Ухвала

від 11.07.2017 по справі 734/336/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 734/336/17 Провадження № 22-ц/795/1332/2017 Категорія -цивільнаГоловуючий у I інстанції -Соловей В. В. Доповідач - Боброва І. О.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2017 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіОСОБА_1, суддів:ОСОБА_2, ОСОБА_3, при секретарі:ОСОБА_4, за участю:представника позивача - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Данівське на рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 26 травня 2017 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Данівське до ОСОБА_6, Товариства з обмеженою відповідальністю Данівка-Агро , Бобровицької районної державної адміністрації Чернігівської області про визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними та скасування державної реєстрації договорів оренди землі,

третя особа - Державний реєстратор Бобровицької районної державної адміністрації Чернігівської області ОСОБА_7,

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі ТОВ Данівське просить скасувати дане рішення і постановити рішення про задоволення позову.

Рішенням Козелецького районного суду Чернігівської області від 26 травня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що в даному випадку наявний факт укладення та підписання договору оренди землі між позивачем та ОСОБА_6 від 03.04.2006 та подальша пролонгація вказаного договору шляхом підписання між сторонами додаткової угоди від 09.03.2015 про його поновлення на новий строк. На думку апелянта, ОСОБА_6 після підписання додаткової угоди від 09.03.2015 не мала жодного законного права передавати земельну ділянку в оренду будь-кому іншому.

Крім того, ТОВ Данівське зазначає, що ОСОБА_6 не заперечувала та погодилась з переважним правом позивача на продовження договору оренди землі, підписавши додаткову угоду, ніяких відмов та заперечень з приводу продовження строку договору від неї не надходило. Вона була повідомлена про намір позивача скористатись своїм переважним правом і бажанням переукласти договір оренди на новий строк до спливу строку для такого повідомлення. ТОВ Данівське належним чином виконувало умови договору оренди землі, що підтверджується відповідним документами про виплату орендної плати. До того ж, ТОВ Данівське продовжує користуватися земельними ділянками, які передані в оренду. Від ОСОБА_6 не надходило жодних звернень стосовно повернення земельних ділянок.

В судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги і просив її задовольнити.

Відповідачі та третя особа належним чином були повідомлені про час розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення 04- 06.07.2017 поштових відправлень, проте своїх представників до суду не направили.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасника судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Постановляючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ Данівське не набуло прав орендаря на підставі додаткової угоди від 09 березня 2015 року до договору оренди землі від 03 квітня 2006 року, який укладено між ТОВ Данівське та ОСОБА_8 і, відповідно, відповідачами не порушені права позивача.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи та відповідають вимогам закону.

Так, по справі встановлено наступне.

Згідно з державними актами на право приватної власності на землю серії ІV-ЧН № 003323 від 06.08.2003 ОСОБА_6 має у власності земельні ділянки площами : 1,2690 га (пасовище), 2,6744 га (рілля), 0,2500 га (сіножать), що розташовані на території Данівської сільської ради Козелецького району.

03.04.2006 Колективне підприємство на приватній основі імені Леніна, правонаступником якого є ТОВ Данівське (згідно з витягом з статуту цього товариства) і ОСОБА_6 уклали договір оренди зазначених вище земельних ділянок, строком на 10 років, без розроблення проектів відведення земельних ділянок.

Пунктом 8 цього договору передбачалося, що після закінчення строку дії договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. В цьому випадку орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Позивач ТОВ Данівське стверджувало, що листом від 09.03.2015 запропонувало ОСОБА_6, як власнику земельної ділянки, продовжити дію договору оренди земельних ділянок з номером паю 685, додавши проект додаткової угоди (а.с.69). Під час розгляду справи в суді першої інстанції ОСОБА_6 факт отримання такого листа з додатком заперечувала.

Відповідно до додаткової угоди від 09.03.2015 № 040685400328 між ТОВ Данівське та ОСОБА_6 до договору оренди землі внесено зміни, зокрема, згідно з пунктом 8 подовжено термін дії договору оренди землі з 03.04.2016 по 03.04.2026, строком на 10 років. Також внесені зміни в пункти 9,20 та 40 договору. Сторони також узгодили, що дійсна додаткова угода є невід'ємною частиною вище вказаного договору і набирає чинності з моменту підписання сторонами та її державної реєстрації (а.с.27).

