Ухвала

від 04.04.2018 по справі 191/2145/17

СИНЕЛЬНИКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 191/2145/17

Провадження № 1-кп/191/454/17

У Х В А Л А

іменем України

04 квітня 2018 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове Дніпропетровської області кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12017040390001037 від 13.06.2017 року за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Рогинці, Роменського району, Сумської області, громадянки України, з вищою освітою, заміжньої, не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , не судимої, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України, за участю прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченої ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням голови районної державної адміністрації від 21.04.2017р. №Р-120/0/115-17 «Про охорону пам`яток археології в Синельниківському районі у 2017» визначено, що земельні ділянки, на яких розташовані пам`ятки археології, належать до земель історико-культурного призначення.

За обліковим № 4754 до Переліку об`єктів культурної спадщини (археології) по Синельниківському району Дніпропетровської області включено курган, розташований с. Третьяківка, Гірківської сільської ради, 0,75 км. на захід від центру села; 0,3 км. на схід від залізниці та дороги Синельникове - Славгород; 0,75 км. на захід від р. Нижня ОСОБА_6 , датовані II тис. до н.е. місцевого значення, виявлені (відкриті) у 1982 р. археологом ОСОБА_7 , щодо яких встановлено охоронну зону площею 60 x 60 м. Вказані об`єкти взято під охорону держави на підставі рішення Дніпропетровського облвиконкому №180 від 16.04.1987 р.

Також встановлено, що у користуванні ОСОБА_3 знаходиться земельна ділянка з кадастровим номером № 1224881300:01:003:0229 з цільовим призначенням «01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва», площею 5,45 га, розташована на західній околиці с. Третьяківка, Синельниківського району Дніпропетровської області. Вказана земельна ділянка належить громадянину України ОСОБА_8 на праві власності.

В межах земельної ділянки №1224881300:01:003:0229, яка перебуває у користуванні ОСОБА_3 , знаходиться об`єкт культурної спадщини - курган № 4754, навколо якого встановлена охоронна зона та відповідний сервітут, про що наявна позначка в кадастровому плані земельної ділянки, долученого до технічної документації земельної ділянки. Крім того, 10.05.2017 року Синельниківською районною державною адміністрацією укладено з Гірківською сільською радою охоронний договір на пам`ятку культурної спадщини № 4754 від 10.05.2017 року.

Відповідно до охоронного договору №4754 від 10.05.2017р. з головою Гірківської сільської ради ОСОБА_9 , згідно якого останній, бере на себе зобов`язання щодо охорони і заборони використання земельної ділянки під курганом №4754 і відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини» та Земельного Кодексу України землі на яких розташовані кургани є державною власністю і будь-яка діяльність на них забороняється. Відповідно до додатку до охоронного договору №4754, ОСОБА_3 ознайомлена з наявними обмеженням щодо вищевказаної земельної ділянки.

В порушення вищевказаних вимог законодавства, ОСОБА_3 , у 2017 році (точної дати в ході досудового розслідування не встановлено), незважаючи на попередження з боку Гірківської сільської ради, достовірно знаючи про наявність на території земельної ділянки № 1224881300:01:003:0229, об`єкту археології - кургану №4754 з визначеною охоронною зоною, а також про заборону ведення земельних робіт на території земельної ділянки - місця розташування об`єкта культурної спадщини, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, використовуючи сільськогосподарську техніку невстановленої моделі та оснащення, здійснюючи обробку та засівання земельної ділянки сільськогосподарського призначення сільськогосподарськими культурами, наданої в її користування, з метою подальшого використання для здійснення сільськогосподарського товарного виробництва, шляхом розорювання, самовільно зайняла земельну ділянку площею 0,2827 га в охоронній зоні кургану №4754 та оброблювала поверхневий шар ґрунту.

Статтею 14 Конституції України встановлено, що земля є основним національним багатством, яке перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до частини 2 статті 54 Земельного кодексу України, навколо історико- культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій, музеїв просто неба, меморіальних музеїв-садиб, пам`яток культурної спадщини, їх комплексів (ансамблів) встановлюються зони охорони пам`яток із забороною діяльності, що шкідливо впливає або може вплинути на додержання режиму викориетання таких земель.

Відповідно до частини 1 статті 79 Земельного кодекеу України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до частини 3 статті 79 Земельного кодекеу України, право власноеті на земельну ділянку розповсюджується на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки на висоту і на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.

Відповідно до частини 1 статті 150 Земельного кодексу України до особливо цінних земель відносяться землі історико-культурного призначення.

Відповідно до частини 1 статті 211 Земельного кодекеу України, охоронні зони створюються навколо особливо цінних природних об`єктів, об`єктів культурної спадщини, гідрометеорологічних станцій тощо з метою охорони і захисту їх від несприятливих антропогенних впливів.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про охорону культурної спадщини» об`єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність.

Окрім того, вищевказаною нормою законодавства визначено, що нерухомий об`єкт культурної спадщини - об`єкт культурної спадщини, який не може бути перенесений на інше місце без втрати його цінності з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду та збереження своєї автентичності.

