Постанова

від 15.11.2017 по справі 910/23287/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2017 року Справа № 910/23287/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіКондратової І.Д., (доповідач), суддіКарабаня В.Я., суддіНєсвєтової Н.М., за участю представників: від позивачаБражиненко А.О., Подолян П.С. (керівник), від відповідачаТарасуна В.Г., Пінчук А.В. (керівник), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Віп-груп" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2016 року у справі№ 910/23287/16 Господарського суду міста Києва за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Украілтранс Трейд Енд Логістік в Україні" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Віп-груп" за участю третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Під-Ключ" провитребування майна, ВСТАНОВИВ:

У грудні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Украілтранс Трейд Енд Логістік в Україні" (далі - ТОВ "Украілтранс Трейд Енд Логістік в Україні", позивач) звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Віп-груп" (далі - ТОВ "Віп-груп", відповідач) про витребування нежитлового приміщення № 37 (площею 122,7 кв.м) по БТІ (№ 461а, загальна площа 125,10 кв.м), що розташоване в будинку № 52 по вул. Данила Щербицького (вул. Щербакова) в м. Києві.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підставі договору про участь у фонді фінансування будівництва № 900 від 26.10.2016 року договору відступлення майнових прав № 900.37 від 26.10.2016 року, що були укладені з Публічним акціонерним товариством "Артем-Банк" (управителем Фонду фінансування будівництва), набув майнові права на нежитлове приміщення № 37, загальною площею 122,7 кв.м, що розташоване на 2-му поверсі 4-ї секції будинку № 52 по вул. Щербакова у м. Києві. 04.11.2016 року за позивачем було зареєстроване право власності на це приміщення, проте володіти ним не має можливості, оскільки його незаконно займає відповідач, який не надає доступ до приміщення. У зв'язку із чим позивач просив витребувати це майно у відповідача на підставі ст. 387 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України).

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що є законним власником приміщення. Відповідач пояснив, що 02.03.2016 року за ним було зареєстроване право власності на нежитлове приміщення № 461а, загальною площею 125,1 м.кв, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Щербакова, 52. Підставою для реєстрації права власності є акт прийому-передачі майнових прав до договору генерального підряду капітального будівництво № 77 від 12.02.2010 року; договір купівлі-продажу майнових прав № 80/37НП/щ від 15.03.2010 року, укладений між ТОВ "Під-Ключ" та ТОВ "Віп-груп", та додаткова угода № 1 до нього від 08.02.2016 року; акт приймання-передачі майнових прав від 05.02.2016 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Під-Ключ" (надалі - ТОВ"Під-Ключ", третя особа) проти позову заперечував, посилаючись на те, що ПАТ "Артем-Банк", як управитель фонду фінансування будівництва, не мав права реалізовувати майнові права на спірне нежитлове приміщення в інтересах забудовника-3 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Мрія" (далі - ТОВ "ВБК "Мрія"), оскільки це приміщення не будо закріплене за останнім у Протоколі закріплення нежитлових приміщень (додаток № 2 до договору від 21.07.2015 року, що укладений між ТОВ "Під-Ключ", ТОВ "ВБК "Мрія" та ПАТ "Артем-Банк").

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.03.2017 року у справі №910/23287/16 (суддя Головіна К.І.) у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.07.2017 року (колегія суддів у складі: головуючого судді Отрюха Б.В., суддів: Майданевича А.Г., Тищенко А.І.) рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення про задоволення позову.

Відповідач у касаційній скарзі, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм ст.ст. 190, 331, 387, 388 ЦК України, ч. 2 ст. 9, 13 Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю", ст. 18 Закону України "Про іпотеку", просить постанову апеляційного господарського суду скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Позивач надав відзив на касаційну скаргу, в якому просить скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши згідно ч. 2 ст. 111 5 , ч. 1 ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, а також правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про задоволення касаційної скарги з таких підстав.

У справі, яка переглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що 14.12.2007 року між ТОВ "Артем-Банк", правонаступником якого є ПАТ "Артем-Банк" (управитель), Управлінням державної охорони України та Комунальним підприємством "Житомирбудзамовник" (забудовник) був укладений договір № 1 про організацію спорудження об'єктів будівництва з використанням коштів фонду фінансування будівництва виду А за програмою будівництва об'єкту по вул. Щербакова 52, м. Київ. За умовами цього договору забудовник зобов'язується збудувати за замовленням управителя житловий комплекс з вбудовано-прибудованими приміщеннями і підземною автостоянкою на вул. Щербакова, 52 у Шевченківському районі м. Києва, ввести його в експлуатацію та передати об'єкти інвестування довірителям, а управитель зобов'язується здійснювати фінансування будівництва в порядку, визначеному Регламентом фінансування будівництва, за рахунок коштів фонду фінансування будівництва (а.с. 15-20 т. 2).

12.02.2010 року КП "Житомирбудзамовник" листом № 117/1 повідомило ПАТ "Артем-Банк" про те, що у зв'язку з порушенням банком умов договору на організацію спорудження об'єктів будівництва з використанням коштів фонду фінансування будівництва виду А № 1 від 14.12.2007 року, припиненням фінансування будівництва та необхідністю проведення розрахунків із підрядною організацією, КП "Житомирбудзамовник" змушене реалізувати майнові права на об'єкт інвестування, а саме: нежитлове приміщення № 37, що знаходиться на 2-му поверсі 4-ї секції, та просило вилучити вказаний об'єкт з переліку об'єктів інвестування відповідно до п. 3.14 договору № 1 від 14.12.2007 року, яким зокрема, передбачено, що в разі необхідності, забудовник надає управителю офіційний лист на бронювання необхідних об'єктів, не закріплених за довірителями, із зазначеннями підстави їх вилучення та протягом 3 календарних днів надає управителю відповідний акт на вилучення цих об'єктів інвестування (а.с. 146 т. 1).

12.03.2010 року КП "Житомирбудзамовник" (забудовник) на підставі акту прийому-передачі передав ТОВ "Під-Ключ" (генеральний підрядник) у рахунок оплати наданих послуг та поставлених матеріалів на об'єкті будівництва майнові права на нежитлове приміщення у житловому будинку № 37, загальною площею 122,7 кв.м, що розташоване на 2-му поверсі 4-ї секції (а.с. 147 т. 1).

15.03.2010 року між відповідачем та третьою особою був укладений договір купівлі-продажу № 80/37НП/щ, предметом якого є майнові права на нежитлове приміщення № 37, загальною площею 125,1 кв.м, розташоване на 2-му поверсі 4-ї секції в об'єкті капітального будівництва за будівельною адресою: м. Київ, вул. Щербакова, 52, вартістю 758 106,00 грн. У договорі сторони погодили, що майнові права на об'єкт передаються за цим договором від продавця покупцю після підписання акта приймання-передачі майнових прав. Акт приймання майнових прав підписується сторонами в день здійснення покупцем оплати 100% вартості майнових прав, що визначена в п. 3.1 цього договору. Право власності на майнові права на об'єкт переходять від продавця до покупця після підписання акта приймання-передачі майнових прав (а.с. 100-106 т. 1).

24.12.2010 року Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації видала сертифікат відповідності КВ 000562 закінченого будівництва об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, та підтвердила його готовність до експлуатації (а.с. 113-117 т. 1).

11.04.2014 року ТОВ "Бюро Технічної Інвентаризації" на замовлення ТОВ "Під-Ключ" виготовило технічний паспорт (інвентаризаційна справа № ЖБ-0335) на нежитлове приміщення № 461а, загальною площею 125,1 кв.м, розташоване на 2-му поверсі 4-ї секції житлового будинку № 52 по вул. Щербакова в м. Києві (а.с. 118-121 т. 1).

21.07.2015 року ТОВ "Під-Ключ" (забудовник - 1), ПАТ "Артем-Банк" управитель) та ТОВ "ВБК "Марія" (забудовник -3) уклали договір, в якому погодили, що забудовник-1 передає забудовнику-3 частину своїх функцій забудовника та закріплює за ним відповідним протоколом (невід'ємний додаток № 2 до цього договору) нежитлові приміщення загальною площею 2374,04 м.кв в об'єкті з правом забудовника-3 на залучення інвестицій шляхом їх реалізації іншим юридичним та/або фізичним особам виключно через управителя ФФБ за правилами ФФБ та з зарахуванням одержаних грошових коштів виключно на поточний рахунок забудовника-3, відкритий на виконання умов підпункту 5.3.12. цього договору (а.с. 157-169 т. 1).

Відповідно до додатку № 2 до договору від 21.07.2015 року, а також доповненнями № 1, № 3 та № 4 до нього за ТОВ "ВБК "Мрія" було закріплено такі нежитлові приміщення (а.с. 170-174 т. 1):

- № 15, загальна площа 273,64 кв.м, поверх - 1, секція - 1;

- частина № 20а, загальна площа 835,37 кв.м, поверх - 1, блок А;

- № 20б, загальна площа 908,00 кв.м, поверх - 1, блок А;

- № 37б, загальна площа 75,27 кв.м, поверх - 2, секція - 2;

- № 37в, загальна площа 4,08 кв.м, поверх - 2, секція - 4;

- № 37г, загальна площа 8,18 кв.м, поверх - 2, секція - 4;

- № 39а, загальна площа 90,00 кв.м, поверх - 4, секція - 4;

- № 63, загальна площа 89,00 кв.м, поверх - 20, секція - 3;

- № 65, загальна площа 90,50 кв.м, поверх - 20, секція - 4;

- № 33в, загальна площа 23,00 кв.м, поверх - 1, секція - 1;

- № 21а, загальна площа 6,00 кв.м, поверх - 1, секція - 2;

- № 33б, загальна площа 14,98 кв.м, поверх - 2, секція - 1;

- № 25а, загальна площа 16,50 кв.м, поверх - 1, секція - 4

Спірне приміщення № 37 не було закріплено за ТОВ "ВБК "Мрія".

У період з 01.05.2015 року по 31.12.2016 року ТОВ "Віп-груп" сплатило на користь ТОВ "Під-Ключ"грошові кошти в розмірі 758106,00 грн.

05.02.2016 року відповідач та третя особа підписали акт приймання-передачі майнових прав на нежитлове приміщення № 37 (а.с. 109 т. 1).

08.02.2016 року відповідач та третя особа уклали додаткову угоду № 1 до договору купівлі-продажу майнових прав № 80/37НП/щ від 15.03.2010 року, в якій дійшли згоди викласти п. 1.2 в такій редакції: "Сторони домовились, що об'єктом нерухомості, майнові права на який передаються за даним договором, є нежитлове приміщення, розташоване в об'єкті капітального будівництва за будівельною адресою: м. Київ, вул. Щербакова, буд. 52, з наступними характеристиками: № 37; по БТІ № 461а; загальна площа - 125,1 кв.м; поверх - 2; секція - 4" (а.с. 107-108 т. 1).

Того ж дня ТОВ "Під-Ключ", як забудовник, передав інвестору - ТОВ "Віп-груп" за актом приймання передачі нежитлового приміщення нежитлове приміщення № 37 (по БТІ № 461а) площею 125,1 кв.м, розташоване на 2-му поверсі 4-ї секції в новозбудованому житловому будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями по вул. Щербакова, 52 (а.с. 112 т. 1).

02.03.2016 року ТОВ "Віп-груп" здійснило державну реєстрацію права власності на нежитлове приміщення № 461а, загальною площею 125,1 кв.м, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Щербакова, 52, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № 75598849 від 13.12.2016 року (а.с. 98-99 т. 1).

Листами № 371 від 13.08.2015 року та № 187 від 17.06.2016 року ТОВ "Під-Ключ" повідомило ПАТ "Артем-Банк" про те, що нежитлове приміщення № 37 не підлягає реалізації через Фонд фінансування будівництва, просило забронювати вказане приміщення та вилучити його з переліку об'єктів інвестування (а.с. 175-177 т. 1).

Суди також встановили, що 26.10.2016 року між ПАТ "Артем-Банк" (управитель) та ТОВ "Украілтранс Трейд Енд Логістік в Україні" (довіритель) був укладений договір про участь у фонді фінансування будівництва № 900, відповідно до якого довіритель передав в довірчу власність управителя грошові кошти в розмірі 100% вартості об'єкту інвестування (нежитлове приміщення № 37, загальною площею 122,7 кв.м, що розташоване на 2-му поверсі будинку № 52 по вул. Щербакова у м. Києві), що складає 2384743,20 грн, а управитель після внесення довірителем ФФБ першої частини грошових коштів, зобов'язався закріпити за ним цей об'єкт інвестування та вилучити його з переліку об'єктів інвестування (а.с. 9-13 т. 1).

