Постанова

від 03.07.2017 по справі 826/16198/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 03 липня 2017 року                      № 826/16198/16 Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва  Вєкуа Н.Г., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕВЕЛОП-ІНВЕСТТОРГ» доКиївської міської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, В С Т А Н О В И В: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕВЕЛОП-ІНВЕСТТОРГ» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України, в якому з урахуванням заяви про зміну позовних вимог просить суд: -          визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Київської міської митниці ДФС України №100260004/2016/000018/2 від 12.09.2016 року; -          визнати протиправною та скасувати картку відмови в митному оформленні товарів Київської міської митниці ДФС України №10026000/2016/00046 від 12.09.2016 року; -          визнати протиправною та скасувати картку відмови в митному оформленні товарів Київської міської митниці ДФС України №100260004/2016/00050 від 19.09. 2016 року. В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на безпідставність коригування митним органом митної вартості товарів за резервним методом, оскільки для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом надано необхідний пакет підтверджуючих документів. В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд задовольнити їх в повному обсязі. Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог. У письмових запереченнях наполягав на правомірності рішення про коригування митної вартості товарів за резервним методом, оскільки під час митного контролю встановлено, що подані декларантом документи, які підтверджують заявлену митну вартість та на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не мають всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Також в доповненнях до заперечень на адміністративний позов відповідач зазначив, що під час аналізу товаросупровідних документів наданих до митного оформлення, у зв'язку з великою різницею між вагою брутто та вагою нетто виник ризик, що декларантом виконуються дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а саме заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги. В судовому засіданні, суд керуючись частиною четвертою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження. Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне. 03.05.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДЕВЕЛОП-ІНВЕСТТОРГ» (покупцем) та Компанією LAIWU TAIFENG FOOD CO.,LTD (Китайська Народна Республіка) (продавець) укладено зовнішньо економічний Контракт №LW -16-41, відповідно до умов якого, Компанія LAIWU TAIFENG FOOD CO., LTD зобов'язалась передати у власність позивача на умовах FOB CN QINGDAO (Інкотермс 2000)  товари, зазначені у Специфікації, що є Додатком №1 до договору, і невід'ємною частиною договору (контракту) на загальну суму 8 990,00 доларів США, а покупець зобов'язується прийняти вказаний у специфікаціях товар із здійсненням оплати в два транша: передплатою після підписання контракту, що складає 3 100,00 доларів США та оплатою 5 890,00 доларів США перед погрузкою. У вересні 2016 року, на виконання вказаного договору та комерційного інвойсу №TF23-161680 від 07.07.2016 року, відповідно до додатку №1 від 30.03.2016 року, на адресу позивача надійшов товар на загальну суму 9 860,48 доларів США, а саме: імбир маринований білий та рожевий для суші з додаванням оцтової кислоти , без вмісту спирту, без ГМО, фасований з маринадом. З метою митного оформлення товару, що надійшов відповідно до вказаного вище контракту, позивачем     до ВМО-2 митного посту «Східний» Київської міської митниці ДФС України було подано митну декларацію №100260004/2016/217900 від 12.09.2016 року, разом з пакетом товаросупровідних та комерційних документів, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) №LW -16-41 та додаток №1 від 03.05.2016 року, рахунок – фактуру (інвойс) №TF23-161680 від 07.07.2016 року, пакувальний лист до інвойсу №TF23-161680 від 07.07.2016 року, коносамент №ТАО27441 від 23.07.2016 року, довідку перевізника про транспортні витрати №157978 від 09.09.2016 року, сертифікат про проходження товару №G163721000730230 від 20.07.2016 року. Під час митного оформлення товару ввезеного на територію України згідно з зовнішньоекономічним контрактом №LW-16-41 від 03.05.2016 року укладеним із LAIWU TAIFENG FOOD CO.,LTD, заявлено митну вартість товару за основним методом,        тобто за ціною договору, що відображено у    ВМД №100260004/2016/217900 від 12.09.2016 року. 12.09.2016 року відповідно до    статті 53 Митного кодексу України, декларанту було надіслано повідомлення, в якому зазначено, що надані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари та зокрема інвойс №TF23-161680 від 25.02.2016 року не можливо ідентифікувати до зовнішньоекономічної операції. 12.09.2016 року позивач надав відповідачу витребувані додаткові документи, а саме: банківські платіжні документи від 07.06.2016 року та від 20.07.2016 року на підтвердження факту попередньої оплати продавцю за товар, прейскурант (прас-лист) виробника товару завірений ТПП КНР від 01.07.2016 року, копію митної декларації країни відправлення від 21.07.2016 року №439020160000008500, лист  №78  від 12.09.2016 року, яким повідомлено митницю про надання на запит всіх документів та відсутність можливості надати інші документи. За результатами розгляду поданих до митного оформлення документів, Київською міською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від №100260004/2016/000018/2 від 12.09.2016 року відповідно до якого митна вартість товару склала: «імбир маринований для суші» - 16 602,50 доларів США із розрахунку 1,1450 долара США за 1 кг (проти заявленої декларантом ціни товару 9860,480 доларів США: 0,68 долара США за 1 кг), у зв'язку з тим, що надані декларантом документи містять розбіжності  та не містять складових митної вартості та відомостей щодо ціни.  Також зазначено, що наявність зазначених розбіжностей у поданих документах, наявність інформації щодо митних оформлень подібних товарів за рівнями митної вартості, вищими за митну вартість оцінюваного товару, а саме: 1,145 -1,35 доларів США, тоді як оцінюваний товар заявлено за рівнем 0,72 доларів США за кілограм. На підставі даного Рішення відповідач оформив Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100260004/2016/00046 від 12.09.2016 року. У вищевказаній картці відмови як причину у відмові у митному оформленні (випуску) товарів вказано те, що митним органом проведене коригування митної вартості та винесене відповідне рішення, що вимагає внесення змін до    ВМД. В картці відмови також зазначено про вимогу, виконання якої забезпечить митне оформлення та пропуск товарів через митний кордон України, а саме подання нової    ВМД    згідно з рішенням про коригування заявленої митної вартості. З метою здійснення митного оформлення товару, позивачем     14.09.2016 року до ВМО-2 митного посту «Східний» Київської міської митниці ДФС України повторно подано митну декларацію №100260004/2016/217943 з урахуванням рішення про коригування митної вартості №100260004/2016/000018/2 від 12.09.2016 року. 15.09.2016 року працівниками  митного посту «Східний» Київської міської митниці ДФС України  проведено огляд, за наслідками якого складено Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №100260004/2016/217943. В п. 8.3.4. вказаного акту зазначено наступне. В ході часткового огляду з розкриттям до 20 % пакувальних місць із вибірковим обстеженням транспортного засобу встановлено, що товар відповідає заявленому у ТСД та являє собою «Імбир маринований для суші 1мм» рожевий – 1200 коробів. 12000 упаковок (шт.). «Імбир маринований для суші (1мм)» білий – 250коробів. 2500 упаковок (шт.). Відповідно до маркування вага однієї упаковки товару 100 грам. Маса маринаду 500 грам. Виробник LAIWU TAIFENG FOOD CO.,LTD торговельна марка OISHI в результаті зважування встановлено, що вага товару складає: «Імбир мариновани для суші(1мм)» рожевий 1500 грам в одній упаковці(шт.). Вага одного короба становить 15,7 кг. В одному коробі 10 упаковок(шт.). «Імбир маринований для суші» (1мм)» білий 1500 грам в одній упаковці (шт.). Вага одного короба становить 15,7 кг. В одному коробі 10 упаковок (шт.). За результатами перевірки митної декларації поданої позивачем, документів наданих відповідно до Митного кодексу України, а також акту про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №100260004/2016/217943 відповідач оформив Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100260004/2016/00050 від 12.09.2016 року. У вищевказаній картці відмови як причини у відмові у митному оформленні (випуску) товарів вказано про: неможливість внесення змін до МД за результатами проведення митного огляду; невірне заповнення графи 38,45,47 графи В митної декларації; акт митного огляду №100260004/2016/217943; протокол ПМП. В картці відмови також зазначено про вимогу, виконання якої забезпечить митне оформлення та пропуск товарів через митний кордон України, а саме подання нової    ВМД    згідно з актом митного огляду №100260004/2016/217943 від 12.09.2016 року. Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕВЕЛОП-ІНВЕСТТОРГ», вважає протиправними дії митного органу щодо коригування митної вартості товару та не погоджується зі спірним рішенням та картками відмови, оскільки позивачем подано відповідачу всі документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів; подані документи не містять розбіжностей, відсутні ознаки підробки, а також документи містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. За таких обставин позивач звернувся до суду з даним позовом. Оцінивши за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав. Порядок визначення митної вартості імпортованих через митний кордон України товарів встановлений Митним кодексом України. У відповідності до    статті 49 Кодексу    митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно частини 2    статті 51 Кодексу    митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до    глави 9 цього Кодексу. Відповідно до частини 2 статті  57 глави  9 Митного кодексу України    основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Згідно частини 1 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів. У відповідності до частини 2 статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій    статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Статтею 54 МК України    встановлена компетенція митного органу під час контролю правильності визначення заявленої митної вартості товарів та порядок такого контролю. У відповідності до частин 1-3 статті 54 МК України   контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій    статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень    статті 55 цього Кодексу. Згідно частини 5  статті 54 Митного кодексу України    орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим    Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим    Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному    статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю. Згідно частини 6 статті 54 Митного кодексу України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій    статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Згідно положень частини 3    статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1)договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3)рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Судом встановлено, що на виконання вищенаведеної норми Закону, під час консультації з митним органом, відповідачем витребувано у позивача наступні документи:        транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товарів, документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, виписку з бухгалтерської документації, висновки про якісні та вартісні характеристики. Згідно ст.6Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України. Згідно ст.6 Господарського кодексу України, загальними принципами господарювання в Україні є свобода підприємницької діяльності, заборона незаконного втручання органів державної влади у господарські відносини. У відповідності з ст. ст.  179, 189, 190 ГК України    при укладенні господарських договорів сторони можуть визначити зміст договору на основі вільного волевиявлення, суб'єкти господарювання можуть використовувати у господарській діяльності вільні ціни. При здійсненні експортних та імпортних операцій у розрахунках з іноземними контрагентами застосовуються контрактні (зовнішньоторговельні) ціни. Вільні ціни визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі види продукції, за винятком тих, на які встановлено державні ціни. Митним кодексом України    встановлено, що митному контролю підлягають усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України. Митний контроль передбачає проведення митними органами мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи. Обсяг процедур та порядок їх застосування визначаються відповідно до    Митного кодексу України та інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку. Відповідно до    ст. 49 МК України    митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, встановлені в ст.57 МК України, частиною 1 якої встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: - основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); - другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Частинами 2, 3, 6    ст. 57 МК України    передбачено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього    Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Як вбачається з норми, викладеної у ч. 8  ст. 57 МК України, лише у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу. Відповідно до частин 1-3  ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим    Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1)договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2)рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3 рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4)виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7)копію митної декларації країни відправлення; 