Постанова

від 04.07.2017 по справі 910/23287/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" липня 2017 р. Справа№ 910/23287/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Майданевича А.Г.

Тищенко А.І.

За участю представників:

Від позивача : Ільяшов Б.М.- представник;

Від відповідача:. Тарасун В.Г. - представник;

Від третьої особи: не з'явилися;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Украілтранс Трейд Енд Логістік в Україні"

на рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2017

у справі № 910/23287/16 (суддя Головіна К.І.)

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Украілтранс Трейд Енд Логістік в Україні"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Віп-груп"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Під-Ключ"

про витребування майна

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернулось з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Украілтранс Трейд Енд Логістік в Україні" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Віп-груп" про витребування нежитлового приміщення № 37, розташованого в будинку № 52 по вул. Данила Щербицького (вул. Щербакова) в м. Києві.

Позовні вимоги ТОВ "Украілтранс Трейд Енд Логістік в Україні" обґрунтовує тим, що на підставі укладених з Публічним акціонерним товариством "Артем-Банк" договору про участь у фонді фінансування будівництва № 900 від 26.10.2016, а також договору відступлення майнових прав № 900.37 від 26.10.2016, ним були набуті майнові права на нежитлове приміщення № 37, загальною площею 122,7 м.кв., розташоване на 2-му поверсі 4-ї секції будинку № 52 по вул. Щербакова у м. Києві, а 02.11.2016 - в установленому законодавством порядку здійснено державну реєстрацію права власності на вказаний об'єкт нерухомого майна. Проте, користуватись набутим у власність нежитловим приміщенням ТОВ "Украілтранс Трейд Енд Логістік в Україні" не має можливості, оскільки вказане приміщення займає ТОВ "Віп-груп", який є власником іншого нежитлового приміщення - № 461а, що знаходиться у будинку № 52 по вул. Щербакова у м. Києві, місце розташування якого співпадає з нежитловим приміщенням № 37.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2017 до розгляду справи було залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог не предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Під-Ключ".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.03.2017 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Украілтранс Трейд Енд Логістік в Україні" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва по справі № 910/23287/16 від 16.03.2017 в повному обсязі. Прийняти нове рішення, яким позовну заяву ТОВ "Украілтранс Трейд Енд Логістік в Україні" до ТОВ "Віп-груп" про витребування майна з чужого незаконного володіння задовольнити в повному обсязі.

Крім того, апелянтом подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні, обставинам справи.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Украілтранс Трейд Енд Логістік в Україні" у справі №910/23287/16 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді: Отрюха Б.В., суддів: Майданевича А.Г., Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2017 поновлено строк на апеляційне оскарження, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Украілтранс Трейд Енд Логістік в Україні" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 01.06.2017.

Представник відповідача 30.05.2017 через відділ документального забезпечення суду подав відзив на апеляційну скаргу, в якому ТОВ "Віп-груп" заперечувало проти доводів апеляційної скарги, просило апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2017 залишити без змін; 01.06.2017 представник позивача подав клопотання про відкладення розгляду справи; 01.06.2017 представник відповідача подав додаткові письмові пояснення та клопотання про долучення довідки, які колегією суддів були оглянуті та долучені до матеріалів справи.

В судове засідання, призначене на 01.06.2017, повноважні представники позивача та третьої особи не з'явилися. Повноважний представник відповідача не заперечував проти відкладення розгляду справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2017 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Украілтранс Трейд Енд Логістік в Україні" відкладено на 20.06.2017.

В судове засідання, призначене на 20.06.2017, повноважні представники третьої особи не з'явилися. Повноважні представники позивача та відповідача надали пояснення по справі.

Представниками позивача та відповідача в судовому засіданні 20.06.2017 подано клопотання про продовження строку вирішення спору, яке колегія суддів задовольнила та долучила до матеріалів справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2017 продовжено строк розгляду справи, відкладено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Украілтранс Трейд Енд Логістік в Україні" на о4.07.2017.

04.07.2017 через канцелярію Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшли додаткові письмові пояснення, які колегія суддів оглянула та долучила до матеріалів справи.

