Ухвала

від 29.06.2017 по справі 450/2823/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 450/2823/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Данилів Є.О.

Провадження № 22-ц/783/3957/17 Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т. І.

Категорія: 55

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого-судді: Приколоти Т.І.

суддів: Мікуш Ю.Р., Павлишина О.Ф.

з участю секретаря: Іванової О.О.,

з участю: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Книгодрук на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 21 грудня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ТзОВ Книгодрук про стягнення заборгованості по зарплаті,-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 21 грудня 2016 року задоволено позов ОСОБА_3 до ТзОВ Книгодрук про стягнення заборгованості по зарплаті.

Стягнуто з відповідача в користь позивача 32 148,16 грн.

Вирішено питання судових витрат.

Рішення суду оскаржує ТзОВ Книгодрук , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування судом обставин справи. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Зазначає, що заробітна плата з 2009 року працівникам виплачувалася на рівні встановленого законом мінімуму. Заборгованості по виплаті, за винятком кількох місяців, не існувало. Вказує, що позивачем не надано жодних доказів про існування заборгованості. Стверджує, що виписка із банківського рахунку ТзОВ Книгодрук підтверджує факт оплати праці ОСОБА_3

Заслухавши суддю-доповідача, представника ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить відхилити.

Право на судовий захист передбачається ст.55 Конституції України.

Згідно із ст.ст. 3, 4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених прав, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає порушені права цих осіб у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а згідно ч.1 ст.16 ЦПК України, кожен має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у визначений законом спосіб.

З відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків № 10108 від 14 грудня 2015 року вбачається, що за період з: І - ІV квартал включно 2010 року, І - ІV квартал включно 2011 року, І - ІV квартал включно 2012 року ТзОВ Книгодрук ОСОБА_3 нараховано 32 148,16 грн.

Згідно ст. 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Верховною Радою України ( Закон України від 17 липня 1997 року № 475/97), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Норми ч. 4 ст. 10 ЦПК України щодо обов`язку суду сприяти всебічному і повному з'ясуванню обставин справи, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що в межах наданих ним повноважень судом створені належні умови для надання сторонами доказів, заявлення клопотань витребування додаткових доказів.

Встановлено, що при розгляді справи відповідачем всупереч вимог ч.ч. 1, 3 ст. 10, ч. 1 ст. 60 ЦПК України не надано суду належних та допустимих, в розумінні ст.ст. 58, 59 ЦПК України, оплати праці позивача у відповідності до нарахувань.

Відповідач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження виплати заробітної плати позивачеві. У апеляційній скарзі зазначив, що заборгованість існувала.

У постанові Пленуму Верховного Суду України Про судове рішення у цивільній справі №14 від 18 грудня 2009 року передбачено, що відповідно до принципу безпосередності судового розгляду рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в тому судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення.

На підставі аналізу наявних у справі доказів, суд прийшов до вірного висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

З висновками суду належить погодитися, оскільки ним правильно визначено характер спірних правовідносин та встановлено дійсні обставини справи. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Підстави для скасування рішення суду відсутні.

Керуючись ст. 303, п.1 ч.1, ст.307, ст.ст. 308, 313, ч.1 п.1 ст.314, ст.315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Книгодрук відхилити.

Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 21 грудня 2016 року залишити без змін.

Ухвала Апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: