Рішення

від 19.09.2017 по справі 272/542/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №272/542/16-ц Головуючий у 1-й інст. Чуб І. А.

Категорія 41 Доповідач Борисюк Р. М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді Борисюка Р.М.,

суддів Галацевич О.М., Григорусь Н.Й.,

з участю секретаря

судового засідання Гарбузюк Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю "Савік Шустер студія" про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди,

за апеляційними скаргами ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю "Савік Шустер студія" на рішення Андрушівського районного суду Житомирської області від 02 листопада 2016 року,

встановила:

У травні 2015 року ОСОБА_2 звернувся з даним позовом, в якому просив зобов'язати ОСОБА_3 шляхом надання права програмі "ІНФОРМАЦІЯ_1" спростувати недостовірну інформацію в ідентичний до поширення спосіб у найближчому випуску "ІНФОРМАЦІЯ_1" з приводу оприлюднення ІНФОРМАЦІЯ_2 року інформації та фактів неправдивими та такими, які не відповідають дійсним обставинам справи.

Зокрема інформацію щодо того, що у позивача перебуває у власності 92 гектари землі в селі Лопатичі Олевського району Житомирської області з метою видобування бурштину для власних потреб є недостовірною та спростовується. Законопроект, який поданий ним направлений на узаконення видобування бурштину та сплаті податків до бюджету України.

Просив стягнути з ОСОБА_3 100 000, 00 грн. на відшкодування моральної шкоди, судові витрати та витрати по оплаті за надану правову допомогу.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 зазначав, що у програмі "ІНФОРМАЦІЯ_1" ІНФОРМАЦІЯ_2 року, перебуваючи в м. Олевськ Житомирської області, отримавши можливість виступити, ОСОБА_3 особисто повідомила у телевізійному ефірі неправдиві відомості, інформацію, які порушують його право на честь, гідність та ділову репутацію, суспільству (українському народу) про те, що:

- у нього особисто знаходиться у власності 92 гектари земель в селі Лопатичі, де я особисто видобуваю бурштин;

- законопроект, який поданий ним, як народним депутатом зроблений під особисті його інтереси, а не на користь державної політики та наповнення бюджету шляхом узаконення видобутку бурштину;

Відрекомендовуючись, як заслужений юрист України, ОСОБА_3 повідомила в програмі, що він, як народний депутат України, розробляючи даний законопроект не думає про народ, про державу, і ототожнила його, як людину, яка думає про власні інтереси.

Невідповідність викладених в інтерв`ю фактів дійсному стану речей очевидна, виходячи з наступного :

- у нього не має у власності 92 гектарів землі в с. Лопатичі, і він не видобуває бурштин, так як вважає, що це є незаконним;

- законопроект, який ним розроблений і поданий до Верховної ради України направлений на узаконення видобутку бурштину, легалізації доходів та податків, в тому числі створення робочих місць та залучення інвестицій.

Ототожнюючи його як особу, яка розробила законопроект під власні цілі, відповідач як заслужений юрист України, перейшла всі межі юридичної етики. Комісія з питань протидії корупції, люстрації, правової політики, боротьби із злочинністю Громадської ради при Житомирській ОДА та її голова - ОСОБА_3, є дорадчим органом і не уповноважені встановлювати, підтверджувати, висвітлювати по телебаченню юридичні факти, які не відповідають дійсності, які не підтверджені фактичними даними. Це є свідченням оприлюднення ОСОБА_3 завідомо неправдивої інформації з метою приниження його людської гідності, честі та ділової репутації, та є діями, які спричинили йому моральну шкоду.

ІНФОРМАЦІЯ_2 року викладені ОСОБА_3 в інтерв'ю у програмі "ІНФОРМАЦІЯ_1" неправдиві відомості є такими, що порушують його право на честь, гідність та ділову репутацію, як людини так і народного депутата України.

Інформація, викладена стосовно нього в програмі "ІНФОРМАЦІЯ_1" є офіційно поширеною в засобах масової інформації.

06 квітня 2016 року було надіслано лист відповідачу ОСОБА_3, в якому їй пропонувалось спростувати вищенаведену інформацію та принести вибачення у спосіб, яким було поширено неправдиву інформацію, як спосіб досудового врегулювання спору. Але дій з боку відповідача ніяких не відбулось, що було підставою звернення до суду за захистом порушених прав.

Рішенням Андрушівського районного суду Житомирської області від 02 листопада 2016 року позов задоволено частково.

