Рішення

від 06.07.2017 по справі 905/2875/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.07.2017 Справа № 905/2875/16

Господарський суд Донецької області у складі судді Мельниченко Ю.С., при секретарі судового засідання (помічнику судді) Фроловій Т.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю «Рута-Плюс» , с.Криворіжжя, Добропільський район, Донецька область,

до відповідача ОСОБА_1 районної державної адміністрації, м.Добропілля, Донецька область,

за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2, м.Добропілля, Донецька область

за участю третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3, м.Добропілля, Донецька область.

про визнання протиправним та скасування розпорядження ОСОБА_1 районної державної адміністрації, -

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_4 за довіреністю б/н від 01.08.2016р.

від відповідача: представник не з'явився;

від третьої особи 1: представник не з'явився;

від третьої особи 2: представник не з'явився;

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81 1 Господарського-процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 06.07.2017р. суд виходив до нарадчої кімнати (каб. 324 ) для прийняття рішення.

СУТЬ СПОРУ:

В провадженні судді Харакоза К.С. знаходилась справа №905/2875/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рута-Плюс» , с.Криворіжжя, Добропільський район, Донецька область до ОСОБА_1 районної державної адміністрації, м.Добропілля, Донецька область про визнання протиправним та скасування розпорядження ОСОБА_1 районної державної адміністрації.

Ухвалою суду від 06.10.2016р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 25.10.2016р. Розгляд справи неодноразово відкладався.

Ухвалою суду від 22.11.2016р. продовжено строк розгляду спору на на 15 днів до 19.12.2016 року, залучено до участі у розгляді справи в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2, м.Добропілля, Донецька область та ОСОБА_3, м.Добропілля, Донецька область, розгляд справи відкладено на 06.12.2016р.

09.11.2016р. через канцелярію суду позивач надав клопотання про призначення почеркознавчої експертизи від 09.11.2016р., відповідно до якого лист №87/1 від 04.07.2016р. директором ТОВ «Рута-Плюс» ОСОБА_5 не підписувався, про що ОСОБА_5 особисто повідомив представнику позивача.

Ухвалою суду від 06.12.2016р. призначено по справі №905/2875/16 почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз (84112, м. Слов'янськ, вул. Рози Люксембург, б. 67) та зупинено провадження по справі.

Перед експертом було поставлено наступне питання:

- Ким, ОСОБА_5, чи іншою особою виконано підпис на листі №87/1 від 04.07.2016р.(а.с. 102)?

03.04.2017р. матеріали справи 905/2875/16 повернулися до господарського суду Донецької області разом з висновком судово-почеркознавчої експертизи №1845 від 20.03.2017р., відповідно до якого підпис від імені ОСОБА_5, що розташовано в оригіналі листа №87/1 від 04.07.2016р. в рядку: «Директор ТОВ «РУТА-ПЛЮС» ОСОБА_5 (а.с. 102) - виконано не ОСОБА_5, а іншою особою .

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Донецької області від 03.04.2017р. №01-02/419 у зв'язку із закінченням повноважень судді Харакоза К.С. призначено повторний автоматичний розподіл справи №905/2875/16.

За результатами автоматичного розподілу судових справи між суддями господарського суду Донецької області матеріали справи №905/2875/16 передано на розгляд судді Мальцеву М.Ю.

Ухвалою суду від 03.04.2017р. провадження у справі № 905/2875/16 було поновлено, розгляд справи призначено на 18.05.2017р.

У зв'язку із відрахуванням зі штату судді Мальцева М.Ю. розпорядженням керівника апарату господарського суду Донецької області №01-02/620 від 13.05.2017р. призначено повторний автоматичний розподіл справи №905/2875/16.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.05.2017р. головуючим суддею по даній справі призначено суддю Мельниченко Ю.С.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 16.05.2017р. розгляд справи було призначено на 31.05.2017р. Розгляд справи неодноразово відкладався.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 09.02.2012р. між ОСОБА_1 районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рута-Плюс» був укладений договір оренди землі, відповідно до якого об'єктом оренди строком на 49 років є земельна ділянка сільськогосподарського призначення на території Криворізької сільської ради Добропільського району Донецької області загальною площею 16,3361 га, у тому числі ріллі 16,3361 га (невитребувані паї). 18.07.2016р. на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рута-Плюс» надійшло розпорядження ОСОБА_1 районної державної адміністрації від 13.07.2016р. №242 про припинення вищенаведеного договору оренди землі від 09.02.2012р. Підставою для видання розпорядження №242 від 13.07.2016р. зазначено звернення, викладене в листі №87/1 від 04.07.2016р., яке підписане директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Рута-Плюс» ОСОБА_5

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 27, 30, 32 Закону України «Про оренду землі» , ст. ст. 3, 122, 124, 141, ст.152 Земельного кодексу України.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином. 19.10.2016р. на адресу господарського суду Донецької області від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Також зазначив, що підставою для видання оскаржуваного розпорядження став лист №87/1 від 04.07.2016р., в якому було клопотання припинити дію договору, а отже, договір було припинено за взаємною згодою сторін. Крім того, 19.06.2017р. від представника відповідача надійшла заява, в якій останній просив розглянути справу за його відсутності та вирішити справу на розсуд суду.

Представники третіх осіб в судове засідання не з'явились, про причини неявки не повідомили, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши обставини спору, доводи учасників судового процесу суд, -

ВСТАНОВИВ:

09.02.2012р. між ОСОБА_1 районної державною адміністрацією (далі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рута-Плюс» (далі - орендар) укладено договір оренди землі (далі - договір), відповідно до п. 1. якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку землі сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Криворізької сільської ради за межами населених пунктів.

Згідно п. 2 договору в оренду передається земельна ділянка площею 16,3361га, у тому числі 16,3361 га - ріллі (невитребувані паї).

Відповідно до п. 8 договору договір укладено на 49 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 3 відсотків від нормативної грошової оцінки землі, що становить 6247,80 грн. на рік. (п. 9 договору).

Відповідно до п.10 договору, обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється без урахування індексів інфляції.

Згідно п. 11 договору орендна плата вноситься у такі строки: щомісячно у розмірі 1/12 частини річної орендної плати на рахунок місцевого бюджету Криворізької сільської ради, відкритий в управлінні Держказначейства у м. Добропілля, код платежу 13050200 Орендна плата з юридичних осіб , код ОКПО 24165007, МФО 834016, починаючи з місяця реєстрації укладеної угоди у відділі Держкомзему у ОСОБА_1 районі Донецької області.

Земельна ділянка передається в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (п. 14 договору).

Відповідно до п.17 договору, передача земельної ділянки в оренду здійснюється з розробленням проекту землеустрою.

Згідно п. 25 договору на орендовану земельну ділянку не встановлено обмеження.

Відповідно до п. 35 договору зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується у судовому порядку.

Згідно п. 36 договору дія договору припиняється у разі:

закінчення строку, на який його було укладено;

придбання орендарем земельної ділянки у власність;

викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;

ліквідації юридичної особи - орендаря.

Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до п. 37 договору дія договору припиняється шляхом його розірвання за:

взаємною згодою сторін;

рішення суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно п.38. договору розірвання договору землі в односторонньому порядку не допускається.

Відповідно до п.39. договору перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Зазначений договір підписаний представниками обох сторін без зауважень, підписи скріплені печатками.

Також даний договір зареєстрований у відділі Держкомзему у ОСОБА_1 районі Донецької області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 09.02.2012р. за № 142208444001099.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.07.2016р. на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рута-Плюс» за вхідним номером 35 надійшло розпорядження ОСОБА_1 районної державної адміністрації від 13.07.2016р. №242 про припинення вищенаведеного договору оренди землі від 09.02.2012р. у зв'язку з тим, що частина земельної ділянки була витребувана. Підставою для видання розпорядження №242 від 13.07.2016р. зазначено звернення ТОВ «Рута-Плюс» , викладене в листі №87/1 від 04.07.2016р., Приймаючи до уваги, що позивач не звертався до ОСОБА_1 районної державної адміністрації про припинення дії зазначеного договору, позивач звернувся до господарського суду Донецької області для захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з огляду на наступне.

Статтею 2 Земельного кодексу України передбачено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Згідно ст. 4 Земельного кодексу України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Згідно з ч. 2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст.116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ч.3 ст. 123 Земельного кодексу України районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для:

а) ведення водного господарства;

б) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті;

в) індивідуального дачного будівництва.

Згідно ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст.13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з ч.2 ст.20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

В матеріалах справи наявна копія рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 03.06.2016р., яким позов ОСОБА_2, діючої в інтересах свого неповнолітнього сина, ОСОБА_3 до Криворізької сільської ради про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування задоволено.

