Ухвала

від 07.07.2017 по справі 610/1679/17

БАЛАКЛІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 610/1679/17

Провадження № 1-кс/610/299/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.07.2017 року слідчий суддя Балаклійського районного суду Харківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 ,

розглянувши клопотання слідчого СВ Балаклійського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 за кримінальним провадженням № 12017220190000282 про арешт майна,-

ВСТАНОВИВ:

06.07.2017року втретє до суду надійшло клопотання про арешт тимчасово вилученого майна від 05.07.2017року.

Предметом клопотання є майно: 1) автомобільний причеп реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2) порожня полімерна бочка 600л, 3) 13шт. полімених каністр 20л з рідиною чорного кольору, 4) 3шт. металевих лійок, 5) 2шт. пристроїв кустарного виробництва для буріння свердловин, 6) совкова лопата, 7) молоток, 8) сокира, 9) металевий предмет «Т»-образної форми, 10) металева конструкція у вигляді сосуду з отворами зверху.

Клопотання обґрунтовано тим, що в ході проведення досудового розслідування за ч. 1 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України 20.06.2017р. при огляді місця події було виявлено та вилучено вказане майно, що відповідає критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України, а саме підшукано, використано як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.

Також необхідність арешту вказаного майна зумовлюється тим, що воно буде відігравати доказову роль у кримінальному провадженні.

Незастосування цього заходу буде перешкоджати встановленню істини по справі внаслідок того, що вилучене майно може бути пошкоджене або зникнути.

Відповідно до ч. 7 ст. 237 КПК України, вилучені під час проведення огляду речі і документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Клопотань про фіксацію судового засідання за допомогою технічних засобів його учасниками не заявлялося, за ініціативою суду воно не здійснюється, що відповідає положеннямст. 107 КПК України.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив його задовольнити.

Неявка у судове засідання власників тимчасово вилученого майна не перешкоджає розгляду клопотання, що відповідає вимогам ч. 1 ст. 172 КПК України.

Від представника КП Харківської обласної ради «Регіональний центр природних ресурсів та екології» - адвоката ОСОБА_5 надійшли письмові заперечення на клопотання, з яких вбачається, що на виконання рішення Харківської обласної ради від 14.04.2016 року №107-VII «Про затвердження регіональної стратегії «Екологія Харківщини» на 2016-2020 роки, КП ХОР «РЦПРЕ» було визначено спеціалізованим органом, відповідальним за реалізацією стратегії (рішення ХОР від 23.06.2016р. №№ 192-VII та 192-VII). КП ХОР «РЦПРЕ» проводить роботи по вивченню стану ґрунту, поверхневих та підземних вод в межах Сіверсько-Донецького техногенного вузла забруднення нафтопродуктами ґрунту, поверхневих та підземних вод.

Впродовж лютого та березня 2017 року зазначені роботи проводилися в лісосмузі поблизу Шебелінського ГПЗ (Харківська обл., Балаклійський р-н, смт Андріївка) та в лісосмузі поблизу колії південної залізниці в районі Шебелінського ГПЗ (Харківська обл., Балаклійський р-н, смт Андріївка).

За дорученням КП ХОР «РЦПРЕ» уповноваженими особами провадилися планові роботи з вивчення, дослідження стану ґрунту, поверхневих та підземних вод за відповідними погодженими.

Під час проведення вище вказаних робіт працівниками було виявлено незаконний видобуток невідомими особами нафтопродуктів на території яка досліджувалася КП ХОР «РЦПРЕ». Про факти незаконного видобування нафтопродуктів було повідомлено правоохоронні органи, але працівники Балаклійського ВП ГУ НП в Харківській області, замість того, щоб припинити незаконні дії з видобутку вуглеводнів, незаконно вилучили у працівників КП ХОР «РЦПРЕ» майно, а саме: головка бура (150 мм) 1 шт.; бур (150 мм) зі штангою в зборі 4 шт.; сокира 1 шт.; лопата штикова 1 шт.; каністра пластикова на 20 літрів 50 шт.; лійка металева 4 шт.; відро оцинковане на 15 літрів 6 шт.; цеп металевий 10 метрів 1 шт.; ловушка з мотузкою шт.; тачка двухколісна металева 1 шт.; ємність пластикова у металевому каркасі на 600 літрів білого кольору 1 шт.; мотузка 30 метрів 1 шт.; причіп державний номер НОМЕР_1 , призначені для виконання вищевказаних робіт. Та тим самим завдали як матеріальну шкоду так і заблокували проведення подальших робіт Комунальним підприємством. Вилучене майно перебуває у тимчасовому безоплатному користуванні у КП ХОР «РЦПРЕ» на підставі договору №1/030417 від 03.04.2017, акту прийому-передачі майна до нього та переліку. Саме на підставі цього договору КП ХОР «РЦПРЕ» є володільцем майна та має відповідний процесуальний статус згідно КПК України.