8)висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Згідно з ч. 1    ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Відповідно до ч. 2-7    ст. 54 МК України    контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій    статті 58 цього Кодексу    (ч. 2). Другою частиною статті 53 МК України визначено перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, а третя частина цієї ж статті передбачає, що якщо документи, зазначені у ч. 2 ст. 53, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) документи. Відповідно до    статті 55 МК України    письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою    статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до    розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до    глави 4 цього Кодексу або до суду. Як встановлено судом, до митного оформлення для підтвердження митної вартості заявленого до декларування товару позивачем подані наступні документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) №LW -16-41 та додаток №1 від 03.05.2016 року, рахунок – фактуру (інвойс) №TF23-161680 від 07.07.2016 року, пакувальний лист до інвойсу №TF23-161680 від 07.07.2016 року, коносамент №ТАО27441 від 23.07.2016 року, довідку перевізника про транспортні витрати №157978 від 09.09.2016 року, сертифікат про проходження товару №G163721000730230 від 20.07.2016 року та в подальшому на запит митного органу надано банківські платіжні документи від 07.06.2016 року та від 20.07.2016 року на підтвердження факту попередньої оплати продавцю за товар, прейскурант (прас-лист) виробника товару завірений ТПП КНР від 01.07.2016 року, копію митної декларації країни відправлення від 21.07.2016 року №439020160000008500, лист  №78  від 12.09.2016 року, яким повідомлено митницю про надання на запит всіх документів та відсутність можливості надати інші документи. Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач в якості підтвердження митної вартості товарів надав необхідні та достатні документи при митному оформлені товару; у свою чергу відповідачем не доведено суду, що надані позивачем документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Зі змісту оскаржуваного рішення про коригування заявленої митної вартості вбачається, що обґрунтовуючи свої сумніви у правильності зазначеної позивачем митної вартості товарів відповідач послався на розбіжності, що містяться в поданих декларантом документах, які підтверджують заявлену митну вартість, а саме наявність інформації щодо митних оформлень подібних товарів за рівнями митної вартості, вищими за митну вартість оцінюваного товару, а саме 1,1145 – 1,35 доларів США за кг., тоді як оцінюваний товар заявлено за рівнем 0,72 долари США за кг. Також, в рішенні зазначено, що митна вартість визначена за резервним методом та ґрунтується на раніше визначених органом доходів і зборів митних вартостях, зокрема згідно ВМД №100260002/2015/233543 від 02.09.2016 року Суд зазначає, що спрацювання профілів ризиків АСАУР та наявність інформації про те, що ідентичні та подібні товари було оформлено у митному відношенні іншими особами за вищою митною вартістю, якщо відсутні інші законні підстави для витребування додаткових документів, не може бути самостійною підставою для такого витребування та відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості товарів за ціною контракту. Законом чітко встановлено умову, за наявності якої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребовування додаткових документів та відмова у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю товарів. А саме, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. Сумніви є обґрунтованими, якщо документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Аналіз вищезазначених норм законодавства свідчить про обов'язок митниці зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 02.06.2015р. (справа №21-498а15). Проте, вказані твердження митниці спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи, будь-яких доведених підстав для коригування митної вартості товару оскаржуване рішення не містить. Суд також відхиляє будь-які інші доводи відповідача, викладені у письмових запереченнях, оскільки останні не зазначені в оскаржуваному рішенні, а відтак, на думку суду, дослідженню не підлягають. Водночас, як зазначалось вище, за результатами перевірки митної декларації №100260004/2016/217943 поданої позивачем, документів наданих відповідно до Митного кодексу України, а також акта про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі  та багажу №100260004/2016/217943 відповідач оформив Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100260004/2016/00050 від 12.09.2016 року. У вищевказаній картці відмови як причини у відмові у митному оформленні (випуску) товарів вказано про: неможливість внесення змін до МД за результатами проведення митного огляду; невірне заповнення графи 38,45,47 графи В митної декларації; акт митного огляду №100260004/2016/217943; протокол ПМП. Згідно письмових додаткових заперечень відповідача, останній вважає, що маринад не може розглядатися як тара (упаковка) яку можливо відокремити від товару до його споживання і споживається разом із товаром, а тому різниця між задекларованою вагою нетто – 14500 кг., та вагою нетто виявленою під час проведення митного огляду  - 21750 кг, складає 7250 кг. Проте, суд не погоджується із вказаними твердженнями відповідача з огляду на наступне. Правила заповнення граф митних декларацій на бланках єдиного адміністративного документа форми МД-2 визначає Порядок заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа (далі – Порядок №651), затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012    №651 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14.08.2012 за №1372/21684. Так, згідно частини 1 графа 38 «Вага нетто (кг)» розділу II Заповнення граф митних декларацій Порядку №651, у графі зазначається в кілограмах вага товару, описаного в графі 31 МД, без будь-якої упаковки (якщо описом цієї графи не передбачено інше) згідно з товаросупровідними документами. Якщо у відомостях про вагу нетто, що містяться в товаросупровідних документах, є розбіжності, то відомості зазначаються згідно з одним з таких документів на вибір Декларанта або визначені за результатами зважування. Для товару, що переміщується в первинній тарі (упаковці), що невіддільна від товару до його споживання без шкоди його споживчим властивостям, якщо маркуванням товару чи документами, необхідними для здійснення його митного контролю та митного оформлення, не визначено вагу товару без будь-якої упаковки, зазначається вага товару з урахуванням ваги такої первинної тари (упаковки). Аналіз зазначеної норми дає підстави дійти висновку, що декларант має вказати вагу товару з урахуванням ваги первинної тари (упаковки), виключно в тому випадку, якщо маркуванням товару чи документами, необхідними для здійснення його митного контролю та митного оформлення, не визначено вагу товару без будь-якої упаковки. Водночас, як свідчать матеріали справи, інформація  щодо ваги нетто товару міститься в митній декларації країни експорту №439020160000008500 від 21.07.2016 року, а також відповідних сертифікатах (Sanitary, Health, Phytosanitary) виданих 14.07.2016 року імпортно-експортною інспекцією з карантину Китайської Народної Республіки. Що стосується граф 45,47 вантажно-митної декларації, то відповідачем жодним чином необґрунтовано, що саме невірно зазначено в цих графах. Додатково суд наголошує, що вантажно-митні декларації №100260004/2016/233543 від 02.09.2016, №100260004/2016/231581 від 20.04.2016, №10026004/2016/231006 від 21.03.2016, №100260004/2016/230978 від 18.03.2016 аналогічного змісту з вантажно-митною декларацією №100260004/2016/217943 були прийняті контролюючим органом без зауважень щодо ваги нетто товару. Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що картка відмови в митному оформленні товарів Київської міської митниці ДФС України №100260004/2016/00050 від 19.09. 2016 року є протиправною та підлягає скасуванню. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Враховуючи викладене, на думку Окружного адміністративного суду міста Києва, Київською міською митницею не доведено правомірність та обґрунтованість підстав для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ «ДЕВЕЛОП-ІНВЕСТТОРГ» підлягає задоволенню. Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. З огляду на викладене, керуючись вимогами статей 69-71, 94,122, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, П О С Т А Н О В И В: 1. Адміністративний позов задовольнити повністю. 2.Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Київської міської митниці ДФС України №100260004/2016/000018/2 від 12.09.2016 року. 3. Визнати протиправною та скасувати картку відмови в митному оформленні товарів Київської міської митниці ДФС України №10026000/2016/00046 від 12.09.2016 року. 4. Визнати протиправною та скасувати картку відмови в митному оформленні товарів Київської міської митниці ДФС України №100260004/2016/00050 від 19.09. 2016 року. 5. Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕВЕЛОП-ІНВЕСТТОРГ» (код ЄДРПОУ 36890418) здійснений ним судовий збір у розмірі 5 453,16 грн. (п'ять тисяч чотириста п'ятдесят три гривні 16 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської митниці ДФС . Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги. Суддя                                                                                                   Н.Г. Вєкуа