Рішення

від 12.07.2017 по справі 925/1533/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" липня 2017 р. Справа № 925/1533/16

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Спаських Н.М. з секретарем судового засідання Волна С.В., за участю представників сторін:

від позивача: Негода В.В. - за довіреністю;

від відповідача: Чемерис О.В., Терещенко О.К. - за довіреностями;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Станкоінвест"

до Публічного акціонерного товариства "НВП "Смілянський електромеханічний завод"

про стягнення 721 388,48 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача 721 388,48 грн. боргу, з яких 362 000,00 грн. залишок основного боргу, 327 344,04 грн. інфляційні втрати та 32 044,44 грн. як 3% річних за порушення строків розрахунків по Контракту № 24/4.4-68 від 02.09.2013 року зі змінами та доповненнями, укладеного між сторонами.

В судовому засіданні представник позивача свої вимоги підтримав повністю та просить суд їх задовольнити.

Представники відповідача проти позову заперечили, зокрема, з мотивів, що строки та умови здійснення останнього платежу за додатковою угодою № 2 між сторонами в сумі 362 000,00 грн. не настали, а тому у позові слід відмовити повністю.

Заслухавши доводи та пояснення представників обох сторін і дослідивши наявні у справі документи, суд вважає, що позов підлягає до повного задоволення, виходячи з наступного:

З матеріалів справи вбачається, що 02.09.2013 між сторонами по справі було укладено Контракт № 24/4.4-68 (а.с. 16 том 1), за умовами якого позивач, як постачальник, прийняв на себе обов'язок поставити відповідачу, як покупцю горизонтально-розточний станок моделі 2637ПФ4, виконати для нього шефмонтажні та пусконалагоджувальні роботи на майданчиках відповідача.

За умовами розділу 2 Контракту загальна сума угоди становить 1 750 000,00 грн. з ПДВ. Ціна контракту зміні не підлягає.

Розрахунки по контракту проводяться у три етапи:

- 1й платіж авансова оплата 65% від вартості Контракту в сумі 137 500,00 грн. з ПДВ. Сплата проводиться протягом 5 банківських днів з дати отримання рахунку від позивача;

- 2й платіж - авансова оплата 25% від вартості Контракту в розмірі 437 500,00 грн. з ПДВ. Оплата проводиться протягом 10 банківських днів з дати підписання акту попереднього приймання на майданчиках позивача на підставі виставленого рахунку;

- 3й платіж- залишкова сума, 10% від вартості Контракту в розмірі 175 000,00 грн. з ПДВ. Оплата проводиться авансовим платежем протягом 10 банківських днів з дати підписання двостороннього акта здачі-приймання виконаних пусконалагоджувальних робіт на майданчиках відповідача на підставі виставленого рахунку.

Укладений сторонами Контракт за своїм правовим змістом є договором поставки, який відповідає ст. 712 ЦК України, у відповідності до положень якої за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В ході виконання Контракту, за згодою сторін, замість станка моделі 2637ПФ4, позивач передав відповідачу горизонтально-розточний станок ИР2637ПМФ4 б/у в розібраному вигляді в кількості 1 шт. Це підтверджується складеними сторонами актом приймання-передачі від 25.10.2013 до Контракту № 24/4.4-68 від 02.09.2013 (а.с. 28 том 1) та текстом протоколу № 24-3.3/1073 від 04.12.2013 (а.с. 29 том 1) в якому вказано про корегування контракту по заміні одного станка на інший внаслідок досягнутої сторонами домовленості.

Досягнуті домовленості про зміну умов Контракту сторонами також було закріплено і в додатковій угоді № 1 від 06.12.2013 (а.с. 32 том 1), в п. 1.1. якої відображено умови про поставку позивачем на користь відповідача і виконання шефмонтажних та пусконалагоджувальних робіт щодо горизонтально-розточного станка моделі ИР2637ПМФ4 б/у.

В подальшому сторонами складено додаткову угоду № 2 від 14.10.2014 до Контракту № 24/4.4-68 від 02.09.2013, за умовами якої сторони узгодили, що загальна сума Контракту становить 1 499 500,00 грн. та змінили порядок розрахунків (а.с. 219 том 1).

Перший платіж в сумі 1 137 500,00 грн. сплачується відповідачем на користь позивача авансовою оплатою протягом 5 банківських днів з дати отримання рахунку від позивача;

Другий платіж залишку суми від вартості Контракту в розмірі 362 000,00 грн. проводиться протягом 10 банківських днів з дати підписання двостороннього акту здачі-приймання виконаних шефмонтажних та пусконалагоджувальних робіт на майданчиках відповідача на основі виставленого рахунку.

Згідно п. 4.4. Контракту у новій редакції по додатковій угоді № 2, право власності на обладнання переходить від позивача до відповідача з моменту оплати ним другого платежу.

Згідно технічного завдання (а.с. 219 том 1 зворот), позивач повинен виконати на користь відповідача шефмонтажні та пусконалагоджувальні роботи обладнання, що поставляється, на майданчиках покупця на предмет відповідності технічних характеристик паспортним даним (перевірка горизонтально станка моделі ИР2637ПМФ4 згідно програми випробувань на відповідність нормам точності).

За доводами позивача, на виконання умов Контракту з урахуванням додаткової угоди № 2 від 14.10.2014 до Контракту № 24/4.4-68 від 02.09.2013, відповідач сплатив позивачу лише 1 137 500,00 грн., що відповідає повній оплаті першого авансового платежу по цій додатковій угоді (а.с. 23 том 1).

Спір між сторонами виник з приводу несплати залишку боргу по Контракту, як другого платежу по додатковій угоді № 2 від 14.10.2014 до Контракту № 24/4.4-68 від 02.09.2013 (а.с. 218 том 1) в сумі 362 000,00 грн.

Умовою сплати цього платежу є його внесення на користь позивача протягом 10 банківських днів з дати підписання двостороннього акту здачі-приймання виконаних шефмонтажних та пусконалагоджувальних робіт на майданчиках відповідача на основі виставленого рахунку.

Представники обох сторін визнають, що сторонами не було підписано двостороннього акту здачі-приймання виконаних шефмонтажних та пусконалагоджувальних робіт і про причини такого не підписання суду однозначних пояснень представниками сторін не надано.

Позивач доводить, що ці роботи на користь відповідача виконано.

Для встановлення даного факту ухвалою від 17.03.2017 у справі призначено експертизу, проведення якої доручено спеціалістам Державного підприємства Науково-технічного центру "Станкосерт" .

На перше запитання експертом в акті експертизи № 1 від 27.05.2017 (а.с. 127 том 2) дано однозначну відповідь про те, що постачальником щодо станка ИР2637ПМФ4 виконано шефмонтажні роботи та пусконалагоджувальні роботи у повному обсязі відповідно до вимог розділу 9 керівництва до експлуатації станка та пункту 6 Технічного завдання Додаткової угоди № 2 від 14.10.14 до Контракту між сторонами.

Експертом встановлено та відображено в акті експертизи, що верстат повністю змонтовано, встановлено на фундаменті та вивірено за допомогою клинових опор, його приєднано до системи енергопостачання.

Також експерт посилається на відомості з Акту № 24/2.4-1074 від 10.12.2013 перевірки горизонтально-розточного станка моделі 2637ПМФ4 згідно програми випробувань на відповідність нормам точності до контракту № 24/4.4-68 від 02.09.2013 (а.с. 34 том 1).

В даному акті вказано, що він складений про перевірку станка на відповідність норм точності після виконання шефмонтажних та пусконалагоджувальних робіт, а також описано, які стани та функції станка перевіряються, якими методами, які вимоги по ГОСТах і які результати перевірки виявлено.

У відповідності до ч. 2 ст.180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Отже, сторони повинні виконувати умови п. 2.3.3.2. згідно умов додаткової угоди № 2 від 14.10.2014 до Контракту між сторонами щодо обов'язку відповідача сплатити залишок боргу по контракту в сумі 362 000,00 грн. протягом 10 банківських днів з дати підписання двостороннього акту здачі-приймання виконання пусконалагоджувальних та шефмонтажних робіт на основі виставленого рахунку.

У відповідності до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами:

- письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів;

- поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

За умовами Контракту між сторонами підписання будь-яких актів на виконання умов договору ( в т.ч. і здачі-приймання виконаних шефмонтажних та пусконаладочних робіт) є правом, а не обов'язком сторони договору.

Згідно ст. 35 ГПК України суд за допомогою належних і допустимих доказів встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін.

Згідно ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не вказав норми законодавства, яка вимагає доведення факту проведення шефмонтажних та пусконалагоджувальних робіт лише за підписаним обома сторонами актами.

Отже, якщо сторонами не підписано такого акту на виконання п. 2.3.3.2 додаткової угоди № 2 (а.с. 6 том 2) , то суд не позбавлений встановити наявність чи відсутність факту проведення цих робіт іншими засобами доказування.

Як вказано вище, згідно акту експертизи № 1 від 27.05.2017 експертом дано однозначний висновок про те, що шефмонтажні та пусконалагоджувальні роботи виконані позивачем у повному обсязі.

Це є підставою для сплати відповідачем на користь позивача 362 000,00 грн. залишку боргу по Контракту між сторонами з урахуванням умов додаткової угоди № 2 від 14.10.2014.

Суд погоджується із доводами позивача про те, що 10 денний термін на сплату цього платежу слід вважати таким, що настав з урахуванням того, що 10.12.2013 року обома сторонами підписано акт № 24/2.4-1074 перевірки горизонтально-розточного станка (а.с. 34 том 1) і підписами керівників обох сторін засвідчено, що цей акт складено після виконання шефмонтажних та пусконалагоджувальних робіт.

Невиставлення позивачем рахунку відповідачу на сплату 362 000,00 грн., залишку боргу по Контракту, на думку суду, не є підставою для звільнення відповідача від сплати вказаних коштів, оскільки відповідачу відома і сума оплати і банківські реквізити для її сплати на користь позивача.

Виставлення рахунку-фактури відповідачу на оплату 362000,00 грн. лише у лютому 2017 року і направлення на підписання акту здачі-приймання виконаних шефмонтажних робіт від 28.11.2016 (копії додані до Обгрунтування правовї позиції відповідача від 12.07.2017) представник позивача пояснив проханням про це з боку відповідача, що, на його думку, не змінює попередньо виниклих обставин взаємовідносин сторін.

Суд відхиляє заперечення представників відповідача про те, що обов'язок сплачувати кошти в сумі 362 000,00 грн. для відповідача не настав, бо згідно висновку експерта станок неможливо використовувати на 100% через відсутність експлуатаційної документації, необхідність заміни системи ЧПУ, непрацюючий магазин інструментів, непрацюючий касетний пристрій. При цьому суд виходить з такого:

Відповідач вказує, що станок йому було передано як некомплектний товар і доказів про передачу всіх недостаючих елементів, на які вказує експерт, у позивача немає.

Як вказано вище, у відповідності до ст. 712 ЦК України, до договорів поставки застосовуються положення про купівлю-продаж.

У відповідності до ст. 684 ЦК України, у разі передання некомплектного товару покупець має право вимагати від продавця за своїм вибором:

1) пропорційного зменшення ціни;

2) доукомплектування товару в розумний строк.

Якщо продавець у розумний строк не доукомплектував товар, покупець має право за своїм вибором:

1) вимагати заміни некомплектного товару на комплектний;

2) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої грошової суми.

Відповідач не надав доказів реалізації цих прав ні до порушення провадження у справі, ні під час її розгляду шляхом подання зустрічного позову.

Відповідачу станок було фактично передано, що підтверджується актом приймання-передачі від 25.10.2013 (а.с. 28 том 1), а неперехід права власності на станок згідно п. 4.4. Контракту в редакції додаткової угоди № 2 (а.с. 219 том 1) до моменту сплати 362 000,00 грн., не перешкоджає відповідачу вимагати доукомплектації станка.

Отже, суд приходить до висновку, що вимоги позивача в частині стягнення 362 000,00 грн. залишку боргу по Контракту між сторонами від 02.09.2013 з урахуванням додаткової угоди № 2 до нього є правомірними, строк та підстави для виконання даного обов'язку вже є такими, що настали, доказів проведення розрахунку за цим платежем відповідач суду не надав, а тому до примусового стягнення з відповідача на користь позивача належить 362 000,00 грн. залишку боргу за горизонтально-розточний станок.

Також позивач просить стягнути з відповідача 327 344,04 грн. інфляційних втрат та 32 044,44 грн. як 3% річних за прострочення проведення розрахунків по сплаті 362 000,00 грн., як останнього платежу за Контрактом між сторонами.

Як встановлено судом, до Контракту № 24/4.4-68 від 02.09.2013 сторонами було підписано додаткову угоду № 1 від 06.12.2013 (а.с. 5 том 2) та додаткову угоду № 2 від 14.10.2014 (а.с. 6 том 2). Даними додатковими угодами сторони, зокрема, змінили порядок етапів розрахунків за Контрактом.

Так, Додатковою угодою № 1 визначено, що :

- другий платіж за контракт вноситься авансовою оплатою 25% від вартості Контракту в сумі 437 000,00 грн. Оплата проводиться протягом 10 банківських днів з дати підписання акта перевірки горизонтально-розточного станка моделі ИР2637ПМФ4 на підставі виставленого рахунку;

- третій платіж (залишок) 10% від суми Контракту в розмірі 175 000,00 грн. сплачується авансовим платежем протягом 10 банківських днів з дати підписання двостороннього акту здачі-приймання виконаних шефмонтажних та пусконалагоджувальних робіт на підставі виставленого рахунку.

Додатковою угодою № 2 визначено, що загальна сума контракту становить лише 1 499 500,00 грн. і замість трьох платежів вартість станка оплачується лише двома платежами:

- перший платіж авансова оплата в розмірі 1 137 500,00 грн., які сплачуються протягом 5 банківських днів з часу отримання рахунку від позивача;

- другий платіж, залишкова сума в розмірі 362 000,00 грн. сплачується протягом 10 банківських днів з дати підписання двостороннього акту здачі-приймання виконаних шефмонтажних та пусконалагоджувальних робіт на підставі виставленого рахунку.

Згідно ч. 3 ст. 631 ЦК сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Сторонами при укладенні додаткової угоди № 2 від 14.10.2014 (а.с. 6 том 2) не було спеціально погоджено, що ця угода є новацією зобов'язання ( ст. 604 ЦК) і вона припиняє всі попередні домовленості між сторонами.

З цього випливає, що за період дії додаткової угоди № 1 та на час укладення додаткової угоди № 2 до Контракту відповідачем були прострочені до сплати всі передбачені цими додатковими угодами платежі, які залежать від підписання акту перевірки горизонтально-розточного станка згідно програми випробування та акта здачі-приймання виконаних шефмонтажних та пусконалагоджувальних робіт.

Акт перевірки горизонтально-розточного станка згідно програми випробування підписано сторонами 10.12.2013 (а.с. 34 том 1) і в цьому ж акті вказано, що його складено після виконання шефмонтажних та пусконалагоджувальних робіт. Про ці обставини відомо обом сторонам.

Укладення додаткових угод на таких умовах є страхом і ризиком комерційної діяльності відповідача по справі.

Частина 2 ст. 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час розстрочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заборгована сума по останньому платежу з Додаткової угоди № 2 до Контракту в розмірі 362 000,00 грн. входила у другий та третій платежі по додатковій угоді № 1 (437 000,00 + 175 000,00), які є простроченими з боку відповідача на момент укладення додаткової угоди № 2.

З цих підстав суд вважає, що позивач правомірно і правильно розрахував інфляційні на суму боргу в розмірі 362 000,00 грн. з 01 січня 2014 по 30.09.2016 в розмірі 327 344,04 грн. та 3% річних в розмірі 32 044,44 грн. за період з 25.12.2013 по 05.12.2016. Станом на ці періоди у відповідача мало місце прострочення сплати 362 000,00 грн. по Контракту та додаткових угодах № 1 і 2 до нього.

Доказів проведення розрахунку за позовними вимогами відповідач суду не надав, правомірність підстав позовних вимог доведено матеріалами справи, а тому до примусового стягнення з відповідача на користь позивача належить 362 000,00 грн. залишку основного боргу, 327 344,04 грн. інфляційних втрат, 32 044,44 грн. як 3% річних по Контракту № 24/4.4.-68 від 02.09.2013.

На підставі ст. 49 ГПК України, при задоволенні позову, з відповідача на користь позивача також слід стягнути 10820,83 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.

Керуючись ст. 49, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "НВП "Смілянський електромеханічний завод" (ідентифікаційний код 30147563, Черкаська область, м. Сміла, вул. Коробейникова, 1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Станкоінвест" (ідентифікаційний код 31450064, м. Київ, вул. Чистяківська, 6/10 кв. 158) -- 362 000,00 грн. залишку основного боргу, 327 344,04 грн. інфляційних втрат, 32 044,44 грн. як 3% річних по Контракту № 24/4.4.-68 від 02.09.2013 та 10820,83 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.

Наказ видати.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 днів.

Повне рішення складено 14 липня 2017 року

Суддя Н.М. Спаських