Постанова

від 11.07.2017 по справі 826/22539/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

11 липня 2017 року №826/22539/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю АДМ Україна доМіжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю АДМ Україна звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників, у якій просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.07.2015 №0000234050.

Позовні вимоги мотивовано тим, що Міжрегіональним Головним управлінням Державної фіскальної служби - Центральним офісом з обслуговування великих платників протиправно, на підставі хибних висновків акта перевірки від 17.06.2015 №24/28-10-40-3-33546532, прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.07.2015 №0000234050.

Відповідач проти позову заперечив з огляду на обґрунтованість висновків акта перевірки від 17.06.2015 №24/28-10-40-3-33546532 та відповідно, податкового повідомлення-рішення від 03.07.2015 №0000234050.

Адміністративну справу №826/22539/15 розглянуто в письмовому провадженні на підставі частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Міжрегіональним Головним управлінням Державної фіскальної служби - Центральним офісом з обслуговування великих платників проведено позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю АДМ Україна з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам із приватним підприємством Ан-Транс за період з 01.01.2013 по 31.12.2013.

Перевіркою встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю АДМ Україна пунктів 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до неправомірного віднесення до складу валових витрат в 2013 році витрат пов'язаних з придбання товарів у приватного підприємства Ан-Транс , які не спричинили реального настання правових наслідків на суму 67 246,00 грн.

За наслідками перевірки Міжрегіональним Головним управлінням Державної фіскальної служби - Центральним офісом з обслуговування великих платників складено акт від 17.06.2015 №24/28-10-40-3-335465323 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.07.2015 №0000234050, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 15 971,25 грн., у тому числі: 12 777,00 - основний платіж, 3194,25 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Товариство з обмеженою відповідальністю АДМ Україна не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням від 03.07.2015 №0000234050, звернулось до суду з даним позовом.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин), витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України визначено, що не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це контролюючому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до контролюючого органу.

Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Як вбачається з акта перевірки Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 17.06.2015 №24/28-10-40-3-335465323 висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на відсутність факту реальності господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю АДМ Україна та приватним підприємством Ан-Транс за договорами купівлі-продажу від 27.08.2013 №10221, 24.09.2013 №10566.

Міжрегіональне Головне управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників, як на підставу спростування реальності господарських операцій, здійснених між товариством з обмеженою відповідальністю АДМ Україна та приватним підприємством Ан-Транс посилається на існування досудового розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудового розслідування за №3201416000000149 від 27.06.2014 щодо службових осіб товариства з обмеженою відповідальністю Іст Грейнс за ознаками злочину, передбаченого частиною третьою статті 212, частиною п'ятою статті 191, частиною другою статі 15 Кримінального кодексу України. В ході проведеного досудового розслідування встановлено, що службові особи товариства з обмеженою відповідальністю Іст Грейнс , шляхом незаконного завищення витрат по фінансово-господарських операціях з приватним підприємством АН Транс протягом 2013 року, умисно ухилилися від сплати податку на прибуток на загальну суму 2870 тис. грн. При цьому, вироком Приморського районного суду міста Одеси від 07.11.2014 по кримінальній справі №522/20533/14-к ОСОБА_1 - засновника і директора приватного підприємства АН Транс визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво).

В ході аналізу відомостей про рух коштів на банківських рахунках приватного підприємства АН Транс встановлено, що одним із підприємств, яке перераховувало останньому кошти за зернові, являється товариство з обмеженою відповідальністю АДМ Україна . Між тим, відповідно до протоколів допиту в якості свідка ОСОБА_1 від 10.09.2014 та від 05.03.2015, останній пояснив, що здійснив за грошову винагороду реєстрацію на своє ім'я суб'єкта підприємницької діяльності - приватне підприємство АН Транс , без наміру ведення в подальшому будь-якої підприємницької діяльності. На ведення від його імені фінансово-господарської діяльності приватного підприємства АН Транс ОСОБА_1 нікого не уповноважував, та особисто жодної діяльності в якості директора цього підприємства не здійснював, коштами на рахунку підприємства не розпоряджався, операції з купівлі-продажу товарів не здійснював, документи фінансово-господарської діяльності після відкриття рахунків у банківських установах не підписував. Інформацію про наявність фінансово-господарських взаємовідносин безпосередньо з товариством з обмеженою відповідальністю АДМ Україна не підтвердив. За даними листа ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС у Одеській області від 16.06.2015 №17195/7/15-53-22-05/16 зустрічну звірку платника приватного підприємства АН Транс за період з 01 січня по 31 грудня 2013 року провести не вдалося у зв'язку з не встановленням місцезнаходження підприємства та його посадових осіб, що не дало змоги підтвердити товарність господарських операцій за ланцюгом постачання.

З матеріалів справи вбачається, що між товариством з обмеженою відповідальністю АДМ Україна (покупець) та приватним підприємством Ан-Транс (продавець) укладено типові договори купівлі-продажу від 27.08.2013 №10221, 24.09.2013 №10566, відповідно до яких продавець поставляє та передає у власність, а покупець приймає та проводить розрахунок за насіння соняшнику, на умовах передбачених договорами.

Пунктом 2.3 договорів передбачено, що датою поставки товару є дата приймання товару приватним акціонерним товариством АДМ Іллічівськ , що відображається у складених приватним акціонерним товариством АДМ Іллічівськ реєстрах про приймання товару.

Пунктом 5.1 договорів визначено оформлення таких документів як: рахунків-фактури, видаткових та податкових накладних.

На підтвердження виконання умов договорів, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копії договорів купівлі-продажу від 27.08.2013 №10221, 24.09.2013 №10566, видаткових накладних, рахунків-фактур, товарно-транспортних накладних, журналу довіреностей на отримання цінностей, довідку про здійснення оплату товару, карточки 631.

Суд наголошує, що позивачем не надано передбачених договорами реєстрів про приймання товару.

Як свідчать договори та матеріали справи, транспортування придбаних товарів здійснювалося за рахунок постачальника - приватного підприємства АН Транс автомобільним транспортом із залучення третіх осіб-перевізників до місцезнаходження відповідних елеваторів.

Згідно письмових пояснень представника позивача, придбана у приватного підприємства АН Транс сільськогосподарська продукція експортована позивачем на підставі укладених зовнішньоекономічних контрактів. На підтвердження наведених обставин позивач надав суду копії контрактів на поставку зернових з компанією ADM INTERNATIONAL SARL Швейцарія.

Разом з тим, в матеріалах справи наявна копія вироку Приморського районного суду міста Одеси від 07.11.2014 №522/20533/14-к (№1-кп/522/1053/14), винесена за наслідками розгляду обвинувального акта, який надійшов до суду з угодою про визнання винуватості, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32014160000000246 від 20.10.2014 відносно ОСОБА_1, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 205 Кримінального кодексу України, з відміткою про набрання ним законної сили з 07.12.2014.

З тексту цього вироку від 07.11.2014 вбачається, що в ході розгляду обвинувального акта Приморський районний суд міста Одеси встановив, що в січні 2013 року ОСОБА_1, не маючи наміру займатись підприємницькою діяльністю та переслідуючи корисливу мету на отримання грошової винагороди в розмірі 100 доларів США (800 гривень), надав згоду невстановленій слідством особі перереєструвати на своє ім'я приватне підприємство АН Транс . Згідно протоколу №30/01 Загальних зборів учасників приватного підприємства АН Транс від 30.01.2013, ОСОБА_1 включений до складу учасників підприємства, та отримав 100 відсотків статутного капіталу приватного підприємства АН Транс , у зв'язку з чим став одноособовим засновником вказаного підприємства. Того ж дня, ОСОБА_1 прибув до приватного нотаріуса Корнік Д.А. та засвідчив своїм підписом статут приватного підприємства АН Транс в новій редакції, затверджений протоколом №30/01 Загальних зборів учасників приватного підприємства АН Транс від 30.01.2013. На підставі засвідчених ОСОБА_1 документів 30.01.2013 здійснено державну реєстрацію змін до установчих документів приватного підприємства АН Транс у відділі державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції за №15561070008033705.

Після чого, 12.02.2013 разом з невстановленою слідством особою ОСОБА_1 прибув на площу Дерев'янко у місті Одеса, та в приміщенні акціонерного товариства Фінростбанк (МФО 328599) підписав документи щодо відкриття поточних рахунків приватного підприємства АН Транс - НОМЕР_1 (українська гривня), НОМЕР_2 (долар США), НОМЕР_2 (євро), НОМЕР_2 (російський рубль).

20.03.2013 ОСОБА_1 з тією ж невстановленою слідством особою, прибув на вулицю Новосельського, що на розі вулиці Преображенського у місті Одеса, та в приміщенні ПАТ КБ Надра (МФО 380764) підписав документи щодо відкриття поточних рахунків приватного підприємства АН Транс - НОМЕР_3 (українська гривня), НОМЕР_4 (долар США), НОМЕР_5 (євро), НОМЕР_6 (російський рубль).

В подальшому, після виконання необхідних дій, які пов'язані з перереєстрацією підприємства, всі реєстраційні та засновницькі документи, а також печатку приватного підприємства АН Транс ОСОБА_1 передав невстановленій слідством особі.

За результатами розгляду обвинувального акта та угоди про визнання винуватості, складених в межах кримінального провадження №32014160000000246, районний суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_1, засвідчивши своїм підписом, складені у встановленій законом формі, установчі документи про придбання ним суб'єкта підприємницької діяльності - приватного підприємства АН Транс та документи про відкриття розрахункових рахунків в банківських установах, вчинив умисні дії, направлені на придбання суб'єкта підприємницької діяльності, з метою прикриття незаконної діяльності інших осіб.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення передбачене частиною першою статті 205 Кримінального кодексу України, за кваліфікуючими обставинами - фіктивне підприємство, тобто придбання суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) без справжнього наміру здійснювати господарську діяльність, а з метою прикриття незаконної діяльності інших осіб.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 205 Кримінального кодексу України, визнав повністю та підтвердив, що угода про визнання винуватості укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Крім того, обвинувачений ОСОБА_1 зазначив, що розуміє надані йому законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені статею 473 КПК України, характер пред'явленого обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди про визнання винуватості та наполягає на його затвердженні.

За результатами розгляду кримінальної справи №522/20533/14-к (№1-кп/522/1053/14) Приморський районний суд міста Одеси затвердив угоду про винуватість від 27.10.2014, укладену між підозрюваним ОСОБА_1 та прокурором, визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 205 Кримінального кодексу України, та призначив йому покарання у вигляді штрафу у розмірі 8500,00 грн., та звільнив останнього від кримінальної відповідальності за вказане кримінальне правопорушення на підставі пункту в статті 1 Закону України Про амністію у 2014 році від 18.04.2014 із закриттям кримінального провадження відносно ОСОБА_1

Через канцелярію суду від директора приватного підприємства АН Транс надійшли нотаріально завірені письмові пояснення ОСОБА_1 В тексті цих письмових пояснень ОСОБА_1 посилався на реальність вчинених господарських операцій з позивачем, наявність у приватного підприємства АН Транс адміністративно-господарських ресурсів для здійснення поставок на адресу позивача, неважливість вироку Приморського районного суду міста Одеси від 07.11.2014 як документального доказу, який спростовує товарність спірних господарських операцій.

Суд оцінюючи значимість наданих позивачем первинних та інших документів на обґрунтування реальності господарських операцій з його контрагентом, і пояснень приватного підприємства АН Транс в контексті наведених вище положень законодавства з питань податкового і бухгалтерського обліку, звертає увагу на правову позицію Верховного Суду України, що викладена в його постановах від 01.12.2015 по справі №826/15036/14 та від 12.01.2016 №21-3706а15: статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку .

Водночас у постанові від 26.01.2016 №21-4781а15 колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла такого висновку: первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту та валових витрат, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена вироком суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт або послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставними .

В силу приписів частини першої статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Виходячи з вищенаведених правових позицій Верховного Суду України, та враховуючи встановлений в судовому порядку факт фіктивності приватного підприємства АН Транс , Окружний адміністративний суд міста Києва оцінює первинні документи, підписані від імені приватного підприємства АН Транс , як такі, що мають нелегальних характер, а тому приходить до висновку про те, що вони не підтверджують належним чином реальність виконаних господарських операцій з поставки сільськогосподарської продукції на користь позивача.

Що ж до нотаріально посвідчених письмових пояснень директора приватного підприємства АН Транс , які нібито нівелюють значення вироку Приморського районного суду міста Одеси від 07.11.2014, то суд не вважає їх такими, що можуть враховуватися при формуванні відповідних податкових вигод позивача (в даному випадку формування витрат), оскільки, по-перше, зі змісту вироку районного суду вбачається, що в судовому засіданні ОСОБА_1 особисто підтвердив правильність та достовірність викладених в обвинувальному акті обставин, зокрема: щодо перереєстрації ним на своє ім'я приватного підприємства АН Транс за грошову винагороду та без мети здійснення підприємницької діяльності, щодо передачі ним реєстраційних та засновницьких документів разом з печаткою підприємства іншим невстановленим особам, що, в свою чергу, унеможливлювало в подальшому укладання та підписання безпосередньо ОСОБА_1 договорів і первинних документів до них з іншими суб'єктами підприємницької діяльності (в тому числі з позивачем).

У матеріалах справи відсутні докази оскарження ОСОБА_1 особисто в судовому порядку вироку суду та/або правомірності дій працівників правоохоронних органів, вчинених в межах досудового слідства по кримінальним провадженням №32014160000000246 та №32014160000000246.

З урахуванням вищенаведеного суд вважає, що матеріалами справи достовірність вироку Приморського районного суду міста Одеси від 07.11.2014 та протоколів допиту свідка, складених в межах кримінального провадження №32014160000000149, не спростовується.

Таким чином, суд погоджується з висновками контролюючого органу про завищення товариством з обмеженою відповідальністю АДМ Україна валових витрат за 2013 рік у розмірі 67 246,00 грн. по господарських операціях з приватним підприємством АН Транс , та відповідно вважає їх обґрунтованими та правомірними.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити в задоволені позову.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.