Рішення

від 03.07.2017 по справі 916/844/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" липня 2017 р.Справа № 916/844/16

Господарський суд Одеської області у складі:

Головуючий суддя Волков Р.В.,

суддя Смелянець Г.Є. та суддя Цісельський О.В.

при секретарі судового засідання Кришталь Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Пасажирська канатна дорога"

до відповідачів:

1) Одеської міської ради

2) Управління державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області

3) Виконавчого комітету Одеської міської ради

4) Комунального підприємства "Узберіжжя"

за участю третіх осіб , які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

1) заступника Одеського міського голови ОСОБА_3,

2) виконуючого обов`язки директора Комунального підприємства "Узберіжжя" ОСОБА_4,

про стягнення 281879,00 грн.

Представники:

Від позивача: Вигнанюк Т.П. (за довіреністю);

Від відповідача 1: Чернова Г.А. (за довіреністю);

Від відповідача 2: не з`явився;

Від відповідача 3 (ВК ОМР): Чернова Г.А. (за довіреністю);

Від відповідача 4 (КП "Узберіжжя"): не з`явився;

Від третьої особи 1: не з`явився.

Від третьої особи 2: не з`явився.

встановив:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Пасажирська канатна дорога", звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до відповідачів, Одеської міської ради та Управління державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області, про стягнення 281879,00 грн. шкоди.

В обґрунтування своїх вимог посилається на укладання з відповідачем договору оренди берегозахисних споруд № 4 від 25.01.2002 строком на 25 років, договору оренди берегозахисних споруд № 107-ор від 12.07.2010 строком на 15 років, встановлення напівростового однопрохідного металевого турнікету для визначення кількості відпочиваючих на пляжі, вчинення заступником Одеського міського голови ОСОБА_3 та виконуючим обов'язки директора КП "Узберіжжя" ОСОБА_4 дій з демонтажу турнікету, встановлення в рамках адміністративної справи факту противоправності дій вказаних осіб, факту заподіяння шкоди у розмірі 173727,60грн., визначення розміру шкоди з урахуванням ринкових цін на аналогічний об'єкт у розмірі 281879грн., судову практику та інші обставини зазначені у позовній заяві та поясненнях.

Судом в порядку ст.24 Господарського процесуального Кодексу України до участі у справі було залучено ще двох відповідачів - Виконавчий комітет Одеської міської ради та Комунальне підприємство "Узберіжжя".

Представник Одеської міської ради та виконавчого комітету Одеської міської ради проти позову заперечує, посилається на завдання шкоди вказаними особами поза межами виконання ними своїх повноважень, відсутність такого складу елементу цивільного правопорушення як протиправна поведінка, відсутність доказів неправомірності дій або бездіяльності Одеської міської ради як органу місцевого самоврядування, недоведеність розміру заявленої до стягнення грошової суми, безпідставне влаштування позивачем турнікету в порушення умов договору, направлення позивачеві Управлінням розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради припису про усунення порушень, преюдиційний характер постанов по адміністративній справі № 522/14422/14-а, відсутність повноважень у вказаних фізичних осіб на демонтаж турнікету, здійснення демонтажу з порушенням строків зазначених у приписах Управління Одеської міської ради, відсутність причинного зв'язку між діями осіб та завданою шкодою а також на інші зазначені у відзивах та поясненнях обставини.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Між Орендним підприємством Пасажирська канатна дорога та Управлінням інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради 25.01.2002 було укладено договір оренди берегозахисних споруд № 4 (а.с.22-25, т.1), за умовами якого підприємство отримало у тимчасове платне користування комплекс берегозахисних споруд у вигляді штучного пляжу площею 2.100 кв.м. (п.1.1 договору). Строк його дії визначений сторонами у п.1.3. терміном на 25 років до 31.12.2026.

Пунктом 4.7 договору в якості цільового використання отриманого в оренду майна визначено надання платних послуг відпочиваючим.

Також між Позивачем та Управлінням інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради 12.07.2010 було укладено договір оренди берегозахисних споруд № 107-ор (а.с.16-21, т.1), відповідно до якого позивачу було передано у тимчасове платне користування берегозахисну споруду у вигляді ділянки штучного піщаного пляжу Отрада між буною № 6-в та траверсом № 7 першої черги берегозахисних споруд площею 3.150,0 кв.м. терміном на 15 років (п.1.1 договору). Цим же пунктом цільове використання об'єкта оренди було визначено як надання громадянам платних послуг оздоровчо-пляжного сервісу підвищеної якості.

Позивачем було встановлено турнікет на вказаній ділянці з метою обліку та контролю кількості відпочиваючих.

12.06.2014 близько восьмої години ранку заступник Одеського міського голови ОСОБА_3 та виконуючий обов'язки директора КП Узберіжжя ОСОБА_4, а також під їх керівництвом фізично підготовлені чоловіки здійснили демонтаж вищевказаного турнікету.

Відповідно до ст.35 Господарського процесуального Кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у адміністративній справі, яке набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Приморським районним судом м. Одеси розглядалась справа за адміністративним позовом ТОВ „Пасажирська канатна дорога" до заступника Одеського міського голови ОСОБА_3 та виконуючого обов'язки директора Комунального підприємства „Узберіжжя" ОСОБА_4, за участю третіх осіб, які не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача Одеської міської ради, Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради, про визнання дій противоправними та відшкодування збитків.

За результатами розгляду справи № 522/14422/14-а, місцевим судом 10.10.2014 було винесено постанову (а.с.41-44 т.1), якою адміністративний позов було задоволено та визнані протиправними дії заступника Одеського міського голови ОСОБА_3 та виконуючого обов'язки директора Комунального підприємства Узберіжжя ОСОБА_4 з приводу демонтажу металевого турнікету, який був розташований на території пляжу "Отрада" у м. Одесі, та належав ТОВ Пасажирська канатна дорога .

Суд також стягнув за рахунок місцевого бюджету Одеської міської ради на користь ТОВ Пасажирська канатна дорога шкоду, заподіяну протиправними діями вказаних осіб у розмірі 173727,60грн. та судовий збір у розмірі 3474, 56грн.

За апеляційною скаргою Одеської міської ради вказана постанова переглядалась Одеським апеляційним адміністративним судом (постанова від 23.02.2016, а.с.45-51 т.1).

Апеляційна скарга була задоволена частково, а постанова місцевого суду змінена шляхом викладення її резолютивної частини в іншій редакції, а саме - позов був задоволений частково, визнані протиправними дії заступника Одеського міського голови ОСОБА_3, виконуючого обов'язки директора Комунального підприємства Узберіжжя , ОСОБА_4, з приводу демонтажу металевого турнікету, який був розташований на території пляжу "Отрада" у м. Одесі, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю Пасажирська канатна дорога , а в решті позову було відмовлено. Апеляційна інстанція зазначила, що Одеська міська рада була третьою стороною по справі, а не відповідачем, тоді як діючою редакцією КАС України можливість стягнення коштів з третьої сторони не передбачена.

До мотивувальної частини постанови суду першої інстанції зміни не вносились, решта обставин які були встановлені судом першої інстанцією не заперечувалась. В касаційному порядку справа не переглядалась, постанови суду першої та другої інстанцій набрали законної сили.

З урахуванням викладеного та виходячи з вимог ст.35 Господарського процесуального Кодексу України, обставини, встановлені вказаними постановами мають приюдиційний характер для цій справи та не повинні повторно доводитись сторонами.

Виходячи з тексту вищевказаних постанов першої та апеляційної інстанції, обидва суди визнали доведеним факт протиправності дій заступника Одеського міського голови ОСОБА_3 та виконуючого обов'язки директора Комунального підприємства Узберіжжя ОСОБА_4 щодо демонтажу металевого турнікету позивача.

Крім того, Приморським районним судом м.Одеси у постанові від 10.10.2014 встановлено, що шкода заподіяна позивачеві вказаними особами складає 171727,60грн.

Згідно зі ст. 16 Цивільного кодексу Україні, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів діюче законодавство визначає відшкодування збитків та інші способи відшкодування шкоди.

В обґрунтування суми позову, позивач вказує на укладання з господарюючим суб'єктом договору на поставку та монтаж турнікету та на встановлену сторонами ціну. Суд погоджується з доводами представника Одеської міської ради та виконавчого комітету Одеської міської ради стосовно того, що вказані домовленості не можуть бути доказом розміру шкоди.

Суд виходить з того, що договір є вільним волевиявленням сторін, залежить від певного ряду обставин та може не відображати фактичну ринкову вартість отриманого за договором. Крім того, суду не надано доказів ідентичності предмету договору з демонтованим турнікетом, що також може впливати на ціну. З цього приводу судом призначалась комплексна економічна та технічна експертиза, яка не була проведена через відсутність необхідних експертові документів.

Таким чином, суд приймає до уваги встановлення Приморським районним судом м.Одеси у постанові від 10.10.2014 преюдиційного факту про спричинення шкоди позивачеві у розмірі 171727,60грн. та констатує ненадання позивачем доказів спричинення йому шкоди у більшому ніж зазначено розмірі.

Пунктом 1 ст.1166 Цивільного Кодексу України встановлено загальне правило відшкодування майнової шкоди, завданої неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, в повному обсязі особою, яка її завдала.

При цьому ст.1174 Цивільного Кодексу України визначає, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Згідно зі ст.1173 Цивільного Кодексу України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Таким чином, ст.ст. 1173 та 1174 Цивільного Кодексу України передбачають спеціальні підстави та умови відповідальності при завданні фізичній або юридичній особі шкоди в позадоговірних правовідносинах, які відрізняють їх від інших норм, що містять загальні правила позадоговірної (деліктної) відповідальності в цивільно-правових правовідносинах і полягають у спеціальному суб'єктному складі відповідальних осіб.

До суб'єктів відповідальності за цими нормами належать в тому числі органи місцевого самоврядування, створені на підставі Конституції, Закону "Про місцеве самоврядування в Україні", їх виконавчі органи та посадові або службові особи вказаних органів.

Сферою застосування зазначених норм є правовідносини із заподіяння шкоди фізичній чи юридичній особі у зв'язку з прийняттям зазначеними суб'єктами незаконних рішень, учинення ними незаконних дій чи неправомірної бездіяльності при здійсненні ними своїх владних повноважень, визначених Конституцією і законодавством України.

Стаття 1 Закону України Про службу в органах місцевого самоврядування встановлює, що служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.

Відповідно до ст.2 вказаного закону, посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

Згідно зі ст. 10 Закону України Про службу в органах місцевого самоврядування , прийняття на службу в органи місцевого самоврядування на посади заступників міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради здійснюється шляхом затвердження відповідною радою.

Відповідно до п.5 ч.4 ст.42 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні до повноважень міського голови відноситься питання внесення на розгляд ради пропозиції про кількісний і персональний склад виконавчого комітету відповідної ради. Частина 2 ст.51 вказаного закону встановлює, що персональний склад виконавчого комітету міської ради затверджується радою за пропозицією міського голови, а частина 43 вказує, що виконавчий комітет ради утворюється у складі відповідно міського голови, заступника (заступників) міського голови, керуючого справами виконавчого комітету, а також керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, інших осіб.

Стаття 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні встановлює, що утворення виконавчого комітету ради, визначення його чисельності, затвердження персонального складу, внесення змін до складу виконавчого комітету та його розпуск є виключною компетенцією міської ради.

З урахуванням наведених правових норм, суд вважає безпідставними доводи представника Відповідача-1 та Відповідача-3 відносно того, що ОСОБА_3 будучи заступником Одеського міського голови не є посадовою особою Одеської міської ради.

На безпідставність таких доводів також вказано у постанові Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2016 по справі № 522/14422/14-а.

Відповідно до п.1 ст.1172 Цивільного Кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків. Вказаною постановою Одеського апеляційного адміністративного суду також встановлений факт призначення ОСОБА_4 виконуючим обов'язки директора Комунального підприємства Узберіжжя Розпорядженням Одеського міського голови № 338а/К-01р від 27.03.2012 року.

Згідно ст.32 Господарського процесуального Кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 Господарського процесуального Кодексу України).

З урахуванням викладених обставин справи, суд вважає вимоги позивача про стягнення 281879,00грн. такими, що підлягають задоволенню частково на суму 173727,60грн. При цьому суд вважає за необхідне стягнути вказану суму у рівному розмірі (по 86 863,80 грн.) з відповідача-1 та Відповідача-4, виходячи з встановлення факту протиправності дій заступника Одеського міського голови ОСОБА_3 та виконуючого обов'язки директора Комунального підприємства Узберіжжя ОСОБА_4 щодо демонтажу металевого турнікету позивача.

Стаття 49 Господарського процесуального Кодексу визначає, що при частковому задоволенні позову судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вказана стаття також передбачає, що якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

За таких обставин, суд вважає за доцільне розподілити судовий здір пропорційно розміру задоволених позовних вимог на позивача з одного боку, та решту судового збору покласти у рівних долях на Одеську міську раду та Комунальне підприємство „Узберіжжя".

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.1,2,10 Закону України Про службу в органах місцевого самоврядування , ст.ст.26, 42, 51 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , ст.ст. 1166,1172,1173,1174 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 33, 35, 36, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Пасажирська канатна дорога" до відповідачів: 1) Одеської міської ради; 2) Управління державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області; 3) Виконавчого комітету Одеської міської ради; 4) Комунального підприємства "Узберіжжя" про стягнення 281879,00 грн. - задовольнити частково.

2. Стягнути за рахунок місцевого бюджету Одеської міської ради (65004, м. Одеса, пл.Думська,1, код 26597691) через Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області (65009, м. Одеса, вул. Черняхівського, 6, код ЄДРПОУ 37607526) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Пасажирська канатна дорога" (65012, м. Одеса, Французький бульвар,17-А, код ЄДРПОУ 21032292) 86863/вісімдесят шість тисяч вісімсот шістдесят три/ грн. 80 коп. шкоди та 1302/одну тисячу триста дві/грн. 96 коп. судового збору.

3. Стягнути з Комунального підприємства „Узберіжжя" (65058, м. Одеса, вул.Сегедська,10-А, код 31228684) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Пасажирська канатна дорога" (65012, м. Одеса, Французький бульвар,17-А, код ЄДРПОУ 21032292) 86863/вісімдесят шість тисяч вісімсот шістдесят три/ грн. 80 коп. шкоди та 1302/одну тисячу триста дві/грн. 96 коп. судового збору.

4. В решті позовних вимог відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області протягом десяти днів з моменту складення повного рішення. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Вступна та резолютивна частина рішення оголошені в судовому засіданні 03.07.2017р.

Повний текст рішення складений 10 липня 2017 р.

Головуючий суддя Р.В. Волков

Суддя Г.Є. Смелянець

Суддя О.В. Цісельський