Крім того, 04.07.2017 через канцелярію Київського апеляційного господарського суду від третьої особи надійшли додаткові пояснення, в яких третя особа заперечувала проти доводів апеляційної скарги, просила відмовити в задоволенні апеляційної скарги в повному обсязі, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

В судовому засіданні 04.07.2017 представник позивача надав свої пояснення по суті спору, підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив її задовольнити, скасувати рішення суду першої інстанції повністю і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

04.07.2017 в судовому засіданні, представник відповідача, надав свої пояснення по суті спору, заперечував проти доводів апеляційної скарги з мотивів викладених у відзиві та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Украілтранс Трейд Енд Логістік в Україні" без задоволення.

В судове засідання, призначене на 04.07.2017, повноважні представники третьої особи не з'явилися.

Як зазначено у пункті 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Відповідно до пункту 3.9.1. вказаної постанови, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом зазначеної статті 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до пункту 2.6.10. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 № 28 оригінал судового рішення залишається в матеріалах справи; згідно з пунктом 2.6.15. вказаної Інструкції на звороті у лівому нижньому куті оригіналу процесуального документа, який виготовляється судом та залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправлення документа, що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена та може містити відмітку про отримання копії процесуального документа уповноваженим представником адресата.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам судового процесу.

Як вбачається із матеріалів справи, копії ухвал Київського апеляційного господарського суду були надіслані учасникам судового процесу на адреси, зазначені на апеляційній скарзі, що підтверджується відміткою суду на зворотній стороні ухвал.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представників третьої особи, які були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги.

Згідно зі ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення суду, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.12.2007 між ТОВ "Артем-Банк", правонаступником якого є ПАТ "Артем-Банк" (управитель), Управлінням державної охорони України, та комунальним підприємством "Житомирбудзамовник" (забудовник) був укладений договір № 1 про організацію спорудження об'єктів будівництва з використанням коштів фонду фінансування будівництва виду А за програмою будівництва об'єкту по вул. Щербакова 52, м. Київ.

Згідно із пунктом 1.1 цього договору забудовник зобов'язується збудувати за замовленням управителя об'єкти будівництва, ввести їх в експлуатацію та передати об'єкти інвестування довірителям, а управитель зобов'язується здійснювати фінансування будівництва в порядку, визначеному Регламентом фінансування будівництва, за рахунок коштів фонду фінансування будівництва.

Положеннями договору визначено об'єкт будівництва - житловий комплекс з вбудовано-прибудованими приміщеннями і підземною автостоянкою на вул. Щербакова, 52 у Шевченківському районі м. Києва.

Листом від 12.02.2010 вих. № 117/1 директор КП "Житомирбудзамовник" звернувся до голови правління АТ "Артем-Банк" з проханням, що оскільки було припинено фінансування будівництва. КП "Житомирбудзамовник" через відсутність надходжень грошових коштів для фінансування будівництва змушене реалізувати майнові права на обєкти інвестування в будинку по вулиці Щербакова 52, м. Київ від 14.12.2007, а саме на НП № 37, що знаходиться на другому поверсі, секція "4".

КП "Житомирбудзамовник" (забудовник) 12.03.2010 передало, а ТОВ "Під-Ключ" (генеральний підрядник) прийняло майнові права на нежитлове приміщення № 37, загальною площею 122,70 м.кв., розташоване у секції 4 житлового будинку по вул. Щербакова, 52 у м. Києві в рахунок оплати наданих послуг та поставлених матеріалів за договором генерального підряду на капітальне будівництво № 77 від 12.02.2010 р., що підтверджується актом прийому-передачі майнових прав, копія якого долучена до матеріалів справи.

Між ТОВ "Під-Ключ" та ТОВ "Віп-груп" 15.03.2010 було укладено договір купівлі-продажу майнових прав № 80/37НП/щ.

Відповідно до пункту 1.1 якого продавець продає, а покупець купує майнові права на нежитлове приміщення у порядку та на умовах, передбачених цим договором, та у відповідності до норм Цивільного кодексу України, що визначають загальні положення про купівлю-продаж.

Пунктом 1.2 договору № 80/37НП/щ визначено, що сторони домовились, що об'єктом нерухомості, майнові права на який передаються за даним договором, є нежитлове приміщення № 37, загальною площею 125,1 м.кв., розташоване на 2-му поверсі 4-ї секції в об'єкті капітального будівництва за будівельною адресою: м. Київ, вул. Щербакова, 52.

Згідно із пунктом 2.1 договору № 80/37НП/щ майнові права на об'єкт передаються за цим договором від продавця покупцю після підписання акта приймання-передачі майнових прав. Акт приймання майнових прав підписується сторонами в день здійснення покупцем оплати 100% вартості майнових прав, що визначена в п. 3.1 цього договору. Право власності на майнові права на об'єкт переходять від продавця до покупця після підписання акта приймання-передачі майнових прав.

Пунктом 3.1 договору № 80/37НП/щ визначено, що вартість майнових прав на об'єкт нерухомості за 1 м.кв. складає 6 060,00 грн., в тому числі ПДВ 1 010,00 грн. загальна вартість майнових прав, що передаються продавцем покупцеві за даним договором складає 758 106,00 грн., у тому числі ПДВ 20% становить 126 351,00 грн.

Згідно із пунктом 2.5 договору № 80/37НП/щ після введення об'єкта капітального будівництва в експлуатацію та здійснення розрахунків покупцем відповідно до п. 3.3 даного договору, покупець підписує із забудовником акт приймання-передачі закріпленого за ним об'єкта інвестування, продавець надає покупцю наступні документи, необхідні для оформлення покупцем права власності на об'єкт нерухомості: завірену своєю печаткою копію акту вводу в експлуатацію об'єкта капітального будівництва; технічний паспорт об'єкта нерухомості.

З наявної в матеріалах справи копії акта готовності об'єкта до експлуатації від 10.12.2010 вбачається, що будівництво житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями і підземною автостоянкою на вул. Щербакова, 52 у Шевченківському районі м. Києва було завершено.

Сертифікатом відповідності КВ 000562 від 24.12.2010, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві засвідчила відповідність вищевказаного закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, та підтвердила його готовність до експлуатації.

11.04.2014 Товариством з обмеженою відповідальністю "Бюро Технічної Інвентаризації" було виготовлено технічний паспорт на громадський будинок (інвентаризаційна справа № ЖБ-0335) на нежитлове приміщення № 461а, загальною площею 125,1 м.кв., розташоване на 2-му поверсі 4-ї секції житлового будинку № 52 по вул. Щербакова в м. Києві, в результаті проведення технічної інвентиризації, номер приміщення № 37 було змінено на 461а.

В подальшому на виконання умов договору № 80/37НП/щ ТОВ "Віп-груп" було сплачено на користь ТОВ "Під-Ключ" грошові кошти в розмірі 758 106,00 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку ТОВ "Віп-груп" за період з 01.05.2015 по 31.12.2016.

З наявної в матеріалах справи копії акта приймання-передачі майнових прав вбачається, що 05.02.2016 ТОВ "Під-Ключ" передало, а ТОВ "Віп-груп" прийняло майнові права на нежитлове приміщення № 37.

08.02.2016 між ТОВ "Під-Ключ" та ТОВ "Віп-груп" було укладено додаткову угоду № 1 до договору купівлі-продажу майнових прав № 80/37НП/щ від 15.03.2010, відповідно до умов якої сторони дійшли згоди викласти пункт 1.2 в наступній редакції: "Сторони домовились, що об'єктом нерухомості, майнові права на який передаються за даним договором, є нежитлове приміщення, розташоване в об'єкті капітального будівництва за будівельною адресою: м. Київ, вул. Щербакова, буд. 52, з наступними характеристиками: № 37; по БТІ № 461а; загальна площа - 125,1 м.кв.; поверх - 2; секція - 4".

Відповідно до довідки № 38 від 08.02.2016, виданої ТОВ "Під-Ключ", ТОВ "Віп-груп" сплатило повну суму договору купівлі-продажу майнових прав № 80/37НП/щ від 15.03.2010 за нежитлове приміщення № 37 по БТІ (№ 461а) та фактична різниця загальної площі після вимірів БТІ становить 0,00 м.кв., загальна сума договору після здійснення остаточних розрахунків становить 758 106,00 грн., у тому числі ПДВ 126 351,00 грн.

Таким чином, слід наголосити що підписуючи даний акт про здійснення остаточних розрахунків, відповідач погодився, що нежитлове приміщення за № 37 по БТІ (461а) являється одним і тим же приміщенням.

02.03.2016 ТОВ "Віп-груп" було здійснено державну реєстрацію права власності на нежитлове приміщення № 461а, загальною площею 125,1 м.кв., розташоване за адресою: м. Київ, вул. Щербакова, 52, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № 75598849 від 13.12.2016.

Проте, як вбачається з наявної в матеріалах справи, інформаційної довідки з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 28.10.2016 щодо об'єкта нерухомого майна, на нежиле приміщення, офісне приміщення в секції 4 другого поверху, площею 384,38 кв.м, адреса: м. Київ, вул. Щербакова, буд.52, приміщення 37, на підставі договору іпотеки №2, 6102, 14.12.2007, Приватним нотаріусом КМНО Пестич Л.В. 15.12.2007 №6237289 було накладено заборону на дане нерухоме майно. (т. І а.с. 84)

Таким чином колегія суддів приходить до висновку, що КП "Житомирбудзамовник" немало права передавати зазначене нерухоме майно ТОВ "Під-Ключ" а ТОВ "Під-Ключ" в свою чергу немало правових підстав передавати дане нерухоме майно ТОВ "Віп-груп", оскільки на нього встановлена пряма заборона.

Відповідно до частини 1 статті 9 ЗУ "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю", управитель укладає із забудовником договір, за яким забудовник зобов'язується збудувати один або декілька об'єктів будівництва, ввести їх в експлуатацію в установленому законодавством порядку та передати об'єкт інвестування установникам цього фонду у строк та на умовах, визначених цим Законом, Правилами фонду та договором управління майном, а управитель зобов'язується здійснювати фінансування будівництва цих об'єктів будівництва цих об'єктів на умовах договору.

Управитель-фінансова установа, яка від свого імені діє в інтересах установників управління майном і здійснює управління залученими коштами згідно із законодавством, Правилами фонду та відповідає вимогам, встановленим цим Законом

Частиною 8 статті 9 ЗУ "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" відповідно до договору між забудовником та управителем ФФБ за кожним об'єктом будівництва, який є попереднім обсягом замовлення на будівництво, та майнові права на ці об'єкти інвестування для подальшої передачі установникам фонду на умовах Правил цього фонду. Забудовник не має права відчужувати або обтяжувати будь-яким способом об'єкти інвестування, майнові права на які передані управителю фонду, без письмової згоди управителя фонду, а після переходу прав на об'єкти інвестування від управителя фонду до установників фонду-без письмової згоди установників фонду.

Тобто, законодавством встановлено правові та організаційні засади залучення коштів фізичних і юридичних осіб в управління з метою фінансування будівництва. Таким чином, ТОВ "Під-Ключ" не мало права відчужувати об'єкт інвестування, оскільки на відчуження даних об'єктів встановлена пряма заборона.

Враховуючи викладене колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції, стосовно того, що ТОВ "Під-Ключ" правомірно відчужило майнові права на спірний об'єкт нерухомого майна та передало вказаний об'єкт інвестору ТОВ "Віп-груп" не відповідає чинному законодавству.

Відповідно до статті 13 ЗУ "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" встановлена система функціонування ФФБ а саме:

укладання договору між забудовником та управителем ФФБ, визначення характеристик об'єктів будівництва і об'єктів інвестування, передачу забудовником управителю ФФБ переліку об'єктів інвестування в об'єктах будівництва; затвердження Правил ФФБ; відкриття управителем ФФБ фінансування об'єктів будівництва; надання управителем довірителю інформації про умови участі у ФФБ для прийняття довірителем рішення про участь у ФФБ; укладання управителем ФФБ договору з довірителем про участь у ФФБ; внесення довірителем коштів до ФФБ та передачу їх управителю ФФБ в управління за договором про участь у ФФБ; закріплення управителем за довірителем обраного ним об'єкта інвестування, що є підтвердженням замовлення на спорудження цього об'єкта інвестування як складової частини об'єкта будівництва; відкриття управителем рахунку довірителю у системі обліку прав вимоги довірителів ФФБ; можливість дострокового припинення управління майном за ініціативою довірителя, відкріплення від нього об'єкта інвестування, повернення довірителю коштів у розмірі та у порядку, визначених Правилами ФФБ, внаслідок зменшення обсягу підтвердженого замовлення на будівництво; можливість здійснення довірителем на умовах Правил ФФБ зміни об'єкта інвестування, уступки права вимоги за договором про участь у ФФБ третім особам, часткового отримання коштів з ФФБ; можливість внесення управителем змін до системи обліку прав вимоги довірителів ФФБ; передачу управителем довірителям, які повністю проінвестували закріплені за ними об'єкти інвестування, майнових прав на ці об'єкти інвестування за договором про уступку майнових прав; фінансування управителем ФФБ спорудження об'єктів будівництва; формування управителем ФФБ оперативного резерву за рахунок отриманих в управління коштів; здійснення управителем ФФБ контролю за цільовим використанням забудовником спрямованих на будівництво коштів, дотриманням строків виконання робіт на об'єкті будівництва, дотриманням технічних характеристик об'єкта будівництва та об'єктів інвестування, вжиття заходів для усунення виявлених недоліків; повернення забудовником коштів до ФФБ на вимогу управителя ФФБ виду А у випадках зменшення обсягу підтвердженого замовлення внаслідок відмови довірителя від участі у ФФБ виду А, а також в інших випадках, визначених договором; здійснення управителем ФФБ контролю за виконанням забудовником своїх зобов'язань за договором; введення забудовником об'єкта будівництва в експлуатацію, письмове повідомлення про це управителя, замовлення технічної документації на об'єкт будівництва та на кожний об'єкт інвестування, передачу управителю ФФБ даних щодо фактичної площі об'єктів інвестування; повідомлення управителем ФФБ кожного довірителя про введення об'єкта будівництва в експлуатацію з наданням на письмову вимогу довірителя копії відповідного акта; здійснення довірителем остаточних розрахунків з управителем за даними щодо фактичної площі об'єктів інвестування; отримання довірителем сум страхового відшкодування у порядку і випадках, передбачених цим Законом та Правилами ФФБ; передачу управителем ФФБ забудовнику переліку довірителів, які мають право отримати у власність закріплені за ними об'єкти інвестування, відповідно до отриманих довірителями від управителя майнових прав на ці об'єкти інвестування; набуття довірителями у власність закріплених за ними об'єктів інвестування, припинення дій за договором про участь у ФФБ; перерахування управителем забудовнику на умовах договору коштів оперативного резерву, сформованого за введеним в експлуатацію об'єктом будівництва, закриття фінансування об'єкта будівництва; припинення дій за договором, укладеним між управителем ФФБ та забудовником.

Управитель ФФБ при здійсненні управління ФФБ:

несе відповідальність за дотримання обмежень довірчої власності управителя, визначених Правилами ФФБ та визнаних довірителями ФФБ;

несе зобов'язання перед довірителями ФФБ у межах договору про участь у ФФБ;

за письмовою заявою довірителя виступає в інтересах довірителів позивачем у разі невиконання забудовником своїх зобов'язань щодо строків спорудження і якості об'єктів будівництва та передачі довірителям у власність об'єктів інвестування.

Тобто, неможливе функціонування системи ФФБ без договору ПАТ "Артем Банк" з ТОВ "Віп-груп", що є довірителем договору про участь у ФФБ, без внесення довірителем коштів до ФФБ та передачі їх управителю, без договору управителя з довірителем про уступку майнових прав.

21.07.2015 на підставі договору укладеного з ТОВ "Під-Ключ" за згодою ПАТ "Артем-Банк", ТОВ "ВБК "Мрія" прийняло на себе обов'язки забудовника.

Відповідно до підпункта 3.1.1 пункту 3.1 вищевказаного договору від 21.07.2015 разом з підписанням цього договору забудовник-1 закріплює за забудовником-3 відповідним протоколом (невід'ємний додаток № 2 до цього договору) нежитлові приміщення загальною площею 2 374,04 м.кв. в об'єкті з правом забудовника-3 на залучення інвестицій шляхом їх реалізації іншим юридичним та/або фізичним особам виключно через управителя ФФБ за правилами ФФБ та з зарахуванням одержаних грошових коштів виключно на поточний рахунок забудовника-3, відкритий на виконання умов підпункту 5.3.12. цього Договору.

Додатком № 2 до договору від 21.07.2015, а також доповненнями № 1, № 3 та № 4 до нього було визначено та закріплено за ТОВ "ВБК "Мрія" нежитлові приміщення;

- № 15, загальна площа 273,64 м.кв., поверх - 1, секція - 1;

- частина № 20а, загальна площа 835,37 м.кв., поверх - 1, блок А;

- № 20б, загальна площа 908,00 м.кв., поверх - 1, блок А;

- № 37б, загальна площа 75,27 м.кв., поверх - 2, секція - 2;

- № 37в, загальна площа 4,08 м.кв., поверх - 2, секція - 4;

- № 37г, загальна площа 8,18 м.кв., поверх - 2, секція - 4;

- № 39а, загальна площа 90,00 м.кв., поверх - 4, секція - 4;

- № 63, загальна площа 89,00 м.кв., поверх - 20, секція - 3;

- № 65, загальна площа 90,50 м.кв., поверх - 20, секція - 4;

- № 33в, загальна площа 23,00 м.кв., поверх - 1, секція - 1;

- № 21а, загальна площа 6,00 м.кв., поверх - 1, секція - 2;

- № 33б, загальна площа 14,98 м.кв., поверх - 2, секція - 1;

- № 25а, загальна площа 16,50 м.кв., поверх - 1, секція - 4.

Між ПАТ "Артем-Банк" та ТОВ "Украілтранс Трейд Енд Логістік в Україні" 26.10.2016 було укладено договір про участь у фонді фінансування будівництва № 900.

Згідно із пунктом 1.1 договору № 900 довіритель зобов'язується передати управителю в управління, а управитель зобов'язується прийняти кошти на рахунок ФФБ у довірчу власність та здійснювати від свого імені за плату управління цими коштами в порядку та на умовах, передбачених Правилами ФФБ.

Відповідно до пункту 1.3 договору № 900 довіритель набуває права і обов'язків довірителя після передачі грошових коштів у довірчу власність управителя.

Пунктом 1.4 договору № 900 визначено, що довіритель передає в довірчу власність управителя грошові кошти в розмірі 100% вартості об'єкту інвестування, що складає 1 987 286,00 грн., крім цього ПДВ 397 457,20 грн., всього 2 384 743,20 грн., та повинен сплатити їх до 30.10.2016.

Пунктами 1.6, 2.1.2 договору № 900 визначено, що об'єктом інвестування є в тому числі нежитлове приміщення № 37, загальною площею 122,7 м.кв., розташоване на 2-му поверсі 4-ї секції будинку № 52 по вул. Щербакова у м. Києві.

З наявної в матеріалах справи, копії платіжного доручення № 332 від 26.10.2016 вбачається, що на виконання умов договору № 900 ТОВ "Украілтранс Трейд Енд Логістік в Україні" сплатило на користь ТОВ "ВБК "Мрія" грошові кошти в розмірі 2 384 743,20 грн.

В свою чергу, ПАТ "Артем-Банк" видало ТОВ "Украілтранс Трейд Енд Логістік в Україні" щодо вищевказаного нежитлового приміщення № 37 (загальною площею 122,7 м.кв.) свідоцтво про участь у ФФБ виду А за програмою ТОВ "Під-Ключ" (Договір № 900 від 26.10.2016) від 26.10.2016.

Крім того, 26.10.2016 між ПАТ "Артем-Банк" (управитель) та ТОВ "Украілтранс Трейд Енд Логістік в Україні" (довіритель) був укладений договір відступлення майнових прав № 900.37.

Згідно із пунктом 1 договору № 900.37 в порядку та на умовах, визначених цим договором, управитель уступає довірителю майнові права на об'єкт інвестування, які управитель набув відповідно до умов договору на організацію спорудження об'єктів будівництва з використанням коштів фонду фінансування будівництва виду А № 1 від 14.12.2007.

Відповідно до пункту 2 договору № 900.37 під об'єктом інвестування сторони розуміють: нежитлове приміщення № 37, загальною площею 122,7 м.кв., розташоване на 2-му поверсі будинку № 52 по вул. Щербакова у м. Києві, повна вартість якого становить 2 168 109,00 грн.

ПАТ "Артем-Банк" 02.11.2016 було видано ТОВ "Украілтранс Трейд Енд Логістік в Україні" довідку про право довірителя на отримання у власність об'єкта інвестування (нежитлового приміщення № 37 (по БТІ - нежитлове приміщення № 37) № 900 (вих. № 24/04-3389), що вказане товариство сплатило повну вартість об'єкта інвестування.

02.11.2016 ТОВ "Украілтранс Трейд Енд Логістік в Україні" було здійснено державну реєстрацію права власності на нежитлове приміщення № 37, загальною площею 122,7 м.кв., розташоване за адресою: м. Київ, вул. Данила Щербицького, 52, даний факт підтверджується наявною в матеріалах справи копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень № 72304877 від 04.11.2016.

Згідно ч.1 і 2 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є не порушним.

Відповідно до статті 317 ЦК України власникові належать право володіння, користування і розпорядження своїм майном.

Порушення цивільного права чи інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

За приписами ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (ч. 1 і 2 даної норми).

Підстави припинення права власності визначені ст. 346 ЦК України.

Відповідно ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Віндикаційним визнається позов власника, що не володіє, до невласника, що незаконно володіє, про вилучення майна в натурі. Сторонами у віндикаційному позові виступають власник речі, який не лише позбавлений можливості користуватися і розпоряджатися річчю, але вже й фактично нею не володіє, та незаконний фактичний володілець речі (як добросовісний, так і недобросовісний). Під незаконним володінням варто розуміти усяке фактичне володіння річчю, якщо воно не має правової підстави, або правова підстава якого відпала, або правова підстава якого недійсна.

Статтею 396 ЦК України встановлено, що особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права відповідно до положень глави 29 ЦК України, в тому числі і на витребування цього майна від добросовісного набувача.

Аналогічні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду України від 18.01.2017 у справі № 6-2776цс16, правова позиція в якій на підставі ст. 111-28 ГПК є обов'язковою для судів при застосуванні таких норм права.

Згідно приписів п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06.11.2009 № 9, відповідно до частини п'ятої статті 12 ЦК добросовісність набувача презюмується; якщо судом буде встановлено, що набувач знав чи міг знати про наявність перешкод до вчинення правочину, в тому числі й те, що продавець не мав права відчужувати майно, це може свідчити про недобросовісність набувача і є підставою для задоволення позову про витребування у нього майна.

У відповідності до статті 330 Цивільного кодексу України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Відповідно до частини 1 статті 388 Цивільного кодексу України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Тобто, важливою умовою звернення з віндикаційним позовом (ст.388 Цивільного кодексу України) є відсутність між позивачем і відповідачем зобов'язально-правових відносин.

Добросовісним повинен вважатися той набувач, який не знав і не повинен був знати, що набуває майно в особи, яка не має права його відчужувати, а недобросовісним володільцем - та особа, яка знала або повинна була знати, що її володіння незаконне.

Підставою віндикаційного позову є обставини, що підтверджують правомірність вимог про повернення йому майна з чужого незаконного володіння (це факти, що підтверджують право власності на витребуване майно, вибуття його з володіння власника, тощо). Власник вправі витребувати своє майно від особи, у якої воно фактично знаходиться в незаконному володінні.

За пунктом 3 частини 1 статті 388 Цивільного кодексу України можливість витребувати майно від добросовісного набувача залежить від відсутності у діях власника майна волі на передачу майна.

Оскільки, добросовісне набуття у розумінні статті 388 Цивільного кодексу України можливе лише тоді, коли майно придбано не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права відчужувати це майно, наслідком правочину, укладеного з таким порушенням, є повернення майна із незаконного володіння даний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду України від 11.12.2012 у справі №3-65гс12.

Як свідчать матеріали справи, спірне нерухоме майно вибуло з володіння власника - ТОВ "Украілтранс Трейд Енд Логістік в Україні", не з його волі, оскільки судом встановлено факт відсутності у ТОВ "Під-Ключ" право на відчудження нежилого приміщення, офісне приміщення в секції 4 другого поверху, площею 384, 38 кв.м, адреса: м. Київ, вулиця Щербакова, будинок 52, приміщення №37, оскільки на даному нерухомому майні знаходиться обтяження, у вигляді заборони на підставі договору іпотеки № 2, 6102, 14.12.2007, зареєстрована Приватним нодаріусом КМНО Пестич Л.В.

