Рішення

від 24.04.2019 по справі 804/6283/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2019 року Справа № 804/6283/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіТурлакової Н.В. за участі секретаря судового засіданняЗелецького Р.Р. за участі: представник позивача представника відповідача не з`явився Безбаної М.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Формат-Сервіс до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Формат-Сервіс звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.09.2016р. №00089811201.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2016р. позов Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Формат-Сервіс задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 08.09.2016р. № 00089811201.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2017р. апеляційну скаргу залишено без задоволення, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі № 804/6283/16 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 09.10.2018 року постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду 28.11.2016р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2017р. скасовано, справу № 804/6283/16 направлено до суду першої інстанції для нового розгляду.

Ухвалою суду від 21.01.2019р. вказану справу прийнято до свого провадження та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, мотивуючи тим, що дане рішення сформовано на підставі акту камеральної перевірки, яка проведена незаконно, посилаючись на приписи п. 3 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" №71-VІІІ від 28.12.2014р. визначено, що з 1 січня 2015 року заборонено проведення перевірок суб`єктів господарювання у 2015-2016 роках за умов отримання ними обсягу доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік без дозволу Кабінету Міністрів України та без заявки суб`єкта господарювання щодо його перевірки.

Відповідач звернувся до суду із відзивом на позовну заяву, в якому зазначив, що за результатами камеральної перевірки податковим органом встановлено порушення ТОВ «НВП «Формат-Сервіс» вимог абз. 11 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України внаслідок несвоєчасної реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних з ПДВ, що є підставою для застосування у відповідності до п.120-1 ст. 120, ст. 201 Податкового кодексу України до платника штрафних санкцій в сумі 949, 34 грн. Крім того, відповідач зауважив, що порушення встановлені контролюючим органом під час проведення камеральної перевірки правомірно, камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність під час проведення камеральної перевірки суцільним порядком, термін фактичної реєстрації податкових накладних перевищив 15 днів, у зв`язку з чим, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним, а отже підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти адміністративного позову, просив відмовити в його задоволенні.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд доходить наступних висновків.

Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «НВП «Формат-Сервіс» (код ЄДРПОУ 34316595) зареєстроване як суб`єкт підприємницької діяльності - юридична особа та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Шевченківському районі м.Дніпра Головного управління ДФС від 06.05.2006р., зокрема як платник податку на додану вартість згідно Свідоцтва №4035282.

Судом встановлено, що 17.08.2016р. старшим державним ревізор-інспектором відділу адміністрування ПДВ управління податків і зборів з юридичних осіб ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська на підставі п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 в порядку ст.76 ПК України проведено камеральну перевірку граничних термінів реєстрації підприємством податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених ст. 201 ПК України з урахуванням даних системи електронного адміністрування ПДВ ТОВ «НВП «Формат-Сервіс» .

За результатами проведеної перевірки податковим органом складено Акт «Про результати камеральної перевірки граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних з податку на додану вартість ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Формат-Сервіс» №2912/04-62-12-01/34316595 від 17.08.2016р., у якому контролюючий орган дійшов до висновку про порушення позивачем вимог абз. 11 п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України внаслідок несвоєчасної реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних з ПДВ, виписаних у 2015-2016рр., що є підставою для застосування у відповідності до п.120-1 ст. 120, ст. 201 Податкового кодексу України до платника штрафних санкцій в сумі 949,34 грн.

Так, в Акті перевірки зазначено про несвоєчасну реєстрацію наступних податкових накладних: №10 від 26.11.2015р., зареєстрована 14.12.2015р., термін фактичної реєстрації, днів - 18; №11 від 27.11.2015р., зареєстрована 14.12.2015р., термін фактичної реєстрації, днів - 17; №4 від 17.12.2015р., зареєстрована 11.01.2016р., термін фактичної реєстрації, днів - 25; №5 від 24.12.2015р., зареєстрована 11.01.2016р., термін фактичної реєстрації, днів - 18; №6 від 25.12.2015р., зареєстрована 11.01.2016р., термін фактичної реєстрації, днів - 17; №2 від 15.01.2016р., зареєстрована 12.02.2016р., термін фактичної реєстрації, днів - 28; №12 від 28.04.2016р., зареєстрована 18.05.2016р., термін фактичної реєстрації, днів - 20; №1 від 24.05.2016р., зареєстрована 13.06.2016р., термін фактичної реєстрації, днів - 20.

Не погодившись із фактом проведення відносно ТОВ «НВП «Формат-Сервіс» камеральної перевірки позивач направив до контролюючого органу заперечення на акт перевірки.

У відповідь на заперечення підприємства ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська направила лист, у якому зазначено про правомірність встановлених під час камеральної перевірки порушень, допущених з боку платника.

На підставі акту перевірки контролюючим органом сформовано податкове повідомлення-рішення №0008981201 від 08.09.2016р., яким збільшено грошове зобов`язання ТОВ «НВП «Формат-Сервіс» з ПДВ шляхом застосування штрафних санкцій в сумі 949,34грн.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України - контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального (п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України).

Згідно із приписами статті 76 Податкового кодексу України - камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Абзацом 11 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Отже, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України встановлює обов`язок платника податків, який виступає в господарській операції продавцем товарів/послуг скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у строк не пізніше п`ятнадцяти календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування.

Відповідно до п.120-1.1 ст.120-1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

Таким чином, за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних і на момент вчинення позивачем порушення, і на момент проведення камеральної перевірки передбачена відповідальність у вигляді штрафу.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується позивачем, останнім дійсно було допущено порушення строків реєстрації податкових накладних: №10 від 26.11.2015р., зареєстрована 14.12.2015р., термін фактичної реєстрації, днів - 18; №11 від 27.11.2015р., зареєстрована 14.12.2015р., термін фактичної реєстрації, днів - 17; №4 від 17.12.2015р., зареєстрована 11.01.2016р., термін фактичної реєстрації, днів - 25; №5 від 24.12.2015р., зареєстрована 11.01.2016р., термін фактичної реєстрації, днів - 18; №6 від 25.12.2015р., зареєстрована 11.01.2016р., термін фактичної реєстрації, днів - 17; №2 від 15.01.2016р., зареєстрована 12.02.2016р., термін фактичної реєстрації, днів - 28; №12 від 28.04.2016р., зареєстрована 18.05.2016р., термін фактичної реєстрації, днів - 20; №1 від 24.05.2016р., зареєстрована 13.06.2016р., термін фактичної реєстрації, днів - 20, що знайшло своє відображення у акті перевірки від 15.12.2016 року №3696/04-61-22-01/32090760.

У зв`язку із зазначеними порушеннями, які зафіксовані у вказаному акті перевірки контролюючим органом сформовано податкове повідомлення-рішення №0008981201 від 08.09.2016р., яким збільшено грошове зобов`язання ТОВ «НВП «Формат-Сервіс» з ПДВ шляхом застосування штрафних санкцій в сумі 949,34грн.

Судом встановлено, що вказана сума штрафу розраховано відповідачем відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України в розмірі 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів, а саме: загальна сума ПДВ вказаних накладних складає 9493,46грн.х10%=949,34грн., що також підтверджується розрахунком штрафу Додаток до ППР від 08.09.2016р. №0008981201.

При цьому, сам факт порушення позивачем податкового законодавства, а саме порушення граничних строків реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних судом вище встановлено, матеріалами справи підтверджується та позивачем не заперечується, а також не заперечується розмір розрахованого штрафу сума якого зазначена в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні, натомість позивач, вважає, що оскаржуване рішення є протиправним, оскільки перевірка проведена незаконно, у супереч п.3 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" №71-VІІІ від 28.12.2014р. якими визначено, що з 1 січня 2015 року заборонено проведення перевірок суб`єктів господарювання у 2015-2016 роках за умов отримання ними обсягу доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік без дозволу Кабінету Міністрів України та без заявки суб`єкта господарювання щодо його перевірки

Проте, суд не приймає вказані доводи позивача виходячи з наступного.

Пунктом 3 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України від 28.12.2014 № 71-VІІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" визначено наступне: установити, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб`єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється:

з 1 січня 2015 року на перевірки суб`єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;

з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Камеральна перевірка є функцією здійснення повноважень контролюючим органом і така проводиться виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податку.

Основним завданням камеральної перевірки є перевірка складання податкових декларацій і розрахунків, що включає в себе арифметичний підрахунок сум податкових зобов`язань, що підлягають сплаті до відповідного бюджету або бюджетному відшкодуванню, та перевірка правильності застосування ставок податків і податкових пільг, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування; виявлення арифметичних або методологічних помилок.

Особливістю камеральної перевірки є спрощений порядок її проведення. Посадові особи контролюючого органу мають право здійснювати камеральну перевірку без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення, як не потребується і згоди платника податків на проведення такої перевірки та присутності останнього. Законодавець не визначає правових підстав проведення камеральних перевірок.

На користь такого висновку свідчить і мета, з якою був прийнятий Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» , а саме зменшення адміністративного навантаження на суб`єктів господарювання з річним оборотом менше 20 мільйонів грн, а також із метою ефективного використання ресурсів фіскальних органів було тимчасово обмежено здійснення щодо таких платників податків окремих видів податкових перевірок, проведення яких потребувало значних зусиль як із боку контролюючих органів, так і платників податків. Разом із тим, проведення камеральних перевірок через їх спрощену процедуру не вимагає від платників податків будь-яких витрат часу та ресурсів, не створює для платників будь-якого додаткового адміністративного навантаження та не заважає нормальному перебігу їх господарської діяльності.

З аналізу вищезазначених норм, зокрема і пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» , яким встановлений спеціальний порядок проведення перевірок суб`єктів господарювання за певними умовами, вбачається, що запроваджені наведеним Законом обмеження не стосуються камеральних перевірок, які є функцією здійснення повноважень контролюючим органом.

Зазначений висновок також наведений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 09.10.2018 року (провадження №К/9901/41280/18), якою дана справа направлена на новий розгляд.

Аналогічна правова позиція вже була викладена в постановах Верховного Суду від 27 лютого 2018 року у справі № 808/918/17, від 23 червня 2018 року у справі № 803/552/17, від 21 червня 2018 року у справі 813/448/17.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

В той же час, і частина 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладає обов`язок на позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.

Отже, наведене свідчить про наявність законних підстав для винесення відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення від 08.09.2016р. №00089811201, яким до позивача за порушення п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України застосовано штраф у відповідності до п. 120-1 ст. 120 Податкового кодексу України у розмірі 10 % суми податку на додану вартість за затримку реєстрації податкових накладних на загальну суму ПДВ 9493,46грн. сума штрафу - 949,34грн.

З огляду на сукупність встановлених під час судового розгляду справи обставин, суд прийшов до висновку, що при винесенні 08.09.2016 року оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №00089811201 про застосування відносно Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Формат-Сервіс штрафу за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних за платежем Податок на додану вартість , відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, а тому підстави для задоволення позову відсутні., у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст.241-250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Формат-Сервіс (49000, м. Дніпро, вул.Старокозацька, 48д, ЄДРПОУ 34316595) до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49069, м. Дніпро, вул.Богдана Хмельницького, 25, ЄДРПОУ 39734820) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Турлакова