Ухвала

від 10.07.2017 по справі 820/813/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2017 р.Справа № 820/813/17 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Донець Л.О. , Мельнікової Л.В.

за участю секретаря судового засідання Дорошенко Д.О.

представника позивача - Пивоварова О.М.

представника відповідача - Юсупової М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду у м.Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.05.2017р. по справі №820/813/17

за позовом Приватного підприємства "ЛЕГІОН-ХАРКІВ"

до Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Приватне підприємство "ЛЕГІОН-ХАРКІВ", звернувся до суду із адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просив визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення-рішення:

- №0002151402 від 22.11.2016 року, яким збільшено суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 248758,75 грн., в т.ч. за основним платежем - 223226 грн. та штрафними санкціями - 25532,75 грн.;

- №0002161402 від 22.11.2016 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 85225, 00 грн., в т.ч. за основним платежем - 68180 грн. та штрафними санкціями - 17045 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що висновки акту перевірки, на підставі яких винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення є необґрунтованими та помилковими. Стосовно встановлених порушень, а саме не включення позивачем суми поворотної фінансової допомоги, отриманої ПП "ЛЕГІОН-ХАРКІВ" у жовтні 2014 року від ОСОБА_3 до суми загального прибутку підприємства у звітному податковому періоді, позивач зазначив, що поворотна фінансова допомога була отримана засновником позивача у фізичної особи, яка не є платником податку та внесена в касу засновником - ОСОБА_4 Тобто відповідно термін її повернення - 365 календарних днів з дня її отримання, а не як зазначено перевіряючим в акті перевірки - 31.12.2014. При цьому, позивач зазначив, що висновки податкового органу стосовно безпідставного списання з балансу підприємства активів у формі талонів на бензин А-92 на 37885л на загальну суму 331847,98 грн., не відповідають дійсності, оскільки відповідно до ч.1 ст. 334 ЦК України право власності на товар - пальне, кількість якого зафіксовано талонами на бензин А-92, ПП "ЛЕГІОН-ХАРКІВ" набуло саме 28.08.2013 та 31.12.2013, що підтверджується відповідними доказами про сплату за придбаний товар. Тобто наявність у ПП "ЛЕГІОН-ХАРКІВ" права вимагати у свого контрагента повернення свого майна, на думку відповідача, раніше переданого на зберігання, є упередженим та таким, що не відповідає дійсності. Також позивач зазначив, що висновки податкового органу щодо неправомірного списання позивачем з балансу основних засобів (дзеркала, двох шаф та талонів) та талони на бензин марки А-92 без належного документального підтвердження є безпідставними, оскільки в орендованому позивачем приміщенні виникла пожежа, за результатами якої було знищено вказане майно позивача та талони на бензин марки А-92 на 37885 літрів, які зберігались у вказаному приміщенні. На підтвердження вказаних обставин складено відповідний акт про пожежу Державною службою із надзвичайних ситуацій у Харківській області.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10.05.2017 року адміністративний позов задоволено.

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.05.2017 року та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на недотримання судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного судового рішення вимог законності та обґрунтованості, що призвело до неправильного вирішення справи.

Вказує, що задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до неправомірного висновку про їх обґрунтованість. Зазначив, що оскільки встановлені за наслідками перевірки порушення позивачем вимог діючого законодавства є обґрунтованими, то спірні податкові повідомлення-рішення є законними.

Позивач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на обґрунтованість та об'єктивність рішення суду, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представники сторін про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив відмовити в її задоволенні.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ПП "ЛЕГІОН-ХАРКІВ" пройшло передбачену законом процедуру державної реєстрації та набуло статусу юридичної особи, взято на податковий облік.

Співробітниками ГУ ДФС у Харківській області у період з 30.09.2016 року по 21.10.2016 року проведено документальну планову виїзну перевірку ПП "ЛЕГІОН-ХАРКІВ" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013р. до 30.06.2016р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013р. до 30.06.2016р., за наслідками якої складено Акт №670/20-40-14-02-07/38277733 від 28.10.2016 року.

Під час перевірки податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог діючого законодавства, а саме:

1. По податку на прибуток:

за 2014 рік: п.44.1, 44.2 ст.44, п.135.1, пп.135.4.1 п.135.4, ст.135, п.137.4 ст.137 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в частині заниження доходу за 2013 рік на загальну суму 43422 грн. за рахунок невключення суми 43422 грн., як доходів від реалізації товарів за даними бухгалтерського обліку; п.44.1, 44.2 ст.44, п. 135.1, пп.135.5.5 п.135.5 ст.135 ПК України, в частині заниження доходу за 2014 рік на загальну суму 500000 грн. за рахунок не включення суми поворотної фінансової допомоги, отриманої ПП "ЛЕГІОН-ХАРКІВ" у звітному податковому періоді, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду, особи, яка не є платником податку на прибуток; п.44.1, 44.2 ст.44, пп. 138.1.1 п.138.1, п.138.2, 138.4, 138.8 ст.138., пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, в частині завищення витрат за 2013 рік на загальну суму 17866 грн. за рахунок включення до складу собівартості реалізованих товарів суми 17866 грн. непідтвердженої відповідними первинними документами, даними бухгалтерського обліку; п.44.1, 44.2 ст.44. п.138.1, п.138.2, пп.138.10.2 п.138.10 ст.138, ип.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, в частині завищення витрат за 2013 рік на загальну суму 2560 грн. за рахунок включення до складу адміністративних витрат суми 2560 грн. непідтвердженої відповідними первинними документами, даними бухгалтерського обліку.

за 2015 рік: пп. 44.1, 44.2 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, п.5, 6, 27 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 №246, п.5, 6, 9, 4, 20 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затверджених наказом МФУ від 31.12.1999 №318, в частині завищення витрат по рядку 2180 Форми-2 „Інші операційні витрати" на загальну суму 331848 грн. за 2015 рік за рахунок неправомірного списання з балансу активів у формі талонів на бензин А-92 на 37885 літрів на загальну суму 331847, 98 гри. у грудні 2015 року; пп. 44.1, 44.2 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, п.5, 6, 9.4, 29 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затверджених наказом МФУ від 31.12.1999 №318, завищено витрати по рядку 2270 Форми-2 "Інші витрати" на загальну суму 340900 грн. за 2015 рік, в частині неправомірного списання з балансу основних засобів (дзеркало, дві шафи) у грудні 2015 року на суму 340899,9 грн., що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 223226 грн., у т.ч. за 2013 рік - 12131 грн.. за 2014 рік - 90000 грн., за 2015 рік - 121095 грн.;

2. По податку на додану вартість:

пп. 44.1 ст.44, п.185.1 ст.185, п.189.1, 189.9 ст.189, п.198.5 ст.198 ПК України, занижено податкові зобов'язання на загальну суму 68180 грн. за грудень 2015 рік, в частині неправомірного списання з балансу основних засобів (дзеркало, дві шафи) у грудні 2015 року на суму 340899,9 грн., що призвело до заниження суми ПДВ, яка сплаті до бюджету на 68180 грн. за грудень 2015 року.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, ГУ ДФС у Харківській області 22.11.2016 року винесені податкові повідомлення-рішення:

- №0002151402, яким збільшено суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 248758,75 грн., в т.ч. за основним платежем - 223226 грн. та штрафними санкціями - 25532,75 грн.;

- №0002161402, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 85225, 00 грн., в т.ч. за основним платежем - 68180 грн. та штрафними санкціями - 17045 грн.

Не погодившись з вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач провів процедуру їх адміністративного оскарження, за наслідком якої, Рішенням ДФС України №1985/6/99-99-11-01-02-25 від 03.02.2017 року податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Позивач звернувся до суду із даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про підтвердження під час розгляду справи правомірності списання з балансу підприємства основних засобів (дзеркала та 2 шаф) та активів у формі талонів на бензин А-92; відсутність правових підстав для включення сум поворотної фінансової допомоги, отриманої ПП "ЛЕГІОН-ХАРКІВ" у жовтні 2014 року від ОСОБА_3 до суми загального прибутку підприємства та податкових зобов'язань з ПДВ за грудень 2015 року, а також правомірність віднесення до сум доходу за 2013 рік за результатами господарських операцій з реалізації дизельного пального, бензину, газу скрапленого, талонів на паливо, мастила, оливи, нігролу, солідолу, та ін.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Перевіряючи правомірність встановлених за наслідком проведеної перевірки висновків податкового органу про порушення позивачем вимог діючого законодавства в частині невключення до складу доходу поворотної фінансової допомоги, отриманої ПП "ЛЕГІОН-ХАРКІВ" у жовтні 2014 року від ОСОБА_3, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до норм ПК України, які були чинні на час укладання угоди, а також листа Міндоходів України від 01.07.2014р., затвердженого наказом №367 "Узагальнююча податкова консультація щодо податкового обліку поворотної фінансової допомоги" визначено, що поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 ПК України.

Податкові зобов'язання особи, яка надає поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її наданні, так і при поверненні.

Платник податку, який отримав поворотну фінансову допомогу від осіб, які не є платниками цього податку (в тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із Податковим кодексом мають пільги з цього податку, в тому числі право застосовувати ставки податку нижчі, ніж установлені п. 151.1 ст. 151 ПК України, включає до складу інших доходів звітного податкового періоду суми поворотної фінансової допомоги, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду.

До осіб, які не є платниками податку на прибуток належать фізичні особи, в тому числі суб'єкти підприємницької діяльності, платники єдиного податку, фіксованого сільськогосподарського податку, інші особи, що не є платниками податку на прибуток підприємств.

Зазначений порядок оподаткування не застосовується до суми поворотної фінансової допомоги, отриманої від засновника/учасника (в тому числі нерезидента) платника податку, у випадку повернення такої допомоги не пізніше 365 календарних днів з дня її отримання.

Як встановлено під час судового розгляду справи, рішення засновників ПП "ЛЕГІОН-ХАРКІВ" від 03.03.2014 року ОСОБА_4 включено до складу засновників ПП "ЛЕГІОН-ХАРКІВ" із загальною часткою у статутному капіталі підприємства у розмірі 51%, у зв'язку з придбанням останнім корпоративних прав відповідно до договору купівлі - продажу від 03.03.2014р. №1.

Між засновником ПП "ЛЕГІОН-ХАРКІВ" - ОСОБА_4 та ОСОБА_3, в усній формі укладено цивільно - правову угоду, відповідно до умов якої, ОСОБА_3 надано право від імені ОСОБА_4 внести на підставі прибуткового касового ордеру до каси ПП "ЛЕГІОН-ХАРКІВ" грошові кошти у вигляді поворотної фінансової допомоги у розмірі 6000000 грн., що підтверджується письмовою розпискою від 07.10.2014 року та письмовими поясненнями ОСОБА_4, наданими у заяві від 01.12.2016, яка засвідчена нотаріально.

В послідуючому, між ПП "ЛЕГІОН-ХАРКІВ", в особі директора Перевознікова Д.Г. (підприємство) та ОСОБА_4 (позикодавець), укладено договори про надання поворотної фінансової допомоги від 07.10.2014р. №3 та від 22.10.2014р. №4. Відповідно до п.п. 1.1 вказаного договору, позикодавець надає підприємству поворотну фінансову допомогу, а підприємство зобов'язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах передбачених даним договором. Також згідно п.п. 2.1 вказаного договору - поворотна фінансова допомога надається в національній валюті України в загальному розмірі 600000 грн. без ПДВ позикодавцем не пізніше ніж через 10 робочих днів з дати підписання даного договору.

Також, між ПП "ЛЕГІОН-ХАРКІВ"(підприємство) та ОСОБА_4 (позикодавець) укладено додаткову угоду до договору про надання поворотної фінансової допомоги №4 від 22.10.2014 р., відповідно до якої, п. 8.1 Договору викладено в наступній редакції: Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками та діє до 31.12.2015. Договір може бути скасовано за домовленістю сторін у порядку, передбаченому чинним законодавством .

На виконання вказаної цивільно-правової угоди та вказаних договорів про надання поворотної фінансової допомоги позивачем до матеріалів справи надано прибуткові, видаткові касові ордери.

Таким чином, оскільки фінансова поворотна допомога внесена безпосередньо засновником - ОСОБА_4, то відповідно термін її повернення встановлений строком в 365 календарних днів з дня її отримання.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності в діях позивача порушення вимог діючого законодавства, та як наслідок неправомірності збільшення суми грошового зобов'язання на підставі оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

З приводу висновків податкового органу про заниження підприємством доходу за 2013 рік в загальному розмірі 12131 грн. за результатами господарських операцій з реалізації дизельного пального, бензину, газу скрапленого, талонів на паливо, мастила, оливи, нігролу, солідолу, та ін., заниження витрат в частині неправомірного списання з балансу активів у формі талонів на бензин А-92 та основних засобів (дзеркало, дві шафи) в зальному розмірі 121095 грн. (2015 рік), а також заниження податкового зобов'язання з ПДВ в загальному розмірі 68180 грн. за грудень 2015 року, у зв'язку з неправомірним списанням з балансу основних засобів (дзеркало, дві шафи) у грудні 2015 року на суму 340899,90 грн., колегія суддів дійшла виснвоку про наступне.

Відповідно до положень 14.1.36 ст.14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку (п. 22.1 ст. 22 ПК України).

Відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України (в редакції, яка діяла на час спірних правовідносин), об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно положень статті 135 ПК України, доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу

Дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає: дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо); особливості визначення доходів від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг для окремих категорій платників податків або доходів від окремих операцій встановлюються положеннями цього розділу.

У відповідності до п.137.4 ст. 137 ПК України, датою отримання доходів, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, є звітний період, у якому такі доходи визнаються згідно з цією статтею, незалежно від фактичного надходження коштів (метод нарахувань), визначений з урахуванням норм цього пункту та статті 159 цього Кодексу.

Статтею 138 ПК України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством: а) загальні корпоративні витрати, в тому числі організаційні витрати, витрати на проведення річних та інших зборів органів управління, представницькі витрати; б) витрати на службові відрядження й утримання апарату управління підприємством (у тому числі витрати на оплату праці адміністративного апарату) та іншого загальногосподарського персоналу; в) витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів загальногосподарського використання (оперативна оренда (у тому числі оренда легкових автомобілів), придбання пально-мастильних матеріалів, стоянка, паркування легкових автомобілів, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона); г) винагороди за консультаційні, інформаційні, аудиторські та інші послуги, що отримує платник податку для забезпечення господарської діяльності; ґ) витрати на оплату послуг зв'язку (пошта, телеграф, телефон, телекс, телефакс, стільниковий зв'язок та інші подібні витрати); д) амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання; е) витрати на врегулювання спорів у судах; є) плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків; ж) інші витрати загальногосподарського призначення.

Згідно п.п. 139.1.9 п.139.1 ст. 139 ПК України, не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПК України (в редакції, що діяла на час спірних правовідносин), об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

У разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання (п.189.1 ст. 189 ПК України).

Згідно п.189.9 ст. 189 ПК України, у разі якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.

Як було встановлено під час судового розгляду справи та підтверджується наявними в ній доказами, 04.12.2012 року між ПП "ЛЕГІОН-ХАРКІВ" (покупець) та ТОВ "Компанія СІТІ ГРУП" укладено договір поставки нафтопродуктів №04/12/12, відповідно до умов якого, постачальник зобов'язується продати паливо на підставі усної або письмової заявки покупця у визначений термін, а покупець прийняти та сплатити за отримані нафтопродукти, в найменуванні, кількості та за ціною, визначеними у накладних, що формуються окремо щодо кожної партії товару, які постачаються в рамках даного договору. Право власності на товар - пальне у повному обсязі виникає у покупця з моменту отримання видаткової накладної (п.1.3 Договору).

Позивачем, на підтвердження доказів постачання ТМЦ, надано та долучено до матеріалів справи видаткові накладні №258 від 28.08.2013 р., №262 від 31.12.2013 р. та акти приймання - передачі бланків від 28.08.2013 р., 31.12.2013 р.

Таким чином, право власності на пальне у визначеній кількості перейшло до ПП "ЛЕГІОН-ХАРКІВ" 28.08.2013 р. та 31.12.2013 р. відповідно.

Під час перевірки встановлено, що у бухгалтерському обліку відображено проводку за вказаними операціями у розмірі 276539,98 грн. та 55308 грн., а також зазначено що розрахунки між суб'єктами господарювання не проводились. Станом на 30.06.2016 заборгованість за даними операціями склала 331847,98 грн.

Представник позивача під час судового розгляду справи зазначив, що оплата за вказаний товар підприємством не здійснювалась в зв'язку з домовленістю між сторонами договору щодо відстрочення платежу.

Згідно наданих позивачем копій податкової декларації з податку на прибуток за вересень 2016 року, оборотно-сальдових відомостей та відповідних бухгалтерських довідок вбачається, що підприємством оподатковано кредиторську заборгованість в розмірі 123088,50 грн., на підставі вимог 5 П(С)БО №11 та списанню в бухгалтерському обліку з відображенням на 717 субрахунку згідно Інструкції №291.

30.12.2015 року в офісному приміщені №3 за адресою м. Харків, вул. Боротьби, 6, яке належало на праві користування ПП "ЛЕГІОН-ХАРКІВ", на підставі договору оренди від 21.08.2015 р. та акту приймання-передачі приміщення від 21.08.2015 р. сталася пожежа, що зафіксовано відповідним Актом від 30.12.2015 р. за підписом заступника начальника ДПРЧ - 20 ДС НС України в Харківській області Пасенченко Я.М.

Під час пожежі було знищено: дзеркала серії NYU, офісний папір - 3 пачки, особисті речі співробітників, шафа серії Bordeaux, шафа серії Wardrobe 1037, талони на бензин А-92 на 37885 літрів на суму 331847,98 грн., в т.ч. ПДВ на суму 55308 грн., які знаходились в шафах, що зафіксовано Актом про пожежу від 30.12.2015 р.

Вищевказане майно (дзеркало, 2 шафи) та талони на бензин А-92 були власністю ПП "ЛЕГІОН-ХАРКІВ", взяте на облік підприємства та введено в експлуатацію, про що свідчать надані позивачем копії первинних документів, а саме, договорів поставки, видаткових накладних, платіжних доручень, актів приймання передачі, наказів про введення в експлуатацію.

У зв'язку з пожежею та знищенням майна, підприємством створена комісія, за результатом діяльності якої складені акти про списання вказаних основних засобів та талонів на бензин А-92.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про правомірність списання позивачем з балансу підприємства основних засобів (дзеркала та 2 шаф) та активів у формі талонів на бензин А-92.

З огляду на вказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності в діях позивача порушень вимог закону.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи дії відповідача на відповідність критеріям зазначеним в ч. 3 ст. 2 КАС України, колегія суддів прийшла до висновку, що приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення податковий орган дійшов до неправомірного висновку про порушення позивачем вимог діючого законодавства, а тому вони є незаконними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що позивач, надавши письмові докази, що були предметом дослідження при розгляді справи судом першої інстанції, виконав вимоги ч.1 ст. 71 КАС України.

Натомість, відповідач, заперечуючи проти позову, в порушення вимог ч.2 ст. 71 КАС України, не надав жодних належних і допустимих доказів на підтвердження законності та обґрунтованості прийнятих податкових повідомлень-рішень, що є предметом оскарження позивачем.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 10.05.2017р. по справі №820/813/17 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст..ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.05.2017р. по справі №820/813/17 за позовом Приватного підприємства "ЛЕГІОН-ХАРКІВ" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Бенедик А.П. Судді (підпис) (підпис) Донець Л.О. Мельнікова Л.В.

Повний текст ухвали виготовлений 14.07.2017 р.