Положеннями частини 2 статті 2 Закону України «Про охорону культурної спадщини» визначено, що археологічні об`єкти культурної спадщини - рештки життєдіяльності людини (нерухомі об`єкти культурної спадщини: городища, кургани, залишки стародавніх поселень, стоянок, укріплень, військових таборів, виробництв, іригаційних споруд, шляхів, могильники, культові місця та споруди, їх залишки чи руїни, мегаліти, печери, наскельні зображення, ділянки історичного культурного шару, поля давніх битв, а також пов`язані з ними рухомі предмети), що містяться під земною поверхнею та під водою і є невідтворним джерелом інформації про зародження і розвиток цивілізації.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про охорону культурної спадщини» об`єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категоріями національного та місцевого значення пам`ятки. Порядок визначення категорій пам`яток встановлюється Кабінетом Міністрів України. Із занесенням до Реєстру на об`єкт культурної спадщини, на всі його складові елементи, що становлять предмет його охорони, поширюється правовий статус пам`ятки.

Відповідно до частини 2 статті 13 «Про охорону культурної спадщини» об`єкт культурної спадщини до вирішення питання про його реєстрацію як пам`ятки вноситься до Переліку об`єктів культурної спадщини і набуває правового статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини, про що відповідний орган охорони культурної спадщини в письмовій формі повідомляє власника цього об`єкта або уповноважений ним орган (особу), переліки об`єктів культурної спадщини затверджуються рішеннями відповідних органів охорони культурної спадщини.

Відповідно до пункту 4 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України від 16 грудня 2004 року № 2245-IV об`єкти, включені до списків (переліків) пам`яток історії та культури республіканського чи місцевого значення відповідно до Закону Української PCP «Про охорону і використання пам`яток історії та культури», до вирішення питання про їх включення (не включення) до Реєстру вважаються пам`ятками відповідно національного чи місцевого значення.

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України «Про охорону культурної спадщини» до спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини належать, зокрема, обласні, районні. Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

Відповідно до частини 6 статті З Закону України «Про охорону культурної спадщини», рішення (розпорядження, дозволи, приписи, постанови) органів охорони культурної спадщини, прийняті в межах їхньої компетенції, є обов`язковими для виконання юридичними і фізичними особами.

Відповідно до частини 4 статті 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини» відсутність охоронного договору не звільняє особу від обов`язків, що випливають із цього Закону.

Відповідно до статті 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» на охоронюваних археологічних територіях, у межах зон охорони пам`яток, забороняються зокрема, ландшафтні перетворення, меліоративні, земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.

Відповідно до стаття 43 Закону України «Про охорону культурної спадщини» за незаконне проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних чи підводних робіт на об`єкті археологічної спадщини, а також за умисне незаконне знищення, руйнування або пошкодження об`єктів культурної спадщини чи їх частин винні особи притягаються до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

Дії ОСОБА_3 кваліфікуються за ч. 2 ст. 197-1 КК України, тобто самовільне зайняття земельної ділянки вчинене щодо земель в охоронних зонах.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 визнала свою вину, підтвердила обставини, викладені в обвинувальному акті та пояснила суду, що усунула заподіяну нею шкоду в повному обсязі.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_5 заявив клопотання, про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності в зв`язку з дійовим каяттям, оскільки ОСОБА_3 після вчинення злочину щиро покаялась, усунула негативні наслідки на земельній ділянці, яку самовільно зайняла, придбавши та висадивши дерева і кущі по периметру межі кургану, що підтверджується актом Гірківської сільської Ради та фото-таблицями які було надано суду раніше, та закрити кримінальне провадження.

Обвинувачена ОСОБА_3 підтримала заявлене клопотання та просила звільнити її від кримінальної відповідальності в зв`язку з дійовим каяттям.

Прокурор висловив думку про можливість задоволення клопотання захисника ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_3 та просив вирішити його відповідно до закону.

Суд, заслухавши учасників процесу, із врахуванням думки прокурора, який не заперечував проти задоволення клопотання захисника ОСОБА_5 відносно закриття провадження та звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності у зв`язку з дійовим каяттям, вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 45 КК України, особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення злочину щиро покаялася, активно сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

У разі звільнення особи від кримінальної відповідальності, кримінальне провадження закривається судом на підставі п.1 ч.2 ст. 284 КПК України.

Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання, що передбачено положенням ч. 4 ст.286 КПК України.

Згідно ч.3 ст.288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 вперше обвинувачується у вчиненні злочину невеликої тяжкості, після вчинення злочину щиро покаялась, активно сприяла розкриттю злочину і повністю усунула негативні наслідки на земельній ділянці, що підтверджується квитанцією №282 від 22.06.2017р. та накладною №330 від 22.06.2017р. про придбання дерев та кущів на загальну суму 480,00 гривень, а також актом огляду пам`ятки археології від 27.06.2017р. наданим Гірківської сільської ради та фото-таблицями, у зв`язку з чим наявні всі підстави, передбачені ст. 45 КК України для звільнення обвинуваченої ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності у зв`язку з дійовим каяттям.

Відповідно до положень ч.3,ч.5, п.7, ч.9ст.100 КПК України- документи, які надані суду з матеріалами кримінального провадження зберігаються в суді.

Процесуальні витрати у справі не заявлено.

На підставі викладеного та керуючись ст. 45 КК України, ст.ст. 100, 122, 128, 129, 284 - 288 КПК України,

УХВАЛИВ:

Звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 197-1 КК України, у зв`язку з дійовим каяттям.

Кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 197-1 КК України, закрити.

На ухвалу сторонами може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом 7 діб з моменту оголошення.

Головуючий суддя: ОСОБА_10 Матіяш