Ухвала

від 12.07.2017 по справі 367/1927/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/1927/15-ц Головуючий у І інстанції Пархоменко О. В. Провадження № 22-ц/780/3074/17 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1 Категорія 26 12.07.2017

УХВАЛА

Іменем України

12 липня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді : Ігнатченко Н.В.,

суддів : Мельника Я.С., Сушко Л.П.,

за участю секретаря : Воробей В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 20 березня 2017 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Кредитні ініціативи до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа - Орган опіки та піклування Бучанської міської ради Київської області, про звернення стягнення на предмет іпотеки ,

у с т а н о в и л а:

У березні 2015 року ТОВ Кредитні ініціативи звернулося до суду з вказаним позовом, мотивуючи його тим, що 18 серпня 2008 року між ВАТ Сведбанк та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 2614/0808/88-008, відповідно до якого позичальник отримав на споживчі цілі кредит у розмірі 80 000 дол. США зі сплатою 12,5 % річних за користування коштами та строком повернення до 17 серпня 2018 року.

З метою забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором, цього ж дня між банком та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 укладено іпотечний договір № 2614/0708/88-006-Z-1, згідно якого іпотекодержателі передали в іпотеку банку належну їм на праві власності квартиру № 12, загальною площею 81,4 кв.м, в будинку № 3 по вул. Тарасівська в м. Буча Київської області.

28 листопада 2012 року на підставі договору факторингу № 15, укладеного між ПАТ Сведбанк та ТОВ ФК ОСОБА_6 , та договору факторингу, укладеного між ТОВ ФК ОСОБА_6 та ТОВ Кредитні ініціативи , до позивача перейшло право вимоги за кредитними договорами, в тому числі і за кредитним договором № 2614/0808/88-008. Згідно договорів про відступлення прав за іпотечними договорами від 28 листопада 2012 року, позивач також набув усіх прав за іпотечним договором № 2614/0708/88-006-Z-1 , укладеним між банком та відповідачами.

Оскільки позичальником порушено умови взятого на себе зобов'язання щодо своєчасного погашення суми кредиту та процентів за його користування в порядку і на умовах зазначених в кредитному договорі, станом на 25 лютого 2015 року у нього існує прострочена заборгованість: за кредитом у розмірі 77 057,00 дол. США, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку складає 2 161 143,09 грн.; по відсотках - 58 254,11 дол. США, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку складає 1 633 796,63 грн. та пеня за останні дванадцять місяців перед зверненням до суду - 30 868,97 дол. США, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку складає 865 752,12 грн., в рахунок погашення якої позивач просив звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів згідно Закону України Про виконавче провадження .

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 20 березня 2017 року позов задоволено .

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 перед ТОВ Кредитні ініціативи за кредитним договором № 2614/0808/88-008 від 18 серпня 2008 року, яка станом на 25 лютого 2015 року становить 4 660 691,84 грн. та складається із заборгованості: за кредитом - 2 161 143,09 грн., по відсотках - 1 633 796,63 грн., пеня - 865 752,12 грн., звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме на квартиру № 12, загальною площею 81,4 кв.м, житловою площею 50,8 кв.м, в будинку № 3 по вул. Тарасівська в м. Буча Київської області , яка належить ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3, шляхом проведення прилюдних торгів згідно Закону України Про виконавче провадження за початковою ціною, встановленою на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеною на підставі оцінки проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна, під час проведення виконавчих дій.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

На час дії Закону України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті заборонено виконання даного рішення суду.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач ОСОБА_2, через свого представника ОСОБА_7, подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати, з мотивів неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального й порушення норм процесуального права, та ухвалити рішення про відмову у задоволення позову.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права рішення суду без змін. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позов ТОВ Кредитні ініціативи , суд першої інстанції виходив з того, що позичальник порушив умови взятого на себе зобов'язання щодо своєчасного погашення суми кредиту та відсотків за його користування в порядку і на умовах зазначених в кредитному договорі, у зв'язку з чим згідно іпотечного договору, Закону України Про іпотеку та норм цивільного законодавства, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання позивач вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 18 серпня 2008 року між ВАТ Сведбанк , правонаступником якого є ПАТ Сведбанк , та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 2614/0808/88-008, відповідно до якого позичальник отримав на споживчі цілі кредит у розмірі 80 000 дол. США зі сплатою 12,5 % річних за користування коштами та строком повернення до 17 серпня 2018 року.

Згідно із п. 3.1. кредитного договору позичальник зобов'язується погасити заборгованість за кредитом шляхом внесення коштів на позичковий рахунок щомісяця,Ю через касу банку згідно Графіку погашення заборгованості (Додаток № 1), що є невід'ємною частиною даного договору.

Проценти за користування кредитом підлягають сплаті позичальником щомісяця в період з 01 по 10 число включно за попередній місяць та на момент повернення кредиту на рахунок відсотків через касу банку (п. 3.3.).

