Постанова

від 04.07.2017 по справі 917/540/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" липня 2017 р. Справа № 917/540/16

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Тарасова І.В., суддя Пуль О.А., суддя Фоміна В.О.

при секретарі Марченко В.О.

за участю представників:

представник відповідача - Пахомова В.А. за довіреністю №0-16-0.6-842/2-17 від 06.02.2017,

представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 за довіреністю від 20.04.2017, зареєстровано в реєстрі за №268.

представник позивача - не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма імені Довженка", с.Яреськи, Шишацький район, Полтавська область (вх. №1762 П/2-8)

на рішення господарського суду Полтавської області від 25.04.2017 р. у справі № 917/540/16,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма імені Довженка", с.Яреськи, Шишацький район, Полтавська область,

до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, м. Полтава,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2, м. Умань, Черкаська область,

про визнання укладеною додаткової угоди до Договору оренди земельної ділянки №47 від 08.02.2008р., -

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма імені Довженка" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до відповідача - Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області з позовом про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення та внесення змін до Договору оренди земельної ділянки №47 від 08.02.2008р., який зареєстрований у Гадяцькому районному відділі Полтавської регіональної філії Центру державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 21.02.2008 року за № 040835900002, в редакції, зазначеній в позовній заяві.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 25.04.2017 (суддя Бунякіна Г.І.) у позові відмовлено повністю.

Позивач, ТОВ "Агрофірма імені Довженка", з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення господарського суду Полтавської області від 25.04.2017 по справі №917/540/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, визнати укладеною додаткову угоду до Договору оренди земельної ділянки №47 від 08.02.2008р., який зареєстрований у Гадяцькому районному відділі Полтавської регіональної філії Центру державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 21.02.2008 року за № 040835900002, в редакції позивача.

На думку скаржника, рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим. За твердженнями останнього, місцевим господарським судом помилково зроблено висновок про те, що площа спірной земельної ділянки, яка перебувала в оренді у позивача, була змінена, а тому поновлення договору оренди землі здійснюється в порядку одержання земельної ділянки на праві оренди, на підставі чого дійшов помилкового висновку про відмову в позові, тощо.

У наданому до суду апеляційної інстанції відзиві на апеляційну скаргу, представник 3-ої особи ОСОБА_2 вважає, що доводи, наведені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції, вважає рішення господарського суду Полтавської області від 25.04.2017 законним та таким, що прийняте із повним дослідженням всіх обставин справи, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу з наведеними позивачем доводами не погоджується, вважає рішення суду першої інстанції прийнятим у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права і правильним встановленням всіх обставин справи, в зв'язку з чим просить дане рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

03.07.2017 за допомогою засобів електронного зв'язку на адресу суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із участю 04.07.2017 представника позивача ОСОБА_4 в іншому судовому засіданні, на підтвердження чого представником позивача додано ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2017 по справі №910/3911/17.

Розглянувши вищезазначене клопотання позивача колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду , основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із пунктом 3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Отже, питання про те, що певні обставини перешкоджають розгляду справи, вирішується судом залежно від конкретних обставин справи. Так, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті.

Одночасно, застосовуючи положення Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи колегія суддів зазначає, що частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, який кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Колегія суддів відмовляє в задоволенні клопотання позивача, оскільки про дату, час та місце судового засідання позивач був повідомлений завчасно ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 01.06.2017 по справі №917/540/16, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, що знаходиться в матеріалах справи, а позивач не був обмежений у праві надати довіреність іншим особам з урахуванням відомостей про те, що певні обставини можуть перешкодити конкретному представнику взяти участь у судовому засіданні. У зв'язку з наведеним колегія суддів вважає, що у позивача був час для того, щоб належним чином підготуватися до судового засідання та визначитись щодо кола осіб, що представлятиме його інтереси у судовому засіданні, у зв'язку з чим приходить до висновку про залишення клопотання позивача без задоволення.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов'язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статтею 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторін, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі представника позивача за наявними у ній матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Обговоривши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки судом першої інстанції, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскарженого рішення, заслухавши представників відповідача та третьої особи, колегія суддів встановила наступне.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 05.04.2016 було порушено провадження у справі №917/540/16 за позовом ТОВ АФ ім. Довженка до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання укладеною додаткової угоди до Договору оренди земельної ділянки №47 від 08.02.2008р.

Предметом заявлених позовних вимог позивачем було визначено матеріально-правову вимогу про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі № 47 від 08.02.2008, укладеного між Гадяцькою районною державною адміністрацією Полтавської області (орендодавець за договором) та СТОВ "ім. Шевченка" (орендар за договором), яка зареєстрована у Гадяцькому районному відділі Полтавської регіональної філії Центру державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 21.02.2008 року за № 040835900002 , в редакції запропонованій позивачем та предметом якого є:

земельна ділянка площею 20,8658 га - кадастровий номер НОМЕР_1; земельна ділянка площею 36,9935 га - кадастровий номер НОМЕР_2; земельна ділянка площею 14,3744 га - кадастровий номер НОМЕР_3; земельна ділянка площею 134,6940 га-кадастровий номер НОМЕР_5; земельна ділянка площею 6,8735 га - кадастровий номер НОМЕР_4; земельна ділянка площею 16,3026 га - кадастровий номер НОМЕР_6.

земельна ділянка площею 75,0814 га - кадастровий номер НОМЕР_7

Як на підставу позовних вимог, позивач посилався на порушення з боку Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області переважного права ТОВ АФ ім. Довженка перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк та на поновлення договору оренди з підстав, наведених у ч. 1 ст. 33 Закону України Про оренду землі .

19.05.2016 позивач, посилаючись на приписи ст. 22 ГПК України, звернувся до господарського суду Полтавської області із заявою про зміну предмета позову.

У наданій заяві позивач повідомляв, що після звернення до суду, ТОВ Агрофірма ім.Довженка стало відомо, що Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області видано накази про передачу земельних ділянок, які знаходяться в користуванні позивача, є предметом договору оренди та додаткову угоду до якого позивач просив визнати укладеною, в довгострокову оренду іншому користувачу з подальшою реєстрацією права користування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Наголошуючи на тому факті, що відповідач незаконно, в порушення прав ТОВ Агрофірма ім. Довженка та в порушення вимог ст.33 Закону України Про оренду землі видав накази та розпорядився зазначеними земельними ділянками на користь іншої особи, позивач вважав, що вимога про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі № 47 від 08.02.2008 та вимоги про скасування наказів відповідача є взаємопов'язаними як підставою виникнення так і поданими доказами, а тому в силу ч.1 ст.58 ГПК Україні підлягають розгляду в одному провадженні. У зв'язку з чим, позивач просив суд:

1.визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області №1771-СГ від 14.03.2016р.;

2. визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області №1780-СГ від 14.03.2016р.;

3. визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області №1769-СГ від 14.03.2016р.;

4. визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області №1778-СГ від 14.03.2016р.;

5. визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області №1774-СГ від 14.03.2016р.;

6. визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області №1770-СГ від 14.03.2016р., якими земельні ділянки були передані в користування фізичній особі ОСОБА_2

7. Визнати укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди землі №47 від 08.02.2008, зареєстрованого у Гадяцькому районному відділі Полтавської регіональної філії Центру державного земельного кадастру від 21.02.2008 року за № 040835900002 в редакції, викладеній позивачем в позовній заяві.

Таким чином, до первісно заявлених позовних вимог позивачем було додано вимоги про визнання недійсними наказів Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про передачу земельних ділянок в користування фізичній особі ОСОБА_2

Ухвалою суду першої інстанції від 09.06.2016 в прийнятті до розгляду заяви позивача від 19.05.2016 було відмовлено з посиланням на те, що фактично позивачем заявлено шість нових позовних вимог, які не пов'язані з предметом спору по даній справі, що не передбачено ст. 22 ГПК України.

20.07.2016, позивач повторно звернувся до суду першої інстанції із заявою про зміну предмету позову та з посиланням на приписи ст. 22 ГПК України.

Заяву обґрунтовував тим, що після звернення до суду ТОВ Агрофірма ім. Довженка дізналась про надання Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області на 6 із 7 спірних земельних ділянок наказів про передачу в оренду та підписання договорів оренди, які приватним нотаріусом Київського міського округу м. Київ Маріновою Л.С., внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію договорів оренди між Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області та громадянином ОСОБА_2.

За таких обставин позивач вважав, що його право на користування земельною ділянкою порушено не тільки бездіяльністю Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області щодо не укладення додаткової угоди, а і тим, що відповідач незаконно, в порушення прав ТОВ Агрофірма ім. Довженка та в порушення вимог ст.33 Закону України Про оренду землі видав накази, якими передав в оренду спірні земельні ділянки фізичній особі гр. ОСОБА_2, який займається фермерським господарством та підписав договори оренди, чим фактично розпорядився зазначеними земельними ділянками на користь іншої особи.

В наданій заяві позивач вважав, що поновлення права ТОВ АФ ім. Довженко , гарантованого ст. 33 Закону України Про оренду землі , можливе виключно за умови розгляду всього комплексу питань, пов'язаних з таким порушенням. Тому, вимога щодо поновлення договору оренди та вимоги про скасування вищезазначених наказів, договорів оренди земельних ділянок та їх державної реєстрації є взаємопов'язаними як підставою виникнення так і поданими доказами, в зв'язку з чим в силу ч.1 ст.58 ГПК Україні підлягають розгляду в одному провадженні. У зв'язку з чим, просив суд:

1. Визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області №1771-СГ від 14.03.2016р.;

2. Визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області №1780-СГ від 14.03.2016р.;

3. Визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області №1769-СГ від 14.03.2016р.;

4. Визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області №1778-СГ від 14.03.2016р.;

5. Визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області №1774-СГ від 14.03.2016р.;

6. Визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області №1770-СГ від 14.03.2016р.;

7. Визнати недійсним Договір оренди землі від б/н від 14.03.2016р. на земельну ділянку площею 20,8658 га кадастровий номер НОМЕР_1;

8. Визнати недійсним Договір оренди землі від б/н від 14.03.2016р. на земельну ділянку площею 36,9935 га кадастровий номер НОМЕР_2;

9. Визнати недійсним Договір оренди землі від б/н від 14.03.2016р. на земельну ділянку площею 14,3744 га кадастровий номер НОМЕР_3;

10. Визнати недійсним Договір оренди землі від б/н від 14.03.2016р. на земельну ділянку площею 134,6940 га кадастровий номер НОМЕР_5;

11. Визнати недійсним Договір оренди землі від б/н від 14.03.2016р. на земельну ділянку площею 6,8735 га кадастровий номер НОМЕР_4;

12. Визнати недійсним Договір оренди землі від б/н від 14.03.2016р. на земельну ділянку площею 16,3026 га кадастровий номер НОМЕР_6.

13. Скасувати державну реєстрацію іншого речового права, скасувавши рішення приватного нотаріуса Марінової Людмили Сергіївни, Київського нотаріального округу, м. Київ індексний номер 29611593 від 16.05.2016р.;

14 . Скасувати державну реєстрацію іншого речового права, скасувавши рішення приватного нотаріуса Марінової Людмили Сергіївни, Київського нотаріального округу, м. Київ індексний номер 29593708 від 13.05.2016р.;

15. Скасувати державну реєстрацію іншого речового права, скасувавши рішення приватного нотаріуса Марінової Людмили Сергіївни, Київського нотаріального округу, м. Київ індексний номер 29609910 від 16.05.2016р.;

16. Скасувати державну реєстрацію іншого речового права, скасувавши рішення приватного нотаріуса Марінової Людмили Сергіївни, Київського нотаріального округу, м. Київ індексний номер 29591962 від 13.05.2016р.;

17. Скасувати державну реєстрацію іншого речового права, скасувавши рішення приватного нотаріуса Марінової Людмили Сергіївни, Київського нотаріального округу, м. Київ індексний номер 29589581 від 13.05.2016р.;

18. Скасувати державну реєстрацію іншого речового права, скасувавши рішення приватного нотаріуса Марінової Людмили Сергіївни, Київського нотаріального округу, м. Київ індексний номер 29608250 від 16.05.2016р.;

19. Визнати укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди землі №47 від 08.02.2008р. зареєстрованого у Гадяцькому районному відділі Полтавської регіональної філії Центрального державного кадастру від 21.02.2008р. за №040835900002 в редакції запропонованій позивачем.

Ухвалою суду першої інстанції у прийнятті до розгляду заяви позивача від 20.07.2016 було відмовлено з посиланням на те, що позивачем фактично додатково заявлено 18 нових позовних вимог, які мають інший предмет та підстави, що не передбачено ст. 22 ГПК України.

З урахуванням встановлених обставин, колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 4 ст. 22 ГПК України встановлено право позивача до початку розгляду господарським судом справи по суті змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Предмет позову кореспондує зі засобами захисту права, які визначені, наприклад, у ст. 16 ЦК України. Під засобами захисту прав слід розуміти заходи, прямо передбачені законом з метою припинення оспорювання або порушення суб'єктивних цивільних прав та (або) усунення наслідків такого порушення.

Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.

Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача. Зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 22 ГПК України, одночасна зміна і предмета і підстав позову не допускається.

Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Згідно з п. 3.12. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК України з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу. Невідповідність згаданої заяви вимогам цих норм процесуального права є підставою для її повернення з підстав, передбачених частиною першою статті 63 ГПК України.

У разі подання позивачем заяви, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, господарський суд повинен відмовити в задоволенні такої заяви і, приєднавши її до матеріалів справи та зазначивши про цю відмову в описовій частині рішення (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи), розглянути по суті раніше заявлені позовні вимоги, якщо позивач не відмовляється від позову. Позивач при цьому не позбавлений права звернутися з новим позовом у загальному порядку.

Разом з тим, як вбачається зі змісту заяв про зміну предмету позову від 19.05.2016 та 20.07.2016, позивач просить крім первісної вимоги про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди, задовольнити вимоги про визнання недійсними наказів ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, якими земельні ділянки, що знаходились у користуванні позивача за договором оренди №47 від 08.02.2008 були передані у користування іншій особі, а також визнати недійсними договори оренди спірних земельних ділянок, укладених відповідачем з фізичною особою - громадянином ОСОБА_2 та скасування їх державної реєстрації.

Таким чином, позивач, не змінюючи по суті первісного предмета позову та його підстав, фактично збільшує кількість позовних вимог- поряд з немайновою вимогою про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди просить розглянути також немайнові вимоги про визнання недійсними наказів ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, визнати недійсними договори оренди, укладені відповідачем з фізичною особою - громадянином ОСОБА_2 та скасувати їх державну реєстрацію.

Відтак, зважаючи на вищенаведене, подані позивачем заяви, за своєю суттю не є заявою про зміну позову, оскільки заява про зміну позову полягає або у зміні матеріально - правової вимоги, або у зміні обставин, на яких такі вимоги ґрунтуються. Заяви позивача про зміну предмета позову фактично є новими позовними заявами, оскільки містять відмінні від позовної заяви предмет та виникли з інших підстав. Тобто, позивач фактично заявив нові позовні вимоги, які об'єднав в одній позовній заяві, про що правомірно зазначив суд першої інстанції.

Разом з тим, таке об'єднання має відповідати вимогам ч. 1 ст. 58 ГПК України, яка регулює правило об'єднання позовних вимог. Водночас, нормами господарсько-процесуального кодексу не передбачено пред'явлення нових позовних вимог після порушення провадження у справі за вже поданою позовною заявою.

Первісні позовні вимоги ТОВ АФ ім. Довженка полягали у визнанні укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки №47 від 08.02.2008. В той же час, вимоги позивача про визнання недійсними наказів, за якими відповідачем було укладено договори оренди із третьою особою, а також визнання недійсними договорів оренди та скасування їх державної реєстрації, не можна вважати такими, що є пов'язаними підставою виникнення або поданими доказами, оскільки предметом первісного позову є вимога про визнання поновленим договору оренди та обставин, на яких вона ґрунтується - ненадання згоди відповідачем на поновлення договору, а не у зв'язку із передачею земельних ділянок іншій особі на підставі спірних наказів.

Аналізом підстав виникнення додаткових позовних та поданих на їх підтвердження доказів встановлено, що вони виникли з інших підстав, а саме, з підстав надання земельної ділянки іншій особі - фізичній особі - громадянину ОСОБА_2 та підтверджуються зовсім іншими доказами в їх обґрунтування, а тому не можуть в розумінні приписів ст. 58 ГПК бути об'єднані в одній позовній заяві як такі, що пов'язані між собою підставою виникнення або поданими доказами, або такими, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав та пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

Крім того, як вбачається з заяви про зміну предмету позову від 20.07.2016, відповідачем за вказаною заявою є фізична особа - громадянин ОСОБА_2, отже, вказаний спір не підлягає вирішенню у господарських судах України.

За таких обставин, предметом розгляду у даній справі є позовні вимоги ТОВ АФ ім. Довженка до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі № 47 від 08.02.2008, укладеного між Гадяцькою районною державною адміністрацією Полтавської області (орендодавець за договором) та СТОВ "ім. Шевченка" (орендар за договором), яка зареєстрована у Гадяцькому районному відділі Полтавської регіональної філії Центру державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 21.02.2008 року за № 040835900002, в редакції запропонованій позивачем.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 08.02.2008 між Гадяцькою районною державною адміністрацією Полтавської області (орендодавець за договором) та СТОВ "ім. Шевченка" (орендар за договором) був укладений Договір оренди земельної ділянки №47, за умовами якого Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Лютенської сільської ради Гадяцького району Полтавської області загальною площею 347,2034 га, в тому числі рілля 347,2034 га. (а.с. 24 т. 1)

У відповідності до п. 5 договору, нормативна-грошова оцінка земельної ділянки становить 3280666,24 грн.

За умовами п. 8, договір укладено до 31 грудня 2015 року.

Також, п. 8 договору, сторони визначили, що після закінчення строку договору, орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за тридцять днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 2% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 65613,32 грн. (п. 9 договору)

У відповідності до п. 17 договору, передача земельної ділянки в оренду здійснюється без розроблення проекту її відведення.

Передача земельної ділянки орендарю здійснюється у тижневий термін після державної реєстрації цього договору за актом приймання-передачі. (п. 18 договору)

У відповідності до п. 42 договору, невід'ємними його частинами є: 1) план або схема земельної ділянки; 2) кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; 3) акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); 4) акт приймання-передачі об'єкта оренди; 5) проект відведення земельної ділянки у випадках, передбачених законом.

Даний Договір було зареєстровано у Гадяцькому районному відділі Полтавської регіональної філії Центру державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 21.02.2008 року за № 040835900002.

ТОВ "Агрофірма "ім. Довженка" (позивач по справі) є правонаступником всіх прав і обов'язків СТОВ "ім. Шевченка", що припинило свою діяльність внаслідок реорганізації шляхом приєднання до ТОВ АФ "ім. Довженка", відповідно до Протоколу загальних зборів ТОВ Агрофірма "ім. Довженка" № 14 від 25.12.2008 року. (т. 1, а. с.117-131)

15.01.2010 року між Гадяцькою районною державною адміністрацією Полтавської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "ім. Довженка" (як правонаступником усіх прав і обов'язків орендаря - СТОВ "ім. Шевченка") було укладено додаткову угоду до договору оренди землі №47 від 08.02.2008, якою, зокрема, було внесено зміни щодо розміру нормативно грошової оцінки земельної ділянки, розміру орендної плати та порядку її внесення. (т. 1 а. с. 22-23), а саме:

-п. 5 договору викладено в наступній редакції: нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 4002307,83 грн. ;

- п. 9 договору викладено в наступній редакції: орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 3% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, що становить 120069,23 грн. на розрахунковий рахунок Лютенської сільської ради ;

- п. 11 договору викладено в наступній редакції: орендна плата вноситься у такі строки: щомісячно до 30 числа у розмірі 10005,76 грн. ;

Об'єкт оренди - земельна ділянка сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Лютенської сільської ради Гадяцького району Полтавської області загальною площею 347,2034 га, в тому числі рілля 347,2034 га даною додатковою угодою не змінювався.

У відповідності до умов п. 2 Додаткової угоди від 15.01.2010, угода набирає чинності після підписання сторонами, державної реєстрації та є невід'ємною частиною договору оренди земельної ділянки від 08.02.2008 №47.

З матеріалів справи вбачається, що Додаткова угода від 15.01.2010 до договору оренди земельної ділянки від 08.02.2008 №47 у Державному реєстрі земель у встановленому законом порядку не зареєстрована.

Дослідженням обставин по справі також встановлено, що розпорядженням голови Гадяцької районної державної адміністрації № 671 від 12.10.2011 р. "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою, щодо складання документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою на умовах оренди ТОВ АФ "ім. Довженка" надано дозвіл землевпорядним організаціям на розробку технічної документації із землеустрою щодо посвідчення права користування земельною ділянкою на мовах оренди ТОВ АФ "ім. Довженка" орієнтованою площею 580,991 га, яка знаходиться на території Лютенської сільської ради за межами населеного пункту (т. 1 а. с. 78).

Розпорядженням голови Гадяцької районної державної адміністрації № 239 від 12.12.2012 р. "Про внесення змін до договору оренди земельної ділянки з ТОВ АФ "ім. Довженка" було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування земельними ділянками (землями запасу) для заключення договорів оренди ТОВ Агрофірма ім. Довженка площею 577,0648 га , що знаходиться на території Лютенської сільської ради.

Пунктом 2 розпорядження визначено внести зміни до договорів оренди земельних ділянок: №45 від 08.02.2008 площею 186,6938 га, №46 від 08.02.2008 площею 677,071 га, №47 від 08.02.2008 площею 347,2034 га.

Пунктом 2.1. визначено зміну сторони договору - орендаря з СТОВ "ім. Шевченка" на ТОВ "Агрофірма "ім. Довженка".

Пунктом 3 визначено змінити пункт 2 договорів оренди земельних ділянок та, між інших договорів, пункт 2 договору №47 від 08.02.2008 викласти в наступній редакції: в оренду передається земельна ділянка загальною площею 325,6939 га, в т. ч. рілля (землі запасу) - 305,1636га, рілля (резервний фонд) - 20,5303га .

Пунктом 2.3. розпорядження змінено пункт 9 договорів №45, №46 та №47, який викласти в наступній редакції орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 3% від нормативно - грошової оцінки земельної ділянки .

Пунктом 3 розпорядження ТОВ Агрофірма ім. Довженка доручено протягом 15 днів з моменту прийняття даного розпорядження укласти з райдержадміністрацією відповідні додаткові угоди до договорів оренди земельних ділянок.

Матеріали справи свідчать, що додаткову угоду до Договору оренди земельної ділянки №47 від 08.02.2008, як було визначено п. 3 розпорядження № 239 від 12.12.2012, ТОВ Агрофірма ім. Довженка з райдержадміністрацією укладено не було.

05.01.2015 між Гадяцькою районною державною адміністрацією Полтавської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "ім. Довженка" було укладено Додаткову угоду про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки №47 від 08.02.2008р., якою внесено зміни до п. п. 5, 9 та 11 Договору оренди земельної ділянки №47 від 08.02.2008 та внесено зміни щодо розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, розміру орендної плати та порядку її внесення.

Додаткова угода від 05.01.2015 до договору оренди земельної ділянки від 08.02.2008 №47 у Державному реєстрі земель не зареєстрована.

Згідно з Положенням про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру від 14.01.2015р. №15, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності та земельних відносин, а також у сфері Державного земельного кадастру.

Земельна ділянка, яка є предметом Договору, належить до категорії земель сільськогосподарського призначення державної форми власності та знаходиться за межами населеного пункту, повноваження по розпорядженню якою відноситься до компетенції центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальних органів, до яких відноситься відповідач.

Через зміни в земельному законодавстві до Головного управління Держземагенства у Полтавській області (надалі - відповідач) перейшли повноваження щодо розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення на території Полтавської області.

Враховуючи перехід права розпорядження земельними ділянками до відповідача, позивач, 10.11.2015 року, до закінчення терміну дії договору оренди землі №47 від 08.02.2008, звернувся до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області з шістьма окремими клопотаннями № 478-№483 про внесення змін до Договору оренди землі № б/н від 08.02.2008 року в частині:

- продовження терміну дії договору терміном на 7 років

- щодо розміру орендної плати 9 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Як вбачається з матеріалів справи, додатками до вищевказаних клопотань позивачем було додано проекти шести додаткових угод №1 (без зазначення дат) на шість окремих земельних ділянок площею 20,8658 га, 36,9935 га, 14,3744 га, 134,6940 га, 6,8735 га, 16,3026 га, що в цілому склало 230,1038 га. (а. с. 32, 38, 44, 50, 56, 62 т. 1)

Згідно відмітки на кожному екземплярі копії Додаткових угод №1, клопотання ТОВ АФ "ім. Довженка" отримані ГУ Держгеокадастру у Полтавській області 10.11.2015 року.

Листом № 34-16-7777.6-350/2-16 від 20.01.2016р. ГУ Держегеокадастру у Полтавській області у задоволенні клопотань ТОВ АФ "ім. Довженка" було відмовлено з посиланням на те, що розпорядженням голови Гадяцької районної державної адміністрації № 239 від 12.12.2012 р. внесено зміни до договору №47 від 08.02.2008 в частині зміни площі на загальну 325,6939 га, на вказане розпорядження додаткову угоду укладено не було, отже зміни до договору у визначений законом спосіб не внесено. Надані ТОВ Агрофірма ім. Довженка клопотання на земельні ділянки площею 20,8658 га, 36,9935 га, 14,3744 га, 134,6940 га, 6,8735 га, 16,3026 га, які знаходяться на території Лютенської сільської ради Гадяцького району Полтавської області, не відповідають площі, вказаної у договорі, який підлягає поновленню. Отже, питання щодо поновлення договору №47 від 08.02.2008, який зареєстровано у Гадяцькому районному відділі Полтавської регіональної філії Центру державного земельного кадастру від 21.02.2008 року за № 040835900002 загальною площею 347,2034 га, яка знаходиться на території Лютенської сільської ради Гадяцького району Полтавської області, буде відбуватись зі зміною межі земельної ділянки, що змінює об'єкт оренди , а отже поновити договір не є можливим, оскільки надання земельної ділянки в такому випадку передбачено у відповідності до ст.. 124 Земельного кодексу України.

З матеріалів справи також вбачається, що 10.11.2015 ТОВ АФ "ім. Довженка" до ГУ Держегеокадастру у Полтавській області було подано клопотання № 481/1 про внесення змін до Договору оренди землі № б/н від 08.02.2008 року в частині продовження терміну дії договору терміном на 7 років та орендною платою 9 % від нормативної грошової оцінки у відношенні сьомої земельної ділянки площею 75,0814 га. (а.с. 67 т. 1)

Клопотання позивача № 481/1 від 10.11.2015 отримано ГУ Держегеокадастром у Полтавській області 26.01.2016, про що свідчить відмітка відповідальної особи відповідача на клопотанні.

Листом-повідомленням від 26.02.2016 за № 19-16-777.6-1467/2-16 відповідач, посилаючись на приписи ст. 33 Закону України Про оренду землі відмовив ТОВ АФ "ім. Довженка" у задоволенні вказаного клопотання, посилаючись на те, що ТОВ Агрофірма ім. Довженка подано клопотання про внесення змін до договору №47 від 08.02.2008 на земельні ділянки площею 75,0814 га, 20,8658 га, 36,9935 га, 14,3744 га, 134,6940 га, 6,8735 га, 16,3026 га, які знаходяться на території Лютенської сільської ради Гадяцького району Полтавської області, загальною площею 305,1852 га, що, в свою чергу, не відповідає площі вказаній у договорі, який підлягає поновленню. Враховуючи викладене, поновлення договору оренди від 08.02.2008 №47 за № 040835900002 на земельну ділянку площею 347,2034 га, яка знаходиться на території Лютенської сільської ради Гадяцького району Полтавської області , буде відбуватись зі зміною межі земельної ділянки, що змінює об'єкт оренди, а отже поновити договір не є можливим.

Посилаючись на приписи ст. 15, ст. 33 Закону України Про оренду землі , належне виконання обов'язків орендаря за договором оренди земельної ділянки №47 від 08.02.2008, посилаючись на факт продовження користування ТОВ АФ "ім. Довженка" земельною ділянкою, а також своєчасну оплату орендних платежів, позивач звернувся з позовом до господарського суду Полтавської області та просив суд визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди № 47 від 08.02.2008 року, який зареєстрований у Гадяцькому районному відділі Полтавської регіональної філії Центру державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 21.02.2008 року за № 040835900002, в наступній редакції:

ДОДАТКОВА УГОДА

про поновлення та внесення змін до договору оренди земельної ділянки

№ 47 від 08.02.2008 року

с. Яреськи 31 грудня 2015 року

Орендодавець: Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області в особі В.о. начальника Дяченко Наталії Анатоліївни, що діє на підставі Положення з одного боку, та

Орендар: Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "ім. Довженка" в особі генерального директора Скочко Віктора Миколайовича, який діє на підставі Статуту, з другого, керуючись статтею 33 Закону України "Про оренду землі" уклали дану Додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки № 47 від 08.02.2008 року, що зареєстрований у Гадяцькому районному відділі Полтавської регіональної філії Центру державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 21.02.2008 року за № 040835900002 (далі по тексту Договір) про наступне:

1. Пункт 2 розділу "Об'єкт оренди" Договору викласти в наступній редакції: "В оренду передаються земельні ділянки загальною площею 305,186 га - рілля (землі запасу державної власності), які знаходяться за межами населеного пункту, на території Лютенської сільської ради Полтавської області, а саме:

земельна ділянка площею 20,8658 га - кадастровий номер НОМЕР_1,

земельна ділянка площею 36,9935 га - кадастровий номер НОМЕР_2,

земельна ділянка площею 14,3744 га - кадастровий номер НОМЕР_3,

земельна ділянка площею 134,6940 га-кадастровий номер НОМЕР_5,

земельна ділянка площею 6,8735 га - кадастровий номер НОМЕР_4,

земельна ділянка площею 16,3026 га - кадастровий номер НОМЕР_6,

земельна ділянка площею 75,0814 га - кадастровий номер НОМЕР_7.

2. Пункт 8 розділу "Строк дії договору" Договору викласти в наступній редакції: "Договір поновлено строком на 7 (сім) років та діє до 31.12.2022 року. Після закінчення строку дії Договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії Договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.

3. Пункт 5 розділу "Об'єкт оренди" Договору викласти в наступній редакції: "Нормативна грошова оцінка земельної ділянки за межами населеного пункту не розроблялася і взята середня по області та становить - 28 545,18 грн. за 1 га".

4. Пункт 9 розділу "Орендна плата" Договору викласти в наступній редакції: "Орендна плата за користування земельною ділянкою становить 9 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що в грошовому виразі складає 784 043,038 грн. на рік".

5. Цю Додаткову угоду укладено у 3-х примірниках, що мають однакову юридичну силу і є невід'ємною частиною до Договору оренди земельної ділянки № 47 від 08.02.2008 року, один з яких знаходиться в Орендодавця, другий у Орендаря, а третій у органі, який провів його державну реєстрацію." (т. 1, а. с. 13-14)

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач зазначив, що він і надалі продовжує користуватися земельною ділянкою, відповідно до умов договору оренди землі № 47 від 08.02.2008 року, а тому, посилаючись на ст. 33 Закону України "Про оренду землі" вважає, що має переважне право на поновлення вказаного договору, яке відповідачем порушене, та є підставою для поновлення договору оренди земельної ділянки в судовому порядку.

Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд встановив відсутність обґрунтованих підстав для поновлення договору оренди землі та зазначив, що зміна площі орендованої земельної ділянки з 347,2034 га на 305,186 га , як запропоновано позивачем у додаткових угодах, а відповідно, і зміна меж земельних ділянок, за змістом приписів ч. 1- 5 ст. 33 Закону України Про оренду землі свідчить про зміну істотних умов договору № 47 від 08.02.2008, а тому, такі додаткові угоди потребують згоди орендодавця, яка останнім надана не була. За відсутності ж згоди орендодавця, поновлення договору оренди земельної ділянки здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди, як то встановлено приписами ч. 12 ст. 33 Закону України Про оренду землі .

З такими висновками погоджується колегія суддів, виходячи з наступного.

Договором, відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За змістом ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Нормами ч. 1 ст. 792 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату

Відповідно до частини другої статті 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов'язані з орендою землі, є Закон України "Про оренду землі".

Згідно з частиною першою статті 6 Закону України "Про оренду землі" орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Статтею 1 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності, а частиною першою статті 15 Закону України "Про оренду землі" визначено перелік істотних умов договору оренди землі: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Статтею 2 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно із статтями 13, 30 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом статей 18, 20 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) договір оренди землі підлягає державній реєстрації, якщо такий договір укладений. Після державної реєстрації укладеного договору оренди землі він набирає чинності.

Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Отже, сторони договору, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують договір, надаючи згоді встановленої форми.

Разом із тим цивільні права та обов'язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін при укладенні спірних договорів, набуваються після відповідної державної реєстрації.

Як вбачається з договору оренди земельної ділянки №47 від 08.02.2008, орендодавцю - ТОВ Агрофірма ім. Довженка було виділено в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 347,2034 га в тому числі рілля - 347,2034 га.

Земельна ділянка загальною площею 347,2034 га виділялась в оренду без розроблення проекту її відведення.