Визнано за ОСОБА_3 в порядку спадкування за законом право на спадкове майно у вигляді земельної частки (паю) площею 6,6 га в умовних кадастрових гектарах на території Криворізької сільської ради Добропільського району Донецької області, посвідчене сертифікатом від 04.01.2003 р., виданим згідно розпорядження голови ОСОБА_1 райдержадміністрації № 400 від 14.10.2002 року, зареєстрованим у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну долю (пай) за № 7951.

Вищевказане рішення оскаржене не було та набрало законної сили.

Статтею 35 ГПК України передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Судом встановлено, що згідно п. 1 оскаржуваного розпорядження ОСОБА_1 районної державної адміністрації припинено ТОВ Рута-Плюс дію договору оренди землі від 09.02.2012р. №142208444001099 площею 16,3361 га (кадастровий номер 14222084400:01:000:0863) в тому числі 16,3361 га ріллі (невитребувані паї) у зв'язку з тим що частина земельної ділянки була витребувана. При цьому, підставою для видання розпорядження №242 від 13.07.2016р. зазначено звернення, викладене в листі №87/1 від 04.07.2016р.

Крім того, згідно п. 1. наявного в матеріалах справи розпорядження ОСОБА_1 районної державної адміністрації № 266 від 02.08.2016р. Про реєстрацію права власності на земельну ділянку ОСОБА_3В. на підставі рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 03.06.2016р. № 1969/1218/16-ц громадянину ОСОБА_3 зареєструвати, в установленому законодавством порядку, право власності на земельну ділянку площею 5,3561 га, в тому числі 5,3561 га ріллі, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, із земель сільськогосподарського призначення, згідно проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) АПТ Червоний Партизан на території Криворізької сільської ради за межами населених пунктів.

З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч.1. ст. 27 Закону України «Про оренду землі» орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Згідно зі ст.651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 31 Закону України «Про оренду землі» встановлено випадки припинення договору оренди землі. Так, договір оренди землі припиняється в разі:

закінчення строку, на який його було укладено;

викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;

поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря;

смерті фізичної особи - орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки;

ліквідації юридичної особи - орендаря;

відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем;

набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці;

припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства).

Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 141 Земельного кодексу України встановлено вичерпний перелік підстав для припинення права користування земельною ділянкою. Так, підставами припинення права користування земельною ділянкою є:

а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;

б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;

в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;

г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;

ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

д) систематична несплата земельного податку або орендної плати;

е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці;

є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Як вже зазначалося, підставою прийняття оскаржуваного розпорядження ОСОБА_1 районної державної адміністрації №242 від 13.07.2016р. зазначено звернення, викладене в листі ТОВ Рута Плюс №87/1 від 04.07.2016р.

Як вбачається зі змісту зазначеного листа, підписаного директором ТОВ Рута-Плюс ОСОБА_5, останній просив припинити дію договору оренди № 142207444001099 від 09.02.2012р. у зв'язку з тим, що земельну ділянку площею 6,6 га витребував власник ОСОБА_3 (згідно рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 03.06.2016р. з невитребуваної земельної ділянки (паю) ОСОБА_6). Також просив дію договору припинити після проведення збору врожаю 2016 року, в зв'язку з тим, що на даний момент на полях проводяться планові технологічні роботи по вирощуванню та збору врожаю.

Разом із тим, в матеріалах справи наявний висновок судово-почеркознавчої експертизи №1845 від 20.03.2017р., відповідно до якого підпис від імені ОСОБА_5, що розташовано в оригіналі листа №87/1 від 04.07.2016р. в рядку: «Директор ТОВ «РУТА-ПЛЮС» ОСОБА_5 (а.с. 102) - виконано не ОСОБА_5, а іншою особою .

Відповідно до п. 21 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" висновок судової експертизи, яку було проведено в межах провадження з іншої справи, в тому числі цивільної, кримінальної, адміністративної, оцінюється господарським судом у вирішенні господарського спору на загальних підставах як доказ зі справи, за умови, що цей висновок містить відповіді на питання, які виникають у такому спорі, і поданий до господарського суду в належним чином засвідченій копії. Відтак, наявна в матеріалах суду копія висновку судово-почеркознавчої експертизи №1845 від 20.03.2017р. є належним доказом у розумінні ст.ст. 33,34 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 32 Закону України Про оренду землі перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Судом встановлено, що договір оренди землі від 09.02.2012р. не містить умови щодо припинення строку дії договору повністю чи в частині, тобто припинення землекористування, з підстав отримання громадянами - власниками паїв свідоцтва на право власності на земельні паї.

Згідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Організація та діяльність органів місцевого самоврядування регулюється Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» (розділ II). Тому ненормативні правові акти органів місцевого самоврядування правозастосовного та юрисдикційного змісту приймаються на основі Конституції і законів України, а самі ці органи як носії публічної влади є відповідальними за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами (частина перша статті 74 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачає, що питання регулювання земельних відносин є виключною компетенцією сільських, селищних, міських рад, яке реалізується шляхом прийняття органом місцевого самоврядування відповідного рішення.

Статтею 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» визначено, що на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону забезпечують нормативно-правове регулювання власних і делегованих повноважень, голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники структурних підрозділів - накази. Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.

Статтею 41 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» встановлено, що голови місцевих державних адміністрацій видають розпорядження одноособово і несуть за них відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, акти інших посадових осіб, які призначаються ними, можуть бути оскаржені в судовому порядку відповідно до закону.

Згідно ст. 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» до повноважень місцевої державної адміністрації в галузі використання та охорони земель, природних ресурсів та охорони довкілля відноситься розпорядження землями державної власності відповідно до закону.

Згідно ч. 1 ст. 155 Земельного кодексу України, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Відповідно до ч.2. ст. 77 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

Постановою Верховного Суду України від 16.12.2015р. справа №6/2510ц15 передбачено, що рішення органу місцевого самоврядування у сфері земельних відносин, яке має ознаки ненормативного акта, вичерпує свою дію після його реалізації, а вимоги про визнання такого рішення незаконним повинні розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло речове право. У такому випадку вимога про визнання рішення незаконним розглядається як спосіб захисту порушеного цивільного права за п. 10 частини другої статті 16 ЦК України та повинна пред'являтися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред'явлення позовної вимоги про визнання рішення незаконним є оспорювання цивільного речового права особи (зокрема й права власності на землю), що виникло в результаті та після реалізації рішення суб'єкта владних повноважень.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 24.06.2003 №44277/98 «Стретч проти Сполученого Королівства» встановлено, що, оскільки особу позбавили права на його майно за відсутності його вини, то в такому випадку мало місце «непропорційне втручання у право заявника на мирне володіння своїм майном та, відповідно, відбулось порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції.

Приймаючи до уваги вищевикладене, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування розпорядження ОСОБА_1 районної державної адміністрації №242 від 13.07.2016р. є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З урахуванням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Приймаючи до уваги вищевикладене суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до положень ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача та підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Зважаючи на викладені обставини, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись ч. 2 ст. 11, ст.ст. 16, 651 Цивільного кодексу України; ч. 2 ст. 20, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України; ст.ст. 2, 4, 14, ч. 1 ст. 116, ст. 122, ч. 3 ст. 123, ч. 1 ст. 124, ст. ст. 141, 155 Земельного кодексу України, ст.13, ч. 1 ст. 27, ст. 31, ч. 4 ст. 32, ст. 33 Закону України «Про оренду землі» , ст. 24, ч. 1 ст. 74, ч. 2 ст. 77 Закону України «Про місцеве самоврядування» , ст.ст. 6, 21, 41, 50, Закону України «Про місцеві державні адміністрації» , ст. ст. 19, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 4 2 -4 7 , 22, 28, 33, 34, 35, 43, 44, 48, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Рута-Плюс» , с.Криворіжжя, Добропільський район, Донецька область, до ОСОБА_1 районної державної адміністрації, м.Добропілля, Донецька область, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2, м.Добропілля, Донецька область та за участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3, м.Добропілля, Донецька область, про визнання протиправним та скасування розпорядження ОСОБА_1 районної державної адміністрації - задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати розпорядження ОСОБА_1 районної державної адміністрації №242 від 13.07.2016р. Про припинення дії договору оренди землі , яким було припинено дію договору оренди землі від 09.02.2012р. №142208444001099 площею 16,3361 га (кадастровий номер 14222084400:01:000:0863) в тому числі 16,3361 га ріллі (невитребувані паї).

Стягнути з ОСОБА_1 районної державної адміністрації (85000, Донецька область, м. Добропілля, вул. Московська, 1; код ЄДРПОУ 23778446) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рута-Плюс» (85030, Донецька область, Добропільський район, с. Криворіжжя, вул. Центральна, 83Б; код ЄДРПОУ 32090273) судовий збір у розмірі 1378 грн. 00 коп., витрати за проведення експертизи в сумі 3435 грн. 12 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного тексту рішення.

У судовому засіданні 06.07.2017р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 07.07.2017р.

Суддя Ю.С. Мельниченко