Ухвала

від 05.07.2017 по справі 813/4395/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2017 рокуЛьвів№ 876/5364/17

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Бруновської Н.В.

суддів: Костіва М.В., Шавеля Р.М.

за участю секретаря судового засідання: Бедрій Х.П.

представника апелянта: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства ВіЕс Банк на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 06.04.2017р. у справі № 813/4395/16 за позовом Публічного акціонерного товариства ВіЕс Банк до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання дій протиправними,-

В С Т А Н О В И В:

13.12.2016 р. позивач ОСОБА_3 акціонерне товариство ВіЕс Банк ( далі ПАТ ОСОБА_4) звернувся в суд з позовом до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання протиправних дій щодо реєстрації за Товариством з обмеженою відповідальністю АТІ ІНВЕСТМЕНТ (далі ТзОВ АТІ ІНВЕСТМЕНТ ) права власності на нерухоме майно.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 06.04.2017р. провадження у справі закрито у зв'язку із тим, що спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Не погодившись з даною ухвалою, апелянт ПАТ ВіЕС Банк подав апеляційну скаргу, покликаючись на те, що вказана ухвала прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апелянт, просить суд апеляційної інстанції, ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 06.04.2017р. скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Представник апелянта ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу із підстав у ній зазначених.

Інші особи, які беруть участь у справі в судове засідання на виклик суду не з'явились хоча, належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ч.4 ст.196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, учасника процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість ухвали суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

15.08.2012р. між позивачем ПАТ ВіЕС Банк та ТзОВ Інтертехніка (позичальник) укладено кредитний договір № КU НОМЕР_1, згідно якого банк надав позичальнику кредит в розмірі - 4030000 доларів США.

В якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 15.08.2012 р. між ПАТ ВіЕС Банк та ТзОВ Інтертехніка укладено іпотечний договір від 15.08.2012 р. за яким позичальник передав банку в іпотеку нерухоме майно: нежитлові приміщення торгово-розважального комплексу що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Срібнокільська, 3 г .

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.10.2015 р. порушено провадження у справі № 910/24994/15 про банкрутство ТзОВ Інтертехніка , відкрито процедуру розпорядження майном боржника та введено мараторій на задоволення вимог кредиторів, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого ОСОБА_5

14.12.2015р. Ухвалою господарського суду м. Києва визнано грошові вимоги ПАТ ВіЕс Банк до ТзОВ Інтертехніка на суму - 65130943,22 як такі, що забезпечені іпотекою вищевказаного нерухомого майна.

Постановою господарського суду міста Києва від 15.02.2016р. в справі № 910/24994/15 ТзОВ Інтертехніка визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 20.07.2016 р. в справі № 910/24994/15 ліквідатору ТзОВ Інтертехніка ОСОБА_5 надано згоду на продаж вищевказаного іпотечного майна банкрута.

02.12.2016 р. відбувся аукціон з продажу спірного нерухомого майна яке перебуває в іпотеці банку ВІЕС ОСОБА_4 та належить на праві власності ТзОВ Інтертехніка .

Згідно ч.ч. 3,4 ст. 75 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом акт про передання права власності на придбане нерухоме майно разом із протоколом про проведення аукціону не пізніше трьох робочих днів після повної сплати переможцем запропонованої ним ціни передається нотаріусу, а копія акта не пізніше наступного дня разом із відомостями про нотаріуса надсилається (вручаються) покупцю, замовнику аукціону та продавцю. Нотаріус видає покупцю свідоцтво про придбання нерухомого майна на аукціоні в порядку встановленому законом.

З довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 75555061331 від 07.12.2016 р. видно - 06.12.2016 право власності на спірне майно яке перебуває в іпотеці банку зареєстроване за ТзОВ АТІ ІНВЕСТМЕНТ , що підтверджується рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2

Отже, у справі що розглядається, спірні правовідносини пов'язані із невиконанням умов цивільно-правових угод а саме: кредитного договору № КU НОМЕР_1 від 15.08.2012 р. та іпотечного договору від 15.08.2012 р. які укладені між позивачем ПАТ ВіЕС Банк та ТзОВ Інтертехніка .

п. 1 ч.2 ст. 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін суб'єкт владних повноважень позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч.1 ст. 3 КАС).

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Із змісту ст. 41 ГПК України видно, що господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченому цим Кодексом. Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .

В п.п. 2, 7 ч. 1 ст. 12 ГПК України передбачено, що господарським судам підвідомчі справи про банкрутство; справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

ч. 8 ст.і 44 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом передбачено, що спори, які виникають при проведенні та виконанні результатів аукціонів, у тому числі про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна, розглядаються в межах провадження у справі про банкрутство .

Системний аналіз положень Закону Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом № 2343-XII дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми даного Закону мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України, а тому правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора (частина перша статті 20 Закону № 2343-XII); за позовом розпорядника майна (частина дев'ята статті 22 Закону № 2343-XII); за заявою комітету кредиторів (частина восьма статті 26 Закону № 2343-XII); за заявою керуючого санацією (частина п'ята статті 28 Закону № 2343-XII); за заявою ліквідатора (частина друга статті 41 Закону № 2343-XII).

Отже, за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника, особливістю вирішення таких спорів є те, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Закону № 2343-XII, який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, про наявність підстав для закриття провадження у даній справі оскільки, спір не є публічно-правовий, а стосується невиконання умов цивільно-правових угод, оспорювання проведення та виконання аукціону з продажу майна особи щодо якої порушено провадження у справі про банкрутства тому, має вирішуватись за правилами господарського судочинства.

Висновки колегії суддів узгоджуються з позицією яка викладена в постановах Верховного Суду України від 13.04.2016 р. в справі № 908/4804/14 та від 14.06.2016 р. в справі № 826/4858/15.

У відповідності до вимог ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

ст. 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із врахуванням викладеного колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. 160, ст.195, ст.199, ст.205, ст.206, ст.254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства ВІЕс Банк залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 06.04.2017р. у справі № 813/4395/16 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання ухвалою законної сили.

Суддя ОСОБА_6 Суддя ОСОБА_7 Суддя ОСОБА_8

Ухвала складена в повному обсязі 10.07.2017 року.