Статтями 3 та 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01.07.2004 № 1952-IV передбачена обов'язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав. Статтею 2 визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Позивач не заперечує того, що зміни до договору оренди землі, які внесені відповідно до додаткової угоди від 09.03.2015 зареєстровані не були. З огляду на це вказані зміни не набули чинності.

07.09.2016 ОСОБА_6 уклала з ТОВ Данівка - Агро три договори оренди належних їй земельних ділянок 1,2690 га (пасовище) (а.с.40), 2,6744 га (рілля) (а.с.42), 0,2500 га (сіножать) (а.с.46).

Рішенням Державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_9 відмовлено ТОВ Данівське у державній реєстрації на земельну ділянку, що подана 27.10.2016 через те, що право оренди на цю земельну ділянку вже зареєстровано на підставі договір оренди землі від 07.09.2016 з іншим орендарем.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з вимогами частини третьої статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Отже, сторони договору, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують договір, надаючи згоді встановленої форми.

Відповідно до статей 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Згідно із частиною п'ятою статті 6 Закону України Про оренду землі право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Підпунктом 6 пункту 2 частини першої статті 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що державній реєстрації прав підлягає право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.

Статтею 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Учасники правочину, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують відповідний письмовий документ, надаючи згоді встановленої форми.

Разом з тим цивільні права та обов'язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін під час укладення договорів оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації.

Виходячи з положень статті 638 ЦК України, статей 125, 126 ЗК України договір оренди землі набуває чинності з дня проведення його державної реєстрації.

Вказане відповідає правовому висновку ВСУ у справі №6-643цс16 від 13.06.2016.

Згідно з п. 37 договору оренди землі від 03.04.2006, дія договору припиняється, окрім іншого, у разі закінчення строку, на який його було укладено (а.с.26). Сторони визначилися з терміном дії договору 10 років.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, в період з 09.03.2015 до 08.09.2016 позивач не вчинив жодних дій для державної реєстрації права оренди землі на новий строк. З огляду це відсутні підстави вважати пролонгованим договір оренди землі від 03.04.2006 у спосіб встановлений законом.

Посилання апелянта на положення ст. 33 Закону України Про оренду землі щодо переважного права на укладення договору оренди не є підставою для скасування судового рішення з огляду на те, що в матеріалах справи відсутні достовірні докази вручення ОСОБА_6 листа від 09.03.2015. До наданої позивачем копії Журналу вихідної кореспонденції з відміткою про відправлення ОСОБА_6 повідомлення про намір продовження терміну дії договору оренди землі (а.с.61-62) за відсутності поштової квитанції суд відноситься критично, як і до показань свідка ОСОБА_10, яка є працівником позивача.

Доводи позивача щодо відсутності заперечень орендодавця на продовження дії договору після його закінчення колегія суддів до уваги не приймає, оскільки за змістом ч.6 та 8 ст. 33 Закону України Про оренду землі , у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності). Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.

Аналізуючи статтю 33 Закону, слід дійти висновку, що для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч.6 ст.33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність наступних юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обов'язки за договором; відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову у поновленні договору оренди; сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.

З матеріалів справи не вбачається, що після закінчення дії договору від 03.04.2006, а саме після 03.04.2016, позивач продовжував користуватися земельною ділянкою ОСОБА_6 і звертався до останньої з пропозицією укласти додаткову угоду до договору оренди землі про його поновлення. Факт належного виконання орендарем своїх обов'язків за договором з 2006 до 2012 останнім не доведено. Орендодавець належне виконання орендарем умов договору щодо виплати орендної плати заперечувала.

Укладена але не зареєстрована в установленому порядку додаткова угода від 09.03.2015 на реалізацію орендарем свого переважного права не впливає з огляду на викладені вище обставини.

Розглядаючи справу відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України, тобто в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що доводи викладені в апеляційній скарзі обґрунтованості судових висновків не спростовують, тому підстави для її задоволення відсутні.

Судове рішення постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Данівське відхилити.

Рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 26 травня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів

Головуючий:Судді: