Ухвала

від 04.07.2017 по справі 808/4050/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

04 липня 2017 рокусправа № 808/4050/16 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дадим Ю.М.

суддів: Уханенка С.А. Богданенка І.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро апеляційну скаргу Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01.03.2017 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю АЗОВ ХАУС до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю АЗОВ ХАУС звернулось до суду з адміністративним позовом до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.11.2016 року №0001931401 щодо збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 121905.00 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 01.03.2017 року адміністративний позов було задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізької області № 0001931401 від 22.11.2016, яким ТОВ АЗОВ ХАУС збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 121 905 грн.

Бердянська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Запорізькій області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01.03.2017 року скасувати, та винести нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що посадовими особами Бердянської ОДПІ була проведена планова виїзна документальна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю АЗОВ ХАУС (код ЄДРПОУ 37381379) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 року по 30.06.2016 року, валютного законодавства за іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 30.06.2016 року, військового збору за період з 01.08.2014 року по 30.06.2016 року, єдиного соціального внеску за період з 01.01.2011 року по 30.06.2016 року.

За результатом проведеної перевірки податковий орган дійшов висновку, про порушення Позивачем зокрема:

- п.44.1 ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого ТОВ АЗОВ ХАУС занижено податок на прибуток за період з 01.01.2013 року по 30.06.2016 року всього на суму 120677.00 грн., у тому числі по періодам за 2015 рік на суму 120677.00 грн.

На підставі викладеного, 22.11.2016 року Відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0001931401, яким позивачу було донараховано податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 121905.00 грн.

Не погодившись з обґрунтованістю прийняття податкового повідомлення-рішення, Позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом було протиправно донараховано позивачу податок на прибуток, що свідчить про необхідність скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно із п.138.2 ст.138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Витрати, що не враховуються при визначені оподатковуваного прибутку, визначені ст.139 ПК України.

Таким чином, вказаними нормами права визначено підстави за яких платник податків має право на віднесення понесених витрат, у зв'язку з придбаванням товарів (робіт, послуг), до складу валових витрат. До таких підстав віднесено: наявність господарської операції, наслідок якої є поставка товару (робіт, послуг), понесення витрат, у зв'язку з господарською діяльністю платника, сплата (нарахування) податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт понесення витрат та сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними первинними документами.

Як вбачається з матеріалів справи, основним видом діяльності товариства з обмеженою відповідальністю АЗОВ ХАУС за КВЕД зокрема є оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами.

Так, з метою належного здійснення господарської діяльності, 02.01.2015 між ТОВ АЗОВ ХАУС (Замовник) та ФОП ОСОБА_1 (Виконавець) було укладено договір № 02/01 про надання агентсько-посередницьких послуг, відповідно до умов якого Замовник доручив Виконавцеві, а Виконавець зобов'язався надати Замовнику за плату наступні послуги: пошук потенційних покупців будівельної продукції; вивчення ринку послуг; від імені Замовника проводити переддоговірну роботу з ними, сприяти укладенню договорів поставки продукції Замовника з такими покупцями.

Розділом 2 вказаного договору було визначено, що Виконавець зобов'язаний вивчати територію з метою виявлення потенційних покупців, вести переговори щодо укладання договорів продажу продукції, формувати інформаційний банк даних; інформувати Замовника про необхідність проведення переговорів, сприяти організації зустрічей і переговорів між представниками; терміново інформувати Замовника про результати пошуку покупців, за згодою Замовника - в електронному вигляді; не залучати до виконання послуг третіх осіб, забезпечити повну конфіденційність отриманої від Замовника інформації.

Отже, виходячи зі змісту та умов вказаного договору, за своєю правовою природою він є агентським договором, оскільки основною метою якого є надання послуг в укладенні договорів або сприяння їх укладенню.

Так, згідно звіту до договору №02/01 від 02.01.2015 року про надання агентсько-посредницьких послуг, Виконавець, ФОП ОСОБА_1, з метою стимулювання збуту з метою стимулювання збуту товарів Замовника здійснив моніторинг споживчого попиту та провів географічні дослідження на території України, в т.ч. Запорізького регіону щодо пошуку наявних покупців, зацікавлених у придбанні залізобетонних споруд. Так, Виконавцем проведена переддоговірна робота з наступними суб'єктами господарської діяльності: ТОВ Південспецбуд , ТОВ Аскет Шиппінг , Запорізька торгово-промислова палата, ТОВ Весмастер-Запоріжжя , ТОВ Бердянськ Шиппінг . Дії Виконавця сприяли укладенню договору з ТОВ Південспецбуд б/н від 24.04.2015, яке замовило залізобетонну продукцію - стінові панелі СП-1, СП-2, плити-покриття ПП-1, залізобетонні блоки БП-05-17х23. Від покупця - ТОВ Південспецбуд надійшли кошти на рахунок Замовника у розмірі 4 515 000,00 грн., а відтак сума винагороди Виконавця складає 15% - 677 250,00 грн.

В свою чергу, відповідно до акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ЛЮ-0000014) від 30.12.2015 року, Виконавцем за договором № 02/01 від 02.01.2015 були проведені роботи (надані послуги) по залученню покупців у кількості 1 послуга на суму 677 250,00 грн.

Платіжними дорученнями від 28.03.2016 № 1203 та від 07.04.2016 № 1235 ТОВ АЗОВ ХАУС перерахувало ФОП ОСОБА_1 кошти в сумі 677 250,00 грн.

Також, позивачем долучена до матеріалів справи копія договору поставки б/н від 24.04.2015 укладеного між ТОВ Південспецбуд (покупець) та ТОВ АЗОВ ХАУС (постачальник), відповідно до умов якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця збірні залізобетонні вогневі споруди (товар), а покупець зобов'язався прийняти та оплатити його на умовах, передбачених вказаним договором.

До договору сторонами було складено 6 специфікацій, в яких погоджено найменування, кількість та вартість товару.

Поставка товару підтверджується долученими до справи копіями видаткових накладних, ТТН, тощо та не ставиться контролюючим органом під сумнів.

Отже, з огляду на вищевикладені обставини, суд вважає, що відповідні послуги мають безпосереднє відношення до господарської діяльності позивача, оскільки кінцевої метою їх надання є збільшення об'ємів продажу товару.

Також, суд апеляційної інстанції вважає належними висновки суду першої інстанції, що посилання контролюючого органу на положення п.п. 14.1.108 п. 14.1 ст. 14 ПК України, оскільки як між позивачем та ФОП ОСОБА_1 був укладений агентський договір, який не є тотожним маркетинговому договору.

Також, що стосується наявності у штаті ТОВ АЗОВ ХАУС посад двох комерційних агентів, до функціональних обов'язків яких відноситься в тому числі збут продукції підприємства, не є тотожними обов'язкам, покладеним на ФОП ОСОБА_1 за договором від 02.01.2015 року, оскільки підприємець зобов'язався підшукати потенційних покупців будівельної продукції; сприяти укладенню договорів поставки продукції Замовника з такими покупцями.

При цьому, обов'язки комерційних агентів, визначені посадовими інструкціями охоплюють коло повноважень які пов'язані із реалізацією продукції товариства, зокрема, організація поставки покупцям, підготовка договорів, ведення перемовин, організація поставок, контроль запасів на складах, тощо. В той же час, посадова інструкція не покладає на комерційних агентів підприємства обов'язку з конкретного пошуку покупців та укладення з ними договорів.

Отже, аналізуючи встановлені обставини справи у сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо безпідставності нарахування Позивачу податку на прибуток та як наслідок прийняття податковим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості задоволення позовних вимог.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 01.03.2017 року була прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що свідчить про відсутність підстав для її скасування.

Керуючись ч.3 ст.160, ст. 195, ст. 196, ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01.03.2017 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: Ю.М. Дадим

Суддя: С.А. Уханенко

Суддя: І.Ю. Богданенко