Зобов'язано ОСОБА_3 протягом місяця з дня набрання рішенням суду законної сили спростувати недостовірну інформацію поширену стосовно ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 року у програмі "ІНФОРМАЦІЯ_1" про те, що в Олевському районі в с. Лопатичі в нього є 92 га землі, шляхом надання права програмі "ІНФОРМАЦІЯ_1" спростувати недостовірну інформацію у спосіб, який відповідає способу поширення цієї інформації, у найближчому випуску програми "ІНФОРМАЦІЯ_1", повідомлення наступного змісту: "Інформація, яка була поширена ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 року у програмі "ІНФОРМАЦІЯ_1" стосовно ОСОБА_2 про те, що в Олевському районі в с. Лопатичі в нього є 92 га землі є недостовірною". Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в сумі 1000 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Додатковим рішенням цього суду від 30 листопада 2016 року стягнуто із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 561 грн. 20 коп. судового збору.

Не погоджуючись із судовим рішенням, ОСОБА_3 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Савік Шустер студія" (далі ТОВ "Савік Шустер студія") подали апеляційні скарги.

ОСОБА_3 в апеляційній скарзі просить рішення та додаткове рішення районного суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, судові витрати покласти на позивача.

Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права. Вказує на те, що її висловлювання, що були викладені у її виступі, свідчать про те, що вони направлені не на приниження честі, гідності чи ділової репутації позивача, а є оціночними судженнями, вираженням суб'єктивної думки та надання критичної оцінки певним фактам та недолікам. Межа допустимої критики позивача як публічної особи є ширшою, ніж для пересічної особи, відомості про належність позивачу 92 гектарів землі в Олевському районі були викладені у письмовому зверненні жителів району та опубліковані в газеті.

Крім того, судом грубо порушено положення ст. 1167 ЦК України, а саме не зазначені докази, які підтверджують факт заподіяння нею моральних страждань позивачу та який характер і обсяг вони мають, не зазначено за якими критеріями була обрахована моральна шкода, як визначався її розмір та якими доказами це підтверджується. В порушення ст. 60 ЦПК України оскаржуване рішення грунтується на припущеннях, а не на дійсних обставинах справи та на доказах, які є в матеріалах справи. Суд в порушення ст. 212 ЦПК України повно та всебічно не дослідив матеріали справи і при ухваленні рішення не взяв до уваги доказів, які спростовують позовні вимоги позивача та не звернув увагу на факти, на яких неодноразово вона наголошувала у судовому засіданні.

Зокрема, судом не було взято до уваги те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року у своєму виступі вона використала інформацію, яку отримала у вигляді письмового звернення підписаного 145 жителями Олевського району. Також зазначає, що суд вийшов за межі позовних вимог та без заяви позивача самовільно змінив резолютивну частину виклавши її у зовсім іншому контексті, вигідному для позивача, таким чином суд виніс завідомо неправосудне рішення по даній справі.

В апеляційній скарзі ТОВ "Савік Шустер студія" просить судове рішення скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Апелянт вказує на те, що при ухвалені рішення судом були порушені норми матеріального і процесуального права.

Зазначає, що статтею 63 Закону України Про телебачення і радіомовлення передбачено, що громадяни або юридична особа мають право вимагати від телерадіоорганізації спростування поширених у її програмі чи передачі відомостей, які не відповідають дійсності та/або принижують честь і гідність особи.

ТОВ "Савік Шустер студія" є студією-виробником, яка виробляє передачі на замовлення телерадіоорганізацій, не має ліцензії на мовлення, не є телерадіоорганізацією яка поширює свої програми, а тому не має технічної можливості спростувати будь-яку інформацію.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах статті 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню із таких підстав.

Відповідно до статті 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судове рішення у цивільній справі № 14 від 18.12.2009 передбачено, що рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права. У зв'язку з цим суди повинні неухильно додержувати вимог про законність і обґрунтованість рішення у цивільній справі (частина перша статті 213 ЦПК).

Статтею 303 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.

Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив із того, що інформація висловлена відповідачем у виступі ІНФОРМАЦІЯ_2 року у програмі ІНФОРМАЦІЯ_1 стосовно ОСОБА_2 про те, що в Олевському районі в селі Лопатичі у нього є 92 га землі є недостовірною та такою , що порочить гідність, честь та ділову репутацію позивача, оскільки була поширена широкому колу осіб та вплинула на суспільну оцінку його діяльності.

Колегія суддів не погоджується із таким висновком суду з огляду на наступне.

Згідно статті 10 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, кожен має право на свободу вираження своїх поглядів, одержання і передання інформації та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.

Конституція України гарантує кожній особі право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір (стаття 34 ). Така ж правова норма і закріплена у частині 1 статті 302 ЦК України.

Законом України Про інформацію передбачено, що ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень (частина 1 стаття 30).

У пунктах 1, 19 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи від 27 лютого 2009 року № 1 зазначено, що беручи до уваги положення ст. ст. 32, 34 Конституції України, суди при вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації повинні забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку.

Пленум Верховного Суду України у своїх роз'ясненнях звертає увагу на те, що вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості (частина 2 статті 47-1 Закону України Про інформацію ).

Відповідно до частини 1 статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Згідно пункту 21 зазначеної вище постанови Пленуму Верховного Суду України при поширенні недостовірної інформації стосовно приватного життя публічних осіб вирішення справ про захист їх гідності, честі чи ділової репутації має свої особливості. Суди повинні враховувати положення Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації, схваленої 12 лютого 2004 року на 872-му засіданні Комітету Міністрів Ради Європи (далі - Декларація), а також рекомендації, що містяться у Резолюції 1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканість приватного життя (далі - Резолюція).

Зокрема, у Резолюції зазначається, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі).

У ст. ст. 3, 4, 6 Декларації вказується, що оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися виставити себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами.

У зв'язку з цим межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.

Позивач по справі є народним депутатом України, тобто публічною особою у розумінні Резолюції 1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканість приватного життя. Відтак, він є відкритим для суворої критики і пильного нагляду громадськості і відповідно межа допустимої критики щодо нього є значно ширшою.

Встановлено, що відповідач ОСОБА_3 використала інформацію, отриману від громадської ради при Житомирській обласній державній адміністрації, депутатів Олевської територіальної громади та з газетної публікації під назвою ІНФОРМАЦІЯ_4 , копія якої знаходиться у матеріалах справи (т.1 а.с. 62). Саме у цій публікації і зазначається, що позивач має земельні ділянки на території Лопатицької сільської ради Олевського району, які оформлені на підставних людей.

Інформація, яка була поширена ОСОБА_3 в програмі "ІНФОРМАЦІЯ_1" відносно ОСОБА_2, що у нього знаходиться у власності 92 гектари земель в селі Лопатичі і законопроект, який поданий ним, як народним депутатом, зроблений під особисті його інтереси для видобутку бурштину, є припущенням, тобто оціночним судженням.

А відтак, колегія суддів дійшла висновку, що така інформація, відповідно до положень статті 277 ЦК України не є предметом судового захисту і не підлягає спростуванню та доведенню її правдивості.

Також заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги ТОВ "Савік Шустер студія" з огляду на наступне.

Згідно положень статті 63 Закону України Про телебачення і радіомовлення громадяни або юридична особа мають право вимагати від телерадіоорганізації спростування поширених у її програмі чи передачі відомостей, які не відповідають дійсності та/або принижують честь і гідність особи.

Встановлено, що ТОВ "Савік Шустер студія" є лише студією-виробником, яка виробляє передачі на замовлення телерадіоорганізації, не має ліцензії на мовлення, не є телерадіоорганізацією, яка поширює свої програми. Відтак, у товариства відсутні правові підстави і технічна можливість для спростування інформації, яка була оприлюднена у телевізійній програмі на замовлення телерадіоорганізації.

Суд першої інстанції не надав належної оцінки встановленим обставинам та наявним доказам у справі і помилково ухвалив рішення про часткове задоволення позову.

Таким чином, апеляційні скарги є обґрунтованими, рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, відтак з підстав, передбачених пунктом 4 частини 1 статті 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до частини 1 статті 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія судів

в и р і ш и л а :

Апеляційні скарги ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю "Савік Шустер студія" задовольнити.

Рішення Андрушівського районного суду Житомирської області від 02 листопада 2016 року та додаткове рішення цього суду від 30 листопада 2016 року скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю "Савік Шустер студія" про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди.

Стягнути із ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати на користь ОСОБА_3 ( ідентифікаційний номер НОМЕР_2) у сумі 4717 грн. 76 коп. та на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Савік Шустер Студія (код ЄДРПОУ 36588953) у розмірі 606 грн. 32 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий Судді: