і не містить доручення представнику ТОВ "Колосс" на його реєстрацію.

На підставі викладеного, суд приходить висновку про задоволення позовних вимог.

За нормами ст.ст.79,86,88 ЦПК України, суд ухвалює про стягнення з відповідача на користь позивачки 640грн. судового збору та 900грн. 48коп. оплати проведення судової почеркознавчої експертизи.

Керуючись ст.ст.10,11,60,79,88,209,212,213,214,215,218 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю Колосс про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, датований 10 липня 2013 року, укладений від імені ОСОБА_4 з Товариством з обмеженою відповідальністю "Колосс", зареєстрований Снігурівським районним управлінням юстиції Миколаївської області 21 січня 2014 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Колосс" на користь ОСОБА_4 судові витрати по судовому збору 640грн. та оплаті проведення почеркознавчої експертизи 900грн. 48коп., а всього 1540грн.48 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана на ім"я Апеляційного суду Миколаївської області через Снігурівський районний суд Миколаївської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя