Ухвала
від 12.07.2017 по справі 272/542/16-ц
ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

Ухвала іменем україни 12 липня 2017 рокум. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Кузнєцова В.О.,

суддів: Євграфової Є.П., Ізмайлової Т.Л.,

Карпенко С.О., Мостової Г.І.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовомОСОБА_3 до ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю Савік Шустер Студія про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Андрушівського районного суду Житомирської області від 02 листопада 2016 року, додаткове рішення Андрушівського районного суду Житомирської області від 30 листопада 2016 року та рішення апеляційного суду Житомирської області від 20 лютого 2017 року,

в с т а н о в и л а:

У травні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що він є народним депутатом України, автором законопроекту про узаконення видобутку та реалізації бурштину. ІНФОРМАЦІЯ_1 він брав участь у телевізійній програмі Шоу Shuster Live , у якій обговорювалися питання видобутку бурштину. ОСОБА_4 під час прямого включення у вказаній телевізійній програмі поширила інформацію стосовно нього, а саме: Розглядався законопроект, який подав ОСОБА_3. Він дуже зацікавлений у тому, щоб законопроект був прийнятий, тому що у нього в Олевському районі в с. Лопатичі є 92 гектари землі і звичайно він хоче видобувати , Потрібно прийняти закон для того, щоб легалізувати роботу, але не такий, який зараз пропонує ОСОБА_3. У самому законі є дуже багато корупційних чинників і т. д…. .

Позивач зазначав про те, що поширена відповідачем інформація є неправдивою і недостовірною, такою, що принижує його честь, гідність та ділову репутацію, оскільки він не є власником землі і не видобуває бурштин, а законопроект подав до Верховної Ради України з метою узаконення видобутку бурштину, легалізації доходів від його реалізації та сплати податків. Крім того, вищезазначена інформація була поширена серед необмеженого кола людей, що спричинило йому моральні страждання.

З урахуванням наведеного, ОСОБА_3 просив зобов'язати ОСОБА_4 спростувати вищевказану недостовірну інформацію, поширену нею ІНФОРМАЦІЯ_1 у телевізійній програмі Шоу Shuster Live , у той же спосіб у найближчому випуску цієї програми. Також просив стягнути з відповідачки моральну шкоду у розмірі 100 тис. грн.

Рішенням Андрушівського районного суду Житомирської області від 02 листопада 2016 року позов ОСОБА_3 задоволено частково. Зобов'язано ОСОБА_4 протягом місяця з дня набрання рішенням суду законної сили спростувати недостовірну інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 стосовно ОСОБА_3 у програмі Шоу Shuster Live про те, що в Олевському районі в с. Лопатичі у ОСОБА_3 є 92 га землі, шляхом надання права програмі Шоу Shuster Live спростувати недостовірну інформацію у спосіб, який відповідає способу поширення цієї інформації, у найближчому випуску програми Шоу Shuster Live , повідомлення наступного змісту: Інформація, яка була поширена ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 у програмі Шоу Shuster Live стосовно ОСОБА_3 про те, що в Олевському районі в с. Лопатичі в нього є 92 га землі є недостовірною . Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 1 тис. грн.

Додатковим рішенням Андрушівського районного суду Житомирської області від 30 листопада 2016 року стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 551 грн 20 коп. за вимоги немайнового характеру та 10 грн за вимоги про відшкодування моральної шкоди.

Рішенням апеляційного суду Житомирської області від 20 лютого 2017 року рішення Андрушівського районного суду Житомирської області від 02 листопада 2016 року у частині задоволення позовних вимог про спростування недостовірної інформації скасовано, ухвалено в цій частині нове рішення про відмову у позові. У решті рішення залишено без змін. Додаткове рішення Андрушівського районного суду Житомирської області від 30 листопада 2016 року у частині стягнення із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судового збору у розмірі 551 грн 20 коп. скасовано. У решті додаткове рішення залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить ухвалені у справі рішення скасувати й ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити.

