Ухвала

від 10.07.2017 по справі 925/821/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про порушення провадження у справі

10 липня 2017 року Справа № 925/821/17

Суддя господарського суду Черкаської області Пащенко А.Д., розглянувши матеріали за позовом фермерського господарства "ЛЄНА ПЛЮС"

до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області

про визнання протиправним та скасування наказу від 09.04.2014,

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство "ЛЄНА ПЛЮС" подало в Господарський суд Черкаської області позов до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Держземагентства у Черкаській області від 09.04.2014 № ЧК/7120685700:03:001/00003133 "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність", за яким було надано у приватну власність громадянину ОСОБА_1 земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 7120685700:03:001:0280 площею 4,3191 га, в адміністративних межах Левченківської сільської ради Драбівського району Черкаської області за межами населеного пункту, частина якої, площею 2,5088 га, перебуває в оренді Фермерського господарства "ЛЄНА ПЛЮС" і його право користування не було припинено.

Подані матеріали є достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду.

Одночасно із позовною заявою позивач подав клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову в порядку ст.ст. 66, 67 ГПК України та просить накласти арешт на земельні ділянки кадастровими номерами 7120685700:03:001:0280 площею 4,3191 га, 7120685700:02:001:0133 площею 24,6714 га, 7120685700:03:001:0271 площею 42,0682 га, 7120685700:03:001:0273 площею 9,096 га, розташовані за межами населеного пункту в адміністративних межах Левченківської сільської ради Драбівського району Черкаської області та заборонити вчиняти будь-які дії щодо передачі у власність або в користування чи відчуження їх в будь-який спосіб, а також виставляти на земельні торги.

В обґрунтування цієї заяви позивач вказав на те, що оскільки предметом господарського спору є майнові права на земельні ділянки кадастровими номерами 7120685700:03:001:0280 площею 4,3191 га, 7120685700:02:001:0133 площею 24,6714 га, 7120685700:03:001:0271 площею 42,0682 га, 7120685700:03:001:0273 площею 9,096 га, розташовані за межами населеного пункту в адміністративних межах Левченківської сільської ради Драбівського району Черкаської області, а відповідач в порушення закону без припинення прав на неї позивача надав земельну ділянку з кадастровими номерами 7120685700:03:001:0280 площею 4,3191 га, у власність інші особі, тому існує реальна імовірність того, що у процесі вирішення спору відповідач може розпорядитися спірними земельними ділянками та користь третіх осіб, що може утруднити виконання судового рішення в разі задоволення позову чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, суд приходить до висновку, що вказана заява не підлягає до задоволення, з огляду на таке.

Згідно статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора, який подав позов або з власної ініціативи має право вжити передбачених ст. 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Господарським процесуальним кодексом України не вимагається розгляд заяви про забезпечення позову в судовому засіданні, тому суддя вважає можливим розглядати заяву позивача одночасно із вирішенням питання про порушення провадження у справі.

Статтею 67 ГПК України визначено, що позов забезпечується:

накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу;

забороною відповідачеві вчиняти певні дії;

забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

В частинах 10, 12 статті 67 ГПК України вказано, що види забезпечення позову повинні бути співвідносними із заявленими позивачем вимогами. Не допускається забезпечення позову заходами, не передбаченими цим Кодексом.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

В пункті 1 постанови Пленуму ВГСУ № 16 від 26 грудня 2011 року вказано, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Розглянувши позовну заяву і додані до неї докази та заяву про забезпечення позову, суд приходить до висновку, що позивач не виконав вимоги закону та: - не вказав обставини, які свідчать про наявність підстав для вжиття вказаних позивачем заходів до забезпечення позову, та чи є такі обставини в наявності в даний час; - не подав жодного доказу того, що вказані ним заходи щодо накладення арешту на земельні ділянки та заборону вчиняти з ними дії можуть забезпечити виконання судового рішення в разі задоволення позову про визнання протиправним та скасування наказу; - не вказав, яким чином невжиття вказаних ним заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду за цим позовом. Тобто, клопотання позивача є немотивованим, ґрунтується лише на припущеннях та не підтверджене належними доказами.

З огляду на викладене, клопотання позивача від 05.07.2017 про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 61, 64, 65, 66, 67 ГПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Прийняти позовну заяву до розгляду і порушити провадження у справі.

Справу призначити до розгляду на 12:00 "18" липня 2017 р.

Засідання провести в приміщенні господарського суду, м.Черкаси, бул.Шевченка, 307, к. 315, тел. канцелярії суду: 31-21-49.

Явку у судове засідання представників обох сторін визнати обов'язковою.

Зобов'язати сторони до дня засідання подати суду такі документи:

позивача:

відповідача: письмовий відзив на позовну заяву в порядку ст. 59 ГПК України; у разі наявності заперечень проти позову подати належним чином оформлені докази на підтвердження таких заперечень та нормативні акти.

Клопотання Фермерського господарства "ЛЄНА ПЛЮС" про забезпечення позову від 05 липня 2017 року залишити без задоволення.

Суддя А.Д. Пащенко