Ухвала

від 11.07.2017 по справі 804/6283/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"11" липня 2017 р.Справа № 804/6283/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Юрко І.В., суддів: Гімона М.М., Чумака С. Ю.,

за участю секретаря судового засідання: Федосєєвої Ю.В. ,

за участі представника позивача Потапова О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2016 року у справі № 804/6283/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Формат-Сервіс до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач 26.09.2016 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №00089811201 від 08.09.2016 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2016 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №00089811201 від 08.09.2016 року.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив залишити їх без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до частини четвертої статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, та явка яких у відповідності до статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України не визнавалась судом обов'язковою, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Формат-Сервіс є юридичною особою (код ЄДРПОУ 34316595), перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС від 06.05.2006 року (зокрема, і як платник податку на додану вартість).

Відповідач - Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження.

17.08.2016 року ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська проведено камеральну перевірку граничних термінів реєстрації підприємством податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених ст. 201 ПК України з урахуванням даних системи електронного адміністрування ПДВ ТОВ НВП Формат-Сервіс , за результатами якої 17.08.2016 року складено акт №2912/04-62-12-01/34316595 (а.с.7).

Висновками акту перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем вимог абз.11 п.201.10 ст.201 ПК України внаслідок несвоєчасної реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних з ПДВ, виписаних у 2015-2016 роках, що є підставою для застосування у відповідності до п.120-1 ст.120, ст.201 ПК України до платника штрафних санкцій в сумі 949, 34 грн..

ТОВ НВП Формат-Сервіс , не погодившись із фактом проведення відносно нього камеральної перевірки, направив контролюючому органу заперечення на акт перевірки (а.с.20-21).

Згідно відповіді ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська податковий орган повідомив про правомірність встановлених під час камеральної перевірки порушень, допущених з боку платника (а.с.22-24).

На підставі акту перевірки контролюючим органом 08.09.2016 року сформовано податкове повідомлення-рішення №0008981201, яким збільшено позивачу грошове зобов'язання з ПДВ шляхом застосування штрафних санкцій в сумі 949,34 грн. (а.с.8, 9).

Не погодившись з таким рішенням податкового органу, позивач оскаржив його до суду.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив із того, що контролюючим органом протиправно проведено камеральну перевірку позивача, а тому висновки такої перевірки не можуть бути слугувати підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п.75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального (п.п.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України).

Згідно із приписами статті 76 Податкового кодексу України - камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Контролюючі органи мають проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення (п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України).

Разом з тим, пунктом 3 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України від 28.12.2014 року №71-VІІІ Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи визначено наступне: установити, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється:

з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;

з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

З аналізу вказаної норми вбачається, що обмеження стосовно проведення перевірок (в частині їх проведення виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України) стосуються лише підприємств, з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній рік. Підприємства, у яких обсяг доходів перевищує 20 мільйонів гривень за попередній рік, не підпадають під ці обмеження. Тобто, визначальним у даному випадку є обсяг доходів за попередній рік.

Колегія суддів зазначає, що вказаними змінами накладено мораторій на проведення всіх перевірок, зокрема й тих, які визначені п.75.1 статті 75 ПК України, та жодних виключень щодо дозволу на проведення камеральних перевірок чинне законодавство не містить.

З наявної в матеріалах справи копії податкової декларації позивача з податку на прибуток підприємств за 2015 рік, сума загального оподатковуваного доходу, отриманого від провадження господарської діяльності за 2015 рік становить 919800, 00 грн., тобто є меншою, ніж 20000000,00 грн. (а.с.49-50).

Судом першої інстанції встановлено, що позивач будь-яких заяв до ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська щодо проведення перевірки не подавав.

Крім того, позивач не відноситься до суб'єктів господарювання, які ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари.

В матеріалах справи відсутні докази того, що Кабінет Міністрів України надавав відповідачу дозвіл на проведення камеральної перевірки ТОВ НВП Формат-Сервіс граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних з ПДВ за 2015-2016 роки, а також відсутні докази того, що оскаржувану перевірку проведено згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

Апелянтом в скарзі вказані вище обставини не заперечуються та не спростовуються.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем протиправно в період дії мораторію на проведення перевірок проведено камеральну перевірку позивача без наявності підстав, з якими законодавець пов'язує можливість проведення перевірок під час дії відповідного мораторію.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 21 ПК України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України і діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених па контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушення прав і охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Отже, оскільки контролюючим органом протиправно проведено камеральну перевірку позивача, то висновки такої перевірки не можуть бути підставою для прийняття податкових повідомлень -рішень, оскільки відповідно до частини 3 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги, у зв'язку з чим оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправними та підлягає скасуванню в силу незаконності податкової перевірки та відсутності правових наслідків такої.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області не доведено правомірність податкового повідомлення-рішення №00089811201 від 08.09.2016 року.

Згідно частини першої статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2016 року у справі № 804/6283/16 залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2016 року у справі № 804/6283/16 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі.

В повному обсязі ухвалу складено 13 липня 2017 року.

Головуючий суддя: І.В. Юрко

Суддя: М.М.Гімон

Суддя: С.Ю. Чумак