Оскільки спірне майно, яке вибуло з володіння власника ТОВ "Украілтранс Трейд Енд Логістік в Україні" на підставі договору купівлі-продажу майнових прав від 15.03.2010, укладеного між ТОВ "Під-Ключ" та ТОВ "Віп-груп", стороною якого дійсний власник не був та відчужене особою ТОВ "Під-Ключ", яка не мала права відчужувати спірне майно, слід вважати таким, що вибуло з володіння власника поза його волею.

У відповідності до вимог статтей 330, 388 Цивільного кодексу України право власності на майно, яке було передане у зв'язку із виконанням договору купівлі-продажу майнових прав від 15.03.2013 та відчужено поза волею власника не набувається добросовісним набувачем, оскільки це майно може бути у нього витребуване. Право власності дійсного власника в такому випадку презюмується і не припиняється із втратою ним цього майна.

Таким чином, відповідно до зазначених норм права власник майна може витребувати належне йому майно від будь-якої особи, яка є останнім набувачем майна, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами.

З огляду на зазначені положення законодавства та враховуючи те, що спірне нерухоме майно вибуло з власності ТОВ "Украілтранс Трейд Енд Логістік в Україні" поза його волею, і набуте у власність ТОВ "Віп-груп" за договором купівлі-продажу майнових прав № 80/37НП/щ від 15.03.2010 від особи, яка не мала права його відчужувати, колегія суддів вважає, що існують всі правові підстави для його витребування з незаконного володіння ТОВ "Віп-груп" на користь ТОВ "Украілтранс Трейд Енд Логістік в Україні".

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що вказані та описані обставини були залишені судом першої інстанції поза увагою, суд зробив помилкові висновки, що призвело до неправильного вирішення спору.

Місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, вищенаведених вимог чинного законодавства не дотримався та допустив порушення норм матеріального права, що, в свою чергу, позбавило права позивача на захист своїх прав та законних інтересів, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що господарським судом повно досліджувалися матеріали справи.

Відповідно до ст. 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право: 1) залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення; 3) скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без Відповідно до п. 3, 4 ч. 1 ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи та порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Згідно з п. 10 ч. 2 статті 105 Господарського процесуального кодексу України у постанові має бути зазначено новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 ГПК України).

Відповідно до ст. 43 ГПК України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 року "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Враховуючи викладене, у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин справи судом першої інстанції, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2017 у справі № 910/23287/16 підлягає скасуванню, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Украілтранс Трейд Енд Логістік в Україні" підлягає задоволенню. Позовні вимоги слід задовольнити в повному обсязі у зв'язку з їх доведеністю.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Украілтранс Трейд Енд Логістік в Україні" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2017 у справі № 910/23287/16 задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2017 у справі № 910/23287/16 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю "Віп-Груп" (01030, м. Київ, вул. Коцюбинського, буд. 9, літ. А, код ЄДРПОУ 36051353) належне Товариству з обмеженою відповідальністю "Украілтранс Трейд Енд Логістік в Україні" (03151, м. Київ, вул. Ушинського, буд. 40, оф. 606, код ЄДРПОУ 40341378) нежитлове приміщення № 37 (площею 122,7 кв.м.) по БТІ (№ 461а, загальна площа 125,10 кв.м), що розташоване в будинку № 52 по вул. Данила Щербицького (вулиця Щербакова) в м. Києві.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Віп-Груп" (01030, м. Київ, вул. Коцюбинського, буд. 9, літ. А, код ЄДРПОУ 36051353) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Украілтранс Трейд Енд Логістік в Україні" (03151, м. Київ, вул. Ушинського, буд. 40, оф. 606, код ЄДРПОУ 40341378) 32 522,00 грн - витрат по сплаті судового збору за подачу позовної заяви, 35 775,00 грн - витрат по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги. Видати наказ.

Видачу виконавчих документів доручити Господарському суду міста Києва.

Матеріали справи № 910/23287/16 повернути Господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді А.Г. Майданевич

А.І. Тищенко