Постанова

від 05.07.2017 по справі 904/10204/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2017 року Справа № 904/10204/16

Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді суддів Корсака В.А., Сибіги О.М., Данилової М.В. розглянувши матеріали касаційної скаргиВиконавчого комітету Дніпропетровської міської ради на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.03.2017 у справі № 904/10204/16 Господарського суду Дніпропетровської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Міана" доВиконавчого комітету Дніпропетровської міської ради третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачаКомунальне підприємство "Міськавтопарк" Дніпропетровської міської ради провизнання незаконним та скасування рішення

в судовому засіданні взяли участь представники :

- позивачане з'явився - відповідачане з'явився третьої особине з'явився

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Міана" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради, в якій просило суд визнати незаконним з моменту прийняття та скасувати рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради № 267 від 12.07.2016 "Про внесення змін до рішення виконкому Дніпропетровської міської ради № 770 "Про затвердження Переліку спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів, у м. Дніпропетровську" в частині затвердження в пункті 213 розділу ІІ "Спеціально обладнані майданчики" Переліку спеціальних земельних ділянок відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у м. Дніпропетровську, майданчика для паркування, що розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Миколи Руденка (вул. Войцеховича), 140 А площею для паркування 632,5 кв.м.

Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно прийнятого відповідачем рішення №267, земельна ділянка, на якій розташована автостоянка позивача віднесена до переліку спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів Комунальним підприємством "Міськавтопарк".

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.01.2017 (суддя Бондарєв Е.М.), залишеним без змін постановою апеляційного господарського суду Дніпропетровської області від 21.03.2017 (головуючий суддя Науменко І.М., судді: Чус О.В., Кузнецова В.О.), позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятими судовими актами у справі Виконавчий комітет Дніпропетровської міської ради, звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

У підтвердження своїх вимог скаржник зазначає, що позивачем не доведено право користування земельною ділянкою. Договір оренди з будь-яким іншим орендарем щодо спірної земельної ділянки не укладався після закінчення строку його дії. Отже, на його думку, спірний акт відповідача не встановлює для позивача жодних прав або обов'язків.

26.06.2017 на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Міана" надійшли заперечення на касаційну скаргу, які залучені до справи та враховані судом.

Учасники даного судового провадження не реалізували процесуального права на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення був повідомлений належним чином.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій на підставі поданих до матеріалів справи доказів встановлено, що ТзОВ "Міана" (позивач), на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна ВМТ № 435858 від 28.05.2010 року, є власником будівель та споруд за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Войцеховича, 140а: вартова літ.А-2 площею 35,5 кв.м.; ганок а, гараж літ.Б; убиральня літ.В; навіс літ.Г; навіс літ.Д; навіс літ.Е; огорожа №1, ворота №2, хвіртка №3, мостіння І, загальна площа 35,5 кв.м. (а.с. 18-19)

Згідно технічного паспорту загальна площа під будівлями, спорудами з урахуванням допоміжних складових складає 1 350,0 м 2 , під дорожнім покриттям - 4 638,0м 2, загальною площею 5 988,0 м 2 .

15.02.2006 між Дніпропетровською міською радою (орендодавець) та Колективним підприємством гаражного і технічного обслуговування Дніпропетровської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів (орендар) було укладено договір оренди землі, згідно умов якого земельна ділянка, яка знаходиться за адресою вул. Войцеховича, 140-А (Кіровський район), загальною площею 0,5988 га була передана в оренду Колективному підприємству гаражного і технічного обслуговування Дніпропетровської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів (попередньому власнику нерухомого майна). Отримано усі необхідні дозволи на будівництво, акт введення в експлуатацію та проведено інвентаризацію нерухомості органами БТІ, оформлено техпаспорт із зазначенням опису об'єкту стоянки з площами будівлі та допоміжних складових об'єктів (у тому числі і мостіння - асфальту).

Цільове використання земельної ділянки, згідно умов договору оренди землі, (УКЦВЗ) 1.14.2 (автомобільний транспорт). (а.с. 91-98)

Згідно п.п. 6.10, 7.1., 7.8 договору, передача земельної ділянки орендарю здійснюється у 5-денний строк після державної реєстрації договору за актом її приймання-передачі. У разі припинення дії договору орендар повертає земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду шляхом підписання акту приймання-передачі.

02.02.2011 Дніпропетровська міська рада прийняла рішення №39/8 "Про затвердження Правил паркування транспортних засобів у м. Дніпропетровську", яким зобов'язано, зокрема, Департамент транспорту та зв'язку Дніпропетровської міської ради: здійснити комплексну інвентаризацію майданчиків для паркування транспортних засобів на вулицях і дорогах міста Дніпропетровська та забезпечити координацію та погодження робіт щодо визначення земельних ділянок, які відводяться для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів. (а.с. 224)

Згідно п.2.1. Правил паркування транспортних засобів у м.Дніпропетровську суб'єкти господарювання - балансоутримувачі майданчиків для паркування транспортних засобів державної та комунальної форми власності визначаються відповідно до Закону України "Про благоустрій населених пунктів".

30.11.2011 Дніпропетровською міською радою прийнято рішення №72/17 "Про внесення змін до рішення міської ради від 02.02.11 №39/8 "Про затвердження Правил паркування транспортних засобів у м. Дніпропетровську", відповідно до п.3.10 якого Департамент транспорту та зв'язку Дніпропетровської міської ради протягом 3-х днів з дати затвердження акта обстеження (п. 3.9 цих Правил), у разі необхідності подає запит до територіального підрозділу органу центральної виконавчої влади у сфері земельних відносин про наявність власника та/або законного користувача земельної ділянки, а також про цільове призначення земельної ділянки, на якій ініційовано розміщення майданчика для паркування транспортних засобів (до запиту обов'язково має бути додано картографічний матеріал М 1:500 з позначенням території ймовірного розташування майданчика для паркування транспортних засобів); у разі наявності на земельній ділянці будівель та/або споруд - подає запити до комунального підприємства "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської для перевірки останнім наявності власника нерухомого майна та/або наявності інформації про об'єкт у Переліку безхазяйного нерухомого майна та/або Переліку нерухомого майна, що може бути визнано від умерлою спадщиною. (а.с. 235)

12.07.2016 року рішенням Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради №267 "Про внесення змін до рішення виконкому міської ради від 17.12.2014 №770, викладено Перелік спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів, у м.Дніпропетровську у новій редакції". До такого переліку земельних ділянок було включено земельну ділянку, що розташована за адресою м.Дніпро, вул. Миколи Руденка (вул Войцеховича) 140А, площею 632,5 кв.м. (а.с. 246-248)

Організовує та провадить діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для паркування транспортних засобів Комунальне підприємство "Міськавтопарк" Дніпропетровської міської ради, яке визначено балансоутримувачем таких майданчиків на конкурсних засадах у порядку, затвердженому рішенням міської ради від 02.02.11 №40/8 "Про проведення конкурсу з визначення балансоутримувачів майданчиків для паркування транспортних засобів, які перебувають у комунальній власності територіальної громади міста".

З матеріалів справи вбачається, що позивач неодноразово звертався до Дніпропетровської міської ради з клопотанням про поновлення договору на право користування земельною ділянкою за адресою вул. Войцеховича, 140-А.

Так, постановою Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 22.01.2013 у справі за позовом ТзОВ "Міана" до Дніпропетровської міської ради про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії, було визнано неправомірною бездіяльність Дніпропетровської міської ради, яка полягає у нерозгляді клопотання позивача, отримане Дніпропетровською міською радою 17.07.2012 за вих.№13/6940. Також, зобов'язано Дніпропетровську міську раду розглянути клопотання ТзОВ "Міана" отримане Дніпропетровською міською радою 17.07.2012 за вих.№13/6940 щодо надання дозволу на розробку технічної документації із складання документу, що посвідчує право на земельну ділянку - договору оренди, в порядку ч.3 ст.123 ЗК України.

Постановою Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 14.10.2013 по справі за позовом ТзОВ "Міана" до Дніпропетровської міської ради, визнано неправомірною бездіяльність Дніпропетровської міської ради, що полягає у нерозгляді клопотання ТОВ "Міана" від 26.06.2013 за вхідним №13/5945 та зобов'язано Дніпропетровську міську раду розглянути клопотання позивача від 26.06.2013р. за вхідним №13/5945 та надати відповідь відповідно до ч.3 ст. 123 ЗК України.

Судами встановлено, що Дніпропетровською міською радою жодна із зазначених постанов виконана не була.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовної вимоги про визнання незаконним з моменту прийняття та скасування рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради № 267 від 12.07.2016, господарські суди попередніх інстанцій послалися на приписи ст. 120 ЗК України, ст. 377 ЦК України вказавши, що ТзОВ "Міана" ставши власником будівель та споруд стоянки, отримало переважне право на оформлення документів для набуття спірної земельної ділянки у користування. Отже, визначення відповідачем спірної земельної ділянки, на якій розташоване нерухоме майно належне позивачу, як майданчика для паркування, є порушенням та невизнанням його переважного права на оформлення спірної земельної ділянки в користування.

Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування (ч. 2 ст. 120 ЗК України).

Аналогічна норма міститься в ч. 2 ст. 377 ЦК України, якою встановлено, що, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно даних Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, станом на 21.04.2016, спірна земельна ділянка зареєстрована за землекористувачем - попереднім власником та особою, що здійснила побудову стоянки - Комунальним підприємством гаражного і технічного обслуговування Дніпропетровської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів. Доказів повернення земельної ділянки за актом приймання-передачі, як передбачено умовами договору оренди землі від 15.02.2006, в матеріали справи не надано.

Матеріали справи свідчать, що позивач на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна ВМТ № 435858 від 28.05.2010, є власником будівель та споруд за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Войцеховича, 140а. у тому числі і мостіння - асфальт. Згідно технічного паспорту загальна площа під будівлями, спорудами займає з урахуванням допоміжних складових складає 1 350,0 м 2 , під дорожнім покриттям - 4 638,0 м 2 . На вільній від будівель та споруд території, як складова річ об'єкта нерухомості, знаходиться допоміжна річ - мостіння (асфальтне покриття), яке хоча і не є нерухомим майном, однак має властивості допоміжної речі в розумінні ст. 186 ЦК України та входить в опис нерухомого майна, що належить позивачу та складає з ним єдине ціле, у зв'язку із чим на нього розповсюджується тотожній правовий режим.

Статтею 20 ГК України визначено, що кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема визнання наявності або відсутності прав та іншими способами, передбаченими законом.

Отже, постановляючи спірну земельну ділянку на баланс комунального підприємства "Міськавтопарк" для паркування транспортних засобів, приписи рішення Дніпропетровської міської ради №72/17 від 30.11.2011 щодо проведення інвентаризації та встановлення наявності власника та/або законного користувача земельної ділянки, а також цільового призначення земельної ділянки та власника нерухомості, що знаходиться на такій земельній ділянці, виконані не були. В результаті чого, рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради № 267 від 12.07.2016 фактично обмежило право власності ТзОВ "Міана" на нерухомість та речове право на користування земельною ділянкою під належними йому будівлями та спорудами.

Крім того, ч.1 ст. 760 ЦК України встановлено, що предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживча річ).

Відповідно до п.7 та п.8 Правил паркування транспортних засобів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1342 майданчики для паркування є об'єктами благоустрою і повинні відповідати нормам, нормативам, стандартам у сфері благоустрою населених пунктів. Розміщення майданчиків для паркування за окремими адресами здійснюється у встановленому порядку органами місцевого самоврядування за погодженням з Державтоінспекцією МВС згідно з місцевими правилами забудови.

Вказані положення Правил паркування кореспондуються з приписами ст.35 Закону України "Про благоустрій населених пунктів", відповідно до якої технічна документація з питань благоустрою територій населених пунктів (проекти, схеми, карти, атласи тощо) розробляється з метою здійснення комплексу заходів з благоустрою територій, окремих об'єктів благоустрою, їх частин і може бути включена до правил благоустрою території відповідного населеного пункту. Технічна документація з питань благоустрою населених пунктів погоджується в установленому порядку та затверджується її замовником.

