Рішення

від 04.07.2017 по справі 917/566/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.07.2017 Справа № 917/566/17

За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській області, 36014, м. Полтава, вул. Небесної Сотні, 1/23

До відповідача ОСОБА_1 підприємства "Плодінвест", 36007, АДРЕСА_1

Про стягнення 5 124,31 грн. , з яких 4 311,91 грн. - заборгованість відповідача за період з грудня 2016 року по 03.01.2017 р. за строкове платне користування державним майном - овочесховище площею 275,6 кв. м, що знаходиться по вулиці Половка, 62-А в м. Полтава (балансоутримувач - ДП "Аграрно-промислова фірма "Полтавасадвинмаркет"), за умовами Договору оренди № 10/14-Н нерухомого майна, що належить до державної власності, від 03.02.2014 р., та 812,40 грн. - пеня за порушення договірних зобов'язань щодо розрахунків за користування майном, в редакції заяви про збільшення розміру позовних вимог від 15.06.2017 року № 10-107-2388 (вх. № 7687 від 16.06.2017 року),

Суддя БУНЯКІНА Ганна Іванівна

Представники в судовому засіданні:

від позивача: ОСОБА_2 (див. протокол судового засідання);

від відповідача: ОСОБА_3 (див. протокол судового засідання).

Рішення виноситься після перерви, оголошеної в судових засіданнях 18.05.2017 року, 01.06.2017 року та 19.06.2017 року в порядку ст. 77 ГПК України з огляду на необхідність поповнення матеріалів справи додатковими документальними доказами.

04.07.2017 р. у судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення, залучено її до матеріалів справи та повідомлено про термін виготовлення повного тексту судового рішення.

СУТЬ СПОРУ: Розглядається позовна заява Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській області до ОСОБА_1 підприємства "Плодінвест" про стягнення 5 124,31 грн., з яких 4 311,91 грн. - заборгованість відповідача за період з грудня 2016 року по 03.01.2017 р. за строкове платне користування державним майном - овочесховище площею 275,6 кв. м, що знаходиться по вулиці Половка, 62-А в м. Полтава (балансоутримувач - ДП "Аграрно-промислова фірма "Полтавасадвинмаркет"), за умовами Договору оренди № 10/14-Н нерухомого майна, що належить до державної власності, від 03.02.2014 р., та 812,40 грн. - пеня за порушення договірних зобов'язань щодо розрахунків за користування майном, в редакції заяви про збільшення розміру позовних вимог від 15.06.2017 року № 10-107-2388 (вх. № 7687 від 16.06.2017 року).

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги за мотивами, викладеними в позовній заяві (а.с. 2-4), запереченнях на відзив від 24.05.2017 року (а.с. 73-74) та заяві про збільшення розміру позовних вимог від 15.06.2017 року (а.с. 117-118).

Статтею 22 ГПК України передбачено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідно до п. 3.16 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Судом приймається до розгляду заява позивача про збільшення позовних вимог, відтак предметом даного судового розгляду є стягнення 5 124,31 грн., з яких 4 311,91 грн. - заборгованість відповідача за період з грудня 2016 року по 03.01.2017 р. за строкове платне користування вказаним вище державним майном та 812,40 грн. - пеня за порушення договірних зобов'язань щодо розрахунків за користування майном за період 16.12.2016 року по 13.06.2017 року.

Відповідач позовні вимоги не визнає за мотивами відзиву на позовну заяву вх№5987 від 10.05.2017 року (а.с. 22-24), посилаючись на сплату орендної плати за жовтень-грудень 2016 року авансовим платежем відповідно до п. 3.7 укладеного договору.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши та оцінивши подані докази, суд встановив:

03.02.2014 року між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Полтавській області та ОСОБА_1 підприємством Плодінвест укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 10/14-Н, відповідно до якого позивач виступав Орендодавцем, а відповідач - Орендарем.

Відповідно до розділу 1 укладеного договору орендар прийняв в строкове платне користування державне майно - овочесховище, що знаходиться за адресою: вул.. Половка, 62а, м. Полтава та знаходиться на балансі Державного підприємства Аграрно-промислова фірма Полтавасадвинмаркет .

При цьому, сторони узгодили, зокрема, наступне:

- розділ 1. Орендар прийняв в строкове платне користування державне майно - овочесховище, що знаходиться за адресою: вул.. Половка, 62а, м. Полтава та знаходиться на балансі Державного підприємства Аграрно-промислова фірма Полтавасадвинмаркет .

- п.2.1. Передача об'єкта оренди у користування Орендаря здійснюється одночасно з підписанням сторонами договору та оформлюється актом приймання-передачі, який є невід'ємною частиною договору. В акті приймання-передачі вказується вартісна характеристика об'єкта оренди на момент передачі майна Орендарю.

- п.3.1. Орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року №786 (зі змінами), за результатами вивчення попиту на об'єкт оренди державного майна і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - листопад 2013 року - 3119,81 грн., що відображено у протоколі засідання постійно діючої комісії та затвердженого наказом регіонального відділення від 26.12.2013 року № 1046.

- п. 3.2. Орендна плата за перший місяць оренди визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за грудень 2013, січень 2014 року.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розмішується на веб-сайті Фонду державного майна України.

- п.3.3. Орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним місяцем з урахуванням щомісячного індексу інфляції відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

- п.3.5. Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.3. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, уключаючи день оплати.

- 3.7. Зобов'язання орендаря за сплатою орендної плати забезпечується у вигляді авансового платежу у трикратному розмірі орендної плати за базовий місяць оренди протягом одного місяця після укладення договору оренди, який вноситься на бюджетний рахунок та Балансоутримувачу у співвідношенні, визначеному пунктом 3.3. цього договору та вважається платою за останні місяці оренди.

- п. 7.2. За несвоєчасне внесення орендної плати орендар сплачує пеню в розмірі подвійної ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

- п. 8.1. Договір оренди укладений строком на 2 (два) роки 11 місяців та діє з 03 лютого 2014 р. по 03 січня 2017 р.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання по договору в частині передачі майна, визначеного п.1.1. договору, виконав належним чином і в строк, а саме: передав в оренду майно, що підтверджується актом приймання-передачі в оренду нерухомого майна, що належить до державної власності від 03.02.2014 року (а.с. 11, зворот), який є невід'ємною частиною договору.

Згідно з п. 4.3.1 договору відповідач зобов'язувався у повному обсязі та своєчасно вносити орендні платежі незалежно від наслідків господарської діяльності та фінансового стану.

Відповідно до п. 8.1 договору його дія припинена у зв'язку із закінченням його терміну.

Позивач стверджує, що відповідач орендні платежі, зокрема 70%, що у відповідності до п.3.6 договору мають бути перераховані до державного бюджету, за період з грудня 2016 року по 3 січня 2017 року не сплатив, у зв'язку з чим за ним рахується заборгованість у розмірі 4311,91 грн. (розрахунок залучений до матеріалів справи, а.с. 15).

Також позивач заявив до стягнення з відповідача 812,40 грн. пені за період 16.12.2016 року по 13.06.2017 року на підставі п. 7.2 договору оренди №10/14-Н від 03.02.2014 року (розрахунок залучений до матеріалів справи, а.с. 119).

При винесенні рішення суд входив з наступного.

Спірне приміщення є державним майном, і спір щодо нього повинен вирішуватися відповідно до Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно до ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.

Відповідно до п. 3 ст. 285 Господарського кодексу України та п. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (із змінами та доповненнями) орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату, одностороння відмова від договору оренди в силу п. 1 ст. 291 Господарського кодексу України та п. 1 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" не допускається.

Відповідно п. 1, п. 3 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Суд не приймає до уваги доводи відповідача про необхідність коригування розміру авансового платежу у зв'язку зі зміною орендної плати.

Орендна плата є договірною величиною та визначена в п. 3.1 договору. За час дії договору розмір орендної плати не змінювався (в матеріалах справи відсутні будь-які відомості про внесення змін в цей пункт угоди), а тому коригування розміру авансового платежу у відповідності до п. 3.7 договору не проводилось.

Пунктом 3.2. договору сторони узгодили індексування орендної плати на індекс інфляції, розрахований Державною службою статистики України. При цьому слід зауважити, що індексування та коригування не є тотожними поняттями.

Сплачена відповідачем сума авансового платежу в розмірі 6551,61 грн. (копія платіжного доручення № 18 від 17.02.2014 року, а.с. 25) врахована РВ ФДМУ по Полтавській області при розрахунку суми заборгованості за останні місяці оренди у відповідності до п. 3.7 договору.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент пред'явлення позову та розгляду справи, відповідач свої зобов'язання за договором оренди № 10/14-Н від 03.02.2014 року щодо сплати орендних платежів (70% до державного бюджету) не виконав, заборгованість по орендній платі за період з грудня 2016 року по 3 січня 2017 року у розмірі 4311,91 грн. не сплатив.

З огляду на те, що відповідач своїми діями порушив зобов'язання за договором (ст. 610 Цивільного кодексу України), то він вважається таким, що прострочив виконання (ст. 612 Цивільного кодексу України), тому є підстави для застосування відповідальності, встановленої договором та законом.

Вирішуючи спір в частині позовних вимог про застосування до відповідача господарської санкцій у вигляді пені, суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Виходячи з наведених вище норм права, перебіг періоду прострочення відповідачем грошового зобов'язання за договором починається з першого дня, за терміном, коли зобов'язання мало бути виконано, а також виходячи з припису ч. 6 ст. 232 ГК України, пеня нараховується за шість місяців прострочення виконання зобов'язання, починаючи з першого дня такого прострочення.

У пункті 7.2. договору сторони погодили, що за несвоєчасне внесення орендної плати орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Сторони у п.3.1., 3.1. узгодили, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.3. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, уключаючи день оплати.

Позивачем нараховано відповідачу пеню за період з 16.12.2016р. по 13.06.2017 року в сумі 812,40 грн. Здійснивши перевірку заявленого позивачем розміру пені, суд дійшов висновку, що вимога про стягнення пені правомірна, обґрунтована та підлягає задоволенню.

З огляду на узгодження сторонами у договорі положення щодо нарахування штрафних санкцій, факт прострочення відповідачем оплати орендних платежів, судом задовольняються вимоги про стягнення пені в повному обсязі.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підтверджені документально та нормами матеріального права, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 22, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 підприємства Плодінвест (36007, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 38933505):

- до державного бюджету України на рахунок 31119094700002 УДКСУ у м. Полтава Полтавської області, код за ЄДРПОУ 38019510, банк одержувача: ГУДКСУ у Полтавській області, МФО 831019, код бюджетної класифікації: 22080300, символу 094 - 5 124,31 грн., з яких 4 311,91 грн. - заборгованість відповідача за період з грудня 2016 року по 03.01.2017 р. за строкове платне користування державним майном, за умовами Договору оренди № 10/14-Н нерухомого майна, що належить до державної власності, від 03.02.2014 р., та 812,40 грн. - пеня за порушення договірних зобов'язань щодо розрахунків за користування майном за період 16.12.2016 року по 13.06.2017 року.

- на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській області (36014, м. Полтава, вул. Небесної Сотні, 1/23, код ЄДРПОУ 22527015) на рахунок 35215064009476, банк одержувач: Держказначейська служба України, МФО 820172 - 1600,00 грн. судового збору.

Видати накази з набранням чинності цим рішенням.

Повне рішення складено 07.07.2017р.

Суддя Г.І.Бунякіна