Постанова

від 06.07.2017 по справі 821/146/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2017 р.м. ОдесаСправа № 821/146/17

Категорія: 6.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Варняк С.О. Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді - Єщенка О.В.

суддів - Димерлія О.О.

- Домусчі С.Д.

За участю: секретаря - Недашковської Я.О.

представника апелянтів - ОСОБА_2 (довіреності від 27.09.2016 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4 на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулись до суду першої інстанції з позовом, в якому просили визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність ОСОБА_3 площею 1,8548 га та ОСОБА_4 площею 1,8548 га. на території Білозерського району Херсонської області, викладену в листі-відповіді за № Ш-11405/0-2218/6-16-СГ від 24.11.2016 року; зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області повторно розглянути питання щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність ОСОБА_3 площею 1,8548 га та ОСОБА_4 площею 1,8548 га на території Білозерського району Херсонської області.

В обґрунтування позову зазначено, що у 2012 році позивачі одержали від районної держаної адміністрації дозволи про розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства. На підставі відповідного розпорядження районної державної адміністрації позивачам розроблено проект землеустрою земельних ділянок, які в подальшому погоджені відповідними службами та організаціями. Однак, Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області, без наведення правових підстав, відмовило позивачам у затвердженні цих проектів. Зазначені обставини свідчать про протиправність дій відповідача та вбачаються всі підстави для зобов'язання Управління повторно розглянути питання щодо погодження проектів землеустрою в судовому порядку.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2017 року у задоволені позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, просять скасувати судове рішення та прийняти нову постанову про задоволення позову у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та як підтверджується матеріалами справи, Розпорядженням районної державної адміністрації від 12.11.2012 року №874 на підставі заяви ОСОБА_4 від 09.10.2012 року, клопотання Музиківської сільської ради від 08.10.2012 року №02-20/1120, відповідно до рішення постійної діючої комісії з розгляду та врегулювання земельних відносин від 25.10.2012 року, ст.ст. 33, 81, 118, 121 та розділу Х Земельного кодексу України, керуючись ст. 6, п. 7 ч. 1 ст. 13, ст. 21, п. 1 ч. 1 ст. 39, ч. 1 ст. 41 Закону України Про місцеві державні адміністрації , надано ОСОБА_4 дозвіл на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,0 га (контур НОМЕР_3) для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності, що знаходяться на території Музиківської сільської ради (а.с. 75).

Розпорядженням районної державної адміністрації від 12.11.2012 року №877 на підставі заяви ОСОБА_3 від 09.10.2012 року, клопотання Музиківської сільської ради від 08.10.2012 року №02-20/1120, відповідно до рішення постійної діючої комісії з розгляду та врегулювання земельних відносин від 25.10.2012 року, ст.ст. 33, 81, 118, 121 та розділу Х Земельного кодексу України, керуючись ст. 6, п. 7 ч. 1 ст. 13, ст. 21, п. 1 ч. 1 ст. 39, ч. 1 ст. 41 Закону України Про місцеві державні адміністрації , надано ОСОБА_3 дозвіл на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,0 га (контур НОМЕР_3) для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності, що знаходяться на території Музиківської сільської ради (а.с. 76).

15.11.2016 року представник позивачів звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області із заявою про затвердження проектів із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність ОСОБА_3 загальною площею 1,8548 гектарів та ОСОБА_4 загальною площею 1,8548 гектарів для ведення особистого селянського господарства за рахунок категорії земель сільськогосподарського призначення державної власності, які розташовані за межами населених пунктів на території Музиківської сільської ради, Білозерського району, Херсонської області (контур 60/1 та 60/2, угіддя - господарський двір) (а.с. 21).

До заяви було додано: оригінал проекту із землеустрою на 52 арк.; витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_4; витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_5; оригінал детального плану території; копії виконавчих листів по адміністративній справі 821/581/16; лист Держгеокадастру України від 04.10.2016 р.; копії довіреностей представника.

Розглянувши вказану заяву, Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області відмовило позивачам у затвердженні проектів землеустрою щодо відведення у власність вказаних земельних ділянок, про що повідомило у листі від 24.11.2016 року №Ш-11405/0-2218/6-16-СГ.

Зі змісту вказаного листа вбачається, що Управління дійшло висновку про нераціональність відведення заявлених земельних ділянок у власність позивачів для ведення особистого селянського господарства.

Вважаючи відмову Управління такою, що не ґрунтується на Законі, позивачі звернулись до суду із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що вказані земельні ділянки належить до земель сільськогосподарського призначення, а саме для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а отже оформлення цих земельних ділянок у власність позивачів для ведення особистого селянського господарства призведе до нецільового використання земель. За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість відмови Управління у затвердженні заявлених проектів із землеустрою.

Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають нормам адміністративного процесуального законодавства та нормам законодавства, що регулюють спірні правовідносини, з огляду на наступне.

Так, за правилами ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до ч.ч. 6, 7 ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, зокрема, для ведення фермерського господарства, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, вказані вимоги земельного законодавства щодо реалізації права на одержання безоплатно земельні ділянки для ведення особистого фермерського господарства позивачами виконані, в тому числі, позивачам наданий відповідний дозвіл на розроблення проектів із землеустрою щодо земельних ділянок, будь-яких яких зауважень щодо невідповідності місця розташування об'єктів вимогам законів, прийнятим відповідно до них нормативно-правових актів, генеральним планам населених пунктів та іншої містобудівної документації, схемам землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектам землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, з боку уповноваженого на вирішення таких питань органу були відсутні.

Разом з цим, відповідно до ч. 8 вказаної статті Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Так, згідно ч.ч. 1, 4, 5, 6 ст. 186-1 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту, а щодо земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, розробник подає оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на погодження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а до органів, зазначених у частині третій цієї статті, - завірені ним копії проекту.

Органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Разом з цим, як вбачається з листа від 24.11.2016 року №Ш-11405/0-2218/6-16-СГ, відмовляючи позивачам у погодженні проектів із землеустрою, Управління не вказало жодної правової норми, за якої у відповідача виникли такі підстави.

Зазначені обставини позбавляють суд можливості перевірити відповідність відмови органу у погодженні проектів землеустрою вимогам чинного законодавства та її ґрунтовність, що є безумовною підставою для зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивачів та вирішити питання щодо погодження проектів землеустрою у порядку, встановленому чинним земельним законодавством.

Враховуючи викладене, оскільки судом першої інстанції при розгляді справи невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до її неправильного вирішення по суті, колегія суддів вважає, що судове рішення відповідно до вимог ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з прийняттям по справі нової постанови про задоволення позову у повному обсязі.

Судові витрати розподіляються відповідно до приписів ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 94, 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст.ст. 207, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4 - задовольнити.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2017 року - скасувати.

Ухвалити у справі нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність ОСОБА_3 площею 1,8548 га та ОСОБА_4 площею 1,8548 га. на території Білозерського району Херсонської області, викладену в листі-відповіді за № Ш-11405/0-2218/6-16-СГ від 24.11.2016 року.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області повторно розглянути питання щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність ОСОБА_3 площею 1,8548 га та ОСОБА_4 площею 1,8548 га на території Білозерського району Херсонської області.

Стягнути на користь ОСОБА_3 (індивідуальний податковий номер НОМЕР_1) документально підтверджені судові витрати у розмірі 1 344 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області.

Стягнути на користь ОСОБА_4 (індивідуальний податковий номер НОМЕР_2) документально підтверджені судові витрати у розмірі 1 344 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Повний текст постанови складено та підписано 06.07.2017 року.

Головуючий-суддя: О.В. Єщенко

Судді: О.О. Димерлій

С.Д. Домусчі