ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" липня 2017 р.Справа № 916/1219/17
Господарський суд Одеської області у складі :
суддя Никифорчука М.І.
секретар с/з Арзуманян В.А.
за участю представників сторін :
від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю №483 від 24.05.2017р.;
від відповідача: Дябло Г.С. за довіреністю від 12.06.2017р.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №916/1219/17:
за позовом: ОСОБА_4;
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Меандр+";
про визнання недійсними окремих положень Статуту товариства, -
в с т а н о в и в :
ОСОБА_4 (далі - Позивач) звернулась до товариства з обмеженою відповідальністю „Меандр+" (далі - Відповідач) із позовом про визнання недійсним положень Статуту товариства, а саме частини 2 пункту 9.4 та пункт 9.8 з підстав невідповідності їх ст. ст. 59, 60 Закону України „Про господарські товариства".
З підстав ст.ст. 59, 60 Закону України „Про господарські товариства" позивач просить позов задовольнити.
Відповідач з вимогами згоден з підстав зазначених у відзиві на позов.
В засіданні суду оголошено перерва з 19.06.2017 р. по 05.07.2017 р. за правилами ст. 77 ГПК України.
В засіданні суду 05 липня 2017р. у присутності представників обох сторін, оголошено вступну та резолютивну частини рішення в порядку ст. 85 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, вислухавши представників сторін, проаналізувавши приписи законодавства, що регулює правовідносини по даному спору, господарський суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ст.. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів.
Як встановлено судом та випливає з матеріалів справи, відповідно до статуту ТОВ МЕАНДР + , затвердженого загальними зборами учасників 11.02.2008р. (Протокол №11/08) та зареєстрованого у новій редакції Виконкомом Одеської міської ради 14.02.2008р. за номером №15561050005004811 (далі - Статут), учасниками ТОВ МЕАНДР+ є: ОСОБА_5, з часткою у статутному капіталі - 35%; ОСОБА_4, з часткою у статутному капіталі - 35%; ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ АЛЬФАТОРГСЕРВІС", з часткою у статутному капіталі - 30%.
Позивач зазначає, що окремі положення Статуту суперечать закону, який на момент прийняття та реєстрації Статуту, регулював правила створення, діяльності господарських товариств, а також права і обов'язки їх учасників та засновників, а саме - закон України Про господарські товариства №1576-ХІІ, в редакції від 27 квітня 2007, та порушують права Позивача як учасника цього товариства та суперечать самому Статуту, з огляду на наступне.
В частині 2 пункту 9.4. Статуту зазначено: З питань, зазначених у пункті 9.4.
Статуту рішення вважається прийнятнім, якщо за нього одностайно проголосують всі учасники Товариства .
Відповідно до частин другої статті 59 закону України Про господарські товариства , в редакції від 27.04.2007р., з питань, зазначених у пунктах "а", "б" статті 41 цього Закону, а також при вирішенні питання про виключення учасника з товариства рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства.
Таким чином, закон України Про господарські товариства , в редакції від 27.04.2007р., вимагає для прийняття рішення лише 50 відсотків загального кількості голосів учасників товариства та лише у трьох випадках: визначення основних напрямів діяльності товариства і затвердження його планів та звітів про їх виконання; внесення змін до статуту товариства, у тому числі зміна розміру його статутного капіталу та вирішенні питання про виключення учасника.
В свою чергу Статут (ч. 2 п. 9.4.) вимагає 100 відсотків голосів за наступних питань: а) визначення основних напрямків діяльності Товариства, затвердження його планів та звітів про їх виконання; б) внесення змін та доповнень до Статуту Товариства; в) встановлення розміру, форми та порядку внесення учасниками додаткових вкладів; г) вирішення питання про придбання Товариством частки учасника; д) прийом нових учасників, виключення та вихід учасника з Товариства; є) призначення та звільнення з посади генерального директора та фінансового директора, а також обрання та відклик членів ревізійної комісії; ж) затвердження результатів діяльності Товариства за рік, включаючи його філії, дочірні підприємства, затвердження звітів та звітів ревізійної комісії, напрямків використання та порядку розподілу прибутків, визначення порядку покриття збитків, строк та порядок виплати частки прибутку дивідендів); з) прийняття по поданню Голови Загальних зборів учасників рішення про гупівлю-продаж цінних паперів підприємств та організацій; і) утворення, реорганізація та ліквідація дочірніх підприємств, філій та представництв, затвердження положень (Статутів) про них, рішення питання про входження товариства до асоціацій та об'єднань та вихід з них; к) прийняття рішень про притягнення до майнової відповідальності посадових осіб органів управління Товариства; л) затвердження правил процедури та внутрішніх документів Товариства, визначення організаційної структури Товариства; м) визначення умов оплати праці членів дирекції, а також посадових осіб підприємств, філій та представництв, дочірніх підприємств, створених Товариством; н) розгляд конфліктних ситуацій, що виникають між дирекцією Товариства та трудовим колективом та застосування мір до їх вирішення; о) прийняття рішення про припинення діяльності Товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу; п) затвердження договорів користування рухомого та нерухомого майна строком більш ніж на 365 днів; укладання договорів застави, позики, позички, випуск векселів та/або облігацій; р) затвердження договорів відчудження нерухомого майна та автотранспортних засобів.
