Ухвала

від 07.07.2017 по справі 191/2145/17

СИНЕЛЬНИКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 191/2145/17

Провадження № 1-кп/191/299/17

У Х В А Л А

іменем України

07 липня 2017 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

за участю секретаря: ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженню №12017040390001037 внесений в Єдиний реєстр досудових розслідувань від 13.06.2017 року за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Рогинці, Роменського району, Сумської області, громадянки України, українки, освіта вища, заміжньої, не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , не судимої, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України,

за участю: прокурора ОСОБА_4 , захисника: ОСОБА_5 , обвинуваченої ОСОБА_6 ,

ВСТАНОВИВ:

29 червня 2017 року ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області було відкрито судове провадження за обвинувальним актом у кримінальному провадженні за №12017040390001037 від 13 червня 2017 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України, справа призначена до підготовчого судового засідання.

В судовому засіданні захисник обвинуваченої ОСОБА_3 ОСОБА_5 , заявив клопотання про закриття кримінального провадження відносно обвинуваченої ОСОБА_3 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 197-1 КК України. Просив суд звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України у зв`язку з дійовим каяттям.

Обвинувачена ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримала клопотання про звільнення її від кримінальної відповідальності, просила суд його задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні вважав, що заявлене клопотання про закриття кримінального провадження відносно обвинуваченої ОСОБА_3 та звільнення її від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України у зв`язку з дійовим каяттям є передчасним та просив суд вирішити це питання після дослідження обвинувального акту та обставин по справі, на стадії судового розгляду. При цьому заявив клопотання про призначення справи до судового розгляду у відкритому судовому засіданні, оскільки справа підсудна Синельниківському міськрайонному суду, обвинувальний акт складено відповідно до вимог Кримінально процесуального кодексу, підстав для його повернення немає, вважав за можливе справу розглядати суддею одноособово в відкритому судовому засіданні.

Захисник обвинуваченої ОСОБА_3 ОСОБА_5 просив розглянути заявлене ним клопотання в підготовчому судовому засіданні. Обвинувачена ОСОБА_3 підтримала захисника та просила задовольнити клопотання.

Суд, розглянувши заявлене клопотання захисника обвинуваченої, а також заяву прокурора, з`ясувавши думку учасників процесу щодо заявлених клопотань, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, прийшов до висновку, клопотання про закриття кримінального провадження відносно обвинуваченої ОСОБА_3 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 197-1 КК України, та звільнення її від кримінальної відповідальності у зв`язку з дійовим каяттям не підлягає задоволенню, а обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України в зв`язку з чим він підлягає поверненню, виходячи з наступного.

Пунктом а) ч. 3ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованоїЗаконом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, передбачено, що кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має право бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього.

У п. 1 ч. 3ст. 42 КПК Українизазначено, що підозрюваний, обвинувачений має правознати, у вчиненні якого кримінального правопорушення його підозрюють, обвинувачують.

Відповідно до ч. 4ст. 110 КПК Україниобвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченимст. 291 КПК України.

Стаття 291 КПК Українивключає вичерпний перелік відомостей, які повинні міститься в обвинувальному акті і вони є обов`язковими для їх виконання слідчим і прокурором.

Разом з тим, слідчий при складанні обвинувального акту і прокурор при його затвердженні цих вимог закону не дотрималися.

Так, згідно п.п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити такі відомості, як виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення, дату та місце його складення та затвердження.

Як вбачається із обвинувального акту, органи досудового слідства кваліфікували дії обвинуваченої за ч.2 ст. 197-1 КК України, дослівно - як самовільне зайняття земельної ділянки вчинене щодо земель в охоронних зонах, однак не в повній мірі встановили ознаки суб`єктивної та об`єктивної сторін вказаного кримінального правопорушення, які є невід`ємною частиною для утворення складу злочину.

Судом встановлено, що в обвинувальному акті відсутні: форма вини, мотив і мета вчинення злочину, а це є обов`язковою обставиною, яка підлягає доказуванню у кримінальному провадженні відповідно до вимог ст.91 ч.І п.1 КПК України. Також не визначена правова кваліфікація дій особи в обвинувальному акті, а така кваліфікація повинна містити не тільки посилання на окрему статтю і частину цієї статті кримінального закону, а й точне формулювання, у тому числі і об`єктивної сторони та кваліфікуючих ознак конкретного кримінального правопорушення. З обвинувального акту не вбачається яким чином ОСОБА_3 вчинила кримінальне правопорушення, адже користування нею земельною ділянкою, що слідує з тексту обвинувального акту, не є тотожним поняттям самовільному заняттю земельної ділянки, а отже не вбачається в чому саме виражається самовільність зайняття ділянки, як кваліфікуючої ознаки. Також встановлено, що в обвинувальному акті немає посилань на докази в підтвердження незаконних дії ОСОБА_3 , які були здобуті під час розслідування, а також, ті, що визначають її статус як суб`єкта злочину. Об`єктивна сторона (час, місце спосіб і т.ін.) не встановлені, при викладенні фактичних обставин в обвинувальному акті немає визначення часових рамок, а вказані дати носять характер припущення, таким чином слідством не встановлено одну з складових злочину. Окрім того, обвинувальний акт не містить дати його складення.

Отже, судом встановлено, що в переданому до суду обвинувальному акті відносно ОСОБА_3 відсутнє формулювання обвинувачення та правової кваліфікації дій особи, що в свою чергу порушує право обвинуваченої якісно і в повній мірі здійснювати захист від пред`явленого обвинувачення, що порушує її право на захист та в подальшому є підставою для скасування вироку суду.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру, або встановить обгрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Разом з цим. ч. 1 ст. 337 КПК України передбачено, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Таким чином, розгляд справи без формулювання обвинувачення або з таким який є в акті є неможливим, а винесене рішення буде вважатись незаконним, адже відповідно до ч. З ст. 374 КПК України у разі визнання особи виправданою або винуватою, в мотивувальній частині вироку зазначається формулювання обвинувачення визнаного судом доведеним - правова норма кваліфікації має відповідати формулюванню обвинувачення.

Обов`язок перевіряти обвинувальний акт на відповідність вимогам закону покладається на суд першої інстанції у підготовчому судовому засіданні, якщо обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК України, суд згідно з п.3 ч.3 ст.314 КПК України, має право у підготовчому засіданні повернути акт прокурору.

Крім того, відповідно до положень ст.109 КПК України, реєстр матеріалів досудового розслідування, який додається до обвинувального акта, повинен містити: 1) номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення; 2) реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування; 3) вид заходу забезпечення кримінального провадження, дату і строк його застосування.

В той же час, в порушення вимог ч. 1 ст. 109, п.1 ч. 4 ст. 291 КПК України, доданий до обвинувального акту реєстр матеріалів досудового розслідування, не відображає в повному обсязі хід і проміжні результати досудового розслідування, використані в розслідуванні джерела доказів, також реєстр матеріалів досудового розслідування у розділі III «Заходи забезпечення кримінального провадження, застосовані під час досудового розслідування», містить клопотання про призначення виїзної позапланової перевірки фахівця Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, та вказано ухвала суду з поміткою дати винесення 14.06.2017р. та строком її дії 15 робочих днів з 19.06.2017р. Однак не зазначено що було ухвалено судом, який саме вид заходу забезпечення кримінального провадження судом задоволено. В реєстрі також відсутні дані про запобіжний захід, або про те, що його не було обрано. Також відсутні дані в реєстрі про те, що одночасно з переданням обвинувального акта до суду прокурор надав під розписку його копію і копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному та його захиснику. Окрім того, не зазначено час та дату завершення досудового розслідування; не внесено відомості і про складення обвинувального акту, що згідно ст. 110 ч.4 КПК України також є процесуальним рішенням, лише зазначено його наявність.

Відповідно до ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Суд прийшов до висновку, що оскільки усунення виявлених недоліків на стадії підготовчого або судового розгляду справи законом не передбачено, то обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору, як такий, що не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України. Відповідно вважаючи на вищевикладене, враховуючи послідовність прийняття судом рішень відповідно до вимог ч. 3 ст. 314 КПК України та вирішення питань, пов`язаних з підготовкою до судового розгляду відповідно до положень ст. 315 КПК України, а також зважаючи на завдання кримінального провадження відповідно до ст.2 КПК України, необхідно відмовити в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження відносно обвинуваченої ОСОБА_3 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 197-1 КК України та звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України у зв`язку з дійовим каяттям.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 109, 291, 314 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_3 ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження відносно обвинуваченої ОСОБА_3 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 197-1 КК України та звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України у зв`язку з дійовим каяттям.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України - повернути прокурору Синельниківської місцевої прокуратури Дніпропетровської області.

На ухвалуна протязі 7 днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

Головуючий суддя: ОСОБА_7 Матіяш