Рішення

від 05.09.2017 по справі 925/821/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" вересня 2017 р. Справа № 925/821/17

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Пащенко А.Д., із секретарем судового засідання Ковбою І.М.,

представники позивача: Вдовиченко Ю.В. - за довіреністю,

представник відповідача: Якиляшек І.О. - за довіреністю,

третя особа ОСОБА_3 - особисто, представник ФГ "Вітаден": не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Черкаської області справу

за позовом фермерського господарства "ЛЄНА ПЛЮС"

до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області,

треті особи , які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3, Фермерське господарство "Вітаден",

про визнання протиправним та скасування наказу від 09.04.2014,

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство "ЛЄНА ПЛЮС" звернулося в Господарський суд Черкаської області із позовом до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Держземагентства у Черкаській області від 09.04.2014 № ЧК/7120685700:03:001/00003133 "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність", яким було затверджено Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 4,3191 га у приватну власність гр. ОСОБА_3 та надано у приватну власність вказаному громадянину земельну ділянку сільськогосподарського призначення із земель державної власності площею 4,3191 га (кадастровий номер НОМЕР_1) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адмінмежах Левченківської сільської ради Драбівського району Черкаської області за межами населеного пункту.

Ухвалою від 10.07.2017 прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 925/821/17, призначено її до розгляду на 18.07.2017, залишено без задоволення клопотання ФГ "ЛЄНА ПЛЮС" про забезпечення позову від 05 липня 2017 року .

Ухвалою суду від 18.07.2017 задоволено клопотання відповідача та залучено ОСОБА_3 і Фермерське господарство "Вітаден" до участі у справі третіми особою, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, відкладено розгляд справи на 29 серпня 2017 року, зобов'язано позивача подати документи у справу.

У відзиві на позовну заяву відповідач повністю заперечив проти позову та просить відмовити у його задоволенні з таких підстав: - у позивача відсутнє право оренди на вказані земельні ділянки у зв'язку з тим, що договір оренди землі від 11.04.2011 укладений строком на 5 років, договір не поновлений на новий строк та припинився у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено, як це встановлено статтею 31 Закону України "Про оренду землі", а укладена між позивачем та Драбівською РДА додаткова угода від 02.03.2012 до договору оренди землі від 11.04.2011 не зареєстрована, тому не може вважатись документом, який породжує для сторін взаємні права та обов'язки; щодо надання земельної ділянки у власність ОСОБА_3 відповідач вказав, що зазначене позивачем у позовній заяві про те, що про спірний наказ йому стало відомо лише під час розгляду справи № 925/272/17, не відповідає дійсності, оскільки 12.05.2017 позивач звертався до Головного управління щодо внесення змін до вказаного договору оренди землі в частині зменшення площі орендованих земель у зв'язку із виділенням земельної частки (паю) за рішенням суду ОСОБА_3

ОСОБА_3 подав у справу витяг із Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 0,4191 га гр. ОСОБА_3 у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва щодо земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1, за 2012 рік, копію листа ФГ "ЛЄНА ПЛЮС" із вказаного проекту і свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 03.07.2014.

У судовому засіданні 29.08.2017 оголошувалася перерва до 05.09.2017.

У судовому засіданні:

представники позивача повністю підтримали позов з підстав, викладених у позовній заяві, заперечили проти доводів відповідача та пояснили, що спірний наказ від 09.04.2014 прийнятий з порушенням ст. 116 ЗК України, оскільки цим наказом надано земельну ділянку ОСОБА_3 у власність, однак частина земельної ділянки знаходилася в оренді у позивача і не вилучалася, додаткові угоди щодо зменшення орендованої площі не укладалися; про спірний наказ позивачу стало відомо лише під час розгляду справи № 925/272/17 із відзиву ГУ ДГК; прийняттям спірного наказу порушене право позивача на поновлення договору оренди землі, оскільки без внесення змін до договору оренди землі було зменшено площу земельної ділянки і після закінчення строку дії договору оренди землі відповідач відмовив позивачу у його поновленні саме з тих підстав, що площа земельної ділянки змінилася;

представник відповідача, заперечуючи проти позову, посилалася на доводи і міркування, викладені у відзиві на позовну заяву, просила відмовити позивачу в позові у повному обсязі та пояснила, що додаткова угода від 02.03.2012 до договору оренди землі, укладена між позивачем та Драбівською РДА, не зареєстрована, тому не може вважатись документом, який породжує для сторін взаємні права та обов'язки, отже у позивача відсутнє право оренди на земельні ділянки і незрозуміло, яке його право порушене; щодо надання земельної ділянки у власність ОСОБА_3, то про це позивач знав ще у 2015 році, коли керівник ФГ звертався до відповідача із заявою про зменшення розміру земельної ділянки та продовження договору оренди землі; спірний наказ є актом індивідуального характеру, який вичерпав свою дію наданням у власність громадянину земельної ділянки, тому не може оспорюватися; спірним наказом не порушуються права, свободи та законні інтереси позивача;

ОСОБА_3 пояснив, що у нього є Проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 4,3191 га у приватну власність, в якому голова ФГ ОСОБА_4 підписав заяву про те, що він не заперечує про відведення цієї земельної ділянки; він отримав земельну ділянку у власність, про це є свідоцтво; надав суду для огляду оригінал вказаних документів та подав завірені копії для приєднання до матеріалів справи;

представник ФГ "Вітаден" у судовому засіданні 29.08.2017 пояснив, що господарство орендує земельну ділянку згідно з договором оренди, укладеним із її власником ОСОБА_3 відповідно до чинного законодавства.

У судовому засіданні 05.09.2017 оголошена вступна та резолютивна частини рішення суду відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Оцінивши докази у справі в їх сукупності, заслухавши пояснення та доводи представників у судовому засіданні, суд приходить до такого.

Фермерським господарством "ЛЄНА ПЛЮС" оспорюється законність наказу Головного управлінням Держземагентства у Черкаській області від 09.04.2014 № ЧК/7120685700:03:001/00003133 "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність", яким затверджено Проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 4,3191 га у приватну власність гр. ОСОБА_3 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адмінмежах Левченківської сільської ради Драбівського району Черкаської області та надано гр. ОСОБА_3 земельну ділянку сільськогосподарського призначення із земель державної власності площею 4,3191 га (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1) у приватну власність.

Підставою для визнання названого наказу неправомірним та його скасування позивач вказує на те, що при прийнятті спірного наказу було порушено вимогу частини 5 статті 116 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на момент прийняття спірного наказу), оскільки частина земельної ділянки площею 2,5088 га, що надана ОСОБА_3 у власність спірним наказом, перебуває в оренді Фермерського господарства "ЛЄНА ПЛЮС" відповідно до договору оренди землі від 11.04.2011 та додаткової угоди до договору від 02.03.2012 і його право користування на цю частину земельної ділянки не було припинено. У зв'язку із прийняттям оскаржуваного наказу земельним ділянкам, що перебувають в оренді Фермерського господарства "ЛЄНА ПЛЮС", були присвоєні нові кадастрові номери: НОМЕР_2 площею 24,6714 га, НОМЕР_3 площею 42,0682 га, НОМЕР_4 площею 9,096 га, а їх загальна площа зменшилась з 78,3444 га до 75,8356 га, тоді як жодних додаткових угод до договору оренди землі в частині зменшення розміру об'єкту оренди не укладалось.

В процесі розгляду даної справи судом встановлені такі обставини.

Згідно розпорядження Драбівської районної державної адміністрації Черкаської області від 08.04.2011 № 96 "Про затвердження проекту із землеустрою та передачу в оренду ОСОБА_4 земельних ділянок для ведення фермерського господарства" між Драбівською районною державною адміністрацією Черкаської області (як Орендодавець) та громадянином ОСОБА_4 (Орендар) був укладений договір оренди землі від 11.04.2011 (далі - Договір), за яким ОСОБА_4 було надано в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею - 78,3444 га, у тому числі ріллі - 78,3444 га, польових шляхів - 0 га, полезахисних лісових смуг - 0 га, для ведення фермерського господарства, яка знаходиться в адміністративних межах Левченківської сільської ради.

