Рішення

від 07.07.2017 по справі 281/149/17

ЛУГИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Лугинський районний суд Житомирської області

Справа № 281/149/17

Провадження по справі 2/281/134/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2017 року смт Лугини

Лугинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Гребенюка В.В.,

за участі секретаря судового засідання Стужук Н.М., Давидюка В.В.

розглянувши в залі засідань у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Великодивлинської сільської ради Лугинського району Житомирської області про визнання права власності в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Великодивлинської сільської ради Лугинського району Житомирської області, про визнання права власності на спадкове майно, а саме житловий будинок № 67 по вулиці Шевченка в селі Малий Дивлин Лугинського району Житомирської області з надвірними будівлями за вказаною адресою, після смерті його батька ОСОБА_2.

В обґрунтування позовних вимог, з урахуванням уточнень, позивач посилався на те, що спірні будинок та надвірні будівлі за законом успадкував після смерті ОСОБА_3 його батько, померлий 01.08.2016 року. ОСОБА_3 була дружиною ОСОБА_2 й матір'ю позивача. ОСОБА_3 успадкувала житловий будинок № 67 по вулиці Шевченка в селі Малий Дивлин Лугинського району Житомирської області про, що їй було 03.03.1993 року видане свідоцтво про право на спадщину за законом. У видачі свідоцтва про право на спадщину щодо вказаного майна позивачу було відмовлено нотаріусом.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила позов з підстав, вказаних у ньому задовольнити.

Представник відповідача позов визнала повністю.

Заслухавши пояснення представників позивача й відповідача, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи ОСОБА_3 успадкувала після смерті свого батька ОСОБА_4 житловий будинок в с. Малий Дивлин Лугинського району із хлівом та погрібом про що було 03.03.1993 року видане свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстроване в реєстрі за № 167.

Від так, спірний житловий будинок належав на праві власності ОСОБА_3 позаяк за ст. 548 ч. 2 ЦК УРСР прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Рішенням сімнадцятої сесії Великодивлинської сільської ради ХХІ скликання ОСОБА_3, витяг з якого наявний в матеріалах справи, було передано безкоштовно земельну ділянку площею 0,6 га.

Як підтверджується довідками № 924 від 26.09.2016 року, № 925 від 26.09.2016 року, № 706 від 07.07.2016 року, виданими Великодивлинською сільською радою спірний будинок, за даними по господарської книги № 9 за 2011-2015 роки належав ОСОБА_3, вона й ОСОБА_2 були зареєстровані й проживали в даному будинку, в тому числі на день смерті ОСОБА_3

ОСОБА_3 померла 01.12.2014 року згідно свідоцтва про смерть серії І-ТП № 243213, виданого 01.12.2014 року виконавчим комітетом Великодивлинської сільської ради Лугинського району Житомирської області.

ОСОБА_2 доводився померлій ОСОБА_3 чоловіком, що засвідчено свідоцтвом про шлюб, виданим 22.07.1964 року Великодивлинською сільрадою Олевського району Житомирської області.

Позивач згідно свідоцтва про народження, виданого повторно 16.02.2007 року виконавчим комітетом Великодивлинської сільської ради Лугинського району Житомирської області, є сином ОСОБА_3 та ОСОБА_2

В наслідок смерті ОСОБА_3, в силу положень ст. 1220 ч.ч. 1-2 ЦК України, 01.12.2014 року відкрилася спадщина.

ОСОБА_2 на підставі ст. 1268 ч. 3 ЦК України (в редакції станом на 01.12.2014 року) прийняв спадщину, оскільки, як встановлено вище, постійно проживав разом з ОСОБА_3 на день її смерті в спірному житловому будинку. Даних про відмову ОСОБА_2 від спадщини матеріали справи не містять та про це не заявляли представники сторін.

Отже, за ст. 1268 ч. 5 ЦК України (в редакції станом на 01.12.2014 року) спадщина належала ОСОБА_2 з моменту її відкриття.

Свідоцтво про право на спадщину ОСОБА_2 за життя не отримував.

01.08.2016 року помер ОСОБА_2 що підтверджено свідоцтвом про смерть, виданим 02.08.2016 року виконавчим комітетом Великодивлинської сільської ради Лугинського району Житомирської області. Відповідно, відкрилася спадщина щодо його майна, а саме житлового будинку літ. А , загальною площею 51,6 кв. метри, з них житлова: 27,5 кв. метри та допоміжна площа 24,1 кв. метри, розташованого за адресою: Житомирська область, Лугинський район, село Малий Дивлин, вулиця Шевченка, 67 з надвірними будівлями за вказаною адресою: веранди літ. а , сараю літ. Б , сараю літ. б , сараю літ. Д , погрібу літ. П , душової літ. д , туалету літ. т .

Технічний паспорт, виданий 05.11.2016 року КП Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації Житомирської області на житловий будинок за адресою: Житомирська область, Лугинський район, село Малий Дивлин, вулиця Шевченка, 67, копія якого наявна в матеріалах справи, не свідчить про наявність фактів самовільного будівництва щодо спірного будинку та надвірних будівель за вказаною адресою.

