Ухвала

від 12.07.2017 по справі 703/4427/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1520/17Головуючий по 1 інстанції Категорія : 47 ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2017 року м. Черкаси

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоОСОБА_2 суддівОСОБА_3, ОСОБА_4 секретарОСОБА_5

за участю:

представників позивача ОСОБА_6, ОСОБА_7

представників відповідачів ОСОБА_8, ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_10 на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 30 травня 2017 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_10 до ОСОБА_11, Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Залевківське , Виконавчого комітету Смілянської міської ради, третя особа на стороні відповідача: Державний реєстратор виконкому Смілянської міської ради, про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування державної реєстрації і за зустрічним позовом ОСОБА_11 до ОСОБА_10, Управління Державного земельного кадастру у Смілянському районі Черкаської області про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, скасування державної реєстрації договору оренди землі та зобов'язання повернути земельну ділянку, -

в с т а н о в и л а :

У грудні 2016 року ФОП ОСОБА_10 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_11, СТОВ Залевківське , Виконавчого комітету Смілянської міської ради, в якому просив визнати недійсним договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 7123788500:02:001:0221 площею 1,46 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах Сунківської сільської ради, який укладений 10 серпня 2016 року між ОСОБА_11 і СТОВ Залевківське та скасувати його реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; визнати поновленим з 10 серпня 2016 року договір оренди вказаної земельної ділянки між ОСОБА_11 і ФОП ОСОБА_10 укладений 03.04.2007 року строком на 10 років.

Свої позовні вимоги мотивував тим, що ОСОБА_11, яка є власником відповідної земельної ділянки у квітні 2007 року уклала з ФОП ОСОБА_10 договір оренди землі, строком на 10 років, який зареєстровано у Смілянському районному відділі Центр ДЗК за №040779200014, термін дії якого визначено до 3 квітня 2017 року. Разом з тим, ОСОБА_11 у серпні 2016 року уклала договір оренди тієї ж земельної ділянки зі СТОВ Залевківське , чим порушила права позивача як орендаря.

У березні 2017 року ОСОБА_11 звернулась із зустрічним позовом до ОСОБА_10, в якому просила визнати недійсним договір оренди належної їй земельної ділянки з кадастровим номером, укладений 1 березня 2007 року між ОСОБА_11 і ОСОБА_10, скасувати державну реєстрацію даного договору оренди та зобов'язати ОСОБА_10 повернути належну їй земельну ділянку.

Свої позовні вимоги мотивувала тим, що спірний договір не містить у собі всіх визначених законом істотних умов. Зокрема в ньому не погоджено та не визначено індексацію обчислення розміру орендної плати за землю; обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки та ризики випадкового знищення або пошкодження об'єкта оренди або його частини, які входять до переліку істотних умов договору оренди землі відповідно до вимог ч.1 ст. 15 ЗУ Про оренду землі .

Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 30 травня 2017 року в задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовлено.

Не погоджуючись із даним рішенням суду, ФОП ОСОБА_10 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить змінити рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_10 та ухвалити нове рішення в цій частині, яким: визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений 10.08.2016 року між ОСОБА_11 та СТОВ Залевківське , скасувати його реєстрацію; визнати продовженим (поновленим) договір оренди земельної ділянки, укладений 01.03.2007 року між ОСОБА_11 та ФОП ОСОБА_10 на новий строк з 03.04.2017 року по 03.04.2027 року.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтями 213, 214 ЦПК України передбачено, що рішення повинно бути законним і обгрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення відповідає у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Оскільки рішення суду першої інстанції оскаржується лише ФОП ОСОБА_10 в частині відмови в задоволенні первісного позову, колегія суддів переглядає рішення суду лише у цій частині.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_10, суд першої інстанції , з чим погоджується і колегія суддів, виходив із того, що ФОП ОСОБА_10 не є стороною договору оренди земельної ділянки від 01.03.2007 року, укладеного із ОСОБА_11, а тому договір оренди земельної ділянки від 10.08.2016 року, укладений між ОСОБА_11 та СТОВ Залевківське жодним чином не порушує права позивача.

Встановлено, що ОСОБА_11 є власником земельної ділянки площею 1,46 га з кадастровим номером 7123788500:02:001:0221, що розташована в адміністративних межах Сунківської сільської ради Смілянського району, Черкаської області (за межами населеного пункту), згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЧР№092282 від 28.01.2004 року (а.с.8).

10 серпня 2016 року між ОСОБА_11 і СТОВ Залевківське укладено договір оренди вказаної земельної ділянки строком на 10 років, що обєктивно підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.16-17).

ФОП ОСОБА_10 .Л. стверджує, що відповідним договором оренди порушено його право на володіння та користування відповідною земльною ділянкою на умовах раніше укладеного договору оренди, а саме договору оренди земельної ділянки 01 березня 2007 року. укладеного між ним ОСОБА_10 та ОСОБА_11, строком на 10 років, зареєстрованого у Смілянському районному відділі Центр ДЗК 3 квітня 2007 року за №040779200014 (а.с. 11 зворот).

Відповідно до правової позиції Верховного суду України, викладеній у постанові від 15 квітня 2015 року у справі № 6-55цс15, яка згідно зі ст.360-7 ЦПК України є обовязковою для всіх судів України, в разі невизнання орендодавцем права орендаря, передбаченого ст.33 Закону України Про оренду землі , на укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк, таке право підлягає захисту судом за позовом орендаря шляхом визнання недійсним договору оренди цієї самої земельної ділянки, укладеного орендодавцем з іншим орендарем, на підставі п.2 ч.2 ст.16 ЦК України.

Правовий аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що оскільки в установленому законом порядку здійснено державну реєстрацію спірного договору оренди землі, він є укладеним, а отже - оспорюваним та за рішенням суду може бути визнаний недійсним.

Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Виходячи з того, що відповідно до статті 15 ЦКУкраїни та статті 3 ЦПК України у порядку цивільного судочинства підлягає захисту саме порушене право, позивачу необхідно довести, наявність у нього порушеного права.

Так, на підтвердження існування свого права орендаря, позивач ФОП ОСОБА_10 посилається на договір оренди землі укладений між ФОП ОСОБА_10 та ОСОБА_11 1 березня 2007 року, який 3 квітня 2007 року зареєстровано у Смілянському районному відділі Центр ДЗК за №040779200014, та термін дії якого визначено до 3 квітня 2017 року, на підтвердження чого надав суду копію договору оренди землі (а.с.11), копію акту прийому передачі земельної ділянки (а.с.12), копію довідки із звітності з кількісного обліку земель (а.с.15) та довідку Управління Держгеокадастру у Смілянському районі Черкаської області (а.с.18).

З копій відповідних документів, вбачається, що договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 7123788500:02:001:0221 площею 1,46 га., укладений 1 березня 2007 року між двома фізичними особами ОСОБА_10 та ОСОБА_11, та 3 квітня 2007 року у Смілянському районному відділі Центр ДЗК за №040779200014 зареєстровано договір оренди земельної ділянки саме між ОСОБА_10 та ОСОБА_11

Відповідно до копії свідоцтва про державну реєстрацію Фізичної особи підприємця ОСОБА_10 (а.с.9), державна реєстрація відповідного субєкта господарювання відбулась 6 вересня 2007 року, тобто за збігом досить тривалого часу після укладення відповідного договору оренди, при цьому будь-яких додаткових угод до відповідного договору щодо зміни сторони договору не укладалось.

На підтвердження відповідної обставини вказує і відповідь Управління держгеокадастру у Смілянському районі Черкаської області №552 від 30.05.2017 року, згідно до якої в книзі реєстрації державних актів на право власності на землю, право постійного користування землею, договорів оренди землі відсутні відомості про укладення договорів оренди земельної ділянки між ФОП ОСОБА_10 та ОСОБА_11, такий договір не укладався та не був зареєстрований. (а.с.208)

Колегія суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що твердження представників позивача, про те, що позивач після державної реєстрації ФОП почав використовувати відповідну земельну ділянку при здійсненні своєї господарської діяльності, та фактично набув статусу сторони договору не ґрунтуються на вимогах закону.

Судом першої інстанції вірно враховано розяснення Міністерства Юстиції України від 14 січня 2011 року, про Статус фізичної особи - підприємця: проблеми застосування законодавства , відповідно до якого згідно з частиною першою статті 128 Господарського кодексу України, громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу. Саме у господарських відносинах фізичні особи - підприємці приймають участь перш за все як підприємці, а не як фізичні особи, та лише на підставі їх реєстрації і внесення відомостей про них до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців. Правоздатність індивідуального підприємця практично прирівнюється до правоздатності юридичних осіб - комерційних організацій, та виникає з моменту їх державної реєстрації.

Сам факт використання ФОП ОСОБА_10 земельної ділянки у своїй господарській діяльності не породжує у нього права орендаря, яке чітко визначено договором, та могло виникнути лише в наслідок зміни сторони відповідного договору оренди.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач ФОП ОСОБА_10, не є стороною договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7123788500:02:001:0221 площею 1,46 га., укладеного 1 березня 2007 року та зареєстрованого 3 квітня 2007 року у Смілянському районному відділі Центр ДЗК за №040779200014, а тому спірний договір оренди земельної ділянки укладений 10 серпня 2016 року між ОСОБА_11 і СТОВ Залевківське жодним чином не порушує прав позивача ФОП ОСОБА_10 і прийшов до вірного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог позивача ОСОБА_12

Враховуючи наведене, оскільки судом першої інстанції ухвалено оскаржуване рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_10 відхиляє, а оскаржуване рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 30 травня 2017 року у даній справі залишає без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_10 - відхилити.

Рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 30 травня 2017 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_10 до ОСОБА_11, Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Залевківське , Виконавчого комітету Смілянської міської ради, третя особа на стороні відповідача: Державний реєстратор виконкому Смілянської міської ради, про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування державної реєстрації та за зустрічним позовом ОСОБА_11 до ОСОБА_10, Управління Державного земельного кадастру у Смілянському районі Черкаської області про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, скасування державної реєстрації договору оренди землі та зобов'язання повернути земельну ділянку - залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий :

Судді :