У нормі ст.59 Закону України "Про господарські товариства" в редакції від 27.04.2007р. відсутнє посилання на можливість передбачити у статуті інший порядок прийняття рішення прийняття рішення загальними зборами..
Таким чином, частина 2 п. 9.4. Статуту суперечить та встановлює інші правила щодо компетенції загальних зборів, ніж ті, що встановлено частина друга статті 59 ЗУ Про господарські товариства , в редакції від 27.04.2007р..
Крім того, у пункті 9.8. Статуту зазначено: 9.8. Загальні збори учасників вважаються повноваженими, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш, як 70 % голосів .
В свою чергу відповідно до статті 60 ЗУ Про господарські товариства , в редакції від 27.04.2007р., Загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.
У нормі ст.60 Закону України "Про господарські товариства" в редакції від 27.04.2007р. відсутнє посилання на можливість передбачити у статуті інший кворум.
В пункті 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.10.2008 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" зазначено, що загальні збори визнаються правомочними, якщо в них беруть участь акціонери (учасники), що мають відповідно до статуту товариства більш як 60 % голосів. У зв'язку з цим положення установчих документів товариства, які встановлюють інші правила щодо визначення кворуму, є такими, що суперечать закону і не підлягають застосуванню.
Передбачивши Статутом інший розмір відсотків голосів учасників товариства, необхідний для прийняття рішень на загальних зборах, учасники товариства фактично змінили вимоги закону щодо встановлення кворуму для проведення загальних зборів.
Крім того, зазначені положення Статуту суперечать одна одній, оскільки, пункт 9.8. Статуту зазначає що для визнання загальних зборів повноваженими (кворум) достатньо 70 % голосів Загальні збори учасників, а ч. 2 п. 9.4. Статуту, в свою чергу, потребує наявності 100% голосів для прийняття рішення з питань, визначених п. 9.4. Статуту. Тобто при відсутності всіх учасників товариства, з таких питань рішення не можуть бути прийняте, навіть при наявності кворуму.
Таким чином, частина 2 пункту 9.4., та пункт 9.8. Статуту, порушує корпоративні права позивача, оскільки вона як учасник товариства не може реалізувати свої права, передбачені Законом України "Про господарські товариства".
Відповідно до ч.5. ст. 4 Закон України Про господарські товариства №1576-ХІІ, в редакції від 27 квітня 2007 до установчих документів можуть бути включені інші умови, що не суперечать законодавству України.
Відповідно до п. 5.3 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 N 4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин", під час розгляд , справ про визнання недійсними установчих документів.
Відповідно до п. 5.3 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 N 4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних :равовідносин", під час розгляду справ про визнання недійсними установчих документів господарським судам слід виходити з того, що статут є локальним нормативним актом, а не травочином, тому до нього не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину.
Згідно з п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008р. № 13 Про практику розгляду судами корпоративних спорів у справах про визнання недійсним статуту відповідачем є господарське товариство, залучати до участі у справі всіх учасників (акціонерів) товариства немає необхідності. Крім того відповідно до абз. 2 п. п. 4.10. Рекомендацій Вищого господарського суду України від 28.12.2007р. № 04-5/14 Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин залучення господарським судом до участі у справі про визнання недійсним статуту господарського товариства учасників цього товариства не є обов'язковим.
За таких підстав, аналізуючи приведене, господарський суд вважає вимоги позивача обгрунтованними ті підлягаючими задоволенню повністю
Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати недійсним частину 2 пункту 9.4. Статуту ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ МЕАНДР + (65014, м. Одеса, вул. Базарна, буд. 40, кв. 16, код ЄДРПОУ 32146121), затвердженого загальними зборами учасників 11.02.2008р. (Протокол №11/08), та зареєстрованого у новій редакції Виконкомом Одеської міської ради 14.02.2008р. за номером 15561050005004811, яка має наступний зміст: З питань, зазначених у пункті 9.4. Статуту рішення вважається прийнятим, якщо за нього одностайно проголосують всі учасники Товариства .
3. Визнати недійсним пункт 9.8 Статуту ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ МЕАНДР + (65014, м. Одеса, вул. Базарна, буд. 40, кв. 16, код ЄДРПОУ 32146121), затвердженого загальними зборами учасників 11.02.2008р. (Протокол №11/08), та зареєстрованого у новій редакції Виконкомом Одеської міської ради 14.02.2008р. за номером 15561050005004811, який має наступний зміст: 9.8. Загальні збори учасників вважаються повноваженими, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш, як 70 % голосів ;
4. Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ МЕАНДР + (65014, м. Одеса, вул. Базарна, буд. 40, кв. 16, код ЄДРПОУ 32146121) на користь ОСОБА_4 (АДРЕСА_2, ід. № НОМЕР_1) судовий збір в сумі 1600 (одна тисяча шістсот) грн.
Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст. 85 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 10 липня 2017 р.
Суддя М.І. Никифорчук
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 05.07.2017 |
Оприлюднено | 11.07.2017 |
Номер документу | 67635503 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Никифорчук М.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні