Ухвала

від 21.09.2017 по справі 826/22539/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/22539/15 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В. Суддя-доповідач: Шурко О.І.

У Х В А Л А

Іменем України

21 вересня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Кузьменка В.В., Степанюка А.Г.,

при секретарі Коцюбі Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АДМ Україна" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 липня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АДМ Україна" до Міжрегіонального Головного управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "АДМ Україна" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників, у якій просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.07.2015 №0000234050.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 липня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є на його переконання підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Міжрегіональним Головним управлінням Державної фіскальної служби - Центральним офісом з обслуговування великих платників проведено позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "АДМ Україна" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам із приватним підприємством "Ан-Транс" за період з 01.01.2013 по 31.12.2013.

Перевіркою встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю "АДМ Україна" пунктів 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до неправомірного віднесення до складу валових витрат в 2013 році витрат пов'язаних з придбання товарів у приватного підприємства "Ан-Транс", які не спричинили реального настання правових наслідків на суму 67 246,00 грн.

За наслідками перевірки Міжрегіональним Головним управлінням Державної фіскальної служби - Центральним офісом з обслуговування великих платників складено акт від 17.06.2015 №24/28-10-40-3-335465323 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.07.2015 №0000234050, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 15 971,25 грн., у тому числі: 12 777,00 - основний платіж, 3194,25 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Товариство з обмеженою відповідальністю "АДМ Україна" не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням від 03.07.2015 №0000234050, звернулось до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідачем доведено законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, аргументуючи свою позицію наступним.

Як свідчать обставини справи, перевірка позивача була проведена на підставі пп. 78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України на виконання постанови старшого слідчого з ОВС першого ВКР СУФР ГУ ДФС в Одеській області, старшого лейтенанта податкової міліції Шишлова В.А. від 03.03.2015 року в межах досудового розслідування у кримінальному провадженні №3201416000000149 від 27.06.2014 щодо службових осіб ТОВ Іст Грейнс за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст.212, ч.5 ст.191, ч.2 ст.15 КК України.

Так, досудовим розслідуванням було встановлено, що ПП Ан-Транс за податковою адресою не знаходиться, основні засоби, транспортні засоби, фактичні трудові ресурси на підприємстві відсутні.

Згідно з протоколом допиту засновника та директора ПП Ан-Транс ОСОБА_3 від 10.09.2014 останній показав, що ведення фінансово-господарської діяльності ПП Ан-Транс він не здійснював, рухом коштів по рахунках не керував, товарів ніде не купував та не реалізовував, жодних документів фінансово-господарської діяльності Ан-Транс після відкриття рахунків у банку не складав, не підписував та нікого на це не уповноважував.

Вироком Приморського районного суду м. Одеси від 07.11.2014 у справі №522/20533/14-к, 1-кп/522/1053/14 ОСОБА_3 був визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.205 КК України (фіктивне підприємництво).

Контролюючим органом також використано податкову інформацію, наведену у листі ДПІ у Приморському районі ГУ ДФС в Одеської області від 16.06.2015 №17195/7/15-53-22-05/16, згідно якої провести зустрічну звірку платника ПП Ан-Транс було неможливо, оскільки стан платника - 8 - до СДР винесено запис про відсутність за місцезнаходженням , згідно детальної інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за серпень - вересень 2013 року відсутня інформація щодо підприємств-покупців та відсутня реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Окрім цього, кількість працюючих ПП Ан-Транс згідно поданих податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за II квартал 2013 року - 1 особа, III, IV квартали 2013 року - З особи, а згідно поданого фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва основні засоби у підприємства відсутні.

Враховуючи викладене, контролюючим органом було зроблено висновок про безтоварність господарських операцій між платником податків та ПП Ан-Транс .

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового спишу платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

З наведених законодавчих положень вбачається, що підставою для виникнення у платника права на податковий кредит та зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку (зокрема, податковими накладними).

При цьому, як відомості, що містяться у податкових накладних, так і дані первинних документів, що складаються при здійсненні господарської операції та подаються платником до контролюючого органу, мають відповідати установленим вимогам та містити достовірну інформацію про обставини, з якими законодавство пов'язує реалізацію права платника на податковий кредит та на формування валових витрат.

Таким чином, обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість витрат (в тому числі і по сплаті ПДВ) первинними документами покладається на платника, позаяк саме він виступає суб'єктом, що використовує включену постачальником до ціни товару суму ПДВ при обчисленні суми податку, яка підлягає перерахуванню до бюджету, а також зменшує об'єкт оподаткування податком на прибуток за фактом понесення витрат.

Крім цього, платник податків повинен бути розумним та обачливим при виборі контрагента. Перевірка наявності у постачальника державної реєстрації та реєстрації у податковому органі не характеризує підприємство як добросовісного платника, що має ділову репутацію, як конкурентоспроможну особу на ринку відповідних товарів (послуг), що діє через уповноважену особу, яка представляє інтереси підприємства. Отже, заходи, спрямовані на отримання витягу з Єдиного державного реєстру та інших документів реєстраційного характеру, не є достатніми, позаяк отримані платником відомості не дозволяють кваліфікувати контрагента як добросовісного партнера, що гарантує виконання своїх зобов'язань через уповноважених представників.

Несприятливі наслідки недостатньої обережності у підприємницькій діяльності покладаються на особу, якою укладено відповідні правочини, та не можуть бути перенесені на бюджет шляхом зменшення податкових зобов'язань та провадження необґрунтованих виплат. У випадку недобросовісності контрагентів покупець несе ризик своєї бездіяльності не лише по виконанню господарсько-правових зобов'язань, але і в рамках податкових правовідносин.

Колегією суддів встановлено, що між товариством з обмеженою відповідальністю "АДМ Україна" (покупець) та приватним підприємством "Ан-Транс" (продавець) укладено типові договори купівлі-продажу від 27.08.2013 №10221, 24.09.2013 №10566, відповідно до яких продавець поставляє та передає у власність, а покупець приймає та проводить розрахунок за насіння соняшнику, на умовах передбачених договорами.

Пунктом 2.3 договорів передбачено, що датою поставки товару є дата приймання товару приватним акціонерним товариством "АДМ Іллічівськ", що відображається у складених приватним акціонерним товариством "АДМ Іллічівськ" реєстрах про приймання товару.Пунктом 5.1 договорів визначено оформлення таких документів як: рахунків-фактури, видаткових та податкових накладних.

На підтвердження виконання умов договорів, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано копії договорів купівлі-продажу від 27.08.2013 №10221, 24.09.2013 №10566, видаткових накладних, рахунків-фактур, товарно-транспортних накладних, журналу довіреностей на отримання цінностей, довідку про здійснення оплату товару, карточки 631.

Як свідчать договори та матеріали справи, транспортування придбаних товарів здійснювалося за рахунок постачальника - приватного підприємства "АН Транс" автомобільним транспортом із залучення третіх осіб-перевізників до місцезнаходження відповідних елеваторів. Згідно письмових пояснень представника позивача, придбана у приватного підприємства "АН Транс" сільськогосподарська продукція експортована позивачем на підставі укладених зовнішньоекономічних контрактів. На підтвердження наведених обставин позивач надав суду копії контрактів на поставку зернових з компанією "ADM INTERNATIONAL SARL" Швейцарія.

Разом з тим, в матеріалах справи наявна копія вироку Приморського районного суду міста Одеси від 07.11.2014 №522/20533/14-к (№1-кп/522/1053/14), винесена за наслідками розгляду обвинувального акта, який надійшов до суду з угодою про визнання винуватості, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32014160000000246 від 20.10.2014 відносно ОСОБА_4, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 205 Кримінального кодексу України, з відміткою про набрання ним законної сили з 07.12.2014.

Приморським районним судом міста Одеси було встановлено, в січні 2013 року ОСОБА_4, не маючи наміру займатись підприємницькою діяльністю та переслідуючи корисливу мету на отримання грошової винагороди в розмірі 100 доларів США (800 гривень), надав згоду невстановленій слідством особі перереєструвати на своє ім'я приватне підприємство "АН Транс". Згідно протоколу №30/01 Загальних зборів учасників приватного підприємства "АН Транс" від 30.01.2013, ОСОБА_4 включений до складу учасників підприємства, та отримав 100 відсотків статутного капіталу приватного підприємства "АН Транс", у зв'язку з чим став одноособовим засновником вказаного підприємства. Того ж дня, ОСОБА_4 прибув до приватного нотаріуса Корнік Д.А. та засвідчив своїм підписом статут приватного підприємства "АН Транс" в новій редакції, затверджений протоколом №30/01 Загальних зборів учасників приватного підприємства "АН Транс" від 30.01.2013. На підставі засвідчених ОСОБА_4 документів 30.01.2013 здійснено державну реєстрацію змін до установчих документів приватного підприємства "АН Транс" у відділі державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції за №15561070008033705. Після чого, 12.02.2013 разом з невстановленою слідством особою ОСОБА_4 прибув на площу Дерев'янко у місті Одеса, та в приміщенні акціонерного товариства "Фінростбанк" (МФО 328599) підписав документи щодо відкриття поточних рахунків приватного підприємства "АН Транс" - №№26005003000492 (українська гривня), 26005003000492 (долар США), 26005003000492 (євро), 26005003000492 (російський рубль). 20.03.2013 ОСОБА_4 з тією ж невстановленою слідством особою, прибув на вулицю Новосельського, що на розі вулиці Преображенського у місті Одеса, та в приміщенні ПАТ "КБ "Надра" (МФО 380764) підписав документи щодо відкриття поточних рахунків приватного підприємства "АН Транс" - №№6003090004000 (українська гривня), 26001090004002 (долар США), 26000090004003 (євро), 26009090004004 (російський рубль). В подальшому, після виконання необхідних дій, які пов'язані з перереєстрацією підприємства, всі реєстраційні та засновницькі документи, а також печатку приватного підприємства "АН Транс" ОСОБА_4 передав невстановленій слідством особі.

Тобто, ОСОБА_4, засвідчивши своїм підписом, складені у встановленій законом формі, установчі документи про придбання ним суб'єкта підприємницької діяльності - приватного підприємства "АН Транс" та документи про відкриття розрахункових рахунків в банківських установах, вчинив умисні дії, направлені на придбання суб'єкта підприємницької діяльності, з метою прикриття незаконної діяльності інших осіб, чим вчинив кримінальне правопорушення передбачене частиною першою статті 205 Кримінального кодексу України, за кваліфікуючими обставинами - фіктивне підприємство (придбання суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) без справжнього наміру здійснювати господарську діяльність, а з метою прикриття незаконної діяльності інших осіб).

Колегія суддів звертає увагу на правову позицію Верховного Суду України (постанови від 01.12.2015 по справі №826/15036/14 та від 12.01.2016 №21-3706а15), в якій зазначено, що статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю; господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Також у постанові від 26.01.2016 №21-4781а15 колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла такого висновку, що первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту та валових витрат, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена вироком суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт або послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставними.

В силу приписів частини першої статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Так, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних лише в разі фактичного здійснення господарської діяльності.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов'язкова ознака господарської операції, кореспондує з вище наведеними нормами Податкового кодексу України.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надані докази, які є у справі, були оцінені колегією суддів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Крім того, було оцінено належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, що відповідає вимогам ст. 86 КАС України.

Згідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АДМ Україна" - залишити без задоволення , а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 липня 2017 року - без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 26.09.2017.

Головуючий суддя Шурко О.І.

Судді: Степанюк А.Г.

Кузьменко В. В.