Постанова

від 05.07.2017 по справі 18/327

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2017 року Справа № 18/327

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коробенка Г.П.- головуючого, Алєєвої І.В., Кравчука Г.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецземресурс" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 10.04.2017 за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецземресурс" на бездіяльність Бородянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області до Бородянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області щодо наказу Господарського суду міста Києва №18/327 від 20.12.2010 у справі№18/327 Господарського суду міста Києва за позовомПрокурора Бородянського району Київської області в інтересах держави в особі: 1. Київської обласної ради; 2. Бородянської районної ради, 3. Качалівської сільської ради доТовариства з обмеженою відповідальністю "Спецземресурс" простягнення 2 163 880, 00 грн.

У судовому засіданні взяли участь представники:

від прокуратури: Рядчик А.В. (прокурор відділу ГПУ);

від позивача-1: не з'явилися;

від позивача-2: не з'явилися;

від позивача-3: не з'явилися;

від відповідача: Волошинович О.П. (адвокат за угодою від 04.07.17);

від ВДВС: не з'явилися;

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.10.2010 року у справі № 18/327 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецземресурс" на користь Київської обласної ради 540970 грн. втрат сільськогосподарського виробництва; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецземресурс" на користь Бородянської районної ради Київської області 324582 грн. втрат сільськогосподарського виробництва; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецземресурс" на користь Качалівської сільської ради 1298328 грн. втрат сільськогосподарського виробництва; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецземресурс" в дохід Державного бюджету України 21638 грн. 80 коп. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

ТОВ "Спецземресурс" подало до господарського суду міста Києва скаргу на бездіяльність Бородянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, в якій просило визнати бездіяльність Бородянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області по примусовому виконанні наказу Господарського суду міста Києва № 18/327 від 20.12.2010 незаконною та зобов'язати Бородянський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області повернути наказ Господарського суду міста Києва №18/327 від 20.12.2010 року про стягнення з ТОВ "Спецземресурс" на користь Бородянської районної ради суми боргу в розмірі 324582,00 грн. та Качалівської сільської ради Бородянського району Київської області 1298328,00 грн. втрат сільськогосподарського виробництва стягувачам.

Скарга мотивована тим, що виконавчий документ підлягає поверненню стягувачу на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.02.2017р., залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.04.2017 у задоволенні скарги ТОВ "Спецземресурс" відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою та постановою, ТОВ "Спецземресурс" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.04.2017 року та прийняти нове рішення, яким скаргу на бездіяльність Бородянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області задовольнити у повному обсязі.

Скаргу мотивовано доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема приписів п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" та підпункту "б" пункту 15 Перехідних Положень Земельного Кодексу України.

Заявник касаційної скарги зазначає, що у ТОВ "Спецземресурс" інше нерухоме майно, окрім земельних ділянок, які виключені з цивільного обороту на підставі п. "б" пункту 15 Перехідних Положень Земельного кодексу України відсутнє. Також , у боржника відсутні грошові кошти та інше майно на яке можна звернути стягнення. ТОВ "Спецземресурс" вважає, що даний факт є підставою для повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2. ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити, враховуючи наступне.

З матеріалів справи слідує, що 20.12.2010 р. на виконання рішенням Господарського суду міста Києва від 19.10.2010 року у справі № 18/327 видано відповідний наказ.

19 грудня 2012 року Бородянським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду міста Києва № 18/327 від 20.12.2010 р.

14.02.2013 року державним виконавцем складено акт опису та арешту майна боржника (земельні ділянки розташовані на території Качалівської селищної ради), які підлягають оцінці.

21.02.2013 року винесено постанову про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні. За результатами вказаної постанови було проведено оцінку.

25.02.2013 року винесено Постанову якою накладено арешт на належні ТОВ "СПЕЦЗЕМРЕСУРС" земельні ділянки, а саме:

- належна ТОВ "Спецземресурс" на підставі державного акту ЯЖ 248317 загальною площею 9,9802 га;

- належна ТОВ "Спецземресурс" на підставі державного акту № ЯЖ 248323 загальною площею 8,6241 га;

- належна ТОВ "Спецземресурс" на підставі державного акту № ЯЖ 248321 загальною площею 9,6484 га;

- належна ТОВ "Спецземресурс" на підставі державного акту № ЯЖ 248320 загальною площею 9,8022 га;

- належна ТОВ "Спецземресурс" на підставі державного акту №ЯЖ 248318 загальною площею 9,5549 га;

- належна ТОВ "Спецземресурс" на підставі державного акту №ЯЖ 248319 загальною площею 9,7990 га;

- належна ТОВ "Спецземресурс" на підставі державного акту №ЯЖ 248322 загальною площею 9,8039.

19.03.2013 року винесено постанову про арешт коштів ТОВ "Спецземресурс".

29.01.2014 року винесено постанову про призначення експерта суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні (експертна організація - ТОВ "Земюрконсалтинг");

29 січня 2016 року винесено постанову про перевірку виконавчого провадження, якою встановлено порушення державним виконавцем вимог ст.ст. 11, 30 Закону України "Про виконавче провадження".

22.08.2016 року винесено постанову про призначення експерта суб'єкта оціночної діяльності-суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні (експертна організація - ПП "Центр незалежної оцінки та експертизи).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що станом на день розгляду скарги рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2010 року у справі 18/327 фактично не виконано.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Обов'язковість судових рішень гарантується, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод: право на судовий захист було б примарним, якби правова система держави дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове судове рішення залишалося недіючим, на шкоду одній зі сторін.

Статтею 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиціальність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

За таких обставин, оскільки досліджені господарськими судами докази свідчать про те, що станом на день розгляду скарги рішення суду у справі № 18/327 боржником не виконано, а дії Бородянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області не можуть вважатися протиправними і незаконними, оскільки вони направлені на забезпечення виконання прав стягувача за наказом та його законних інтересів, висновки господарських судів про відмову у задоволенні скарги, колегія суддів визнає правомірним.

Посилання заявника касаційної скарги на заборону звернення стягнення на належні останньому земельні ділянки, які виключені з цивільного обороту на підставі п. "б" пункту 15 Перехідних Положень Земельного кодексу України, не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, оскільки в даному випадку скаржником ставилось питання про визнання незаконною бездіяльності Бородянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області по примусовому виконанні наказу Господарського суду міста Києва № 18/327 від 20.12.2010, а не питання щодо правомірності накладення арешту на належні земельні ділянки відповідною постановою або щодо їх реалізації.

Згідно з п.1 ст. 111 9 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення коли визнає, що вони прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, доводи касаційної скарги, не спростовують висновків, викладених в оскаржуваних ухвалі та постанові, і не можуть бути підставою для їх зміни чи скасування, оскільки вони відповідають чинному законодавству України і обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.04.2017 у справі № 18/327 залишити без змін.

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді: І.В. Алєєва

Г.А. Кравчук