Ухвала

від 05.07.2017 по справі 363/2828/15-ц

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 липня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Хопти С.Ф.,

суддів: Гулька Б.І., Журавель В.І.,

Закропивного О.В., Штелик С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до приватного акціонерного товариства Вишгороденергобудтранс про відшкодування упущеної вигоди, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу апеляційного суду Київської області від 20 грудня 2016 року,

в с т а н о в и л а:

У липні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з указаним вище позовом, у якому просив стягнути з приватного акціонерного товариства Вишгороденергобудтранс (далі - ПрАТ Вишгороденергобудтранс ) упущену вигоду.

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 11 березня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто з ПрАТ Вишгороденергобудтранс на користь ОСОБА_3 упущену вигоду у вигляді непризначеної та невиплаченої пенсії у розмірі 55 938 грн 55 коп.; упущену вигоду у вигляді непризначеної та невиплаченої щорічної соціальної допомоги за шкоду заподіяну здоров'ю як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за період від 1 жовтня 2011 року до 1 грудня 2013 року у сумі 7 815 грн 18 коп.; моральну шкоду у розмірі 5 тис. грн; витрати на правову допомогу у розмірі 1 800 грн та витрати, пов'язанні з явкою до суду у розмірі 56 грн; сплачений судовий збір у розмірі 1 214 грн 83 коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено за необґрунтованістю.

Рішенням апеляційного суду Київської області від 11 жовтня 2016 року рішення Вишгородського районного суду Київської області від 11 березня 2016 року в частині стягнення з ПрАТ Вишгороденергобудтранс на користь ОСОБА_3 моральної шкоди у розмірі 5 тис. грн скасовано і в цій частині ухвалено нове рішення, яким вирішено стягнути з ПрАТ Вишгороденергобудтранс на користь ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 10 тис. грн. Стягнуто з ПрАТ Вишгороденергобудтранс на користь ОСОБА_3 судові витрати в сумі 910 грн 39 коп. У решті рішення залишено без змін.

У листопаді 2016 року ОСОБА_3 звернувся до апеляційного суду Київської області із заявою про ухвалення додаткового рішення, у якій просив стягнути з ПрАТ Вишгороденергобудтранс на його користь 2 320 грн витрат на правову допомогу.

Ухвалою апеляційного суду Київської області від 20 грудня 2016 року у задоволенні заяви ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу відмовлено.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати ухвалу апеляційного суду, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права та задовольнити заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу.

Відповідно до п. 6 розд. XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 342 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої або апеляційної інстанції, якщо було порушено порядок, встановлений для його вирішення.

Відмовляючи у задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу, суд апеляційної інстанції виходив із того, що особа, яка надавала правову допомогу ОСОБА_3 не була допущена у порядку, передбаченому ч. 2 ст. 56 ЦПК України, до участі у справі, а тому відсутні правові підстави для задоволення заяви.

Проте такого висновку апеляційний суд дійшов з порушенням норм процесуального закону.

Судом апеляційної інстанції установлено, що ОСОБА_3 та адвокатське бюро Кравець уклали 31 травня 2016 року договір № 31/05 про надання правової допомоги, згідно із п.1 умов якого адвокатське бюро Кравець для виконання доручення за даним договором призначив адвоката Кравця Д.М., який діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії НОМЕР_1. Згідно із квитанцією від 7 липня 2016 року № 0.0.579243334.1 ОСОБА_3 сплатив на рахунок адвокатського бюро Кравець 2 320 грн витрат на правову допомогу.

Відповідно до ст. 56 ЦПК України правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги. Особа, зазначена в частині першій цієї статті, має право: знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії долучених до справи документів, бути присутнім у судовому засіданні. Особа, яка має право на надання правової допомоги, допускається ухвалою суду за заявою особи, яка бере участь у справі.

За ч. ч. 1, 2 ст. 84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 20 грудня 2011 року Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

У пунктах 47, 48 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах судам роз'яснено, що при стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (ст. 6 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України).

Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу. Разом із тим граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлений Законом України Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах .

Згідно з ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Таким чином, суду апеляційної інстанції слід звернути увагу на доводи ОСОБА_3 про те, що відповідна правова допомога надавалась на підставі договору про надання юридичних послуг, у зв'язку з чим останнім сплачено кошти, а тому суду слід перевірити факт надання такої допомоги, розмір витрат на правову допомогу, обставини щодо граничного розміру таких витрат.

Крім того, апеляційний суд належним чином не перевірив вимог ст. 88 ЦПК України, у якій зазначено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

З огляду на викладене, оскаржувана ухвала не може вважатись законною та підлягає скасуванню, справа підлягає направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 342, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду Київської області від 20 грудня 2016 року скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий С.Ф. Хопта

Судді: Б.І. Гулько

В.І.Журавель

О.В.Закропивний

С.П.Штелик