Відповідно до платіжного доручення № 332 від 26.10.2016 року ТОВ "Украілтранс Трейд Енд Логістік в Україні" сплатило на користь ТОВ "ВБК "Мрія" грошові кошти в розмірі 2 384 743,20 грн (а.с. 14 т. 1).

У цей же день між ПАТ "Артем-Банк" (управитель) та ТОВ "Украілтранс Трейд Енд Логістік в Україні" (довіритель) був укладений договір відступлення майнових прав № 900.37, відповідно до якого управитель уступив довірителю майнові права на об'єкт інвестування, які управитель набув відповідно до умов договору на організацію спорудження об'єктів будівництва з використанням коштів фонду фінансування будівництва виду А № 1 від 14.12.2007 року (а.с.22-23 т. 1).

02.11.2016 року ПАТ "Артем-Банк" видало ТОВ "Украілтранс Трейд Енд Логістік в Україні" довідку № 900 про право довірителя на отримання у власність об'єкта інвестування (нежитлового приміщення № 37 (по БТІ - нежитлове приміщення № 37), загальною площею 122,7 кв.м, що розташоване на 2-му поверсі будинку № 52 по вул. Щербакова у м. Києві (а.с. 24 т. 1).

02.11.2016 року ТОВ "Украілтранс Трейд Енд Логістік в Україні" здійснило державну реєстрацію права власності на це нежитлове приміщення, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень № 72304877 від 04.11.2016 року (а.с. 27-32 т. 1).

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що підстави для витребування у відповідача спірного майна на користь позивача відсутні, оскільки:

1) відчуження майнових прав на спірне нежитлове приміщення № 37 на користь ТОВ "Украілтранс Трейд Енд Логістік в Україні" відбулось 26.10.2016 року, тобто після державної реєстрації ТОВ "Віп-груп" його права власності на вказане майно, що мала місце 02.03.2016 року;

2) відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України від 19 червня 2003 року N 978-IV "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" об'єкти інвестування у власність довірителям після закінчення будівництва передаються лише забудовником. Спірне нежитлове приміщення № 37 у переліку об'єктів інвестування відсутнє та за ТОВ "ВБК "Мрія", забудовником, закріплене ніколи не було, тому не могло бути відчужене через управителя ФФБ - ПАТ "Артем-Банк". Позивач не надав протоколу розподілу майнових прав на нежитлові приміщення, з якого би вбачалось, що приміщення № 37 було закріплене ТОВ "ВБК "Мрія" за ТОВ "Украілтранс Трейд Енд Логістік в Україні";

3) КП "Житомирбудзамовник", як первісний забудовник, а також ТОВ "Під-Ключ" прийняло на себе обов'язки забудовника на підставі укладеного з ПАТ "Артем-Банк" договору про виконання зобов'язань від 23.07.2012 року повідомляли управителя про вилучення об'єкту з переліку об'єктів інвестування, що передбачено п. 3.14 договору № 1 від 14.12.2007 року;

4) позивач не довів належним чином, що відповідач - ТОВ "Віп-груп" незаконно заволоділо спірним нежитловим приміщенням № 37 (по БТІ № 461а) у будинку № 52 по вул. Щербакова (вул. Данила Щербицького) у м. Києві.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення позову, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для витребування спірного майна у відповідача в порядку п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України, оскільки це майно вибуло з володіння власника ТОВ "Украілтранс Трейд Енд Логістік в Україні" на підставі договору купівлі-продажу майнових прав від 15.03.2010 року поза його волею, і набуте ТОВ "Віп-груп" у власність за відплатним договором у ТОВ "Під-Ключ"- особи, яка не мала права його відчужувати.

З таким висновком суду апеляційної інстанції Вищий господарський суд України не може погодитися, оскільки він суперечить нормам ст.ст. 328, 387, 388 ЦК України та Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю".

Статтею 387 ЦК передбачено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним, а стаття 388 цього Кодексу встановлює правила реалізації власником його права на витребування майна від добросовісного набувача.