Відповідно до п. 8.1. за порушення строків погашення заборгованості за кредитом та/або строків сплати процентів за користування кредитом позичальник сплачує пеню за кожний день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої заборгованості.

З метою забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором, 18 серпня 2008 року між банком та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 укладено іпотечний договір № 2614/0708/88-006-Z-1, згідно якого іпотекодержателі передали в іпотеку банку належну їм на праві власності квартиру № 12, загальною площею 81,4 кв.м, в будинку № 3 по вул. Тарасівська в м. Буча Київської області.

За згодою сторін предмет іпотеки оцінюється в 667 195,00 грн. (п. 5).

Відповідно до п. 11 іпотечного договору іпотекодержатель набуває право звернути стягнення на предмет іпотеки в разі невиконання боржником чи іпотекодавцями основного зобов'язання повністю чи частково, у тому числі якщо боржник чи іпотекодавці не повернуть іпотекодержателю суму кредиту, проценти за користування кредитом, пеню, іншу заборгованість, не сплатить платежі та штрафи, що передбачені або випливають з основного зобов'язання, а також в інших випадках, передбачених основним зобов'язанням та цим договором, у тому числі у випадку одноразового прострочення основного зобов'язання (як основного боргу, так і процентів за ним).

28 листопада 2012 року на підставі договору факторингу № 15, укладеного між ПАТ Сведбанк та ТОВ ФК ОСОБА_6 , та договору факторингу, укладеного між ТОВ ФК ОСОБА_6 та ТОВ Кредитні ініціативи , до позивача перейшло право вимоги за кредитними договорами, в тому числі і за кредитним договором № 2614/0808/88-008. Згідно договорів про відступлення прав за іпотечними договорами від 28 листопада 2012 року, позивач також набув усіх прав за іпотечним договором № 2614/0708/88-006-Z-1 , укладеним між банком та відповідачами.

Вказані обставини, окрім наданих позивачем доказів, також підтверджується судовими рішеннями, які набрали законної сили, у справах про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, та про стягнення заборгованості за кредитним договором, а тому доказуванню не підлягають відповідно до вимог ч. 3 ст. 61 ЦПК України.

З матеріалів справи вбачається, що банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, проте позичальник не забезпечив своєчасне погашення кредиту та процентів, а тому станом на 25 лютого 2015 року у нього існує прострочена заборгованість: за кредитом у розмірі 77 057,00 дол. США, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку складає 2 161 143,09 грн.; по відсотках - 58 254,11 дол. США, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку складає 1 633 796,63 грн. та пеня за останні дванадцять місяців перед зверненням до суду - 30 868,97 дол. США, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку складає 865 752,12 грн., що має своє відображення в наданому позивачем розрахунку заборгованості.

25 лютого 2015 року ТОВ Кредитні ініціативи надіслало позичальнику та іпотекодавцям вимогу про виконання порушеного зобов'язання та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки в разі непогашення заборгованості за кредитним договором.

Так, підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки передбачені у ст. ст. 589-591 ЦК України та у ст. ст. 12, 33 Закону України Про іпотеку .

Відповідно до цих норм такими підставами є порушення іпотекодавцем умов іпотечного договору, невиконання або неналежне виконання боржником основного зобов'язання.

При цьому рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд може встановити спосіб реалізації предмета іпотеки: або шляхом проведення прилюдних торгів, або шляхом застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 Закону України Про іпотеку .

Ураховуючи вимоги ст. ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Зважаючи викладене, суд першої інстанції на підставі ст. ст. 526, 527, 530, 590, 1050, 1054 ЦК України дійшов правильного висновку про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів, оскільки відповідач належним чином не виконував умови кредитного договору, забезпеченого іпотекою, у зв'язку з чим утворилась заборгованість.

Перевіряючи законність та обґрунтованість ухваленого у справі рішення, колегія суддів вважає безпідставними та такими, що не ґрунтуються на доказах у справі посилання апеляційної скарги на те, що позов пред'явлено особою без належних повноважень; що договори факторингу не відповідають вимогам закону, а при їх укладанні необхідна ліцензія на здійснення операцій з валютними цінностями; що реєстрація місця проживання малолітніх дітей у квартирі після її передачі в іпотеку є перешкодою для звернення стягнення не предмет іпотеки та що дія Закону України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті може слугувати підставою для відмови в задоволенні позову.

Отже, доводи апеляційної скарги є власними тлумаченнями представником відповідачем спірних правовідносин, докази та обставини, на які він посилається були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до п. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

За таких обставин, суд першої інстанції правильно встановив правову природу заявленого позову, в достатньому обсязі визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку в силу вимог ст. ст. 10, 11, 60, 212 ЦПК України, правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам ст. ст. 213, 214 ЦПК України, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 303, 307-308, 313 - 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 20 березня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий Н.В. Ігнатченко

Судді: Я.С. Мельник

ОСОБА_8