Постанова

від 12.07.2017 по справі 904/9614/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2017 року Справа № 904/9614/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Бондар С.В. (доповідач) суддівГрека Б.М., Студенця В.І. розглянувши матеріали касаційної скарги за участю представників : Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" від позивача: не з'явилися від відповідача: Паливода О.С на рішенняГосподарського суду Дніпропетровської області від 28.12.2016 року та постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.04.2017 року у справі№ 904/9614/16 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТР КОМПЛЕКСНОЇ БЕЗПЕКИ" доПублічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" простягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТР КОМПЛЕКСНОЇ БЕЗПЕКИ" (далі позивач) звернулось з позовом до Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі відповідач) про стягнення 4 838 213,28 грн., з яких: 3 873 372,20 грн. основного боргу, 655 395,79 грн. пені, 232 402,33 грн. інфляційних втрат і 77 042,96 грн. 3% річних (з урахуванням останньої заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог від 09.12.2016 року (т.1 а.с.222).

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 28.12.2016 року позовні вимоги задоволені частково. З відповідача підлягає стягненню 3 873 372,20 грн. основного боргу, 652 123,48 грн. пені, 232 402,33 грн. інфляційних втрат і 76 832,46 грн. 3% річних. У решті позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.04.2017 року апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Судові рішення місцевого та апеляційного господарських судів мотивовані доведеністю заявлених позовних вимог, оскільки відповідач не виконав умови договору від 23 грудня 2014 року щодо оплати спожитих послуг з охорони об'єктів у березні 2016 року за актом від 31 березня 2016 року № 12 на загальну суму 3 873 372,20 грн.

Не погодившись з прийнятими господарськими судами попередніх інстанцій судовими рішеннями, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить скасувати рішення і постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В своїй касаційній скарзі відповідач зазначає, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами невірно застосоване законодавство та дана невірна оцінка матеріалам зібраним у справі. Відповідач звертає увагу суду на те, що даний спір повинен був вирішуватися у Регіональному третейському суді України при Асоціації "Регіональна правова група", як зазначено у договорі і тому господарський суд повинен був припинити провадження у справі, якщо є заперечення однієї із сторін проти вирішення спору в господарському суді.

До початку розгляду касаційної скарги від позивача надійшло повідомлення, яке суд розцінює як клопотання про відкладення розгляду касаційної скарги. Розглянувши повідомлення позивача, колегія суддів не знаходить підстав, у даному випадку, для відкладення розгляду касаційної скарги.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представника відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм діючого законодавства, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

23 грудня 2014 року між відповідачем та ТОВ "Сокол-КР" було укладено договір про надання послуг з охорони №01/2015/у/УБ/22 (т.1 а.с 8-14) (далі Договір), відповідно до умов якого замовник (відповідач) доручив, а виконавець (ТОВ "Сокол-КР") зобов'язався за плату надати послуги з охорони території та об'єктів замовника, у тому числі майна, що належить замовнику (або знаходиться в його розпорядженні чи використанні) та керівництва замовника, за їх згодою, на умовах передбачених даним договором.

Замовник передає виконавцю об'єкти під охорону на підставі акта прийому-передачі об'єктів, який підписується уповноваженими представниками обох сторін (п.2.1. Договору).

Пунктом 5.1 Договору встановлено, що загальна вартість послуг з охорони за даним договором становить 46 480 466,40 грн., у тому числі ПДВ 20% (вартість охоронних послуг без ПДВ - 38 733 722 грн.; ПДВ 20% - 7 746 744,40 грн.).

Щомісячна вартість послуг з охорони, складає - 3 873 372, 20 грн. з ПДВ, у тому числі вартість послуг без ПДВ - 3 227 810, 16 грн.; ПДВ 20% - 645 562, 04 грн. відповідно до погодженого сторонами протоколу погодження вартості послуг (додаток № 4 до Договору) (т.1 а.с.21), що є невід'ємною частиною даного договору.

Платежі за надані послуги проводяться замовником щомісяця в безготівковій формі в національній валюті України шляхом здійснення попередньої оплати в розмірі 30% від вартості послуг до 5 числа місяця, в якому надаються послуги на підставі рахунку, та в розмірі 70% вартості послуг протягом 15 днів від дня підписання акта виконаних робіт, але не пізніше 15 числа наступного місяця, на підставі рахунку (п.5.2. Договору).

Пунктом 7.2 Договору встановлено, що всі неврегульовані шляхом переговорів спори, вимоги та претензії, які можуть виникнути за даним договором, в тому числі, що стосуються його виконання або порушення його умов, припинення або визнання недійсним підлягають розгляду (рішенню) у постійно діючому Регіональному Третейському суді України при Асоціації "Регіональна правова група" відповідно до Регламенту зазначеного суду.

Даний договір вважається укладеним і набуває чинності з 1 січня 2015 року та діє по 31 грудня 2015 року, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами (п.8.1. Договору).

18 травня 2015 року відповідач, ТОВ "Сокол -КР" та ТОВ "Каскад -КР" підписали угоду про заміну сторони у зобов'язанні (т.1 а.с.24-25), згідно з умовами якої права та обов'язки за Договором передано ТОВ "Каскад -КР".

25 грудня 2015 року між відповідачем та ТОВ "Каскад -КР" укладено додаткову угоду № 2 (т.1 а.с. 22), якою сторони внесли зміни до п.8.1. Договору та виклали цей пункт в наступній редакції: "Даний Договір вважається укладеним і набуває чинності з 1 січня 2015 року і діє по 31 березня 2016 року, а в частині розрахунків - до повного виконання".

У подальшому між ТОВ "Каскад -КР" і позивачем було укладено договір про відступлення права вимоги від 11 липня 2016 року №11/07-2016 ЦКБ (т.1 а.с.29-30), відповідно до умов якого первісний кредитор (ТОВ "Каскад -КР") передає, а новий кредитор (позивач) приймає на себе право вимоги, що належить первісному кредиторові, і стає у повному обсязі кредитором за Договором.

Листом від 11.07.2016 року № 186 (т.1 а.с.31) первісний кредитор (ТОВ "Каскад -КР") повідомив відповідача про заміну кредитора у зобов'язанні.

З метою досудового врегулювання спору, 05.09.2016 року позивач направив відповідачу претензію № 1/0509 (т.1 а.с.36-37) з вимогою перерахувати на рахунок позивача борг за основним договором у розмірі 3 873 372,20 грн. та 521 897,10 грн. пені, всього 4 395 269,30 грн., проте 06.10.2016 року відповідач надав відповідь на претензію (т.1 а.с.38), у якій повідомив, що за результатами розгляду претензії, в порушення ст.222 Господарського кодексу України та ст.6 Господарського процесуального кодексу України позивачем не направлені документи, які підтверджують вимоги, викладені в претензії та зазначив, що претензія позивача буде розглянута по суті і в строк, передбачений діючим законодавством України, за умови приведення її у відповідності до вимог вищевказаних статей.

Враховуючи, що відповідач претензію позивача по суті не розглянув, заборгованість за надані послуги з охорони по основному договору не оплатив, позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача основного боргу, а також пені, 3% річних та інфляційних втрат за прострочення сплати основного боргу.

Як зазначено вище пунктом 7.2 Договору встановлено, що всі неврегульовані шляхом переговорів спори, вимоги та претензії, які можуть виникнути за даним договором, в тому числі, що стосуються його виконання або порушення його умов, припинення або визнання недійсним підлягають розгляду (рішенню) у постійно діючому Регіональному Третейському суді України при Асоціації "Регіональна правова група" відповідно до Регламенту зазначеного суду.

Відповідно до абз. 2 п.8 ст. 12 ГПК України підвідомчий господарським судам спір може бути передано сторонами на вирішення третейського суду, крім спорів про визнання недійсними актів, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб, спорів, передбачених пунктом 4 частини першої цієї статті, та інших спорів, передбачених законом. Рішення третейського суду може бути оскаржено в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до п.4.2.3 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України судами першої інстанції" (далі Постанова) справа із спору не підвідомча господарському суду (ст.12 ГПК) якщо є письмова угода сторін про передачу спору на вирішення третейського суду (пункт 5 частини першої статті 80 ГПК). Таку угоду сторони вправі укласти як до, так і після порушення провадження у справі. В останньому випадку провадження підлягає припиненню з посиланням на зазначену норму ГПК. Якщо ж таку угоду укладено до порушення провадження у справі, то:

- у разі коли відповідач не заперечує проти розгляду справи саме господарським судом, спір підлягає вирішенню останнім;

- у випадку якщо відповідач з посиланням на згадану угоду, яка є чинною, не визнавалася недійсною і може бути виконана, наполягає на вирішенні спору саме третейським судом, господарський суд має припинити провадження у справі на підставі пункту 5 частини першої статті 80 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.10.2016 року розгляд даної справи було призначено на 22.11.2016 року.

22.11.2016 року від відповідача на адресу суду надійшло клопотання (т. 1 а.с.70-73) в якому він зазначає про припинення провадження у справі, оскільки Договір, за невиконання умов якого виник спір, підписано із третейським застереженням (про яке зазначено вище).

При розгляді даної справи судами не враховані умови Договору, заява відповідача, а також приписи Постанови.

Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що рішення прийняті у справі підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді суду необхідно дати належну оцінку умовам п. 7.2 Договору та вирішити питання про підвідомчість даного спору господарським судам України з урахуванням поданої відповідачем заяви щодо припинення провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.12.2016 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.04.2017 року прийняті у справі № 904/9614/16 скасувати.

3. Справу № 904/9614/16 направити на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області в іншому складі суду.

Головуючий С.В. Бондар

Судді Б.М. Грек

В.І. Студенець