Але, суд звертає увагу на те, що технічний паспорт, виданий 05.11.2016 року КП Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації Житомирської області правовстановлюючим документом не являється.

Отже, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що сарай літ. Б , сарай літ. б , сарай літ. Д , погріб літ. П , душова літ. д , туалет літ. т належали ОСОБА_2 на час смерті.

На день смерті ОСОБА_2 адресою реєстрації позивача, за даними наявної в матеріалах справи копії паспорту останнього, була Житомирська область, Лугинський район, село Малий Дивлин, провулок Седнівський, 3

За заявою про прийняття спадщини, поданої позивачем 30.09.2016 року до Лугинської нотаріальної контори в межах шести місячного строку, встановленого ст. 1270 ЦК України було відкрито спадкову справу № 82/2016 щодо майна померлого ОСОБА_2 Як свідчить копія даної спадкової справи, інші спадкоємці з заявами про прийняття спадщини не зверталися, будь-кому свідоцтва про право на спадщину не видавалися.

Однак, в видачі свідоцтва про право на спадщину позивачу було відмовлено через те, що нерухоме майно не пройшло державної реєстрації.

В даному випадку суд зауважує, що відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК України (в редакції станом на 01.12.2014 року) незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК України (в редакції станом на 01.12.2014 року) відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Статтею 1297 ЦК України (в редакції станом на 01.12.2014 року) було встановлено обов'язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно. Проте нормами цієї статті, так само як й іншими нормами цивільного права, не визначено правових наслідків недотримання такого обов'язку у виді втрати права на спадщину.

Виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов'язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину (статті 1296, 1297 ЦК України).

Положеннями ст. 1216 ЦК України встановлено, що спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини, як зазначено у ст. 1218 ЦК України, входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У відповідності до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має право, на підставі положень ст. 1269 ч. 1 ЦК України, подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 328 ч. 1 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Згідно з роз'ясненнями, викладеними в п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування , свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. Особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження в разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину.

У п.6 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 07 лютого 2014 року Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав визначено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п'ята статті 1268 ЦК ), проте право власності на нерухоме майно у разі прийняття спадщини виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації речового права на нерухоме майно (стаття 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" ).

При цьому спадкоємець має право звернутися із заявою про державну реєстрацію переходу права власності до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, після прийняття спадщини в порядку, передбаченому законом. Якщо право власності спадкодавця не було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, правовстановлюючими є документи, що підтверджують підставу для переходу права власності в порядку правонаступництва, а також документи спадкодавця, що підтверджують виникнення у нього права власності на нерухоме майно (стаття 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" )

Матеріали справи свідчать про відсутність заповіту, який би ОСОБА_2 склав за життя. Позивач є сином ОСОБА_2 й відповідно до ст. 1261 ЦК України спадкоємцем першої черги, інші спадкоємці, що звернулися на цей час із заявами про прийняття чи відмову від спадщини відсутні.

Будь-яких обтяжень спірний будинок та будівлі не мають, чиї-небудь права власності на вказані об'єкти на день розгляду справи не зареєстровані, оскільки, згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 10.05.2017 року відомості щодо об'єктів за адресою: Житомирська область, Лугинський район, село Малий Дивлин, вулиця Шевченка, 67 у перелічених реєстрах відсутні.

Таким чином, після смерті ОСОБА_2 єдиним спадкоємцем на спадкове майно, до складу якого входить житловий будинок № 67 по вулиці Шевченка у селі Малий Дивлин, Лугинського району, Житомирської області та надвірні будівлі за вказаною адресою є ОСОБА_5 Останній підтвердив належність спірного будинку, як спадкового майна ОСОБА_2, довів своє право успадкувати вказане майно у першу чергу спадкоємців за законом, та прийняв спадщину, адже він подав до нотаріуса відповідну заяву про прийняття спадщини.

За наведених обставин та враховуючи неможливість оформлення позивачем своїх спадкових прав у нотаріуса на житловий будинок № 67 по вулиці Шевченка у селі Малий Дивлин, Лугинського району, Житомирської області, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову в даній частині.

Враховуючи відсутності належних та допустимих доказів того, що сарай літ. Б , сарай літ. б , сарай літ. Д , погріб літ. П , душова літ. д , туалет літ. т належали ОСОБА_2 на час смерті задовольняти позовні вимоги в частині визнання права власності на ці господарські будівлі у суду підстав не має.

На підставі викладеного, ст.ст. 1216, 1218, 1220, 1261, 1268, 1269 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212, 214-215 ЦПК України , суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Великодивлинської сільської ради Лугинського району Житомирської області про визнання права власності на спадкове майно задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, право власності на житловий будинок літ. А № 67 по вулиці Шевченка у селі Малий Дивлин, Лугинського району, Житомирської області, загальною площею 51,6 кв.м., з яких житлова площа 27,5 кв.м. та допоміжна площа 24,1 кв. м., в порядку спадкування за законом після смерті його батька ОСОБА_2, померлого 1 серпня 2016 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Житомирської області через Лугинський районний суд Житомирської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.В. Гребенюк