Також, відведені майданчики для паркування - це майданчики для паркування, розміщені в межах проїзної частини вулиці, дороги або тротуару та обладнані відповідно до вимог цих Правил і Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. №1306, місце для паркування - місце стоянки одного транспортного засобу на майданчику для паркування, позначене дорожньою розміткою відповідно до Правил дорожнього руху (абз.1, 4 абз. 3, 4 Правил паркування транспортних засобів)

Переданий відповідачем майданчик для паркування, фактично розташований за адресою нерухомого майна, належного ТзОВ "Міана", не містить індивідуальних ознак, властивих даному виду майна. Технічна документація щодо узгодження з Державтоінспекцією МВС на вказаній земельній ділянці (позначення та дорожня розмітка), які б дозволили ідентифікувати відповідну площадку як майданчик для паркування або предмету найму, відсутні та матеріали справи не містять.

Згідно п. 2.1. Правил паркування транспортних засобів у м.Дніпропетровську суб'єкти господарювання - балансоутримувачі майданчиків для паркування транспортних засобів державної та комунальної форми власності визначаються відповідно до Закону України "Про благоустрій населених пунктів".

Благоустрій населених пунктів - це комплекс робіт, який проводиться на території населеного пункту з метою раціонального використання, належного утримання та охорони. Територія - сукупність земельних ділянок, які використовуються для розміщення об'єктів загального користування, в тому числі вулично-дорожньої мережі, в тому числі стоянок, парковок з інженерними та допоміжними спорудами (абз. 1, 2, 4 ст. 1 Закон України "Про благоустрій населених пунктів")

Пунктом 7 Правил паркування транспортних засобів встановлено, що парковки являються об'єктом благоустрою.

Так, враховуючи положення п. 7 ст. 10, ст. 15 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить визначення на конкурсних засадах підприємств, установ, організацій (балансоутримувачів), відповідальних за утримання об'єктів благоустрою. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах повноважень визначають на конкурсних засадах відповідно до закону балансоутримувачів об'єктів благоустрою державної та комунальної форм власності. Балансоутримувач забезпечує належне утримання та своєчасний ремонт об'єкта благоустрою власними силами або може на конкурсних засадах залучати для цього інші підприємства, установи, організації.

Зважаючи на викладене, господарські суди дійшли обгрунтованого висновку, що створення, облаштування об'єкту благоустрою комунальної власності не може бути покладено або передано третім особам. Адже, за останніми можуть бути закріплені тільки функції з утримання (і в жодному разі не зі створення, облаштування) об'єкту благоустрою і тільки після створення такого об'єкту в натурі.

Щодо доводів касаційної скарги про відсутність у позивача права користування земельною ділянкою, колегія зазначає наступне.

В усіх випадках переходу права власності на жилий будинок, будівлю або споруду право на земельну ділянку виникає в набувача одночасно із виникненням права на зведені на ній об'єкти. Подальша "реєстрація земельної ділянки" (ст.202 ЗК України) та права на земельну ділянку (Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень") можуть бути здійснені з метою запобігання спорам та створення можливості для наступного відчуження земельної ділянки за договором. Крім того, позивач неодноразово намагався отримати дозвіл на розробку технічної документації із складання документу, що посвідчує право на земельну ділянку - договору оренди. Проте, незважаючи на постанови Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 22.01.2013 та 14.10.2013, клопотання ТзОВ "Міана" відповідачем не розглянуті.

Відповідно до приписів статті 111 7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх.

Колегія вважає, що судами попередніх інстанцій дана належна правова оцінка усім обставинам справи, норми матеріального та процесуального права застосовані вірно і передбачені законом підстави для зміни або скасування судових рішень, відсутні.

Викладені у касаційній скарзі доводи не спростовують наведених висновків судів та пов'язані з вирішенням питання про достовірність поданих ним доказів, які на думку касатора, в зв'язку з вибірковим підходом до їх оцінки були безпідставно відхилені судами попередніх інстанцій, про перевагу одних доказів над іншими і фактично зводяться до необхідності надання нової оцінки доказів по справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

За таких обставин, касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.03.2017 у справі № 904/10204/16 залишити без змін.

Головуючий суддя В.А. Корсак

С у д д і О.М. Сибіга

М.В. Данилова