Ухвала

від 06.07.2017 по справі 756/15693/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И [1]

06 липня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого судді: Прокопчук Н.О.

суддів: Саліхова В.В.,Семенюк Т.А.

при секретарі: П'ятничук В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Приватбанк в особі представника Сокуренко НаталіїВікторівни

на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 03 лютого 2017 року

в цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИЛА :

У грудні 2016 року ПАТ КБ Приватбанк звернулося до суду із вказаним позовом до ОСОБА_2 Позивач просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 17 684, 39 грн. Свої вимоги позивач обгрунтовував тим, що 22.02.2008 року між ПАТ КБ Приватбанк та ОСОБА_2 було укладено договір, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 13 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків у розмірі 36 % річних з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Позивач вказував, що свої зобов'язання щодо повернення коштів ОСОБА_2 належним чином не виконав, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка станом на 31.10.2016 року з урахуванням процентів та штрафів складала 17 684, 39 грн.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 03.02.2017 р. у задоволенні вказаного позову відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням, ПАТ КБ Приватбанк в особі представника Сокуренко Н.В. направило до суду апеляційну скаргу в якій ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового про задоволення позову. Вважає, що при ухваленні оспорюваного рішення судом першої інстанції були порушені норми матеріального та процесуального права, недостатньо повно були досліджені письмові докази та дійсні обставини справи, що призвело до ухвалення необгрунтованого та незаконного рішення. Зазначає, що судом безпідставно було відмовлено в задоволенні позовної вимоги про стягнення заборгованості по тілу кредиту, а також процентів за користування кредитом та неустойки за період, коли відповідач не перебував на військовій службі в особливий період.

В суді апеляційної інстанції представник позивача Хитрова Л.В. апеляційну скаргу підтримала з підстав наведених в ній.

Відповідач двічі у судове засідання не з'явився. З огляду на положення ч.5 ст.74,ч.2 ст.305 ЦПК України колегія суддів визнала за можливе провести апеляційний розгляд справи за його відсутності.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в цій частині, колегія суддів вважає,що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як убачається з матеріалів справи, 22.02.2008 року ОСОБА_2 була складена та підписана Заява позичальника № k3xrRX04680061, відповідно до умов якої банк надає позичальнику строковий кредит у сумі 2 518, 80 грн. на строк 12 місяців з 22.02.2008 р. по 22.02.2009 р. включно, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1% на місяць на суму залишку заборгованості по кредиту, щомісячної винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 61, 71 грн. та одноразової винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 419, 80 грн.

Позичальник зобов'язався повернути кредит,сплатити відсотки та винагороду відповідно до Заяви та Умов.

У заяві про оформлення кредитної картки, зазначено ,що ОСОБА_2 ознайомився із Умовами та правилами надання банківських послуг, а також тарифами банку.

Матеріали справи також містять Умови та правила надання банківських послуг ПАТ КБ Приватбанк , з останніх, зокрема, вбачається за яких умов та за якими правилами банк надає позичальнику кредит на платіжну картку (а.с. 11-16 ).

Відповідно до п. 3.1. вказаних Умов, для надання послуг банк відкриває клієнту картрахунки, видає клієнту карти, їх вид і строк дії визначений в заяві та пам'ятці клієнта, підписанням якого клієнт і банк заключають договір про надання банківських послуг. Датою укладення договору є дата відкриття рахунку, вказана в розділі Відмітки Банку у Заяві.

Пунктом 3.5. Умов та правил надання банківських послуг ПАТ КБ Приватбанк визначено, що пам'ятка клієнта оформлюється і являється невід'ємною частиною договору лише у випадках оформлення і видачі платіжної картки за кредитною схемою.

Згідно зі ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови(пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однією із сторін має бути досягнуто згоди.

Частинами 1,2 ст. 639 ЦК України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Як убачається зі змісту заяви про оформлення кредитної картки, договір про надання банківських послуг між ПАТ БК Приватбанк та ОСОБА_2 повинен складатися із заяви, Умов та правил надання банківських послуг та Тарифів. Окрім того, невід'ємною частиною договору за умови оформлення та видачі платіжної картки по кредитній схемі являється пам'ятка клієнта (п. 3.5. Умов та Правил надання банківських послуг).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази на підтвердження отримання позичальником пам'ятки клієнта, Умов та правил надання банківських послуг та Тарифів, наявність яких у сукупності із заявою і свідчила би про укладення між банком та позичальником договору про надання банківських послуг.

За змістом правової позиції, яка міститься в Постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року в справі № 6-16 цс15, Умови надання споживчого кредиту фізичним особам не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору, якщо такі Умови не містять підпису позичальника.

У даному випадку долучені до справи Умови и правила надання банківських послуг відповідачем не підписані.

Окрім того, матеріали справи не містять доказів фактичного отримання відповідної кредитної картки клієнтом, зарахування коштів на вказану картку, відкриття рахунку на ім'я ОСОБА_2, а також виписки по рахунку, з якої можливо було б простежити рух коштів на рахунку та перевірити наявність або ж відсутність заборгованості, про перевидання картки з 2008 року.

А відтак, доводи апеляційної скарги про те, що з розрахунку заборгованості вбачається періодичне здійснення платежів за користування кредитними коштами не можуть бути прийняті до уваги, оскільки даний документ є по суті калькуляцією, якою позивач обґрунтовує розмір заявлених вимог. Однак, розрахунок заборгованості не є тим документом, який підтверджує наявність або відсутність коштів на рахунку особи та факт проведення певних фінансових операцій.

Відповідно до ч. 15 ст. 14 ЗУ Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей , військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов'язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Відповідачем до суду першої інстанції були надані копії документів на підтвердження тієї обставини, що він відповідно до Указу Президента України № 15/2015 від 14.01.2015 року був призваний на службу до Збройних сил України,а у період з 29.08.2015 р. по 28.09.2015 р., з 02.03.2016 р. по 24.10.2016 р. він безпосередньо брав участь в антитерористичній операції у м. Бахмут Донецької області, а саме довідку за підписом командира військової частини польова пошта В2970 Горбатюка В.Д., копію військового квитка та копію довідки військового комісару Оболонського районного у м. Києві військового комісаріату (а.с. 31-34).

Тому враховуючи вищенаведене суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що в період перебування відповідача на військовій службі внаслідок мобілізації банк не мав права нараховувати ОСОБА_2 штрафні санкції, пеню та проценти за користування кредитом.

Посилання ПАТ КБ Приватбанк на те, що позивач не був обізнаний щодо перебування відповідача в зоні не може бути підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Суд першої інстанції у встановленому ст. 74 ЦПК України порядку повідомляв позивача про дату і час проведення судового засідання шляхом направлення судової повістки про виклик засобами поштового зв'язку на адресу місцезнаходження даної юридичної особи.

Представник позивача не був позбавлений права з'явитися в судове засідання, призначене на 03.02.2017 р. та ознайомитися з поданими відповідачем доказами.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та на їх правильність не впливають.

Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів суд апеляційної інстанції вважає,що висновки суду відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.

Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин застосовані правильно.

Всі висновки суду першої інстанції щодо пред'явлених у рамках даної справи позовних вимог повно та послідовно викладені у мотивувальній частині оскаржуваного рішення .

Обставин, які б давали суду апеляційної інстанції підстави для спростування указаних висновків суду, апеляційна скарга не містить.

Встановивши факти та зумовлені ними правовідносини, суд першої інстанції ухвалив правильне по суті рішення, підстав для скасування якого колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 308, 313-315,317 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Приватбанк в особі представника Сокуренко Наталії Вікторівни відхилити.

Заочне рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 08 червня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення ,але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий :

Судді :

Справа № 756/15693/16-ц

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/60611/2017

Головуючий у суді першої інстанції: Жук М.В.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Прокопчук Н.О.