Пунктом 7 Договору визначено, що договір укладено терміном на 5 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Цей Договір оренди був зареєстрований у відділі Держкомзему у Драбівському районі 15 липня 2011 року за № 712060004000365.

ОСОБА_4 створив Фермерське господарство "ЛЄНА ПЛЮС" та 29 липня 2011 року проведена його державна реєстрація.

Розпорядженням Драбівської районної державної адміністрації від 01.03.2012 № 42/01-02-1 "Про внесення змін до розпорядження райдержадміністрації від 08.04.2011 № 96" до вказаного розпорядження райдержадміністрації було внесено зміни та замінено у розпорядженні ОСОБА_4 на Фермерське господарство "ЛЄНА ПЛЮС" і доручено відділу Держкомзему у Драбівському районі внести відповідні зміни до договору оренди землі.

Відповідно до вказаного розпорядження Драбівська районна державна адміністрація та Фермерське господарство "ЛЄНА ПЛЮС" підписали додаткову угоду від 02 березня 2012 року до договору оренди землі від 11 квітня 2011 року (далі - Додаткова угода), однак ця Додаткова угода не була зареєстрована в установленому порядку як не було зареєстровано і право оренди землі за Фермерським господарством "ЛЄНА ПЛЮС".

Статтями 125, 126 Земельного кодексу України в редакції чинній на дату додаткової угоди від 02.03.2012 визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Статтями 18, 20 Закону України "Про оренду землі" також було визначено обов'язковість державної реєстрації договору оренди землі та вказано, що договір набирає чинності після його державної реєстрації та право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Названі статті були виключені із ЗУ "Про оренду землі" із 01 січня 2013 року згідно із Законом України від 11 лютого 2010 року N 1878-VI, однак станом на дату названої Додаткової угоди від 02 березня 2012 року статті 18, 20 Закону були чинними. Тим більше, що з 01.01.2013 державна реєстрація права оренди не відмінена, а здійснюється державна реєстрація прав на нерухоме майно (до яких відноситься і право на оренду земельної ділянки) відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

В пунктах 2, 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 11 лютого 2010 року № 1878-VI встановлено, що державна реєстрація прав на нерухоме майно в порядку, визначеному цим Законом, здійснюється з 1 січня 2013 року. До 1 січня 2013 року державна реєстрація права власності, права користування (сервітут) земельними ділянками, права постійного користування земельними ділянками, договорів оренди земельних ділянок; права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); права забудови земельної ділянки (суперфіцій) проводиться територіальними органами земельних ресурсів.

Статтею 654 Цивільного кодексу України визначено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Інше ні Договором від 11 квітня 2011 року, ні Законом не встановлено.

З огляду на викладене, Додаткова угода від 02 березня 2012 року до договору оренди землі від 11 квітня 2011 року на момент її укладення підлягала державній реєстрації відповідно до приписів Закону та пункту 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 11 лютого 2010 року № 1878-VI . Та в будь-якому разі з 01.01.2013 позивач повинен був звернутися до державного реєстратора щодо проведення державної реєстрації його права на оренду земельної ділянки відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", адже розпорядження Драбівської РДА від 01.03.2012 було чинне.

Непроведення державної реєстрації Додаткової угоди до договору оренди землі, укладеного до 01.01.2013, означає, що в силу статей 18, 20 Закону України "Про оренду землі" (що були чинними на час підписання додаткової угоди) ця Додаткова угода не набрала чинності.

Із договору оренди землі від 11 квітня 2011 року, що зареєстрований в установленому порядку 15 липня 2011 року, вбачається, що цей договір діяв до 15 липня 2016 року. Суду не подано доказів поновлення дії договору оренди землі від 11 квітня 2011 року на новий строк. Як пояснили представники сторін у судовому засіданні, відповідна додаткова угода між орендодавцем та орендарем з питання продовження строку дії цього договору не укладалася, рішення суду з цього питання відсутнє.

Статтями 15, 16 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Отже, судом підлягає захисту право особи, що порушене іншими особами, чи не визнається.

Позивач не довів наявності у нього на момент подання цього позову та розгляду даної справи права на земельну ділянку площею 2,5088 га (чи на земельну ділянку площею 4,3191га), що знаходилася у нього в оренді по договору оренди землі від 11.04.2011 та є власністю громадянина ОСОБА_3 відповідно до свідоцтва про право власності від 03.07.2014.

В частині 5 статті 116 Земельного кодексу України, на яку посилається позивач, вказано, що земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

ОСОБА_3 подав у справу копію листа Фермерського господарства "ЛЄНА ПЛЮС" про те, що ФГ "ЛЄНА ПЛЮС" не заперечує щодо відводу земельної ділянки загальною площею 4,3191 громадянину ОСОБА_3 у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах Шевченківської сільської ради Драбівського району Черкаської області. Цей лист підписаний головою ФГ ОСОБА_4 та скріплений печаткою господарства. Справжність підпису засвідчена приватним нотаріусом Драбівського районного нотаріального округу Черкаської області Бірюком О.В. 09 січня 2013 року. Оригінал цього листа знаходиться у матеріалах Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 0,4191 га гр. ОСОБА_3 у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва щодо земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1, за 2012 рік, що був досліджений судом у судовому засіданні.

Суд звертає увагу на припис частини 1 статті 148- Земельного кодексу України, за якою до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов'язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.

Тобто зміна власника земельної ділянки, яка знаходилася в оренді у позивача, в період дії договору оренди від 11.04.2011 за законом не змінює прав та обов'язків орендаря. Представник позивача у судовому засіданні пояснив, що протягом всього часу дії договору оренди землі він використовував всю земельну ділянку та до часу подання позовної заяви сплачував орендну плату за земельну ділянку площею 78,3444 га.

Позивач не подав доказів того, що його права були порушені наданням земельної ділянки у власність громадянину ОСОБА_3 Як вбачається із матеріалів справи, голова ФГ "ЛЄНА ПЛЮС" надав письмову заяву про те, що ФГ "ЛЄНА ПЛЮС" не заперечує щодо відводу земельної ділянки загальною площею 4,3191 громадянину ОСОБА_3 у власність, і ця заява знаходиться у матеріалах Проекту із землеустрою, що був затверджений спірним наказом.

Суд приходить до висновку, що саме не забезпечення позивачем здійснення реєстрації змін до Договору оренди землі від 11.04.2011, не внесення належних змін до договору оренди землі після надання згоди на відведення земельної ділянки площею 4,3191 громадянину ОСОБА_3 у власність призвело до виникнення даного спору.

Також суд вважає за необхідне вказати, що Верховний суд України у постанові від 19.10.2016 у справі № 916/187/15-г виклав правовий висновок про те, що позов, предметом якого є визнання незаконним та скасування розпорядження органу місцевого самоврядування, яким вирішено питання про передачу у приватну власність земельних ділянок, не може бути задоволено, бо таке розпорядження є ненормативним актом, яке застосовується одноразово і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів. Крім того, зазначене розпорядження вичерпало свою дію внаслідок виконання, а тому його скасування не породжує наслідків для власників земельних ділянок, оскільки у таких осіб виникло право володіння земельними ділянками, яке ґрунтується на правовстановлюючих документах. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання. У зв'язку з прийняттям суб'єктом владних повноважень ненормативного акта виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів. Зокрема, у сфері земельних правовідносин відповідний ненормативний акт є підставою для виникнення, зміни або припинення конкретних прав та обов'язків фізичних і юридичних осіб приватного права.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов фермерського господарства "ЛЄНА ПЛЮС" задоволенню не підлягає.

На підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з повною відмовою позивачу в позові понесені ним витрати на сплату судового збору повністю покладаються на позивача і йому не відшкодовуються.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 06.09.2017.

Суддя А.Д. Пащенко