Ухвала

від 14.07.2017 по справі 610/1679/17

БАЛАКЛІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

Іменем України

№ 610/1679/17 1-кс/610/310/2017

м. Балаклія 14.07.2017 року

Балаклійський районний суд Харківської області -

слідчий суддя: ОСОБА_1 ,

за участі

секретаря: ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого СВ Балаклійського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 за кримінальним провадженням № 12017220190000282 про арешт майна, -

в с т а н о в и в:

Предметом клопотання є майно: 1) полімерні каністри об`ємом 20л кожна у кількості 16шт., наповнені рідкою речовиною чорного кольору; 2) полімерні каністри об`ємом 20л кожна у кількості 6шт., порожні; 3) 3 металевих відра об`ємом 10л кожне; 4) металева лійка; 5) металеве відро зі шнурком; 6) рукавички.

Клопотання обґрунтовано тим, що в ході проведення досудового розслідування за ч. 1 ст. 239 КК України 10.07.2017р. при огляді місця події було виявлено та вилучено вказане майно, що відповідає критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України, а саме підшукано, використано як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.

Також необхідність арешту вказаного майна зумовлюється тим, що воно буде відігравати доказову роль у кримінальному провадженні, по ньому буде проведено хімічні експертизи.

Незастосування цього заходу буде перешкоджати встановленню істини по справі внаслідок того, що вилучене майно може бути відчужене, спотворене, чи взагалі знищене. Арешт є заходом, направленим на збереження речових доказів.

Уповноважені слідчий та/або прокурор у судове засідання не прибули, в порядку ч. 1 ст. 172 КПК України їх неприбуття не перешкоджає розгляду клопотання.

Представник володільця майна КП ХОР «Регіональний центр природних ресурсів та екології» надав письмові заперечення, зазначивши, що підприємство здійснює законну діяльність з вивчення стану ґрунту, поверхневих та підземних вод тощо. Неподалік від місця проведення робіт невідомі особи займалися видобутком нафтопродуктів.

Як вбачається з матеріалів клопотання, слідчим відділенням Балаклійського ВП ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12017220190000282 . Відомості про вчинене кримінальне правопорушення з кваліфікацією за ч. 1 ст. 239 КК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) було внесено 13.03.2017р.

Частиною 1 ст. 239 КК України передбачено кримінальну відповідальність за забруднення або псування земель речовинами, відходами чи іншими матеріалами, шкідливими для життя, здоров`я людей або довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров`я людей чи довкілля.

Протоколом огляду місця події від 10.07.2017р. в період 17.20-18.30год. на території лісосмуги, яка розташована на відстані 200м від Шебелинського ГПЗ в сел. Андріївка Балаклійського району Харківської області, було виявлено і вилучено зазначене майно (а.с. 8).

З витягу з ЄРДР про внесення 13.03.2017р. відомостей про вчинений злочин за ч. 1 ст. 239 КК України вбачається, що 12.03.2017р. до Балаклійського ВП надійшло повідомлення про те, що в лісосмузі поруч з газо-бензиновим заводом у сел. Андріївка Балаклійського району Харківської області відбувається забруднення земель матеріалами, шкідливими для життя та здоров`я людей (а.с. 3).

Відповідно до картки первинного обліку інформації, яка надійшла по телефону, співробітник СБУ повідомив про те, що 12.03.2017р. в лісосмузі в сел. Андріївка Балаклійського району Харківської області невідомі особи видобувають речовину невідомого походження (а.с. 6).

Згідно до картки первинного обліку інформації, яка надійшла по телефону, директор Комунального підприємства Харківської обласної ради «Регіональний центр природних ресурсів та екології» повідомив про те, що 10.07.2017 р. невідомі особи видобували нафтопродукти поблизу сел. Андріївка Балаклійського району Харківської області (а.с. 7).

З протоколу допиту свідка ОСОБА_4 від 10.07.2017р. вбачається, що він працює заступником начальника Комунального підприємства Харківської обласної ради «Регіональний центр природних ресурсів та екології», яке здійснює дослідницьку діяльність для встановлення оптимальної течії підземних вод з метою виявлення місця забруднення нафтопродуктами. Дослідження проводиться за допомогою свердловин. Забруднену рідину збирають у пластикові каністри для подальшої утилізації (а.с. 10).

З копії договору № 0414/2 про надання послуг від 14.04.2017р. вбачається, що вказаний договір укладено між Комунальним підприємством Харківської обласної ради «Регіональний центр природних ресурсів та екології» (замовник) та ТОВ «Єдині екологічні системи» (виконавець). За умовами договору замовник доручає та оплачує, а виконавець надає послуги із збирання, перевезення, зберігання, видалення, захоронення відходів. Місцем тимчасового зберігання відходів визначено вул. Фрунзе, 125 в сел. Андріївка. У додатку 1 до договору зазначено найменування відходів вода, забруднена нафтопродуктами (а.с. 11-13).

Згідно до ч. 7ст. 237 КПК України вказане у клопотанні майно вважається тимчасово вилученим.

П. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України регламентує арешт майна як один з заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1)існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2)потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;

3)може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Крім того, ч. 2ст. 170 КПК Українипередбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно до ч. 3ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи при наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 цього Кодексу.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числіпредмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Фактично клопотання обгрунтовується лише самим фактом вилучення зазначеного у ньому майна.

З 12.03.2017р. і досі не встановлені межі земельної ділянки, не відібрані проби речовин, по ним не призначені дослідження та експертизи з метою встановлення їх можливої шкідливості та виду, не встановлені джерела можливого забруднення, не наведено які ж саме спеціальні правила порушені, яку саме та кому саме створено небезпеку, не допитані посадові особи та працівники підприємств замовника та виконавця послуг, у т.ч. з питань належності та походження вилученого майна тощо.

Таким чином клопотання, як і саме досудове розслідування носить формальний характер.

Зважаючи на вищевикладене, не убачається наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що може бути підставою для застосування арешту майна. Про підозру нікому не повідомлено.

На цей час не спростовано здійснення Комунальним підприємством Харківської обласної ради «Регіональний центр природних ресурсів та екології» (замовник) та ТОВ «Єдині екологічні системи» (виконавець) законної діяльності на підставі наявних у них документів, а зазначене у клопотанні майно є засобами роботи та предметами досліджень тощо.

Окремо слід зазначити, що в ході досудового розслідування або не витребувані від Харківської обласної ради, КП ХОР «Регіональний центр природних ресурсів та екології» (замовник) та ТОВ «Єдині екологічні системи», місцевих органів влади тощо документи про правові підстави здійснення такої діяльності, або вони умисно не надаються суду при клопотання задля унеможливлення повного дослідження обставин, обмежившись окремими «вигідними» для слідства односторонніми матеріалами.

За викладених обставин суд дійшов висновку про недоведеність того, що зазначене у клопотанні майно відноситься до предметів, які відповідають критеріям, передбачених у ч. 2 ст. 167 КПК України.

Санкція ч. 1 ст. 239 КК України не передбачає можливості конфіскації майна, яке є предметом цього клопотання.

Клопотання є неконкретним, не зазначено зміст цього арешту, спосіб його реалізації (позбавлення права на відчуження, розпорядження та або користування майном).

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати обставини, визначені ч. 2 ст. 173 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК Українислідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.

Потреби досудового розслідування не виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна.

Не розумним та не співрозмірним завданням даного кримінального провадження буде обмеження права власності шляхом накладення арешту.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-174 КПК України, -

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Балаклійського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 за кримінальним провадженням № 12017220190000282 про арешт майна.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Харківської області протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1