На виконання вимог ст. ст. 18, 20 Закону України Про оренду землі щодо обов'язкової державної реєстрації договору, договір оренди земельної ділянки № 47 від 08.02.2008, укладений між позивачем та Гадяцькою районною державною адміністрацією (орендодавцем) було зареєстровано у Гадяцькому районному відділі Полтавської регіональної філії Центру державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 21.02.2008 року за № 040835900002.

У відповідності до п. 2.2. розпорядження голови Гадяцької районної державної адміністрації № 239 від 12.12.2012 р. "Про внесення змін до договору оренди земельної ділянки з ТОВ АФ "ім. Довженка", між іншого, було затверджено внести зміни до договорів оренди земельних ділянок, в тому числі, до договору №47 від 08.02.2008 площею 347,2034 га та викласти п. 2 договору в наступній редакції: В оренду передається земельна ділянка загальною площею 325,6939 га в тому числі рілля (землі запасу) - 305,1636 га, рілля (резервний фонд) - 20,5303 га .

Пунктом 3 розпорядження № 239 від 12.12.2012 р. ТОВ Агрофірма ім. Довженка було зазначено про необхідність укладення з райдержадміністрацією додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки протягом 15 днів з моменту прийняття даного розпорядження.

Разом з тим, в порушення п. 2.2. та п. 3 розпорядження № 239 від 12.12.2012, відповідні додаткові угоди про внесення змін до договору №47 від 08.02.2008 ТОВ Агрофірма ім. Довженка укладено не було та їх державна реєстрація у встановленому законом порядку не проводилась.

За таких обставин, зміни до договору № 47 від 08.02.2008 у визначений законом спосіб не внесено, в тому числі в частині об'єкту оренди - земельної ділянки загальною площею 347,2034 га.

Відповідно до статті 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Статтею 18 Закону передбачено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Отже, зміни до договору оренди землі набирають чинності в такому ж порядку, тобто після їх державної реєстрації.

Підстави поновлення договорів оренди землі передбачені ст. 33 Закону України Про оренду землі , яка конкретизує порядок такої пролонгації.

Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" врегульовано порядок поновлення договору оренди, який фактично об'єднує два різні випадки пролонгації договору оренди.

За змістом вказаної норми по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Таким чином, ст. 33 Закону України Про оренду землі у ч. 1 регламентує переважне право орендаря перед іншими особами на укладення договору оренди землі, а в ч. 6 - підстави поновлення договору оренди, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди.

Для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів:

- орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою;

- орендар належно виконує свої обов'язки за договором;

- відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову у поновленні договору оренди;

- сторони укладають додаткову угоду про поновлення договору оренди.

Вказана правова позиція викладена Верховним Судом України у постановах від 25.02.2015 у справах № 6-219цс14 та № 6-10цс15, у постановах від 18.03.2015 у справах № 6-3цс15 та № 6-4цс15.

В той же час, аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що для застосування положень ч. 1 ст. 33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти:

- орендар належним чином виконує свої обов'язки за договором;

- орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк;

- до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди;

- орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення.

Приписами ч. 14 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що у разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.

Тобто, зміна фактичних площ та меж земельних ділянок після укладення договору оренди унеможливлює пролонгацію укладеного договору у порядку, передбаченому частинами першою-шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі" оскільки такі зміни мають наслідком укладання договору оренди із дотриманням вимог чинного законодавства (відповідна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 25.05.2016 у справі № 3-312гс16).

Отже, визнати поновленим договір за тих самих умов з урахуванням зміни площі земельної ділянки, відсутності погодження такого поновлення з боку власника або розпорядника земельної ділянки та не погодивши істотних умов договору додатковою угодою, з підстав передбачених частинами першою-шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі" є неможливим.

Як вже зазначалося, відповідно до пункту 8 договір оренди укладений до 31.12.2015 року. Після закінчення строку орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Так, з матеріалів справи вбачається, що маючи намір на подовження (поновлення) договору оренди землі № 47 від 08.02.2008 року, позивач, до закінчення терміну його дії, 10.11.2015 звернувся до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області з клопотаннями № 478-483 про внесення змін до Договору оренди землі № б/н від 08.02.2008 до яких були додані проекти шести додаткових угод до договору оренди землі № 47 від 08.02.2008 року та кожна з яких стосувалась окремих земельних ділянок з окремими кадастровими номерами площею 20,8658 га, 36,9935 га, 14,3744 га, 134,6940 га, 6,8735 га, 16,3026 га (т. 1, а. с. 32, 38, 44, 50, 56, 62), що в цілому склало 230,1038 га.

До вказаних клопотань № 478-483 було додано проекти додаткових угод №1 до договору оренди землі №47 від 08.02.2008.

Крім того, 10.11.2015 року позивач звернувся до відповідача з окремим клопотанням № 478-№483 про внесення змін до Договору оренди землі № б/н від 08.02.2008 (отримано ГУ Держгеокадастру у Полтавській області 26.01.2016) про надання в оренду земельної ділянки площею 75,0814 га.

Також, у наданих проектах додаткових угод позивач просив внести зміни до договору оренди землі № б/н від 08.02.2008 року в частині продовження терміну дії договору терміном на 7 років та орендною платою 9 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Листом від 20.01.2016, відповідач у задоволенні клопотань № 478-483 відмовив, посилаючись на невідповідність площі, зазначеної у клопотаннях позивача, загальній площі, визначеній сторонами у договорі оренди землі № 47 від 08.02.2008 та невиконання розпорядження Гадяцької РДА № 239 від 12.12.2012 р. щодо внесення змін в умов договору оренди землі. (т. 1, а. с. 80-81)

Також, листом від 26.02.2016 відповідачем було відмовлено у клопотанні позивача за № 481/1 від 10.11.2015, яке отримано відповідачем 26.01.2016 щодо внесення змін до Договору оренди землі № б/н від 08.02.2008 року в частині продовження терміну дії договору терміном на 7 років та орендною платою 9 % від нормативної грошової оцінки сьомої земельної ділянки площею 75,0814 га.

Як на підставу відмови у клопотанні позивача № 481/1 від 10.11.2015 відповідач посилався на зміну позивачем межі земельної ділянки, що призводить до зміни об'єкта оренди, а також через пропуск позивачем строку звернення.

Згідно ст. 15 Закону України "Про оренду землі" інформація про об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки) є істотною умовою договору.

Відповідно до ст. 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Стаття 79-1 Земельного кодексу України передбачає, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Згідно з ч. З ст. 15 Закону України Про оренду землі визначено, що договір оренди може передбачати надання в оренду декількох земельних ділянок, що

перебувають у власності одного орендодавця (а щодо земель державної та комунальної власності - земельних ділянок, що перебувають у розпорядженні одного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що після виготовлення та затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування земельними ділянками (землями запасу), за технічною документацією у користуванні ТОВ Агрофірма ім. Довженка знаходилась земельна ділянка загальною площею 325,6939 га в тому числі рілля (землі запасу) - 305,1636 га, рілля (резервний фонд) - 20,5303 га.

В порушення п. 3 розпорядження голови РДА № 239 від 12.12.2012 р. щодо необхідності внесення змін до договору оренди №47 від 08.02.2008 в частині зміни об'єкту оренди, а саме, кадастрові номери, місце розташування, та розмір орендованих земельних ділянок, позивачем у встановленому законом порядку внесені не були. Тобто, на час звернення позивача з клопотаннями про внесення змін до договору оренди №47 від 08.02.2008, об'єктом оренди за яким була земельна ділянка площею 347, 2034 га без визначення її меж, кадастрового номеру.

У поясненнях, наданих до суду першої інстанції, позивач зазначав, що 12.10.2011 розпорядженням Гадяцької районної державної адміністрації № 671, ТОВ АФ ім. Довженка було надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування земельними ділянками на умовах оренди орієнтовною площею 580, 991 га, яка знаходиться на території Лютенської сільської ради за межами населеного пункту, оскільки п. 17 договору оренди було встановлено, що передача земельної ділянки в оренду здійснювалась без розроблення проекту її відведення.

Також позивач зазначав, що внаслідок виконаних робіт із землеустрою під час виготовлення технічної документації за договором № 47 від 08.02.2008, передано у користування на умовах оренди ТОВ АФ ім. Довженка земельні ділянки загальною площею 325.6939 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в т.ч. 7 земельних ділянок земель запасу державної власності загальною площею 305,1636 га. та 7 земельних ділянок земель резервного фонду державної власності загальною площею 20,5303 га.

До затвердження технічної документації (до 2012 року) було виділено та передано у власність громадянам із земель резервного фонду 7 земельних ділянок загальною площею 21,63 га.

Позивач зазначав, що саме на цю кількість земельних ділянок, а відповідно і площу, було зменшено площу орендованих земель за результатом виготовлення та затвердження технічної документації (347,2034 га - 21.63 га = 325,57 га), а розпорядженням райдержадміністрації від 12.12.2012 внесено зміни в частині площі орендованих земельних ділянок та затверджено загальну площу землі що передавалась в оренду в розмірі 325,6939 га, в т.ч. рілля (землі запасу) - 305,1636 га, рілля (резервний фонд) - 20.5303 га.

Після затвердження технічної документації (після 2012 року) було виділено та передано у власність громадянам із земель резервного фонду ще 4 земельні ділянки загальною площею 11,844 га.

Отже, враховуючи обставини щодо переходу права власності на частину орендованих окремих земельних ділянок станом на момент звернення до ГУ Держгеокадастру із клопотаннями про поновлення договору оренди, позивач вважав, що має право на розпорядження 305,1636 га земель державної власності.

Вказані пояснення позивача підтверджуються наявним в матеріалах справи листом ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 08.02.2016 на адресу позивача - ТОВ "Агрофірма "ім. Довженка" (а.с.83 т. 1), в якому відповідач повідомляє, що за укладеним договором оренди землі від 08.02.2008 на загальну площу 347,2034 га, орендована земельна ділянка складається із земель запасу - 305,1636 га та резервні земельні частки (паї) в кількості 14 штук на площу 42,0398 га. За останні роки земельні частки ( паї) резервного фонду в кількості 11 штук, за даними, наведеними у листі, були переоформлені та надані громадянам у приватну власність. Паї загальною площею 8,5565 га на даний час залишаються в резерві.

У наданих ТОВ АФ "ім. Довженка" до ГУ Держгеокадастру проектах додаткових угод про надання в оренду земельних ділянок, позивач просив внести зміни до договору шляхом надання йому в оренду земельних ділянок загальною площею 305,1852 га, тобто фактично позивач засвідчував про зміну істотних умов Договору № 47, а саме: розмір площ та меж земельних ділянок з 347,2034 га в тому числі рілля - 347,2034, які надавались позивачу за умовами п. 2 договору оренди, у проектах додаткових угод було зазначено ним у розмірі 305,1852 га.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується позивачем, зменшення площі орендованої позивачем землі відбулось з огляду на витребувані паї. Вказані обставини дають підстави стверджувати, що площа земельної ділянки, яка перебувала у оренді позивача у даній справі була змінена.

Отже, виходячи з приписів ч. 1 - ч. 5 ст. 33 Закону України Про оренду землі такі додаткові угоди потребують згоди орендодавця.

У листі від 20.01.2016, як на підставу відмови позивачу у поновленні договору оренди, Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області посилалось на той факт, що договором оренди № 47 від 08.02.2008, ТОВ АФ ім. Довженка було надано в користування земельну ділянку загальною площею 347,2034 га, разом з тим, поновлення договору оренди на підставі наданих позивачем клопотань та додаткових угод на земельні ділянки площею 20,8658 га, 36,9935 га, 14,3744 га, 134,6940 га, 6,8735 га, 16,3026, в даному випадку буде відбуватись із зміною межі земельної ділянки.

Також у листі від 26.02.2016 за № 19-16-777.6-1467/2-16 відповідач повідомляв позивача, що площі земельних ділянок (75,0814 га, 20,8658 га, 36,9935 га, 14,3744 га, 134,6940 га, 6,8735 га, 16,3026 га) зазначені позивачем у клопотаннях, не відповідають площі земельної ділянки вказаній у договорі, який підлягає поновленню. Отже, поновлення договору оренди від 08.02.2008 №47 за № 040835900002 на земельну ділянку площею 347,2034 га, яка знаходиться на території Лютенської сільської ради Гадяцького району Полтавської області , буде відбуватись зі зміною межі земельної ділянки, що змінює об'єкт оренди.

Отже, запропоновані орендарем зміни до Договору № 47 орендодавцем - ГУ Держземагенства у Полтавській області не були прийняті.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що під час виготовлення технічної документації за договором № 47 від 08.02.2008, розмір земельної ділянки, що посвідчувала право користування ТОВ АФ ім. Довженка було визначено у розмірі 325.6939 га, що підтверджується розпорядженням голови РДА № 239 від 12.12.2012, за яким внесено зміни до п. 2 договору оренди та визначено, що в оренду ТОВ АФ ім. Довженка за договором передається земельна ділянка загальною площею 325,6939 га в тому числі рілля (землі запасу) - 305,1636 га, рілля (резервний фонд) - 20,5303 га.

Реєстрація вказаних змін була покладена вказаним розпорядженням саме на позивача.

Факт зміни фактичних площ і меж земельних ділянок з присвоєнням їм нових кадастрових номерів відбувся після укладення договору оренди землі.

Разом з тим, зміни до п. 2 договору оренди № 47 від 08.02.2008 в частині загального розміру земельної ділянки, що передається в оренду позивачу сторонами не вносилось.

