Постанова

від 05.07.2017 по справі 909/1066/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" липня 2017 р. Справа № 909/1066/16

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Скрипчук О.С.

суддів Дубник О.П.

ОСОБА_1

При секретарі судового засідання Лагутіні В.Б.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю Загалшляхбуд б/н від 28.04.2017 року

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 30.03.2017 року

у справі № 909/1066/16

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгове підприємство Лімниця , с. Вільхівка Рожнятівського району Івано-Франківської області

до відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю Загалшляхбуд , смт. Міжгір'я Міжгірського району Закарпатської області, в особі відокремленого підрозділу філії Долинашляхбуд , с. Новоселиця Долинського району Івано-Франківської області

про стягнення 158 240,91 грн.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2 - довіреність б/н від 01.06.2017 року

від відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю Загалшляхбуд : ОСОБА_3 - довіреність б/н від 21.03.2016 року; відокремленого підрозділу філії Долинашляхбуд : не з'явився

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгове підприємство Лімниця звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області із позовом до Товариства з додатковою відповідальністю Загалшляхбуд в особі відокремленого підрозділу філії Долинашляхбуд про стягнення 158240,91 грн. заборгованості, а саме 64 616,22 грн. основного боргу, 62 026,78 грн. інфляційних витрат, 31 597,91 грн. 10 % річних. (враховуючи заяву про зміну позовних вимог б/н і дати (вх. № 1072/17 від 24.02.2017 року)).

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 30.03.2017 року у справі № 909/1066/16 (головуючий суддя Максимів Т.В., судді Грица Ю.І., Кобецька С.М.) позов ТзОВ Виробничо-торгове підприємство Лімниця задоволено частково. Суд виніс рішення, яким стягнув з Товариства з додатковою відповідальністю Загалшляхбуд в особі відокремленого підрозділу філії Долинашляхбуд на користь ТзОВ Виробничо-торгове підприємство Лімниця 64616,22 грн. основного боргу, 62026,78 грн. - інфляційних втрат, 30953,23 грн. - 10% річних. В частині позовних вимог щодо стягнення 644,68 грн. 10% річних - відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням ТзОВ Загалшляхбуд подало апеляційну скаргу б/н від 28.04.2017 року, в якій просить рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 30.03.2017 року скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті рішення порушено норми матеріального і процесуального права. А саме скаржник стверджує, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що позивачем пропущено строк позовної давності щодо стягнення заборгованості у даній справі.

Позивачем було подано до суду відзив на апеляційну скаргу б/н і дати (вх. № 01-04/4000/17 від 15.06.2017 року, в якому просить рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 30.03.2017 року залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідачем було подано до суду клопотання б/н від 05.07.2017 року про призначення експертизи у даній справі з метою дослідження рахунку-фактури № 2 від 10.09.2015 року. Дане клопотання колегією суддів відхилене, оскільки остання не вбачає правових підстав для призначення експертизи у даній справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне .

Як вбачається з матеріалів справи, 01.06.2012 року між ТзОВ Виробничо-торгове підприємство Лімниця (постачальник) та філією Долинашляхбуд Товариства з додатковою відповідальністю Загалшляхбуд (покупець) було укладено договір № 14 (надалі договір). Згідно умов договору постачальник зобов'язався передати у власність покупця в порядку та на умовах, визначених цим договором, щебеневу продукцію та оплатити її на умовах даного договору.

Відповідно до п. 3.3 договору остаточний розрахунок за поставлений товар проводиться покупцем шляхом перерахування коштів з розрахункового рахунку покупця на розрахунковий рахунок постачальника протягом двох днів, від дня отримання повару покупцем.

В п. 3.5. договору сторонами передбачили, що покупець зобов'язується до 31 грудня 2012 року оплатити заборгованість за 2011 рік в сумі 59 697,00 грн.

Позивач при зверненні до суду першої інстанції стверджує, що на виконання умов договору ТзОВ Виробничо-торгове підприємство Лімниця відвантажило, а філія Долинашляхбуд Товариства з додатковою відповідальністю Загалшляхбуд товар на загальну суму 86 616,22 грн., що підтверджується накладними № РН -0000047 від 29.06.2012 року, № РН -0000078 від 31.07.2012 року, № РН -0000077 від 31.07.2012 року, № РН -0000090 від 31.08.2012 року, № РН -0000100 від 28.09.2012 року, № РН -0000106 від 31.10.2012 року, № РН -0000115 від 30.11.2012 року. Зазначені накладні підписані представниками обох сторін та містять печатки підприємств.

Позивач при зверненні до суду першої інстанції стверджує, що філія Долинашляхбуд Товариства з додатковою відповідальністю Загалшляхбуд не виконала належним чином умов договору і оплатила лише частину отриманого товару, згідно вищенаведених накладних, на суму 22 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 323 від 22.11.2012 року на суму 5000,00 грн., № 118 від 13.08.2013 року на суму 5 000,00 грн., № 142 від 30.08.2013 року на суму 7000,00 грн., № 308 від 11.09.2015 року на суму 5 000,00 грн.

На думку позивача у філії Долинашляхбуд Товариства з додатковою відповідальністю Загалшляхбуд існує борг в сумі 64 616,22 грн. за не оплату товару згідно накладних № РН -0000047 від 29.06.2012 року, № РН -0000078 від 31.07.2012 року, № РН -0000077 від 31.07.2012 року, № РН -0000090 від 31.08.2012 року, № РН -0000100 від 28.09.2012 року, № РН -0000106 від 31.10.2012 року, № РН -0000115 від 30.11.2012 року.

При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Вказане кореспондується з положеннями ч.ч.1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього грошову суму.

Матеріали справи не містять відомостей про те, що філія Долинашляхбуд Товариства з додатковою відповідальністю Загалшляхбуд розрахувалась в повному обсязі перед позивачем за отриманий товар згідно накладних № РН -0000047 від 29.06.2012 року, № РН -0000078 від 31.07.2012 року, № РН -0000077 від 31.07.2012 року, № РН -0000090 від 31.08.2012 року, № РН -0000100 від 28.09.2012 року, № РН -0000106 від 31.10.2012 року, № РН -0000115 від 30.11.2012 року.

В матеріалах справи містяться лише платіжні доручення № 323 від 22.11.2012 року на суму 5000,00 грн., № 118 від 13.08.2013 року на суму 5 000,00 грн., № 142 від 30.08.2013 року на суму 7000,00 грн., № 308 від 11.09.2015 року на суму 5 000,00 грн., які підтверджують, що філія Долинашляхбуд Товариства з додатковою відповідальністю Загалшляхбуд розрахувалась перед позивачем за отриманий товар, згідно вищенаведених накладних, на суму 22 000,00 грн.

Враховуючи те, що філія Долинашляхбуд Товариства з додатковою відповідальністю Загалшляхбуд не розрахувалась в повному обсязі за отриманий товар, згідно вищезазначених накладних, відтак суд першої інстанції обґрунтовано стягнув з відповідача на користь позивача 64 616,22 грн. основного боргу.

Частиною 2 статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В п. 3.4. договору сторони передбачили, на суму товару, перераховано несвоєчасно або не в повному обсязі, постачальником нараховується 10 % річних від суми простроченої заборгованості відповідно до ст. 625 ЦК України.

Судом апеляційної інстанції здійснено перерахунок розрахунку позовних вимог та встановлено, що суд першої інстанції підставно стягнув з відповідача на користь позивача 62 026,78 грн. інфляційних втрат та 30 953,23 грн. 10 % річних (за період з 02.07.2012 року по 31.12.2016 року).

Щодо заявленої відповідачем заяви б/н від 19.12.2016 року про застосування строку позовної давності, то суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні останньої, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.09.2015 року філією Долинашляхбуд Товариства з додатковою відповідальністю Загалшляхбуд було оплачено на рахунок позивача 5000,00 грн. за матеріали згідно рахунку № 2 від 10.09.2015 року, який був виписаний на виконання договору № 14 а від 01.06.2012 року.

Здійснена у 2015 році філією Долинашляхбуд Товариства з додатковою відповідальністю Загалшляхбуд оплата на виконання умов договору № 14 а від 01.06.2012 року свідчить про переривання перебігу строку позовної давності в порядку статті 264 ЦК України.

Відповідно до ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Таким чином колегія суддів прийшла до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 30.03.2017 року залишити без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

1. В задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 30.03.2017 року залишити без змін.

2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Справу направити в Господарський суд Івано-Франківської області.

Головуючий - суддя Скрипчук О.С.

суддів Дубник О.П.

ОСОБА_1