Відповідно до ст. 396 ЦК України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

Отже, право на витребування майна від добросовісного набувача чи недобросовісного володільця належить лише власнику цього майна або іншим особам, у яких майно власника перебувало у законному володінні за відповідною правовою підставою ("титулом").

З матеріалів справи вбачається і це встановили суди попередніх інстанцій, що позивач у справі ніколи не володів цим майном, але вважає, що набув право власності на нього, сплативши відповідно до платіжного доручення № 332 від 26.10.2016 року на користь ТОВ "ВБК "Мрія" (забудовник) грошові кошти в розмірі 2 384 743,20 грн відповідно до договору про участь у фонді фінансування будівництва № 900 та договору про відступлення майнових прав № 900.37, що укладені з управитилем (ПАТ "Артем-Банк").

Відповідно до ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" для проведення державної реєстрації права власності на закріплений за довірителем об'єкт інвестування забудовник та довіритель підписують складений забудовником акт прийняття-передачі об'єкта інвестування, в якому зазначаються: перелік робіт, які забудовник провів на об'єкті інвестування; перелік обладнання, яке було встановлено на об'єкті інвестування для наступної його передачі довірителеві; стислий перелік робіт, які забудовник провів на об'єкті будівництва та прибудинковій території; перелік обладнання, яке було встановлено на об'єкті будівництва для наступної його передачі експлуатуючим організаціям чи об'єднанню співвласників житлового будинку.

Згідно з ч. 12 цієї статті державна реєстрація права власності на нежитлові приміщення здійснюється довірителем самостійно та за свій рахунок на підставі документів, отриманих від забудовника.

Відповідно до ч. 9 ст. 14 Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" після введення об'єкта будівництва в експлуатацію управитель може продовжити укладання договорів про участь у ФФБ із закріпленням об'єктів інвестування за довірителями до моменту отримання письмової вимоги забудовника повернути йому майнові права на об'єкти інвестування, які не передані довірителям. Забудовник зобов'язаний прийняти від управителя такі майнові права.

Отже, після введення об'єкта будівництва в експлуатацію управитель має продовжити укладання договорів про участь у ФФБ із закріпленням об'єктів інвестування за довірителями лише на ті об'єкти інвестування, на які забудовник не висунув письмової вимоги повернути йому майнові права. В свою чергу, довіритель має право здійснити державну реєстрацію права власності на нежитлові приміщення лише на підставі документів, отриманих від забудовника, та підписання з ним акту прийняття-передачі об'єкта інвестування.

З матеріалів справи вбачається і це встановили суди попередніх інстанцій, що об'єкт будівництва був введений в експлуатацію задовго до укладення між позивачем та ПАТ "Артем-Банк" (управитель) договору про участь у фонді фінансування будівництва № 900. До укладення цього договору управитель був повідомлений забудовником (ТОВ "Під-Ключ") про повернення йому майнові права на цей об'єкт інвестування і виключення його з Переліку об'єктів інвестування (документу за конкретним об'єктом будівництва, підписаний забудовником та управителем ФФБ, що підтверджує право управителя на здійснення операцій з вимірними одиницями об'єктів інвестування, що містяться в цьому документ). Документи, які стали підставою для реєстрації за позивачем права власності на спірний об'єкт підписані від імені забудовника - ТОВ "ВБК "Мрія", який є отримувачем коштів від позивача відповідно до платіжного доручення № 332 від 26.10.2016 року. Хоча, останній ніколи не був забудовником цього об'єкта. Відповідно до додатку № 2 до договору від 21.07.2015 року, а також доповнень № 1, № 3 та № 4 до нього за ТОВ "ВБК "Мрія", як забудовником, було закріплено інші нежитлові приміщення (2374,04 кв.м), які останній мав право відчужувати через управителя ФФБ за правилами ФФБ із зарахуванням одержаних грошових коштів на поточний рахунок (п. 3.1.1 договору від 21.07.2015 року), що було встановлено судом першої інстанції та не спростовано в установленому порядку судом апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції, зазначивши про те, що майно вибуло з володіння позивача у 2010 році без його волі, помилково не брав до уваги те, що останній лише 26.10.2016 року, тобто через 6 років, уклав договір про участь у ФФБ та сплатив кошти на користь забудовника, який не мав право розпоряджатися спірним об'єктом нерухомості.

Отже, висновок суду апеляційної інстанції про те, що майно вибуло з володіння позивача, як власника майна, без його волі у 2010 році ґрунтується на неправильному застосуванні норм ст. 388 ЦК України.

Висновок суду апеляційної інстанції стосовно того, що відповідач набув у власність ТОВ "Віп-груп" за договором купівлі-продажу майнових прав № 80/37НП/щ від 15.03.2010 року від особи, яка не мала права його відчужувати, тому може бути витребувано у відповідача незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами, суперечать вимогам ст. ст. 204, 331, 387, 388, 392 ЦК України.

Відповідно до практики Верховного Суду України права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову до добросовісного набувача з використанням правового механізму, передбаченого статтями 215, 216 ЦК України. У разі встановлення наявності речово-правових відносин, до таких відносин не застосовується зобов'язальний спосіб захисту. У зобов'язальних відносинах захист прав особи, яка вважає себе власником майна, можливий лише шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо є підстави, передбачені ст. 388 ЦК України, які дають право витребувати майно у добросовісного набувача. У випадку, якщо особа, яка вважає себе власником майна, не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб, то відповідно до ст. 392 ЦК України права такої особи підлягають захисту шляхом пред'явлення позову про визнання права власності на належне цій особі майно (постанова Верховного Суду України від 4 грудня 2012 року у справі № 26/133).

Захист майнових прав на новостворене майно, прийняте до експлуатації та оформлене (зареєстроване) на іншу особу, у разі невизнання цією особою прав позивача на спірне майно здійснюється в порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, то захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства, зокрема на підставі ст. 392 ЦК України. При цьому, рішення суду про захист порушеного права та визнання за позивачем прав на спірне майно є підставою для реєстрації такого права (правовий висновок Верховного Суду України у постанові від 12 листопада 2014 року N 6-129цс14).

Вищий господарський суд України зауважує, що у цьому випадку спірне майно ніколи не перебувало у фактичному володінні позивача, як власника цього майна, а тим більше не вибувало з його володіння, оскільки договір про участь у фонді фінансування будівництва № 900 та право власності на спірне майно позивач зареєстрував вже після реєстрації відповідачем на це майно. Обставини, які б підтверджували, що відповідач незаконно, без відповідної правової підстави заволодів майном в установленому порядку не встановлені. Позов про визнання права власності на майно, яке зареєстроване за відповідачем, позивач відповідно до ст. 392 ЦК України не заявляв. Договори щодо продажу відповідачу майнових прав на нежитлове приміщення згідно з вимогами ст. 204 ЦК України не визнані судом недійсними, є чинними, а тому відповідач продовжує бути законним володільцем майна, що витребовується. Відтак, у такому разі позивач не має право вимагати витребування майна, відчуженого третіми особами за договором, учасником якого позивач не був, відповідно до вимог ст.ст. 387, 388 ЦК України.

Ураховуючи зазначене та встановлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та застосував норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, і відповідно дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову, заявленому з підстав, які передбачені ст. 387 ЦК України. Суд апеляційної інстанції внаслідок неправильного застосування норм матеріального права помилково скасував законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п. 6 ст. 111 9 , ч. 1 ст. 111 10 ГПК України постанова апеляційного господарського суду підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції - залишенню в силі, з урахуванням мотивів викладених у цій постанові.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на позивача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 49, 111 5 , 111 7 , п. 6 ч. 1 ст. 111 9 , ст.ст. 111 10 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Віп-груп" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.11.2016 року у справі № 910/23287/16 скасувати.

Рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2017 року у справі №910/23287/16 залишити в силі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Украілтранс Трейд Енд Логістік в Україні" (03151, м. Київ, вул. Ушинського, буд. 40, оф. 606, код ЄДРПОУ 40341378) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Віп-груп" (1030, м. Київ, вул. Коцюбинського, буд. 9, літ. А, нежиле приміщення 34, код ЄДРПОУ 36051353) 39027,00 грн судового збору за розгляд касаційної скарги.

Головуючий суддя Кондратова І.Д. СуддяКарабань В.Я. СуддяНєсвєтова Н.М.