Колегія суддів зазначає, що в постанові Верховного суду України від 3-312гс16 від 25.05.2016 судом зазначено, що відповідно до ст. 15 Закону України Про оренду землі інформація про об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки) є істотною умовою договору. Зміна такої умови договору тягне за собою наслідки, передбачені ч. 10 ст. 33 цього Закону, якою установлено, що у разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.

Тобто зміна фактичних площ і меж земельних ділянок з присвоєнням їм нових кадастрових номерів, після укладення договору оренди землі унеможливлює пролонгацію укладеного раніше договору у порядку, передбаченому ч.ч. 1, 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі , оскільки такі зміни мають наслідком укладання договору оренди земельних ділянок із дотриманням вимог закону щодо порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.

Дослідженням матеріалів справи встановлено, що у наданих до ГУ Держгеокадастру клопотаннях та додаткових угодах до договору оренди, позивачем фактично було запропоновано змінити розмір земельної ділянки, що надавалась в оренду, оскільки площа об'єкту оренди за договором № 47 від 08.02.2008 складала 347,2034 га, в той час як вважати поновленим договір позивач просив на умовах надання йому в оренду земельної ділянки загальною площею 305,186 га.

Отже, фактично, позивач просив внести зміни до істотної умови договору, що в даному випадку не може свідчити про поновлення договору оренди на тих самих умовах, оскільки зміна фактичних площ і меж земельних ділянок з присвоєнням їм нових кадастрових номерів, що відбулося в справі, яка розглядається, унеможливлює пролонгацію укладеного раніше договору з позивачем на тих же самих умовах, зокрема, стосовно того ж об'єкту оренди, оскільки такі зміни мають наслідком укладення договору оренди земельних ділянок із дотриманням вимог закону щодо порядку одержання земельної ділянки на праві оренди, а не у порядку, передбаченому ч. ч. 1, 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", як помилково вважав скаржник.

Крім того, колегія суддів зазначає, що зі змісту наданих позивачем клопотань та додаткових угод до договору вбачається, що позивач просив встановити орендну плату 9 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. При цьому, як вбачається з п. 5 запропонованої угоди, нормативна грошова оцінка земельної ділянки за межами населеного пункту не розроблялась і взята середня по області та становить 28545,18 грн. за 1 га. Вказаний розрахунок було покладено в основу розміру орендної плати земельної ділянки, зазначеної позивачем у п. 9 додаткових угод.

З урахуванням наведеного, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, визначених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

У відповідності до ч.1 ст.15 ЗУ Про оренду землі , істотними умовами договору оренди земельної ділянки, між іншого, є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до частини 1 статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, визначених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Відповідно до положень частини 1 статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотною умовою договору оренди землі, зокрема, є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

При цьому, згідно частини 2 даної норми відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4 - 6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Стаття 21 Закону України "Про оренду землі" визначає, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Частиною 1 пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України і частиною 1 статті 13 Закону України "Про оцінку земель" (у редакції, яка була чинною на момент укладення оспорюваного Договору) передбачено, що для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності обов'язково проводиться та використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Отже, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності.

Частинами 1, 2 статті 15 Закону України "Про оцінку земель" визначено, що підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок може проводитися також на підставі договору, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом.

Однак, в матеріалах справи відсутні відповідне рішення або договір.

Як вбачається з п. 5 додаткової угоди, яка була запропонована позивачем, нормативно-грошова оцінка землі під час визначення розміру орендної плати позивачем не проводилась, а була взята середня по області.

Статтею 1 Закону України Про оцінку землі встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Частиною 1 ст. 13 цього Закону визначено випадки обов'язкового проведення грошової оцінки земельних ділянок. Зокрема, нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі: визначення розміру земельного податку, визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Таким чином, законодавець чітко визначив, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності.

Правова позиція з цього питання висловлена Верховним Судом України в постановах від 8 квітня 2015 року у справі № 3-41гс15 та від 20 травня 2015 року у справі № 3-70гс15.

Статтею 18 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок сільськогосподарського призначення проводиться не рідше як один раз у 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше як один раз у 7-10 років.

Згідно статті 23 Закону України "Про оцінку земель" технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, затверджується районними радами. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається відповідним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Водночас, з урахуванням вищенаведених правових норм та правової позиції ВСУ, укладення додаткової угоди до договору оренди землі без визначення такої істотної умови договору оренди землі як орендна плата, без зазначення її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

При цьому, сплата позивачем орендних платежів за користування земельними ділянками після закінчення дії договору, не можна розцінювати як згоду орендодавця на пролонгацію договору оренди, оскільки орендар сплачував кошти за фактичне користування майном. Здійснення платежів не є підставою продовження договору, термін дії якого закінчився. Крім того, як зазначалось вище, протягом місяця після закінчення строку договору оренди землі, 20.01.2016 позивачу було направлено повідомлення про відмову у поновленні договору оренди.

З урахуванням встановлених по справі обставин, колегія суддів приходить до висновку, що право позивача на укладення додаткової угоди про подовження договору оренди не є порушеним, оскільки пропозиція позивача про подовження договору оренди фактично є вимогою про зміну таких істотних умов договору як межа земельної ділянки, строк його дії та розмір орендної плати, згода на зміну яких відповідачем не надавалась.

Реалізація переважного права на поновлення договору оренди шляхом укладення додаткової угоди, що передбачено частиною першою статті 33 ЗУ Про оренду землі можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

У разі недосягнення домовленості сторін щодо орендної плати чи інших істотних умов договору згідно статті 15 цього Закону (об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату), переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Наведене тягне за собою передбачені ч. 12 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" наслідки - поновлення договору оренди землі у визначеному ст. ст. 124, 134 Земельного кодексу України порядку одержання земельної ділянки на праві оренди на конкурентних засадах.

Колегія суддів вважає, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, оскільки суд першої інстанції дослідив належним чином обставини справи і докази на їх підтвердження щодо відсутності правових підстав для поновлення договору оренди, з огляду на відсутність погодження між сторонами істотних умов, а також, що позивачу протягом місяця після закінчення строку договору оренди землі направлено повідомлення про відмову у поновленні договору оренди, тобто, відсутність доказів на підтвердження юридичного факту поновлення договору оренди землі від № 47 від 08.02.2008, як і того факту, що його право на укладення додаткової угоди про поновлення договору на підставі ст. 33 Закону України Про оренду землі є порушеним з боку відповідача.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв'язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням судом норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки колегії суддів, у зв'язку з чим апеляційна скарга ТОВ АФ ім. Довженка не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржуване рішення господарського суду Полтавської області від 25.04.2016 року по справі №917/540/16 має бути залишене без змін.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма імені Довженка", с. Яреськи, Шишацький район, Полтавська область, на рішення господарського суду Полтавської області від 25.04.2017 р. у справі № 917/540/16 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 25.04.2017 р. у справі № 917/540/16 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Головуючий суддя Тарасова І. В.

Суддя Пуль О.А.

Суддя Фоміна В. О.