Постанова

від 13.03.2018 по справі 917/540/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2018 року

м. Київ

Справа № 917/540/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю.Я. - головуючого, суддів: Дроботової Т.Б., Краснова Є.В.,

секретар судового засідання - Овчарик В.М.,

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім. Довженка"

на рішення Господарського суду Полтавської області від 25.04.2017 (суддя Бунякіна Г.І.) та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 04.07.2017 (головуючий - Тарасова І.В., судді - Пуль О.А. та Фоміна В.О.) у справі №917/540/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім. Довженка"

до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2

про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 08.02.2008 № 47,

за участю представників:

позивача - Івашко Т.Ф. (за довіреністю від 28.12.2017) та Анніної К.К. (адвокат),

відповідача - не з'явилися,

третьої особи - Уварової Ю.В. (адвокат),

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

У квітні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім. Довженка" (далі - ТОВ "Агрофірма ім. Довженка") звернулося з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (далі - ГУ Державного кадастру у Полтавській області) про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення та внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 08.02.2008 № 47, зареєстрованого у Гадяцькому районному відділі Полтавської регіональної філії Центру державного земельного кадастру (далі - договір №47), в редакції, зазначеній у позовній заяві.

Позивач, посилаючись на положення статей 15 та 33 Закону України "Про оренду землі", належне виконання обов'язків орендаря за договором № 47, на факт продовження користування ТОВ "Агрофірма ім. Довженка" земельною ділянкою, а також на своєчасну сплату орендних платежів, зазначив, що він має переважне право перед іншими особами на укладення договору на новий строк.

Справа розглядалася судами неодноразово.

За результатами нового розгляду справи останнім рішенням Господарського суду Полтавської області від 25.04.2017, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.07.2017, у позові відмовлено повністю.

Судові рішення першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано тим, що зміна площі орендованої земельної ділянки з 347,2034 га на 305,186 га, як запропоновано позивачем у додаткових угодах, а відповідно, і зміна меж земельних ділянок, за змістом приписів частин 1 - 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" свідчить про зміну істотних умов договору № 47, тому такі додаткові угоди потребують згоди орендодавця, якої останній не надав. За відсутності згоди орендодавця поновлення договору оренди земельної ділянки здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди відповідно до частини 12 статті 33 Закону України "Про оренду землі". Таким чином, в цьому разі належних підстав для поновлення договору оренди землі немає.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції та постановою апеляційної інстанції, ТОВ "Агрофірма ім. Довженка" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

29.01.2018 касаційну скаргу отримано Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

В обґрунтування наведеної ним правової позиції скаржник наголошує, що суди попередніх інстанцій фактично підмінюють поняття "зміна межі" поняттям "зміна площі" та безпідставно відмовляють у задоволенні позовних вимог. Скаржник зазначає, що на підставі договору № 47 в оренду було передано 14 окремих земельних ділянок, при цьому на момент закінчення дії договору № 47 стосовно 7 земельних ділянок право власності перейшло до фізичних осіб. Таким чином, на думку скаржника, щодо цих 7 ділянок відбулася заміна сторони у договорі, а не зміна меж земельної ділянки.

Отже, на думку ТОВ "Агрофірма ім. Довженка", фактично змінилася лише кількість орендованих земельних ділянок, що не є підставою для відмови у поновленні договору відповідно до статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Скаржник звертає увагу, що зміна загальної площі земельної ділянки не свідчить про зміну меж земельної ділянки.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи (доводи, викладені у відзивах та запереченнях на касаційну скаргу)

Поданий ГУ Держгеокадастру у Полтавській області відзив на касаційну скаргу не містить підпису уповноваженої особи, що виключає можливість суду касаційної інстанції надавати правову оцінку доводам, зазначеним у ньому.

У відзиві на касаційну скаргу третя особа - ОСОБА_2 просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові акти - без змін, посилаючись на те, що земельні ділянки, які були предметом оренди у спірному договорі № 47, розподілені на нові земельні ділянки і передані у власність третім особам, отже відповідач не має у розпорядженні земельних ділянок, які позивач має намір отримати в оренду.

Доводи, за якими суд касаційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої та (або) апеляційної інстанції

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 08.02.2008 між Гадяцькою районною державною адміністрацією Полтавської області (орендодавець за договором) та СТОВ "ім. Шевченка" (орендар за договором) було укладено договір оренди земельної ділянки № 47, за умовами якого орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Лютенської сільської ради Гадяцького району Полтавської області загальною площею 347,2034 га, в тому числі рілля 347,2034 га.

Відповідно до пункту 5 договору № 47, нормативно-грошова оцінка земельної ділянки становить 3280666,24 грн.

За умовами пункту 8 договір укладено до 31 грудня 2015 року.

Крім того, за змістом пункту 8 договору № 47, після закінчення строку договору, орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за тридцять днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідно до пункту 17 договору № 47 передача земельної ділянки в оренду здійснюється без розроблення проекту її відведення.

Пунктом 42 договору № 47 сторони погодили, що невід'ємними його частинами є: 1) план або схема земельної ділянки; 2) кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; 3) акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); 4) акт приймання-передачі об'єкта оренди; 5) проект відведення земельної ділянки у випадках, передбачених законом.

Цей договір № 47 було зареєстровано у Гадяцькому районному відділі Полтавської регіональної філії Центру державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 21.02.2008 року за № 040835900002.

Також судами було установлено, що ТОВ "Агрофірма "ім. Довженка" (позивач у справі) є правонаступником всіх прав і обов'язків СТОВ "ім. Шевченка", що припинило свою діяльність внаслідок реорганізації шляхом приєднання до ТОВ Агрофірма "ім. Довженка", відповідно до Протоколу загальних зборів ТОВ Агрофірма "ім. Довженка" від 25.12.2008 року № 14.

15.01.2010 року між Гадяцькою районною державною адміністрацією Полтавської області та ТОВ "Агрофірма ім. Довженка" (як правонаступником усіх прав і обов'язків орендаря - СТОВ "ім. Шевченка") було укладено додаткову угоду до договору № 47, якою, зокрема, внесено зміни щодо розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, розміру орендної плати та порядку її внесення, а саме пунктів 5, 9,11 договору. При цьому об'єкт оренди - земельна ділянка сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Лютенської сільської ради Гадяцького району Полтавської області загальною площею 347,2034 га, у тому числі рілля 347,2034 га даною додатковою угодою не змінювався.

Відповідно до умов пункту 2 зазначеної додаткової угоди від 15.01.2010, вона набирає чинності після підписання сторонами, державної реєстрації та є невід'ємною частиною договору № 47. Проте із матеріалів справи вбачається, що додаткову угоду від 15.01.2010 до договору № 47 у Державному реєстрі земель у встановленому законом порядку не зареєстровано.

Крім цього, судами першої та апеляційної інстанцій установлено, що розпорядженням голови Гадяцької районної державної адміністрації від 12.10.2011 № 671 було надано дозвіл землевпорядним організаціям на розробку технічної документації із землеустрою щодо посвідчення права користування земельною ділянкою на умовах оренди ТОВ Агрофірма "ім. Довженка" орієнтованою площею 580,991 га, розташованою на території Лютенської сільської ради за межами населеного пункту.

Розпорядженням голови Гадяцької районної державної адміністрації від 12.12.2012 № 239 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування земельними ділянками (землями запасу) для укладення договорів оренди ТОВ "Агрофірма ім. Довженка" площею 577,0648 га, що знаходиться на території Лютенської сільської ради.

Згідно з пунктом 2 цього розпорядження внесено зміни до договорів оренди земельних ділянок: від 08.02.2008 № 45 площа ділянки - 186,6938 га, від 08.02.2008 № 46 площа ділянки - 677,071 га, від 08.02.2008 № 47 площа ділянки - 347,2034 га .

Пунктом 2.1. розпорядження визначено зміну сторони договору - орендаря зі СТОВ "ім. Шевченка" на ТОВ "Агрофірма "ім. Довженка".

Відповідно до пункту 3 внесено зміни до пунктів 2 договорів оренди земельних ділянок, зокрема - викладено пункт 2 договору №47 у наступній редакції: "в оренду передається земельна ділянка загальною площею 325,6939 га, в т. ч. рілля (землі запасу) - 305,1636га, рілля (резервний фонд) - 20,5303га".

Пунктом 2.3. розпорядження змінено пункт 9 договорів №45, №46 та №47, який викладено у наступній редакції "орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 3% від нормативно - грошової оцінки земельної ділянки".

Відповідно до пункту 3 розпорядження ТОВ Агрофірма ім. Довженка доручено протягом 15 днів з моменту прийняття даного розпорядження укласти з райдержадміністрацією відповідні додаткові угоди до договорів оренди земельних ділянок.

Разом з цим, додаткову угоду до Договору оренди земельної ділянки №47 від 08.02.2008, як було визначено пунктом 3 розпорядження № 239 від 12.12.2012, ТОВ Агрофірма ім. Довженка з райдержадміністрацією укладено не було.

В подальшому, 05.01.2015 між Гадяцькою районною державною адміністрацією Полтавської області та ТОВ "Агрофірма імені Довженка" було укладено Додаткову угоду про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки №47 від 08.02.2008, якою внесено зміни до пунктів 5, 9 та 11 Договору оренди земельної ділянки №47 від 08.02.2008 та внесено зміни щодо розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, розміру орендної плати та порядку її внесення. Проте, вказана додаткова угода від 05.01.2015 до договору оренди земельної ділянки від 08.02.2008 №47 у Державному реєстрі земель зареєстрована не була.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

До 2013 року земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності надавалися в оренду за рішенням районних державних адміністрацій (стаття 122 Земельного кодексу України у редакції, чинній до 2013 року).

Законом України від 06.09.2012 № 5245-VІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" (який набрав чинності 01.01.2013), зокрема внесено зміни до Земельного кодексу України, відповідно до яких з 01.01.2013 повноваження щодо розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності перейшли до Центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальних органів (Держземагентство України).

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 № 442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" внаслідок реорганізації Держземагентства України було утворено Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр).

Господарські суди встановили, що земельна ділянка, яка є предметом договору № 47, належить до категорії земель сільськогосподарського призначення державної форми власності та знаходиться за межами населеного пункту, повноваження по розпорядженню якою відноситься до компетенції центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальних органів, до яких відноситься відповідач.

Через зміни в земельному законодавстві до ГУ Держземагенства у Полтавській області перейшли повноваження щодо розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення на території Полтавської області.

Отже, враховуючи перехід права розпорядження земельними ділянками до Держземагенства у Полтавській області, позивач, 10.11.2015, до закінчення терміну дії договору оренди землі №47 від 08.02.2008, звернувся до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області з шістьма окремими клопотаннями № 478-№483 про внесення змін до Договору оренди землі № б/н від 08.02.2008 року в частині:

- продовження терміну дії договору терміном на 7 років

- щодо визначення орендної плати у розмірі 9 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Як убачається із матеріалів справи, до зазначених клопотань позивачем було додано проекти шести додаткових угод №1 (без наведення дат) на шість окремих земельних ділянок площею 20,8658 га, 36,9935 га, 14,3744 га, 134,6940 га, 6,8735 га, 16,3026 га, що в цілому становить 230,1038 га (том 1 а. с. 32, 38, 44, 50, 56, 62)

Згідно з відміткою на кожному екземплярі копії додаткових угод № 1, клопотання ТОВ Агрофірма "ім. Довженка" отримано ГУ Держгеокадастру у Полтавській області 10.11.2015.

Листом № 34-16-7777.6-350/2-16 від 20.01.2016р. ГУ Держегеокадастру у Полтавській області у задоволенні клопотань ТОВ АФ "ім. Довженка" було відмовлено з посиланням на те, що розпорядженням голови Гадяцької районної державної адміністрації № 239 від 12.12.2012 внесено зміни до договору №47 від 08.02.2008 в частині зміни площі на загальну 325,6939 га , на вказане розпорядження додаткову угоду укладено не було, отже зміни до договору у визначений законом спосіб не внесено. Надані ТОВ "Агрофірма імені Довженка" клопотання на земельні ділянки площею 20,8658 га, 36,9935 га, 14,3744 га, 134,6940 га, 6,8735 га, 16,3026 га, які знаходяться на території Лютенської сільської ради Гадяцького району Полтавської області, не відповідають площі, вказаної у договорі, який підлягає поновленню . Отже, питання щодо поновлення договору №47 від 08.02.2008, який зареєстровано у Гадяцькому районному відділі Полтавської регіональної філії Центру державного земельного кадастру від 21.02.2008 року за № 040835900002 загальною площею 347,2034 га, яка знаходиться на території Лютенської сільської ради Гадяцького району Полтавської області, буде відбуватись зі зміною межі земельної ділянки, що змінює об'єкт оренди, а отже поновити договір не є можливим, оскільки надання земельної ділянки в такому випадку передбачено у відповідності до статтею 124 Земельного кодексу України.

Із матеріалів справи також убачається, що 10.11.2015 ТОВ "Агрофірма ім. Довженка" до ГУ Держегеокадастру у Полтавській області було подано клопотання № 481/1 про внесення змін до договору оренди землі № б/н від 08.02.2008 року в частині продовження терміну дії договору терміном на 7 років та орендною платою 9 % від нормативної грошової оцінки у відношенні сьомої земельної ділянки площею 75,0814 га, яке було отримано ГУ Держегеокадастром у Полтавській області 26.01.2016, про що свідчить відмітка відповідальної особи відповідача на клопотанні.

У листі - повідомленні від 26.02.2016 № 19-16-777.6-1467/2-16 відповідач, посилаючись на положення статті 33 Закону України "Про оренду землі" відмовив ТОВ "Агрофірма ім.і Довженка" у задоволенні клопотання, оскільки ТОВ "Агрофірма ім. Довженка" подало клопотання про внесення змін до договору № 47 на земельні ділянки площею 75,0814 га, 20,8658 га, 36,9935 га, 14,3744 га, 134,6940 га, 6,8735 га, 16,3026 га, розташовані, на території Лютенської сільської ради Гадяцького району Полтавської області, загальною площею 305,1852 га, що, в свою чергу, не відповідає площі зазначеній у договорі, який підлягає поновленню . Враховуючи викладене, поновлення договору № 47 щодо земельної ділянки площею 347,2034 га, розташованої, на території Лютенської сільської ради Гадяцького району Полтавської області, відбуватиметься зі зміною межі земельної ділянки, що змінює об'єкт оренди, а отже поновити договір неможливо.

Наведене стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом про визнання укладеною додаткової угоди до договору № 47, в редакції, викладеній у позовній заяві, з посиланням на положення статті 33 Закону України "Про оренду землі" .

Спеціальним законом, що регулює відносини, пов'язані з орендою землі, є Закон України "Про оренду землі".

За змістом статей 18, 20 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) договір оренди землі підлягає державній реєстрації, якщо такий договір укладений. Після державної реєстрації укладеного договору оренди землі він набирає чинності.

Статтею 31 Закону України "Про оренду землі" визначено, зокрема, що дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно зі статтею 30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується у судовому порядку.

Підстави поновлення договорів оренди землі передбачено статтею 33 Закону України "Про оренду землі", яка конкретизує порядок такої пролонгації.

Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" врегульовано порядок поновлення договору оренди, який фактично об'єднує два різні випадки пролонгації договору оренди.

За змістом статті 33 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) (частина 1).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (частина 2).

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (частина 3).

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору, переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (частина 4).

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина 5).

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності) (частина 6).

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку (частина 8).

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (частина 9).

У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди (частина 10).

Із викладено вбачається, що наведена стаття об'єднує два випадки пролонгації договору оренди, а саме: визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди на підставі частин 1 - 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі"; та поновлення договору оренди землі у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, тобто за правилами частини 6 цієї ж статті.

Як убачається з матеріалів справи і встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, надані позивачем проекти додаткових угод свідчать про зміну розміру площ і меж земельних ділянок (із 347 га на 325,6939 га, у т. ч. рілля (землі запасу) - 305,1636 га, рілля (резервний фонд) - 20,5303 га), тобто фактично позивач запропонував змінити предмет оренди і змінити цю істотну умову договору, проте додаткової угоди між сторонами укладено не було.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що сторони за обопільною згодою увійшли у процедуру поновлення договору на підставі правової конструкції, унормованої частинами 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Слід зауважити, що при вирішенні цієї справи суттєве значення має з'ясування правового режиму спірної земельної ділянки, позаяк законодавець у частині 10 статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачив, що у разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.

Тобто зміна об'єкта оренди виключає можливість пролонгації договору на тих же умовах, а потребує укладання нового правочину щодо нового (зміненого) предмета договору.

Так, судами встановлено, що позивач фактично запропонував змінити розмір земельної ділянок, наданих в оренду,

Отже, суди правомірно визначили, що площу земельної ділянки, яка перебувала в оренді позивача за договором №47, було змінено.

Саме тому, беручи до уваги положення частини 10 статті 33 Закону України "Про оренду землі", суди правомірно відмовили у задоволенні позовних вимог, позаяк зміна фактичних площ і меж земельних ділянок, що відбулися у справі, яка розглядається, унеможливлюють пролонгацію укладеного раніше договору з позивачем на тих же умовах, зокрема стосовно того самого об'єкта оренди, оскільки такі зміни мають наслідком укладання договору оренди земельних ділянок із дотриманням вимог закону щодо порядку одержання земельної ділянки на праві оренди, а не у порядку, передбаченому частинами 1, 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", як вважає скаржник.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду України від 25.05.2016 у справі № 3-312гс16.

Доводи, наведені у касаційній скарзі зводяться до того, що скаржник не згоден із висновками судів щодо зміни меж і площ спірної земельної ділянки, проте ці доводи не спростовують установлених судами у обставин спору у справі №917/540/16.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд

Згідно з положеннями пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній з 15.12.2017) суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частин 1, 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на скаржника.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім. Довженка" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 25.04.2017 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 04.07.2017 у справі № 917/540/16 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Ю.Я. Чумак

Судді Т.Б. Дроботова

Є.В. Краснов