Постанова

від 10.07.2017 по справі 911/1252/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" липня 2017 р. Справа№ 911/1252/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Баранця О.М.

суддів: Сітайло Л.Г.

Пашкіної С.А.

при секретарі Матюхін І.В.

за участю

представників сторін :

від позивача: Григораш К.М.

від відповідача: Лабатюк Я.М.

розглянувши

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Квайссер

Фарма Україна"

на ухвали

Господарського суду Київської області

від 29.05.2017 року

про зупинення провадження та

про призначення судової почеркознавчої експертизи

у справі № 911/1252/17 (суддя Карпечкін Т.П.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Квайссер

Фарма Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРАМ

КО"

про стягнення 2965155,12 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.05.2017 року призначено у справі № 911/1252/17 судову почеркознавчу експертизу підписів представників відповідача на спірних накладних. Проведення експертизи доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.05.2017 року зупинено провадження у справі № 911/1252/17 на час проведення судової експертизи, призначеної ухвалою від 29.05.2017 року.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції Товариство з обмеженою відповідальністю "Квайссер Фарма Україна" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Київської області від 29.05.2017 року про призначення судової почеркознавчої експертизи та ухвалу про зупинення провадження у справі № 911/1252/17 від 29.05.2017 року час проведення судової експертизи та повернути справу на розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.06.2017 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Квайссер Фарма Україна" на ухвали Господарського суду Київської області від 29.05.2017 року про призначення судової почеркознавчої експертизи та про зупинення провадження у справі № 911/1252/17 прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 10.07.2017 р.

Представником відповідача подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить ухвали суду першої інстанції про призначення експертизи та про зупинення провадження у справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно із частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України ухвала господарського суду має містити, зокрема, стислий виклад суті спору та мотиви винесення ухвали з посиланням на законодавство.

Відповідно до ч. 5 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Як роз'яснено у п. п. 2, 5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи", судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Відповідно до п. 12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2012 року "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку призначення господарським судом судової експертизи. Про зупинення провадження у справі та його поновлення виноситься ухвала. Ухвалу про зупинення провадження може бути оскаржено.

Отже, вказаною нормою Господарського процесуального кодексу України передбачено право, а не обов'язок суду, зупинити провадження у справі у випадку призначення господарським судом судової експертизи за наявності дійсної необхідності її призначення, у випадку необхідності спеціальних знань, якими не володіє суд та у разі неможливості суду вирішити питання, що входять до предмету доказування без її призначення.

Згідно з приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України якщо господарський спір не вирішується по суті (відкладення розгляду справи, зупинення, припинення провадження у справі, залишення позову без розгляду тощо), господарський суд виносить ухвалу. Ухвала господарського суду має містити, зокрема мотиви її винесення з посиланням на законодавство.

Виходячи з наведеного, ухвала про зупинення провадження у справі повинна відповідати вимогам, встановленим у ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, а також містити викладення обставин, що зумовлюють зупинення провадження у справі.

Враховуючи, що наведені недоліки складення первинних документів допущені позивачем, призвели до непорозуміння і дали відповідачу підстави для заперечень, з метою встановлення осіб, чиї підписи стоять на видаткових накладних і факту їх належності уповноваженим особам відповідача, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення клопотання відповідача та доцільність призначення у справі судової почеркознавчої експертизи.

В той же час, мотивувальна частина ухвали Господарського суду Київської області від 29.05.2017 року про зупинення провадження не містить обґрунтованих мотивів її винесення, в ній зазначено лише про те, що провадження у справі зупиняється у зв'язку з призначенням експертизи.

Разом з тим, зупинення провадження у справі у зв'язку з призначенням експертизи є не обов'язком суду, а правом, при реалізації якого, суду слід навести обґрунтовані мотиви необхідності вчинення такої процесуальної дії як зупинення провадження у справі саме у зв'язку з її призначенням, що зумовлює, щонайменш, викладення (наведення) судом в ухвалі про зупинення провадження у справі фактичних даних, що входять до предмету доказування у даній справі та які не можуть бути встановлені судом, а виключно судовими експертами, оскільки їх встановлення потребує спеціальних знань.

В той же час, як вже зазначалося, ухвала місцевого господарського суду про зупинення провадження у даній справі не містить обґрунтованого мотивування необхідності призначення судової експертизи, призначення якої зумовило зупинення провадження у даній справі.

Призначаючи у справі судову експертизу місцевий господарський не навів обґрунтування необхідності її призначення, вказавши лише, що недоліки складення первинних документів допущені позивачем, призвели до непорозуміння і дали відповідачу підстави для заперечень. При цьому судом, не вказано для встановлення яких саме фактичних обставин, які б входили до предмету доказування у справі, є потреба у спеціальних знаннях; не обґрунтовано неможливості самостійно встановити фактичні обставини справи за результатами оцінки наявних у справі доказів, а тому оскаржувані ухвали суду про призначення експертизи та зупинення провадження у справі не можна визнати обґрунтованими та такими, що винесені із дотриманням норм процесуального законодавства.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (пункт 8 частини третьої статті 129 Конституції України), що передбачає можливість перевірки в апеляційному та касаційному порядку судових рішень. Це конституційне положення реалізовано у розділах ХІІ, ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України, де врегульовано питання апеляційного та касаційного оскарження судових рішень. Зокрема, у статті 106 Господарського процесуального кодексу України наведено перелік ухвал суду першої інстанції, що можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду. При цьому приписи ст. 106 Господарського процесуального кодексу України не містить заборони стосовно апеляційного оскарження ухвал.

Водночас і стаття 41 Господарського процесуального кодексу України, якою врегульовано питання призначення і проведення судової експертизи, не містить положень, які б встановлювали заборону на оскарження ухвал про призначення судової експертизи.

Відсутність у Господарському процесуальному кодексі України прямих вказівок на можливість оскарження ухвал, які суттєво впливають на права та обов'язки учасників судового процесу, не може бути підставою для відмови у прийнятті апеляційної чи касаційної скарги, оформленої згідно з вимогами господарського процесуального законодавства, за відсутності прямої заборони в Законі на їх оскарження. Ця відмова розглядається як порушення конституційного права на судовий захист.

Колегія суддів керуючись ст. 129 Конституції України, правовою позицією Конституційного Суду України, викладеною у пункті 9 мотивувальної частини Рішення від 30.01.2003 року № 3-рп/2003, пп. 3.2 п. 3 Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 року № 11-рп/2012 у справі № 1-12/2012 дійшла висновку, що відсутність законодавчого закріплення можливості оскарження ухвали про призначення судової експертизи не є перешкодою для її перегляду в апеляційному чи касаційному порядку.

Виходячи з викладеного, колегія суддів на підставі вищенаведених встановлених та досліджених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшла висновку про наявність підстав для скасування ухвал суду першої інстанції в розумінні статті 104 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103 -106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Квайссер Фарма Україна" задовольнити.

2. Скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 29.05.2017 року у справі № 911/1252/17 про призначення судової почеркознавчої експертизи.

3. Скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 29.05.2017 року у справі № 911/1252/17 про зупинення провадження у справі.

4. Матеріали справи передати на розгляд до Господарського Київської області.

5. Копію постанови надіслати сторонам.

Головуючий суддя О.М. Баранець

Судді Л.Г. Сітайло

С.А. Пашкіна