Інші учасники процесу судові рішення не оскаржили.

Відповідно до п. 6 розд. XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Частково задовольняючи позов ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив із того, що викладена ОСОБА_4 під час прямого включення у телевізійній програмі Шоу Shuster Live інформація стосовно позивача в частині того, що: Розглядався законопроект, який подав ОСОБА_3. Він дуже зацікавлений у тому, щоб законопроект був прийнятий, тому що у нього в Олевському районі в с. Лопатичі є 92 гектари землі і звичайно він хоче видобувати , є недостовірною та такою, що порушує права, свободи позивача, порочить його честь, гідність та ділову репутацію, що також завдало ОСОБА_3 моральної шкоди.

Апеляційний суд погодився з такими висновками суду по суті, зазначивши, що вказана інформація не є оціночним судженням автора, а є твердженням про факти, які можуть бути перевірені, проте відповідач таких доказів не надала. Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову про спростування недостовірної інформації та відмовляючи у задоволенні позову в цій частині, зазначав, що ТОВ Савік Шустер Студія не є телерадіоорганізацією, яка розповсюдила телевізійну програму Шоу Shuster Live , унаслідок чого обраний спосіб спростування суперечить положенням Закону України Про телебачення і радіомовлення .

Проте повністюпогодитись із таким висновком апеляційного суду не можна.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.

Наведеним вимогам рішення суду апеляційної інстанції не відповідає.

Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 брав участь у телевізійній програмі Шоу Shuster Live , у якій обговорювалися питання видобутку бурштину.

ОСОБА_4 під час прямого включення у вказаній телевізійній програмі поширила інформацію стосовно ОСОБА_3, а саме: Розглядався законопроект, який подав ОСОБА_3. Він дуже зацікавлений у тому, щоб законопроект був прийнятий, тому що у нього в Олевському районі в с. Лопатичі є 92 гектари землі і звичайно він хоче видобувати , Потрібно прийняти закон для того, щоб легалізувати роботу, але не такий, який зараз пропонує ОСОБА_3. У самому законі є дуже багато корупційних чинників і т. д…. .

Відповідно до ст. 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Кожен має право на свободу вираження поглядів у розумінні ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено свободу дотримання своїх поглядів, одержання і передання інформації та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.

Згідно з ч. 1 ст. 302 ЦК України фізична особа має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України Про інформацію ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.

Пленум Верховного Суду України в п. п. 1, 19 постанови Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи від 27 лютого 2009 року № 1 роз'яснив, що беручи до уваги положення ст. ст. 32, 34 Конституції України, суди при вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації повинні забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку.

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Відповідно до ч. 2 ст. 47-1 Закону України Про інформацію оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Таким чином, відповідно до ст. 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суду слід уважно розрізняти факти та оціночні судження. Наявність фактів можна довести, а правдивість оціночних суджень не можна. Що ж стосується оціночних суджень, цю вимогу неможливо виконати, вона є порушенням самої свободи поглядів, яка є основною складовою права, гарантованого ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Лінгенс проти Австрії ).

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Також у п. 21 зазначеної вище постанови Пленуму Верховного Суду України роз'яснено, що при поширенні недостовірної інформації стосовно приватного життя публічних осіб вирішення справ про захист їх гідності, честі чи ділової репутації має свої особливості. Суди повинні враховувати положення Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації, схваленої 12 лютого 2004 року на 872-му засіданні Комітету Міністрів Ради Європи (далі - Декларація), а також рекомендації, що містяться у Резолюції 1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканість приватного життя (далі - Резолюція).

Зокрема, у Резолюції зазначається, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі).

У ст. ст. 3, 4, 6 Декларації вказується, що оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися виставити себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами.

У зв'язку з цим межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.

Судом установлено, що ОСОБА_3. є народним депутатом України, тобто публічною особою, тому відкритий для суворої критики і пильного нагляду громадськості й межа допустимої критики щодо нього є значно ширшою.

Заперечуючи проти позову, ОСОБА_4 посилалась на те, що поширена нею інформація є суспільно значимою і має суспільний інтерес, оскільки стосувалась такої важливої і болючої на нашого суспільства теми, як видобування і реалізація бурштину та відповідного законопроекту, поданого до Верховної Ради України саме позивачем, який безспірно містив деякі корупційні ризики і про це писали і говорили більшість засобів масової інформації. Тобто йшлося про суспільний інтерес у тому аспекті, як народний депутат виконує свої функції. При цьому ОСОБА_4 використала інформацію, отриману від Громадської ради при Житомирській обласній державній адміністрації, депутатів Олевської територіальної громади та з газетної публікації під назвою ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 62), в яких зазначалось про те, що ОСОБА_3. має земельні ділянки на території Лопатицької сільської ради, які оформлені на підставних людей.

Ураховуючи викладене, апеляційний суд на порушення вищевказаних положень законодавства та вимог ст. ст. 212-214, 303, 316 ЦПК України фактичні обставини справи, від яких залежить правильне вирішення спору, не встановив і не розрізнив фактичні твердження і оціночні судження. При цьому суд без будь-якого фактичного й правового мотивування послався лише на те, що поширена ОСОБА_4 інформація про позивача не є оціночним судженням, а є констатацією факту і не надав вищенаведеним дакам системної оцінки у їх взаємозв'язку і взаємозалежності.

Отже, висновки апеляційного суду ґрунтуються на припущеннях, що є порушенням вимог ч. 4 ст. 60 ЦПК України .

Таким чином, апеляційний суд на порушення зазначених вище положень закону належним чином не перевірив, чи є поширена відповідачем інформація оціночним судженням, а саме: припущення ОСОБА_4 щодо внесення ОСОБА_3 законопроекту для узаконення видобутку ним бурштину на належних йому 92 га землі, тобто висловлення відповідачем своєї критичної оцінки діяльності позивача як публічної особи. Отже, апеляційний суд не дослідив, чи є така інформація предметом судового захисту, чи підлягає спростуванню та доведенню її правдивості.

За таких обставин, коли фактичні обставини, від яких залежить правильне вирішення справи, не встановлені, рішення апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України, зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення спору, що в силу ст. 338 ЦПК України є підставою для його скасування із передачею справи на новий апеляційний розгляд.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Житомирської області від 20 лютого 2017 року скасувати, справу передати на новий розгляд до апеляційного суду Житомирської області.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий В.О. Кузнєцов

Судді: Є.П. Євграфова

Т.Л.Ізмайлова

С.О.Карпенко

Г.І.Мостова

Дата ухвалення рішення12.07.2017
Оприлюднено14.07.2017

Судовий реєстр по справі —272/542/16-ц

Рішення від 19.09.2017

Цивільне

Апеляційний суд Житомирської області

Борисюк Р. М.

Ухвала від 19.09.2017

Цивільне

Апеляційний суд Житомирської області

Борисюк Р. М.

Рішення від 19.09.2017

Цивільне

Апеляційний суд Житомирської області

Борисюк Р. М.

Ухвала від 19.09.2017

Цивільне

Апеляційний суд Житомирської області

Борисюк Р. М.

Ухвала від 30.08.2017

Цивільне

Апеляційний суд Житомирської області

Борисюк Р. М.

Ухвала від 12.07.2017

Цивільне

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Євграфова Єлизавета Павлівна

Ухвала від 01.06.2017

Цивільне

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Євграфова Єлизавета Павлівна

Ухвала від 14.03.2017

Цивільне

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Гримич Майя Костянтинівна

Ухвала від 06.03.2017

Цивільне

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Гримич Майя Костянтинівна

Рішення від 20.02.2017

Цивільне

Апеляційний суд Житомирської області

Микитюк О. Ю.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні