Постанова

від 09.10.2018 по справі 804/6283/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 жовтня 2018 року

Київ

справа №804/6283/16

адміністративне провадження №К/9901/41280/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у судовому засіданні без повідомлення сторін касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2016 року (суддя Барановський Р.А.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2017 року (судді Юрко І.В. (головуючий), Гімон М.М., Чумак С.Ю.) у справі № 804/6283/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Формат-Сервіс до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Формат-Сервіс (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00089811201 від 08.09.2016.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення сформовано на підставі акту камеральної перевірки, яка проведена незаконно, оскільки приписами пункту 3 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" №71-VІІІ від 28.12.2014 визначено, що з 1 січня 2015 року заборонено проведення перевірок суб'єктів господарювання у 2015-2016 роках за умов отримання ними обсягу доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік без дозволу Кабінету Міністрів України або без заяви суб'єкта господарювання щодо проведення у нього перевірки.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2016 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2017 року, позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано оскаржувана податкове повідомлення-рішення №00089811201 від 08.09.2016.

4. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відсутність правових підстав для проведення контролюючим органом перевірки та порушення порядку її проведення призводить до відсутності і правових наслідків такої перевірки.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де вказуючи на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2016 року, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2017 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства в повному обсязі.

6. Касаційний розгляд справи проведено у судовому засіданні, відповідно до статті 344 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ТОВ НВП Формат-Сервіс зареєстроване як юридична особа, перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС з 06.05.2006, є платником податку на додану вартість згідно Свідоцтва №4035282.

Фахівцем контролюючого органу на підставі пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку граничних термінів реєстрації ТОВ НВП Формат-Сервіс податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених ст. 201 Податкового кодексу України з урахуванням даних системи електронного адміністрування ПДВ, за результатами якої складено акт №2912/04-62-12-01/34316595 від 17.08.2016.

За результатами перевірки встановлено порушення позивачем вимог абз. 11 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України внаслідок несвоєчасної реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних з ПДВ, виписаних у 2015-2016 роках.

На підставі акту перевірки та у відповідності до п.120-1 ст. 120, ст. 201 Податкового кодексу України контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0008981201 від 08.09.2016, яким збільшено позивачу грошове зобов'язання з ПДВ за штрафними санкціями в сумі 949, 34 грн.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. У доводах касаційної скарги відповідач зазначає на те, що перевірка була проведена у межах повноважень визначених Конституцією України та законами України, вказує на порушення, які, на його думку, були допущені позивачем та на помилковість позиції судів попередніх інстанцій, зокрема відносно того, що контролюючий орган у зв'язку з дією мараторію на проведення перевірок, позбавлений право проводити і камеральні перевірки.

9. Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Формат-Сервіс не реалізувало своє процесуальне право щодо подання відзиву на касаційну скаргу відповідача.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Податковий кодекс України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин):

10.1. Підпункт 20.1.4 пункту 20.1 статті 20.

Контролюючі органи мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

10.2. Пункт 75.1. стаття 75.

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

10.3. Підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

11. Закон України №71-VIII від 28 грудня 2014 року Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи :

11.1. Пункт 3 Прикінцевих положень.

У 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється: з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість; з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Камеральна перевірка є функцією здійснення повноважень контролюючим органом і така проводиться виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податку.

Основним завданням камеральної перевірки є перевірка складання податкових декларацій і розрахунків, що включає в себе арифметичний підрахунок сум податкових зобов'язань, що підлягають сплаті до відповідного бюджету або бюджетному відшкодуванню, та перевірка правильності застосування ставок податків і податкових пільг, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування; виявлення арифметичних або методологічних помилок.

Особливістю камеральної перевірки є спрощений порядок її проведення. Посадові особи контролюючого органу мають право здійснювати камеральну перевірку без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення, як не потребується і згоди платника податків на проведення такої перевірки та присутності останнього. Законодавець не визначає правових підстав проведення камеральних перевірок.

13. З аналізу вищезазначених норм, зокрема і пункту 3 Прикінцевих положень Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи , яким встановлений спеціальний порядок проведення перевірок суб'єктів господарювання за певними умовами, вбачається, що запроваджені наведеним Законом обмеження не стосуються камеральних перевірок, які є функцією здійснення повноважень контролюючим органом.

На користь такого висновку свідчить і мета, з якою був прийнятий Закон України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи , а саме зменшення адміністративного навантаження на суб'єктів господарювання з річним оборотом менше 20 мільйонів грн, а також із метою ефективного використання ресурсів фіскальних органів було тимчасово обмежено здійснення щодо таких платників податків окремих видів податкових перевірок, проведення яких потребувало значних зусиль як із боку контролюючих органів, так і платників податків. Разом із тим, проведення камеральних перевірок через їх спрощену процедуру не вимагає від платників податків будь-яких витрат часу та ресурсів, не створює для платників будь-якого додаткового адміністративного навантаження та не заважає нормальному перебігу їх господарської діяльності.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

14. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

15. З урахуванням вищевказаних висновків, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій передчасно дійшли висновку про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0008981201 від 08.09.2016 виключно з підстав його прийняття за результатами камеральної перевірки, проведення якої було визнано протиправним.

16. Судами попередніх інстанцій не було досліджено та не надано належної правової оцінки обставинам того чи було додержано позивачем нормативні приписи абз. 11 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України в частині своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних з податку на додану вартість як не було досліджено і правильність розрахунків штрафних (фінансових) санкцій.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

17. За змістом частини 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд повинен: визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі позовних вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів, і вжити заходів для виявлення та витребування доказів.

18. Принцип всебічного, повного та об'єктивного дослідження доказів судом при розгляді адміністративної справи закріплений частиною першою ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначений принцип передбачає, зокрема, всебічну перевірку доводів сторін, на які вони посилаються в підтвердження своїх позовних вимог чи заперечень на позов.

19. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина 2 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України).

20. Вказані вище обставини справи досліджені в неповному обсязі, тому для повного, об'єктивного та всебічного з'ясування обставин справи суду необхідно надати належну правову оцінку кожному окремому доказу та їх сукупності, які міститься в матеріалах справи або витребовується, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, з посиланням на це в мотивувальній частині свого рішення, враховуючи при цьому відповідні норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

21. Згідно ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

22. Оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій вказаним вимогам не відповідають, оскільки судами не з'ясовано обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення.

23. Відповідно до п. 2 частини першої ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

24. За правилами ст. 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

25. Колегія суддів дійшла висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій порушено принцип офіційного з'ясування всіх обставин справи, що призвело до ухвалення рішень, які не відповідають вимогам щодо законності і обґрунтованості, а тому такі рішення підлягають скасуванню, а справа відповідно до правил ст. 353 Кодексу адміністративного судочинства України - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській област задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2017 року у справі №804/6283/16 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду