Рішення

від 12.07.2017 по справі 666/5867/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 666/5867/14-ц Головуючий в І інстанції: Рядча Т.І. Номер провадження: 22-ц/791/1255/17 Доповідач: Вейтас І.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Херсонської області в складі:

ГоловуючогоОСОБА_1, суддів: ОСОБА_2., ОСОБА_3, секретар - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Новотроїцького районного суду Херсонської області від 27 квітня 2017 року в справі за позовом ОСОБА_5 до Дивненської сільської ради Новотроїцького району Херсонської області, 3-я особа приватне підприємство Україна Дивне про визнання права на земельну частку (пай),

ВСТАНОВИЛА:

В лютому 2017 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом посилаючись на те, що з 01 жовтня 1993 року по 22 липня 1994 року він працював в колгоспі Україна , який 29 січня 1994 року було реорганізовано в КСП Україна , а потім 15 січня 2000 року в ПОП Україна .

31 березня 1994 року КСП Україна було видано Державний акт на право колективної власності на землю (серія ХС ХV) із Додатком 1 у вигляді списку громадян - членів КСП. Землю передано у колективну власність для сільськогосподарського використання відповідно до рішення Дивненської сільської ради народних депутатів від 21 травня 1993 року. При розпаюванні земель з колективної власності КСП "Україна він земельної частки (паю) не отримав. У зв'язку з необізнаністю чинного законодавства про порушення свого права дізнався нещодавно. Просив визнати за ним право на земельну частку (пай) по нормам для членів КСП Україна Новотроїцького району Херсонської області із земель запасу та резерву створеного Дивненською сільською радою Новотроїцького району Херсонської області.

Рішенням Новотроїцького районного суду Херсонської області від 27 квітня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_5 в апеляційній скарзі вказує, що суд першої інстанції дійшов помилкового рішення про відсутність відомостей щодо його членства в КСП Україна на дату отримання державного акта про

передачу землі у колективну власність КСП. Посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.

Письмові заперечення на апеляційну скаргу не надходили.

Заслухавши доповідача, представника позивача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст.303 ЦПК України , колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не надано доказів, що на момент одержання державного акту КСП Україна він перебував у членстві КСП. Однак, погодитися з правильністю такого висновку суду першої інстанції колегія суддів не може, виходячи з наступного.

Відповідно до Указу Президента України Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям від 08.08.1995 №720/95 , право на земельну частку (пай) мають члени сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, які входили до складу названих підприємств (КСП) на момент паювання землі і яких було внесено до списку, що додається до Державного акта на право колективної власності на землю, зокрема, постійні працівники члени КСП та пенсіонери, які раніше працювали в КСП і залишилися його членами. Затвердження розміру земельної частки (паю) та видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) провадяться відповідною районною державною адміністрацією.

Виходячи зі змісту ст.ст. 22 , 23 ЗК України та вищевказаного Указу Президента України особа набуває право на земельний пай за наявності трьох умов: перебування в членах КСП, включення до списку осіб, долучених до Державного акта на право колективної власності на землю, одержання КСП цього акта.

Відповідно до п.24 постанови Пленуму ВСУ Про практику застосування судами норм земельного законодавства при розгляді цивільних справ член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта. Невнесення особи до списку, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

Судом встановлено, що 01 жовтня 1993 року позивач був прийнятий до членів колгоспу Україна на підставі наказу № 10 від 17.10.1993 року, що підтверджується відповідним записом із його трудової книжки та довідкою ПП Україна Дивне від 22.03.2017 року №66.

Згідно протоколу № 1 від 29.01.1994 року загальних зборів колгоспників колгоспу Україна , зборами колгоспників прийнято рішення про реорганізацію колгоспу Україна у КСП Україна .

31 березня 1994 року КСП Україна було видано Державний акт на право колективної власності на землю (серія ХС ХV) із Додатком 1 у вигляді списку громадян - членів КСП. Землю передано у колективну власність для сільськогосподарського використання відповідно до рішення Дивненської сільської ради народних депутатів від 21 травня 1993 року.

22 липня 1994 року ОСОБА_5 було звільнено з членів колгоспу Україна на підставі наказу № 8 від 22.07.1994 року, що підтверджується відповідним записом в його трудовій книжці та довідкою ПП Україна Дивне від 22.03.2017 року №66.

Відповідно до довідки № 58/02-14 від 08.02.2017р., виданої Дивненською сільською радою згідно науково-технічної документації по роздержавленню та приватизації земель КСП Україна Дивненської сільської ради народних депутатів Новотроїцького району Херсонської області, ОСОБА_5 не було включено до списку осіб, які мали право на одержання земельної частки (паю), як працівника сільськогосподарського підприємства.

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги, що оскільки матеріали справи не містять даних про звільнення ОСОБА_5 з членів колгоспу, який було реорганізовано в КСП 29 січня 1994 року, та враховуючи, що звільнення ОСОБА_5 після реорганізації було здійснено правлінням КСП, то позивачем належними та допустимими доказами доведено, що на час отримання КСП Україна державного акту на право колективної власності на землю, ОСОБА_5 працював в цьому КСП та був його членом, що є необхідною умовою для отримання у власність частини земельної ділянки КСП згідно п.24 постанови Пленуму ВСУ Про практику застосування судами норм земельного законодавства при розгляді цивільних справ .

Вирішуючи спір, який виник між сторонами у даній справі, суд першої інстанції не врахував зазначені норми, які регулюють спірні правовідносини, та докази надані позивачем, та помилково дійшов висновку, що ОСОБА_5 не мав права на земельну частку (пай).

Разом з тим, колегія суддів враховує, що право на земельну частку (пай) у позивача виникло з часу розпаювання у 1994 році в період чинності ЦК УРСР , яким і врегульовано відповідні правовідносини.

Відповідно до п.6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2004 року правила цього Кодексу про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, установлений законодавством, що діяло раніше, не закінчився до набрання чинності зазначеним Кодексом.

На пред'явлення позову про витребування належного громадянину майна , інших вимог про захист приватної власності поширюється встановлений ст.50 Закону України Про власність і ст.71 ЦК УРСР (діючих на час виникнення спірних правовідносин) трирічний строк позовної давності, якщо інше не передбачено законом. Оскільки право на позов у позивача виникло ще в 1994 році, то трирічний строк позовної давності минув ще до набрання чинності ЦК України 2004 року .

Так згідно ст. 75 ЦК УРСР - позовна давність застосовується судом, арбітражем або третейським судом незалежно від заяви сторін; ч. 1 ст. 80 ЦК УРСР - закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові.

Згідно до вимог ст.76 ЦК України перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Колегія суддів вважає, що, оскільки, право позивача стосовно земельної частки (паю) в КСП, членом якого він був, виникло з моменту здійснення розпаювання, тобто з 01 березня 1994 року, позивач знав про порушення його права, весь цей час проживав в с.Дивне, знав про проведення розпаювання КСП, ніяких правовстановлюючих документів щодо прав на земельну частку(пай) не отримував, отже колегія суддів не вбачає підстав поважності пропуску позивачем строків позовної давності, який звернувся з даним позовом лише 14 лютого 2017 року, тобто через 23 роки.

Будь-яких належних доказів чинення перешкод звернення з позовом до суду з 1994 року по лютий 2017 року позивач не надав. Колегія суддів не бере до уваги, як поважність причин пропуску строку позовної давності, пояснення представника позивача про те, що ОСОБА_5 на його звернення до сільської ради колишній голова сільської ради обіцяв, що він буде включений до додаткових списків та йому буде видано земельну частку (пай).

Таким чином колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог у зв'язку з пропуском позивачем строків позовної давності, так як відповідно до положень ст. 75 ЦК УРСР у випадку пропуску строку позовної давності суд відмовляє у задоволення позовних вимог без відповідної заяви сторони у справі.

Таким чином, переглядаючи судове рішення в апеляційному порядку в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у справі у зв'язку з пропуском строків позовної давності.

ВИРІШИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.

РішенняНовотроїцького районного суду Херсонської області від 27 квітня 2017 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_5 в задоволенні позову в зв'язку з пропуском строку позовної давності.

Рішення набирає чинності з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги.

Головуючий І.В.Вейтас

Судді: А.Г.Колісниченко

ОСОБА_3