20 червня 2017 року слідчо оперативна група Балаклійського ВП ГУ НП в Харківській області вилучила вище вказане майно не надавши відповідальній особі, яка була присутня під час вилучення копій протоколу огляду та вилучення майна.

На сьогоднішній день слідчий СВ Балаклійського ВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_4 звернувся втретє до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, але вважає, що законних підстав для задоволення даного клопотання не має, тому просив відмовити у його задоволенні.

Слідчий суддя, вислухавши думку прокурора, дослідивши надані докази та письмові заперечення, дійшов наступного.

У відповідності до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно до ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Частиною 2 ст. 173 КПК України регламентовано, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2)можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1)можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Надаючи оцінку дослідженим в ході розгляду клопотання доказам, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність умов, передбачених п. п. 1,5,6 ч. 2 ст. 173 КПК України, а відповідно й наявності беззаперечних обставин, що дають підстави для задоволення клопотання.

Відповідно до Єдиного державного реєстру судових рішень слідчий звертався до суду з клопотаннями про арешт майна від 22.06.2017 та 26.07.2017, клопотання були повернуті для усунення недоліків.

Ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 23.06.2017 по справі №610/1679/17, провадження 1-кс/610/283/2017, було повернуто клопотання про арешт майна. В ухвалі встановлено, що клопотання обґрунтовано тим, що в ході проведення досудового розслідування за ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, 20.06.2017 при огляді місця події було виявлено та вилучено вказане майно, що відповідає критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України, а саме підшукано, використано як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди. Але клопотання було подано 22.06.2017, тобто з перевищенням строку, передбаченого КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 169 КПК України, тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 171 та частиною шостою статті 173 цього Кодексу.

Згідно ч. 5 ст. 171 КК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Однак, відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України слідчий звернувся до слідчого судді з пропущенням строку, не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, адже вилучення майно відбулося 20.06.2017, а вперше слідчий звернувся з клопотанням 22.06.2017.

Крім того, КП ХОР «РЦПРЕ» повідомляло начальника Балаклійського ВП ГУ НП в Харківській області відповідним листом-повідомленням від 21.03.2017 №326, про те, що КП ХОР «РЦПРЕ» вивчає стан ґрунту, поверхневих та підземних вод в межах Сіверсько-Донецького техногенного вузла забруднення нафтопродуктами ґрунту, поверхневих та підземних вод. А також у листі-повідомленні було зазначено місце проведення робіт лісосмуга поблизу Шебелинського ГПЗ.

На підставі п. 4 ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено розмір шкоди. Але у супереч вимог цієї статті у клопотання взагалі не зазначено розміру шкоди.

Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно ст.8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно ст. 16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

В даному випадку у слідства відсутні достатні докази на те, що вилучене майно має значення для кримінального провадження, що розслідується, оскільки після тимчасово вилучення слідчий не звернувся до слідчого судді із клопотанням про накладення арешту, вважаю що вище викладене свідчить про обґрунтованість викладених вимог, оскільки не вжиття заходів реагування буде порушувати права власника тимчасово вилученого майна та свідчить про безпідставність утримання без відповідного рішення суду.

Слідчим не доведено того, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення уповноваженими особами КП ХОР «РЦПРЕ» кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні.

Таким чином, доводи клопотання не підтверджені доказами, з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття процесуального рішення, зокрема й про арешт майна.

Згідно до ч. 3 ст. 173 КПК України, відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170 173 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання слідчого СВ Балаклійського ВП ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 про накладення арешту на майно - відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Харківської області на протязі п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: